Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Призначення бібліотеки в суспільстві — забезпечити доступ читача до різноманітної інформації”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«КНИГА — ЦЕ ПОЗАВЧОРАШНІЙ ДЕНЬ», ТАК ВВАЖАЮТЬ ДЕЯКІ ДЕПУТАТИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ І ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ БУДУВАТИ ОБІЦЯНУ ДИТЯЧУ КНИГОЗБІРНЮ

Слово Просвіти, №23 за 2007 рік

Ганна ДЕНИСКО, м. Полтава І знову сягнула точки кипіння ситуація навколо Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного. Про біди цієї книгозбірні вже писано-переписано. Приватизоване і тричі перепродане потай від колективу бібліотекарів її приміщення по вул. Гагаріна, 5, навіть підпалювали — так “викурювали” самовідданих зберігачів друкованого слова для маленьких читачів (справу й досі не розкрито). І ось День захисту дітей 1 червня 2007 року став тією рубіжною датою, з якої для бібліотеки знову починається період митарств і випробувань. Бо Полтавська обласна рада, очолювана реґіоналом Олександром Удовіченком, сьогодні розписується у своїй нездатності виконати попередні рішення й збудувати бібліотеку. Деякі депутати взагалі заявляють, що книга дітям не потрібна, потрібен комп’ютер, а книга, мовляв, — позавчорашній день. За роз’ясненнями ситу< ації з бібліотекою ми звер< нулися до її директора Ле< оніда ЧОБІТЬКА. — 22 червня минулого року Апеляційний суд Полтавської області ухвалив рішення зробити відстрочку у виселенні обласної дитячої бібліотеки на рік, до 1 червня 2007 року. Що за цей рік відбулося? Якраз у травні 2006 року головою облдержадміністрації призначили Валерія Михайловича Асадчева, який пообіцяв допомогти вирішити цю проблему. У рішенні облради від 10 серпня 2006 року сказано: виділити кошти на проектно-кошторисну документацію, зробити проект бібліотеки. Нам обіцяли, що у березні 2007 року вже й будівництво розпочнеться! — І де має постати нова бібліотека? — На вулиці Зигіна, 1-а. Це за облдержадміністрацією, де архів. Нинішнє приміщення архіву вже переповнене, і була домовленість, що з Держбюджету виділять кошти на його добудову. Це вигідніше, коли разом зводяться дві споруди: можна здешевити будівництво. Однак гроші на добудову архіву в 2007 р. не виділили. — Мабуть, у нової очіль< ниці галузі пані Гінзбург, ві< домої комуністки, інші пріо< ритети… — Я з’ясував у фахівців, що ці дві новобудови не пов’язані аж так, щоб одну без другої не можна було звести. Та облрада почала цю прив’язку робити, мовляв, раз архів не будується, то й бібліотеки не буде. Хоча директор Держархіву Полтавської області Ганна Білоус упевнена, що кошти на добудову архіву виділять, бо це надто важливо для збереження документів. У “Міськбудпроекті” створили групу фахівців, які проектували нашу бібліотеку. Я теж брав у цьому участь, робив багато запитів в інші області, дивилися проекти у книгах. Проектантів “згори” підганяли, постійно цікавилися, як справи. 300 тис. грн. було виділено на проектування. І після Нового року вже все було готове. Бібліотека мала бути чотириповерховою. А потім бюджетна комісія облради, яку очолює Володимир Гришко, зробила висновок, що грошей на будівництво дитячої бібліотеки немає і не буде. — Але ж у Програмі розвитку культури до 2010 року, затвердженій обласною радою, записано: збудувати бібліотеку для дітей. І сума, пам’ятається, якась передбачалася… — Так, є у програмі пункт 90, і передбачалося виділити 3,5 млн. грн. на будівництво. — Отже, і цю програму вже котові під хвіст? — Виходить, так. Цього року область отримала мільйонів сто субвенцій. То невже обласна бібліотека для дітей не може претендувати на пріоритетність фінансування? Адже діти і культура — це те, що визначає сьогодення і майбутнє нації. І страждають вони через грубе порушення законів України, через “прихватизацію”, вчинену компартійною номенклатурою. Хто ж, як не держава, має їх захистити? — Леоніде Григорови< чу, вашій бібліотеці виділе< но площу в обласній науко< вій бібліотеці ім. І. Котля< ревського. Які проблеми виникають із таким пере< селенням? — Тут, на вул. Гагаріна, ми маємо 515 кв. метрів, там — 360. Тут багато невеликих кімнат, де розміщуються відділи, а в дорослій бібліотеці неможливо зручно розмістити читальні зали для маленьких і старших читачів, зал естетичного виховання, бібліографічний відділ, методичний, майстерню, де ремонтують книги. Наше книгосховище розташувалося там нормально, але решту фонду вмістити нікуди. Нема місця ні книгам, ні бібліотекарям, ні дітям. До того ж, проблема і з санвузлами. Далі. Планувалося, що в бібліотеці ім. Котляревського зроблять ремонт, встановлять автоматичну систему пожежогасіння, нову сигналізацію. Це не зроблено. Освітлення там жахливе, лампочки високо під стелею. Узимку у виділених нам приміщеннях холоднеча. Є ще одна проблема. Маленьких читачів не можна відгородити від загальних площ. А там — слизькі мармурові сходи, де діти можуть травмуватися. Колодязь сходової клітки має низькі бар’єри. Але й це ще не все. Приміщення бібліотеки ім. Котляревського аварійне — тільки жодна комісія не сміє цього на папері написати. Щілини на п’ятому поверсі в стелі, щілини в стіні засвідчують, що після того, як до бібліотеки прибудували магазин “SE- LA” (належить бізнес-імперії міського голови Матковського — прим. автора), щось порушилось, і будівля розчахується. Може статися аварія, і постраждають наші діти. Потрібні значні кошти, аби стягнути будівлю обручами. — А що ж керівники об< ласті кажуть про ці пробле< ми? — Голова ОДА Валерій Асадчев, оглянувши приміщення, визнав, що ліпше б знайти для дитячої бібліотеки іншу тимчасову будівлю. А голова облради Олександр Удовіченко, наскільки мені відомо, сказав, що все там чудово, чистенько… — Чи пропонувалися ін< ші варіанти тимчасових приміщень? — Була ідея ОДА переселити нас у колишній бібколектор по вул. Пушкіна, 16. Підготували проект рішення для розгляду на черговій сесії облради. Але днями постійна комісія з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту та туризму висловилася за те, щоб цей проект відхилити. Мене на те засідання навіть не запросили. На сайті “Майдан” у публікації “Стабілізєц: влада не може збудувати нове приміщення для дитячої бібліотеки” можна прочитати, що на тому засіданні “жодної альтернативної думки не прозвучало, як у “старі добрі часи”. Сайт Полтавської облради повідомляє, що голова ради Олександр Удовіченко на тій комісії “закликав зацікавлені сторони керуватися у цій складній справі винятково інтересами маленьких читачів та забезпечити їм безперервний процес спілкування з книжками”. Не зрозуміло тільки, як він, переселивши дитячу бібліотеку в дорослу, забезпечить дітям безпеку, тепло, затишок і дотримання санітарно-гігієнічних норм? Присутні колеги нарахували на тому засіданні аж трьох членів комісії. Ну, може, одного когось не добачили. Навряд чи таке засідання можна вважати леґітимним, хоч і вів його сам Удовіченко. Особливо дивує позиція голови комісії, члена фракції соціалістів Івана Гальченка. Цей вихователь майбутніх педагогів (директор Кременчуцького педучилища), схоже, ставиться до дитячої книгозбірні з незрозумілою підозрою. Чого такий штат великий? Вистачило б і шість осіб. Навіщо стільки книг? Роздати в райони! І взагалі, чому ця бібліотека обласна? Ну, а сакраментальна фраза про те, що книга — це позавчорашній день, прозвучала, кажуть, на тій-таки комісії з вуст депутата Олександра Коваля. Ось так. Нічого, крім холодного і незручного складу бібліотеки для дорослих із тріснутою стіною наші обранці не можуть запропонувати дітям.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин