“До Третього рейху з України вивезли понад 2,4 млн. осіб, переважно молодь”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
МІЛЬЙОНИ СЕРДЕЦЬ — ОДНА НАДІЯ ЗАВЕРШИВСЯ ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ “ДОЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМУ”
Слово Просвіти, №23 за 2007 рік
Виступає Микола Прийма — переможець у номінації “Дослідження”
Раїса БУДКО, прес-служба УНФ “Взаєморозуміння і примирення”
2005 року з нагоди відзначення 60-річчя перемоги над фашизмом УНФ “Взаєморозуміння і примирення” оголосив перший Всеукраїнський конкурс рефератів серед учнів загальноосвітніх шкіл і середніх навчальних закладів на тему: “Доля громадян України, постраждалих від нацистських переслідувань”. Останнім часом тема використання примусової праці Третім рейхом привертає увагу багатьох дослідників в Україні, Німеччині та інших країнах. Довге забуття цієї сторінки історії нарешті скінчилося: проводяться не лише суто наукові дослідження та архівні розвідки, широкого розповсюдження набула практика запису спогадів колишніх “остарбайтерів”, в’язнів концтаборів, гетто та інших місць ув’язнення під час Другої світової війни. Така робота має велике значення, оскільки свідки тих подій поступово ідуть від нас, забираючи з собою свою правду про війну. Масовий вивіз робочої сили з України до Третього рейху розпочався з квітня 1942 р. й тривав до остаточного визволення від загарбників. Дуже незначна частина робітників виїхала при цьому добровільно (правильніше сказати — умовно добровільно, бо застосовувалися побічні методи тиску), переважно застосовувалися облави, вивезення всього населення з окремих населених пунктів, покарання як за саботаж неявку на збірні пункти. З України вивезли понад 2,4 млн. осіб, переважно молодь. Багато людей перебували в таборах і гетто на окупованій території України. Сьогодні залишається серед живих трохи більше 500 тис. українських громадян, які ще можуть розповісти про свої страждання в юності. Цим людям дуже потрібна увага з боку молоді, моральна допомога, співчуття і піклування. Ми сподівалися, конкурс сприятиме цьому. І не помилилися. Конкурс складався з двох номінацій: індивідуальна робота та колективна робота. Обов’язковою була вимога щодо наявності у рефератах і теоретичної, і практичної частини, яка б містила інтерв’ю з жертвами нацистських переслідувань, їхні спогади, а також власні висновки авторів щодо причин і наслідків нацистських переслідувань. Критеріями оцінки рефератів було визначено глибину висвітлення теми, наявність власних досліджень, думок, висновків, оригінальність розкриття теми, якість особисто проведених інтерв’ю з колишніми жертвами нацизму; враховувалася й надана конкретна посильна допомога цим людям. Правління Фонду створило висококваліфіковану конкурсну комісію (журі) з провідних фахівців з історії Другої світової війни, представників громадських організацій колишніх жертв нацизму, творчих працівників, представників УНФ “Взаєморозуміння і примирення”. На конкурс надійшло понад 400 робіт з усіх реґіонів України, автори та авторські колективи найкращих робіт були запрошені на фінальний етап конкурсу до Києва. Журі зауважило високий теоретичний рівень робіт, їхню самобутність і творчу неординарність, глибокі знання авторів, виявлені під час публічного захисту рефератів на фінальному етапі конкурсу. У підсумку, окрім просвітницького та виховного значення, захід дав ще й цінний історичний матеріал: автори робіт зібрали понад 1000 спогадів постраждалих від нацизму в різних куточках України, піднято колосальний пласт документів — справжніх свідків епохи, її реліквій і пам’яток, що лежали в шухлядах і скриньках жертв нацизму чи в їхніх нащадків. За результатами учнівського конкурсу Фонд видав німецькою та українською мовами збірку найкращих робіт “Цей біль у серці не вщухає”. Назву збірці дала робота переможців у колективній номінації Є. Гаршті та Н. Макаренка з Олександрівки Миколаївської області. У жовтні 2005 року відбулася презентація збірки у Німеччині в м. Герстхофен під час урочистого відкриття меморіального комплексу, присвяченого примусовим працівникам. Минулорічний ІІ Всеукраїнський конкурс зібрав понад 600 рефератів і творчих робіт. Кращі роботи ввійшли у збірку “Полинова доля”, назву якій дала поема Вікторії Калашнікової з м. Могилева-Подільського Вінницької обл. Оголошений Фондом ІІІ конкурс також викликав високу зацікавленість учнівської молоді. Адже війна зачепила практично кожну сім’ю, яка зберігає листи, фотографії, архівні документи, всім близька тема Другої світової війни і доля наших співвітчизників. Ще є можливість поспілкуватися з живими учасниками ніби й далеких, але таких близьких подій. Загалом за час проведення усіх конкурсів компетентна комісія перечитала близько 1400 робіт. Цього разу ми одержали 325 робіт. Найбільш активними виявилися учні Дніпропетровської області — 81 робота, Запорізької — 58 робіт. Виявили зацікавленість також у Київській області — 32 роботи, Києві — 14 робіт. По 25 робіт прислали з Чернігівської та Черкаської областей. У номінації “Творчість” представлені практично всі літературні жанри: новела, поема, есей, оповідання, кіносценарій, п’єса, лірична поема. Найбільш широко — новела та оповідання. Дослідники (номінація “Дослідження”) знайшли багато нових цінних документів, провели соціальне опитування жителів своєї місцевості, рідних, записали їхні спогади щодо подій періоду окупації та перебування у фашистській неволі. Це цінний матеріал для істориків. Конкурсна комісія визначила 6 кращих творчих робіт і відібрала для захисту 15 найбільш ґрунтовних рефератів у номінації “Дослідження”. Публічний захист відбувся 15
