“Виборча система, що діє, — антинародна... перетворила вибори на політично)фінансо) вий аукціон за чужинськими сценаріями...” · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ ЛИСТИ З СЕВАСТОПОЛЯ ЗНАХОДЯТЬ НОВІ СТАРОДАВНІ КРИМСЬКІ СКАРБИ
Слово Просвіти, №23 за 2007 рік
Володимир ПРОЦЕНКО, спецкор “СП” ЛИСТ ПЕРШИЙ
А ХТО НАШІ ВОРІЖЕНЬКИ?
Упродовж усієї історії українського люду ключовою причиною поразок побудови самостійної держави були наша душевна м’якість, добродушність, довіра запевненням і друзів, і ворогів. На жаль, у наш час становище не змінилося. Влада в Україні потрапила до рук антидержавників, що удають із себе добродійників і протегують собі подібних. Я часто себе запитую: “Чому всі п’ятнадцять років незалежності українська нація залишається на політичному і духовному роздоріжжі? Чому її хода ще не дійшла до багатьох областей і міст на сході та півдні держави?” Відповідей безліч. Одна з них — суттєва. Вона століттями закладалась у душу українців: кожне прагнення до волі — смерть. Самозахист все ж спрацьовує через байдужість до власного державотворення. А ті українці, що взяли участь в розбудові незалежної України, не знайшли з’єднуючих засобів у такому важливому питанні, як формування патріотичної української еліти на всій території держави. Тепер очевидно, що у багатьох обласних центрах, де переважно живуть українці, питання патріотичної влади вирішено через виборче законодавство. А ось на сході й півдні України воно вирішувалося на користь російської нації, яка, маючи суттєві політичні розбіжності, почала уже відкрито співпрацювати з російськими державними структурами, потягнулася до формування російської державності в Україні. Розробляючи теорію майбутньої української революції, великий мислитель Степан Бандера висловив нетлінну істину: “…йдеться не про боротьбу з московським режимом, а з московською нацією…”, чого й досі не хоче розуміти переважна більшість українців. Слабка згуртованість українців, повна відсутність допомоги нечисленним українським громадам у тих містах, де теперішній “старший брат” має абсолютну владу, ще довго даватиме можливість ворогам протистояти нашій незалежності. Політики Росії стали відкрито втручатися у внутрішні справи України, нав’язувати і підтримувати ворожий цілеспрямований злочин — мововбивство. Допомога з-за кордону стала регулярною, а російськомовні посадовці псевдонаціональної еліти почали діяти нахабно, поповнюючи ряди схожими на себе і повсюдно правдою чи неправдою перебираючи владу. Виборча система, що у нас діє, — антинародна, російського зразка, має на меті позбавити народ можливості брати участь в управлінні державою, позбавити права бути обраним на будь-яку керівну посаду і перетворила вибори на політично-фінансовий аукціон за чужинськими сценаріями, де все продається і купується. Якщо російськомовна еліта залишиться при владі — це реставрація великодержавного імперіалізму, знищення української мови і культури, повернення нашої Вітчизни в московське колоніальне рабство. Чому я, українець, маю платити податки, аби фінансувати іноземну московську мову? І сьогодні у Севастополі йде подальше змосковщення наших дітей, у школах міста з російською мовою навчання зросійщують до 20 % дітей з українських сімей. Такий собі націєвбивчий полігон. Яких маємо докласти зусиль, щоб Україна нарешті вийшла з того денаціоналізуючого штопора, в
Віктор ХОМЕНКО, Крим
У центрі Керчі археологічна експедиція НАНУ щойно виявила значне зібрання унікальної давньої кераміки і скла, розкрила 52 поховальні споруди, зокрема, могильник знатної особи, про що свідчать деталі розкішного вбрання з характерними добре збереженими дорогоцінними пряжками, раритетні монети IV і VI століть нашої ери. Детальні археологічні розкопки проводяться на місці фундаменту і підвалин Керченського краєзнавчого музею у котловані двадцять на сорок метрів. Навіть такий невеличкий моріжок землі зберігає глибинну пам’ять багатьох епох і цивілізацій, виявився традиційно щедрим на нові неоціненні для науки скарби, й має порадувати археологів важливими для осмислення витоків нашої історії знахідками. Як і належить за законом, археологічні роботи стали прелюдією масштабної реконструкції цієї відомої у світі скарбниці старожитностей Боспору, якій невдовзі спорудять гідну оздобу, — нове величне приміщення. Завдяки такій нагоді, кажуть учені, вперше після тривалої перерви вдалося почати масштабні дослідження раннєвізантійського Боспору часів імператора Юстиніана. Не секрет, що й офіційні, і таємні знахідки скарбів на півострові вже давно стали традиційно “буденними сенсаціями”. Прикро, що й понині істинних археологів всюди значно випереджають цілі бригади щонайкраще оснащених різноманітним сучасним приладдям для кримінального промислу так званих “чорних” копачів і “щасливчиків”. Те, що п’ять років тому музею було передано виявлений у підніжжі Чуфут-Кале Кирк-Оркський скарб із-понад чотирьох тисяч золотих і срібних монет ентузіастами й професіоналами-спелеологами групи “господаря кримських печер” Олександра Козлова, а кілька десятків років перед цим — казково багатющий скарб дорогоцінних монет і срібних та золотих шедеврів античного мистецтва: жертовників, статуеток богів святилища часів античної епохи й середньовіччя із Гурзуфського сідла став колекцією світового значення Ялтинського історико-літературного музею, — то лише рідкісні винятки з правила. А коштовні, часто справді безцінні за значенням раритети нашої найдавнішої історії й далі збагачують криміналітет і скороспілих нуворишів; звично, давно протореними кримінальними манівцями та непевними стежками, каналами й струмками просочуються за ближні й дальні кордони у катастрофічних для науки й безпеки держави масштабах: фахівці оцінюють щорічній витік археологічних скарбів за межі України лише з Криму в середньому в понад мільйон доларів. Цій біді правоохоронні органи поки що належно зарадити, на жаль, не можуть. Занадто законспіровані й втаємничені явки, чи надто вже корумпований цей суперприбутковий бандитський бізнес із пограбування рідної історії?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
