Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

«НЕ БІЙСЯ МОЄЇ ЛЮБОВІ»

Слово Просвіти, №23 за 2004 рік

Ганна Забіяка-Богун$ ська. Сповідь на перехресті тисячоліть. Твори. — К.: Стилос, 2003. Вірші Ганни Забіяки-Богунської (Наталії Савченко) несподівані. Вони — як подих. Прагнення чистоти і світла, недосяжного журавля в небі. А ще — голос пам’яті. Авторка пише вірші під літературним псевдонімом Ганни Забіяки-Богунської. Її бабуся, Ганна Забіяка, козацького роду з Полтавщини, з села Вереміївка біля дніпровських плавнів. Посеред Дніпра навпроти села — оповитий легендами острів Богун. Ця земля зростила холодноярських отаманів Івана Савченка (Нагірного), Пилипа Келеберду та бунтівного командарма Івана Шарого (Богунського). Все — в Повінь. Десна. минулому. Благословенний той край — під рукотворним Кременчуцьким морем. Чи навіки?.. У післяслові до збірки народний депутат України Павло Мов- Оболонь будується. чан говорить про суголосність поезії і пилку на квітах, про здивування як першооснову відкриття: “В душі, навіть “з’амортизованій”, завжди є місце для подиву. Завжди душа, якщо вона не вищерблена і не вишкрябана з єства, резонує на справді зворушливе, красиве, достеменне, на щире, сповідальне…” У книзі також представлена збірка малюнків — нехитрих, щирих, сповідальних. Їх поетична тональність не підлягає сумніву. “Дорога, що дарована початком”, продовжується… z Галина ГАРМАШ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин