Молода країна · с. 12сторінка оригіналу ↗
ЧАС РОЗВАГ
Слово Просвіти, №23 за 2004 рік
“Ватра”, “Бінго”, “Плазма”, “Карамель” та ін. Хоча більшість колись популярних київських клубів втрачають шик і перетворюються на нудні й часто не зовсім безпечні збіговиська через відсутність професійної охорони. Що тільки не роблять, аби привабити до себе клієнтуру: нічний клуб “Шара” дійшов до того, що пропонує всі напої, що є в їхньому меню… так-так, на шару! Але… пробачте, туалета немає і, якщо ви вийшли із закладу, мусите знову викласти 30 кровних гривень за повторний вхід у клуб… Останнім часом конкуренцію столичним клубам складають нічнухи, розташовані в приміській зоні. Уже давно зарекомендував себе ірпінський “Заїр”, а сьогодні на арену нічного життя виходять броварські “Торнадо” та “100”. Молодь сюди приваблює столична якість та провінційні ціни, адже вартість вхідного квитка тут не перевищує 20 гривень, а пристойне пиво можна купити навіть за 3 грн. Більше того, до послуг відвідувачів, окрім традиційної дискотеки та стриптизу, входять такі “елітні” розваги, як
ДЛЯ ДУШІ Й РОЗУМУ
НІЧНУХИ І VIP
ОТАКОЇ!
Тому “Ауровіль” треба перейменувати на “Творчий центр “Дмитрівка”. У перспективі Дмитрівка може стати літературно-мистецькою школою для молоді Київщини”. Володимир БУБИР, зі свого боку, розповів, що ідея творчого об’єднання молоді з’явилася після знайомства з міжнародним містом Ауровіль в Індії. Постало воно, щоб втілити гуманістичні ідеї індійського філософа Ауробіндо. Йдеться про вдосконалення світу через внутрішнє вдосконалення людини. “Наш “Ауровіль” — теж передсвітанкове місто любові, місце єднання людських душ, яке відроджує нашу культуру й суспільство. З’явилося це творче об’єднання, коли я став директором сільського Будинку культури. Тік дах, труби парового опалення розірвало... Однак ми знали, що творимо не на порожньому місці: ще у 1982 році діяло творче об’єднання “Сонечко” (діти писали вірші, казки, пісні), були вокально-інструментальний ансамбль, ляльковий і драматичний театри. Як учитель, ще у радянські часи я створив різновіковий дитячий загін, використавши працю Макаренка “Педагогічна поема”. Загін діяв самостійно, створював творчі спілки, проводив культурно-мистецькі заходи. Я їздив Україною, переймаючи досвід інших педагогів, і бачив, що Дмитрівська молодь самоорганізовується краще, аніж будь-де...”
z
Олександр СОЛОНЕЦЬ
z
КУДИ ПОДАТИСЯ?
НА ПЛЕНЕРІ
Андрій КАЧОР
Дедалі популярнішими в столиці стають книгарні-кав’ярні, де, замовивши хоча б горнятко кави, ви безкоштовно можете насолоджуватись читанням книжок. Акулою цього бізнесу в Києві заслужено вважається “Бабуїн”. Перше, що впадає тут в око, — це меню. Зважаючи на обсяг цього “твору”, його, безумовно, можна вважати складовою тутешньої бібліотеки. Пропонуються на всі смаки: пиво (від 6 до 22 грн.), коктейлі (15—30 грн.) та кава (5—14 грн.). Є й екзотичні страви — наприклад, капуста-фрі. Таке ж розмаїття спостерігається і на книжкових полицях: від попсового чтива на кшталт Марініної та Донцової до класичних бестселерів і постмодерної літератури (Коельо, Андрухович і навіть Корчинський) сучасних, і не дуже, письменників. Не може не радувати прихильників благодатної студентської “шари” те, що тут мало не щодня відбуваються різноманітні концерти й творчі вечори, вхід на які вільний. Дизайн закладу витримано в модерному стилі з елементами еклектичної розкоші, а стеля зали — досить химерна дерев’яна конструкція, — здається, щосекунди загрожує впасти. Набирає обертів літературна кав’ярня книжкової мережі “Буква”, хоча й не може похвалитися бабуїнівською популярністю. Спускаючись у підвал, не одразу розумієш, що опинився в кафе, адже умеблювання приміщення спантеличує: столи й стільці нагадують дитячий конструктор “Лего”, відлякуючи візуальною крихкістю. Якщо все ж удалося сісти, виявляється, що вони досить зручні. Товщина меню, очевидно, не співставна з бабуїнівською, але каву можна замовити від 4,50 грн. за філіжанку, а пиво — максимум за 6 грн. Літературний арсенал тут дуже солідний: від Подерв’янського до Леніна. Хоча навряд чи ви цим скористаєтеся в інтимній напівтемряві, яка панує в кав’ярні. Не виключено, що незабаром у столиці з’явиться альтернативний андеґраундний клуб молодих літераторів і музикантів на кшталт легендарного львівського клубу “Лялька”. За це взявся модний письменник Юрко Покальчук і його богемна тусовка.