травня 2007 року в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді (м. Київ). У фойє фіналісти, гості й уболівальники мали змогу ознайомитися з тематичною виставкою картин учнів Київського індустріального технікуму “Обпалені війною” та залишити свої враження у Книзі відгуків. Відкривали презентацією п’єси “Подолання” у виконанні учнів Київської 112-ої спеціалізованої школи, які стали лауреатами конкурсу в номінації “Літературна творчість”. Жеребкування визначило порядок виступів фіналістів номінації
Колишні жертви нацизму: І. Мірчевська, А. Стрижкова, Н. Слєсарєва, Л. Симонова
“Дослідження”, і розпочалася напружена робота — і для виступаючих, і для журі. Практично всі виступаючі були на висоті: показали ґрунтовні знання періоду Другої світової війни. Після виступу кожен фіналіст відповідав на запитання членів журі та опонентів із залу. Запитання траплялися й такі, що відповідь на них шукали не тільки виступаючі, а й усі конкурсанти. Байдужих у залі не було. Перший день для членів журі закінчився пізно ввечері визначенням переможців за підсумком набраних балів. Наступний день був днем нагороджень і привітань. Насамперед до мікрофона запросили літературних митців, які розповіли, що до написання творів їх спонукало спілкування з рідними і односельцями, які зазнали фашистської неволі, страждали, сподівалися, мріяли і кохали. У багатьох присутніх викликав сльози уривок з оповідання Мар’яни Тимошенко “Марія”. Затамувавши подих, слухали авторський вірш про рідну мову Олександри Костирко та уривок з її поеми “Сповідь полонянки”. Леся Романенко розповіла у своєму творі “Брат” трагічну і майже казкову історію кохання двох бранців, яка відбулася насправді. Єлизавета Гречанюк, вислухавши чимало людських сповідей, вибудувала сюжет оповідання “Мільйони сердець — одна надія” про сестерблизнючок із різними долями. Диплом першого ступеня та премію одержала шестикласниця Олександра Костирко з загальноосвітньої школи №3 с. Попівка Конотопського району Сумської області. Друге місце дісталося Мар’яні Тимошенко з смт. Царичанка Дніпропетровської області. Диплом третього ступеня поїхав із Богданом Голодом (учнем загальноосвітньої школи №11) у м. Івано-Франківськ. Його невигадане оповідання “Хитрий”, написане колоритною мовою, про поневіряння колишнього невільника у післявоєнні роки не залишила байдужим жодного з членів журі та членів експертної комісії. Дві заохочувальні премії розділили між собою три лауреати конкурсу: учениця навчально-виховного комплексу №66 м. Дніпропетровська Єлизавета Гречанюк, Леся Романенко — учениця ЗОШ І—ІІІ ст. с. Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області, та авторський колектив київської спеціалізованої школи №112. Крім дипломів переможців і лауреатів конкурсу всі фіналісти одержали подарунки. Серед них картини і керамічні вироби учнів Київського індустріального технікуму, книжки з історії Другої світової війни, видання Української спілки в’язнів — жертв нацизму “Пам’ять заради майбутнього”, спеціальне видання про діяльність Українського фонду “Невільники Третього рейху”, опубліковані Фондом спогади постраждалих у роки війни, книжки з кращими роботами фіналістів двох попередніх конкурсів — “Цей біль у серці не вщухає” і “Полинова доля” видання Асоціації єврейських організацій колишніх в’язнів фашистських концтаборів “Життя і смерть в епоху Голокосту” та інші. Серед фіналістів у номінації “Дослідження” перше місце гідно зайняв учасник усіх трьох конкурсів Микола Прийма з Сум. Друге місце посіла Ольга Стадник (учасниця минулорічного конкурсу) з м. Красноперекопська АР Крим. “Бронза” дісталася восьмикласнику Роману Лиховиду з с. Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області. Дипломи лауреатів і заохочувальні премії одержали Анастасія Десятова — учениця санаторної школи-інтернату села Мішково-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області та Сергій Ігнатов із Чернігівського ліцею №15. Журі особливо відзначило найкращий публічний захист Євгенії Анцибор — учениці Педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді з Чернігова. Лауреатами конкурсу в номінації “Дослідження” стали Василь Бадрак із Соколівського ліцею Жашківського району Черкаської області, авторський колектив Азовської ЗОШ Якимівського району Запорізької області, авторський колектив Вишнівськиого центру творчості дітей та юнацтва Києво-Святошинського району Київської області, авторський колектив НВК №49 “Надія” м. Макіївка Донецької області, Галина Фастовець з Антонівської школи Вільнянської районної ради Запорізької області, Гончаренко з Переяслав-Хмельницької школи №7, Маргарита Костриба — учениця Мелітопольської школи №4, Ольга Ковзікова з Мелітопольської школи №8 та Анна Головко — учениця спеціалізованої середньої школи №142 еколого-економічного профілю м. Дніпропетровськ. Роботи фіналістів також будуть надруковані.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
