“Напруга творчості — це напруга душі, яка прагне безсмертя”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
КУЛЬТУРА
Слово Просвіти, №23 за 2007 рік
Оляна РУТА
Катерина Міщук
Таких уже, мабуть, мало на світі. Вона йде у світ із незахищеною душею і не може змиритися з несправедливістю цього світу — з торжеством грошей над талантом, чужинців над аборигенами, бізнесу над творчістю. Вона не вміє пристосовуватися, ламатися. Інакше, можливо, жилося б їй набагато краще, простіше. Катерина Міщук, художниця і поетеса, хотілось би додати — молода-молодюсінька, але сама Катруся ( їй трохи за двадцять) вважає себе “старою-старезною як світ”. Та й справді, за глибиною світогляду, гостротою світовідчуття і мудрістю суджень вона набагато старша за свій паспортний вік. Та й, зрештою, не надає умовним позначенням і змінним величинам великої ваги, адже ж, як сказав один майже поет, “люди не старіють, люди просто живуть”. Ось і Катруся — живе, так ніби жила споконвіків, у мальовничому куточку України — в селі Требухові на Броварщині, залюблена в його краєвиди: маленьку в’юнку річечку, озерця з татарзіллям, білими лілеями, жовтим лататтям, поміж яких так гарно плавати на човні. Грає барвами ліс і гай, наспівують щирих мотивів вивільги та соловейки. Катруся така органічна на цьому тлі, вона сама — мовби та річечка,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