рами, що реагують на лазер. Ну, а потім збіговисько юних “кіборгів” випускають у темні лабіринти ігрової зали, де й починається віртуальна війна. Коштує таке задоволення близько 20 гривень за годину з “кіборга”. Дехто може дорікнути цій грі щодо її ненатуралістичності, але якщо ти великий шанувальник “Зоряних війн”, — це те, що треба.
Літні промені сонця розпалюють душі молодих людей, і спрагла до ве$ селощів та розваг молодь починає в лихоманці перебирати всі можливі способи “відриватися” й “ковбаситися”. Більше того, вибагливе студент$ ство намагається відпочити повноцінно, витрачаючи при цьому мінімум зусиль і грошей. Виявляється, що це можливо. Усе залежить від смаків, друзів і власної кмітливості.
Дедалі популярнішим стає відпочинок на свіжому повітрі. Труханів острів, гідропарк, береги Славутича — ось далеко не повний перелік рекреаційних точок Києва. Настав час зануритись у зваби природи, зібрати друзів і перед яскравим багаттям віддатись на поталу філософським рефлексіям та мріям. Яким би традиційним цей відпочинок не був, він ніколи не втрачає своєї актуальності. Це, напевно, найдешевше та найпопулярніше абстрагування від залізобетонного, задимленого й запиленого міста. Хтось не може обійтися без келиха мартіні та кусня червоної рибки, а комусь із головою вистачить пива, шашликів чи просто миски кулешу. Скромні підрахунки переконують, що для нормального відпочинку на пленері достатньо 40 грн. на особу. Якщо ж ви наважилися на кількаденну мандрівку зі спортивними розвагами, не забудьте про намет, спальники, казанок, ліхтарики, аптечку, інструменти для заготівлі дров, запас свіжої, сухої або консервованої їжі. Пам’ятайте про вогонь і воду (прісну, звичайну), а ще — про ліс і про тих, хто прийде сюди після вас!
том та багато іншого. Якщо сесія в розпалі, а похвалитися успіхами не вдається, варто завітати в Гідропарк, узяти в руки пейнтбольну гвинтівку й уявити в образі суперника ненависного ректора (декана, викладача, свої лінощі…) Зняття стресу вам гарантоване. Якщо раніше основними клієнтами були переважно люди з товстими гаманцями, то зараз усе частіше ігровий час заповнює молодь і студентство. І хоча грошей за цю розвагу доведеться викласти чимало: 55 грн. за спорядження, включаючи камуфляж, пейнтбольну гвинтівку і маску, а ще 100 куль за 32 грн. Якщо ж синці на тілі, що неодмінно залишаться після пейнтболу, вас не приваблюють, тоді — чимдуж у зал лазерних війн. Це — одна з найсучасніших розваг для молоді. Замість пейнтбольного маркера, який стріляє фарбою, в руки вам дають справжнісіньку лазерну гвинтівку, а тіло обчіплюють сенсо-
Стабільним попитом користуються нічні клуби. Тут заводять знайомство з однолітками, спілкуються із діджеями, танцівницями, клубними гуртами, та й просто добряче гарцюють на танцмайданчику. Як і раніше, найбільший успіх серед молоді мають демократичні, тобто доступні для середнячка, клуби
УНІКАЛЬНЕ СЕЛО ДМИТРІВКА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
