“Провідна ідея творчості Великого Кобзаря — національно)державницька...” · с. 10сторінка оригіналу ↗
ПАМ’ЯТЬ ЕТЮДУ
Слово Просвіти, №23 за 2007 рік
У майбутньому планується зробити пленер щорічним, аби кожен травень ознаменовувався зібранням живописців з усієї України, які писали б краєвиди мальовничих Канівських круч з Тарасової дороги: Келеберда— Прохорівка—Михайлова гора. Картини планується експонувати в день перепоховання Тараса Григоровича — 22 травня. На урочистому відкритті пам’ятника були присутні журналіст Максим Рильський (онук Максима Тадейовича), відомий кінорежисер, лауреат Шевченківської премії Юрій Іллєнко, художник, лауреат Шевченківської премії Анатолій Гайдамака, керівник гурту “Кобза original” Валерій Вітер, художник Леонід Гопанчук, актриса Людмила Єфименко, кандидат філологічних наук, телеведуча Ірина Олійник, вокальний квартет “Явір” та член правління фонду “Тарасова зем-
Павло Мовчан на відкритті виставки “Мальовнича Україна”
Учасники “круглого столу” переглянули виставку студентських та учнівських творів образотворчого мистецтва, що вражають своєю майстерністю та україноцентричною образністю. Виховувати молоде покоління — це вкрай важливе питання українського сьогодення, особливо у формі академічних диспутів, лекцій та семінарів. Так, 21 травня відбулися зустрічі О. Шокала зі студентами й професорсько-викладацьким складом історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (декан факультету Віктор Савенко) та Тернопільського національного економічного університету. Викладачі розповіли про новітні інноваційні навчальні технології, плани наукової й виховної роботи зі студентами. Студентів цікавило: стан та перспективи розвитку української державності, питання національної культури й ідеології, української мови, духовності, економіки тощо. Бібліотекам усіх установ, де відбувалися зустрічі, О. Шокало передав свої книжки, підбірки журналу “Український Світ” та газети “Слово Просвіти”. За недостатньої забезпеченості бібліотек українознавчими виданнями вони, безперечно, сприятимуть вихованню молоді в дусі патріотизму. Шляхи впровадження державницьких підходів, їхні труднощі та здобутки, — такі питання стали предметом зустрічі з начальником аналітики та прогнозування внутрішньої політики Тернопільської обласної державної адміністрації Володимиром Ткачем. Підсумки програми було підбито у прямому ефірі радіо “Українська хвиля” (директор Юрій Фартушняк). У розмові з радіожурналісткою Тетяною Зінько мовилося про ті питання, які турбують українське суспільство: розвиток громадянського суспільства, державотворчі концепції українських історіософів, мислителів, політологів, педагогів та шляхи їх упровадження, використання наукового потенціалу українців і проблеми міґрації (адже Олександер Шокало — голова Міжнародної громадської організації українців “Четверта Хвиля”). Також відбулися інтерв’ю з журналістами газет “Свобода” й “Вільне життя”. Програма заходів “Українська державницька ідея” за участю Олександера Шокала пройшла на високому науково-методичному й громадсько-просвітницькому рівнях та наповнила Шевченківські дні сутнісним смислом, розвинувши провідну ідею творчості Великого Кобзаря — національно-державницьку в контексті українського політичного традиціоналізму.
ля” Святозар Сосюра (онук Володимира Сосюри). Учасники пленеру побували на Михайловій горі в селі Прохорівка. Тут Тарас Григорович писав вірші, милуючись величним Дніпром, намалював портрети Михайла Максимовича та його дружини Марії. Увесь маршрут уже зазначеного шляху Тараса — останньої дороги без кайданів (саме під Прохорівкою його забрали за доносом) планується зробити національною заповідною зоною. Анатолій Гайдамака вже розпочав проект меморіального комплексу “Останні кроки вільної людини”. Так громадськість привертає увагу держави, яка повинна підтримати ініціативу збереження й увічнення Тарасових місць, що нині, на жаль, під загрозою.
19 травня в селі Келеберда Канівського району Чер< каської області відбулося урочисте відкриття пам’ятни< ка Тарасу Шевченку, точніше, одному його етюду. Са< ме на цьому живописному місці, навпроти Канівських гір, майстер написав етюд “Коло Канева” (1859).
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
