Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Автори проекту запропонували нове прочитання “Кобзаря”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ШЕВЧЕНКІАНА

Слово Просвіти, №23 за 2008 рік

Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора 27 травня у Національному музеї Тараса Шевченка багатолюдно. Тут — прем’єра музично-поетичної композиції “Монолог самоти” за “Кобзарем” Т. Г. Шевченка. У просторій залі на широких лавах принишкли гості — інтелігенція, студенти, учні. Всі в очікуванні величного дійства: почути “живого” Поета, уперше побачити його на високодуховному п’єдесталі, а не на гранітному в парку. І музика композиції, сумна й журлива, і подих Шевченкової зали, де малярські твори поета створюють неповторну ауру, і глибинна муза соковитої палітри його художнього слова з “Монологу” — все поєднується в емоційному почутті. Це допомагає відчути, осягти й зрозуміти, чим і як жив, мучився й карався Тарас Шевченко, ще раз душею торкнутися глибин його високодуховного ліричного слова. Адже хрестоматійний “Кобзар” є у кожного справжнього українця. У цій книжці — весь Шевченко, Поет і Людина, яка власні страждання й емоції поєднала з колосальною силою свого Духу, Волі та Віри — і в себе, і в Україну. Тому народ назвав його Пророком і Генієм нації. А який Шевченко поза “хрестоматійним фасадом”? Залу заповнює музично-поетична композиція “Монолог самоти” і немов переносить слухачів у 1840 рік, коли Шевченко 25-річним хлопцем залишився наодинці зі своїми думами, смутком і горем. Тоді царська влада розлучила його з Україною, заборонила малювати й писати. І Поет веде діалог із самотою: найбільша його скорбота і туга — думи про Україну. Народний артист України Олександр Биструшкін у своєму “Монолозі самоти” акцентує на поезіях, які розкривають внутрішній світ Тараса. Музика Михайла Чембержі передає глибоку трагедію жорстокої імперської епохи, а очікуваний ритм, що весь час повторюється і невпинно наростає, немов крок за кроком веде далекими битими шляхами поетової неволі. Музика плаче, крізь її громи зринає і лине мужній голос Шевченка — Людини, Поета, Художника, Борця, який виряджає свої думи в Україну: тоді ніби чути шепіт Дніпра з Десною; та за якусь хвильку вже грізно реве Ревучий!.. То відчужений сатрапами від світу Тарас веде повчальний діалог з ненькою-Україною, розмовляє з Дніпром і з Богом… Слухачі, глибоко схвильовані, витирають сльози. — Що спонукало Олександра Биструшкіна взятися за “Кобзар”? — запитували журналісти. Виступає Олександр Биструшкін — Це моє переосмислення творів Шевченка. “Монолог самоти” — це монологи людини, яка віддає себе своєму народові. Чому нині, маючи рідну землю і волю, море і гори, ріки, ліси і діброви, ми всім оцим нехтуємо? І коли зло домінує, забуваємо, “чиї ми діти”? А Тарас у неволі просив у Бога “одну хатиноньку і тополю понад Дніпром…” — Завдяки монологам самоти Шевченка ми пізнаємо внутрішній світ Поета, з його скорботами, хвилюваннями і великими надіями на майбутнє України, — каже академік Микола Жулинський. — Зримо осягнувши багатий, світлий поетів образ, зрозуміємо, що геніальність дарована Господом. У цьому і таїна, і велика глибина Тарасового слова. Діти і молодь повинні знати того Шевченка, який у тяжкій неволі вів живий діалог з Україною. Тому Міністерство освіти має закупити цей компакт-диск для шкіл. виконавцеві, народному артистові України Олександрові Биструшкіну я вдячна за його несценічне, глибинне прочитання “Кобзаря”, за внутрішню драматургію монологу, висловлену навіть тихим і стриманим тоном. Саме так читається “Кобзар” і мені в тиші власного серця. Музика, яку створив народний артист України Михайло Чембержі, здається, ще витоншує той ефір високих емоцій, які виникають від зустрічі з поезією. Лише на початку заявивши знайому тему “Думи мої”, композитор архітектонікою музичного твору відтворює найтонші настрої Шевченкових поетичних послань Україні (її нащадкам, отже, нам), музика не перебирає на себе інтонаційних акцентів драми, її краса суголосна з поетичним словом, яке само бринить стримуваною сльозою. Вивірене суголосся — таке можна почути лише на церковних хорах. Чи відкриють для себе такого “Кобзаря” передусім ті, кому адресовано цей проект? Адже його автори прагнули повернути саме юним серцям не лише геніального українського класика, національного пророка, а й поета, який будить у нас людськість почуттів, бо в смутку і в самоті душі схожі, отже, близькі. Тому молода мати в надвечір’ї третього тисячоліття прочитає своїй дитині ласкаво-співучі рядки: За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин