Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Насамперед треба досліджувати менталітет”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

КУЛЬТУРА

Слово Просвіти, №23 за 2008 рік

28—30 травня в НаУКМА відбулася міжнародна конференція “Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні гуманітарні науки”, в якій взяли участь понад 100 науковців з різних країн світу. Омелян Пріцак (1919—2006) — вчений-сходознавець зі світовим іменем, фундатор й багатолітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, один з ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів, член Наукового Товариства імені Шевченка, Української Вільної Академії Наук, Національної академії наук України, автор понад 1000 наукових праць, зокрема фундаментальної — “Походження Русі”. Могилянська академія. Тут буде засновано центр сходознавства, тому що є хороший науковий потенціал. — Кафедру сходознавства планували давно чи тільки у зв’язку з подарунком? — Я підписала з Академією угоду, що колекцію передаю лише за умови заснування центру вивчення сходознавства. Тобто на базі бібліотеки, архіву науково-дослідного кабінету. — Чи достатньо музейного скарбу для заснування центру сходознавства? Чи має НаУКМА кадри, яким під силу вивчення цих джерел? — Людських ресурсів не вистачає. Звичайно, потрібна допомога, адже каталогізовано лише 5 тисяч книг. Добре, якби до цієї справи долучилося якнайбільше фахівців, бо архів дуже багатий. Треба розмежувати листування, наукові документи, нагороди, нумізматику… Такого потужного викладацького складу в НаУКМА немає. — Як Києво-Могилянська академія вийде з цієї складної ситуації? — Їй допоможуть. Є Інститут сходознавства, який заснував Омелян Йосипович, він зараз успішно працює в системі НАН України. Співробітники цього закладу доповнюватимуть викладацький склад. Можна запрошувати науковців з-за кордону, а також обмінюватися досвідом з іншими університетами. Так і гартуватимуться нові молоді кадри. — Перу вченого належить книга “Коли і ким було написане “Слово о полку Ігоревім”. Прокоментуйте, будь ласка, таку різноманітність і широту його зацікавлень. — Омелян Йосипович поєднував дві професії: історика України і сходознавця, себто орієнталіста широкого профілю. Арабську і турецьку мови він вивчив самотужки ще в школі. Володів польською, німецькою, французькою, англійською. Знав близько десяти мов. Над цією книжкою працював понад сорок років. Почалося з того, що Роман Йосипович Якобсон, професор Гарвардського університету, який хотів написати книгу про “Слово о полку Ігоревім”, попросив Омеляна опрацювати східні елементи і дати історичний коментар. Але Пріцак, заглиблюючись у вивчення цієї теми, сказав, що перш, ніж робити історичний коментар, він повинен дати відповідь на питання про походження Русі. І паралельно написав три томи “Походження Русі”. Одним із сегментів книги було дослідження “Київська Русь і Євразійський Степ”. Саме в цій науковій розвідці Пріцак і дав відповідь на запитання, коли і хто написав “Слово о полку Ігоревім”. Омелян стверджував, що насамперед треба досліджувати менталітет. Чому “Слово” оригінальне? Цей твір відтворює ХІІ століття. Адже існує ціла школа так званих скептиків, які піддають сумніву оригінальність цієї давньоруської пам’ятки. Це французька і російська школи на чолі з Олександром Зіміним. До речі, підтверджував фальсифікат “Слова” і учень Омеляна Йосиповича Едвард Кінан. Професор Гарвардського університету, він наполягав на тому, що це підробка ХVIII століття чеського славіста Йозефа Добровського. Тоді Омелян Йосипович дав гідну джерелознавчу відповідь своїм учням-скептикам. — Він образився на своїх учнів? — Ні, він не ображався, коли йшлося про наукові гіпотези. Пріцак був прихильником діалогу й полеміки, які опирались би на порівняльну лінгвістику або інший науковий метод. Думаю, в книжці “Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім” йому вдалося переконливо це зробити.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин