Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Світ музеїв · с. 14сторінка оригіналу ↗

ІСТОРІЯ В БІОГРАФІЯХ МЕДИКІВ

Слово Просвіти, №23 за 2004 рік

ЦІКАВО ЗНАТИ Експозиція Національного музею медицини України розміщена в колишньому Анатомічному театрі медичного факультету Київського університету св. Володимира, спорудженому 1853 року за проектом відомого архітектора О. В. Беретті (молодшого), автора собору св. Володимира у Києві. Музей відкрито в листопаді 1982 року з нагоди 1500-річчя Києва. Нині фонд музею налічує понад 30 тис. одиниць зберігання (з них близько 5 тис. представлені в експозиції). Експозиція незвичайна не лише з огляду на специфіку медичної галузі, а й завдяки сучасним аудіовізуальним, архітектурно-живописним та технічним можливостям демонстрації. Широке використання інженерно-технічних засобів дає змогу автоматично керувати експозицією під час екскурсії, — аж до трансформування окремих залів музею, коли безпосередньо перед відвідувачами впродовж однієї хвилини відбувається цілковита зміна експозиції. Вже у вестибюлі музею вражає багатобарвний вітраж, на якому зображені персонажі античної міфології — покровитель медицини Асклепій та його доньки: Гігієя і Панакея. Навколо їхніх постатей — медичні емблеми сивої давнини. Стіни напрочуд світлого холу на другому поверсі, звідки починаються всі екскурсії, відображають етапи розвитку медицини, починаючи від Гіппократа у Стародавній Греції, через епоху Відродження — з її видатним лікарем і вченим Парацельсом; а далі бачимо основоположника вітчизняної епідеміології Данила Самойловича і видатного хірурга Михайла Пирогова. В історико-хронологічному плані експозиція музею розвивається від часів Київської Русі до наших днів. Археологічні знахідки свідчать про вміння наших пращурів робити навіть такі операції, як трепанація черепа. Збереглися й відпо- ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ — Пане Василю, скільки співробітників працює у музеї, і чим вони займаються? — Близько сорока. Основна робота — проведення досліджень і підготовка статей з історії медицини, проблем сучасної медицини (зокрема таких, як біоетика, евтаназія тощо). Особисто я цікавлюся розвитком медицини XVIII—XIX століть, але доводиться мати справу з усіма розділами й різними епохами, тому що неопрацьованих матеріалів дуже багато, а співробітників мало. — Чи знайшли щось цікаве? — За радянських часів багато медиків зі світовим ім’ям вважалися російськими, а зараз, досліджуючи архіви, бачимо, що це були українці, поляки, євреї тощо. Ми прослідкували українські корені багатьох видатних діячів вітчизняної медицини. Наприклад, усі знають ім’я видатного винахідника стрептоміцину Зельмана Вак- Стенди цього му$ зею не переобтяжу$ ють відвідувачів екзо$ тикою заспиртованих органів людини у скляних слоїках. На$ томість уміщують ба$ гато цікавої інформа$ ції про самовідданих медиків, котрі не шко$ дували власного жит$ тя для спасіння інших. дах музею — документальні свідчення діяльності українських братств у справі створення шпиталів, інструменти — щоб “кров жильну пускати, рани гоїти рубані, пробиті і стріляні”. Перший вітчизняний доктор медицини Георгій Дрогобич за його видатні наукові заслуги був обраний ректором Болонського смана, але мало хто згадує, що він народився в Україні, закінчив гімназію в Одесі, а потім виїхав до США. — Чи багато відвідувачів музею, і хто вони? — Це, переважно, студенти (і не лише медики), представники університету, професорував у Краківському (Ягеллонському) університеті. Гадаю, що цей музей має особливо приваблювати аматорів… живопису. Діорами “Медична допомога у війську Богдана Хмельницького”, “Медична допомога захисникам Севастополя”, багатоплановий діорамний комплекс “Медична допомога захисникам Києва”, експозиційні інтер’єри “Земський лікар”, “Аптека”, “Операційна медичного факультету”, “Кабінет професора В. Образцова”, “Кабінет академіка Д. Заболотного” та інші, виконані у натуралістичній манері, створюють враження реальності. Інтер’єр музею: кабінет акад. Д. Заболотного та хірургічні інструменти цирульників (XVI—XVIII Історія медицини — це сума біографій видатних вітчизняних медиків. Серед них — фундатор вітчизняної епідеміології, почесний доктор 12 європейських академій, безстрашний борець проти чуми Данило Самойлович; ученийенциклопедист Нестор Максимович-Амбодик, котрий розробив вітчизняну медичну термінологію і заснував наукове акушерство; І. В. Буяльський — визначний хірург і анатом — розробив атлас “Анатомохірургічні таблиці” (1828 р.), за яким навчалися лікарі Європи й Америки; Степан Хотовицький — видатний український педіатр. На стендах музею представлено славнозвісний атлас М. І. Пирогова, “Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і фасцій” (1838 р.), а також його унікальний фотопортрет із автографом: “Люблю й шаную молодість, тому що пам’ятаю свою”. Високий рівень вітчизняної медичної школи постійно підтримували своїми дослідженнями й лікувальною практикою фізіологи В. Ю. Чаговець і В. Я. Данилевський (уперше зареєстрував електричні коливання в головному мозку), фундатор першої школи біохіміків О. Я. Данилевський (брат В. Я. Данилевського), патоморфолог і бактеріолог В. К. Високович; автор виданого багатьма мовами світу славнозвісного підручника “Основи загальної патології” В. В. Підвисоцький. Видатний внесок у створення київської терапевтичної школи здійснив проф. В. П. Образцов, який запропонував діагностичний метод глибокої ковзної пальпації органів черевної порожнини. Серед сотень видатних медиків, які своїми працями й життєвим прикладом уславили Україну, не поминути ім’я академіка Ф. Г. Яновського — одного з основоположників фтизіат- z Інтер’єр музею: операційна медичного факультету

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин