Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗
НЕСПРАВЕДЛИВО ЗАБУТЕ ДИВО ПРИРОДИ
Слово Просвіти, №23 за 2008 рік
Карина ВОСТРЯКОВА Фото автора
Засновник: Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р.
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН
В’ячеслав Зайцев і Алла Тарасевич
В . о . г о л о в н о г о р е д а к т о р а Валентина ДАВИДЕНКО
Р е д к о л е г і я Любов ГОЛОТА, Ярема ГОЯН, Павло МОВЧАН, Олександр ПОНОМАРІВ, Іван ЮЩУК
Перший заступник головного редактора
Ніна ГНАТЮК 279-49-47 Заступник головного редактора
Петро АНТОНЕНКО 279-49-47 Заступник головного редактора з виробничих питань
Наталія СКРИННИК 278-01-30 (тел/факс)
Відповідальний секретар
Ірина ШЕВЧУК Відділ літератури
Уляна ГЛІБЧУК 270-55-57 Відділ мови
Святослав МІЗЕРНЮК 279-39-55 Відділ коректури
Олена ШУЛЬГА 278-63-69
Комп’ютерна верстка
Ірина ШЕВЧУК Олег БЕССЬКИЙ 278-63-69 Інтернет-редактор
Євген БУКЕТ 279-39-55
Черговий редактор
Святослав МІЗЕРНЮК
Бухгалтерія 279-41-46
А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10OБ, м. Київ, 01001
EOmail: slovo_prosvity@ukr.net
http://slovoprosvity.org.ua
Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301223 Наклад — 24000
Листування з читачами — тільки на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори.
Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове.
І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617 Передплатна ціна, враховуючи поштові послуги: на місяць — 3,94 грн. на 3 місяці — 11,32 грн. на 6 місяців — 21,64 грн.
0 8 0 2 3
4 820095 780016
Вікторія Бодня, Володимир Горянський, Ніна Матвієнко, Тетяна Цуканова, Алла Тарасевич та Петро Гончар
Насіння, яке людство засіває вже понад 10 тисячоліть, в Україні чомусь нищать. Тканину, яка вбирає вологу, швидко сохне, довго залишається чистою, не жовтіє, самовибілюється і стає м’якшою, не носять. Рослину, що знешкоджує мікроби й інфекції, знижує рівень радіації, вдвічі послаблює гамма-випромінювання, захищає людину від спеки й холоду, агресивного хімічного середовища, не пропускає електромагнітних хвиль, мало висівають. Це все льон — культура, яка в Україні на межі зникнення. Саме з цих прикрих причин і почали бити на сполох організатори фестивалю “ЛЬОН-ФЕСТ”, влаштувавши 23—25 травня в УЦНК “Музей Івана Гончара” справжнє льонове дійство. Фестиваль розпочала прес-конференція журналістів з організаторами акції Тетяною Цукановою, керівником і дизайнером “КОТТІ — Льон України” та Аллою Тарасевич, директором Всеукраїнського благодійного фонду “Живодайне джерело”. На конференцію завітали заслужений артист України Володимир Горянський, народна артистка України
Організатори фестивалю прагнули привернути увагу держави й суспільства до збереження, відродження й розвитку льонарства та народних художніх промислів. Адже цей матеріал слугував для повсякденного і церемоніального вбрання давніх народів, зокрема трипільців, єгипетських жерців, біблійних первосвящеників, давніх слов’ян, аристократів, воїнів. Цю тканину застосовували в народному мистецтві й художніх промислах, текстильній промисловості та будівництві, медицині, армії, техніці, це єдиний матеріал для накладання внутрішніх швів у хірургії, бо інших людський організм не сприймає. Це природний антисептик і кондиціонер. Лляна тканина надає відчуття радості, рівноваги, відновлює працездатність та енергію. Насамкінець Ніна Матвієнко зазначила: “Льон — це легені нації. Його важко добувати й нелегко рекламувати — льону сьогодні потрібен декор. І щоб не купувати за кордоном нашого льону, варто шукати свою батьківщину в своїх травах, у своїх людях”.
взуття. Колекції вражають простотою й вишуканістю. Актор Володимир Горянський зазначив: “Це дійство — відродження духовних традицій, а льон — корінь духовності. Навіть обрамлення ікон — лляна нитка така сама проста, як і православ’я. Забуваючи про природне, накопичуємо штучні проблеми”.
часу Україна посідала перше місце у світі з вирощування й експорту льону. Чому ми забуваємо історію — свою найціннішу спадщину? Адже льон став підґрунтям міфів і переказів. Саме з льону вправні богині зіткали світ і навчили ткацтва людей. Цю рослину оспівав Гомер в “Іліаді”, а “золоте руно” аргонавтів — тонка пряжа з льону, яку цінували на вагу золота. Другий день фестивалю прикрасив конкурсний показ авторських колекцій лляного одягу, які представили молоді й уже досвідчені українські дизайнери. Головою журі був російський художник-модельєр, член-кореспондент Академії мистецтв РФ, професор В’ячеслав Зайцев. Присутні побачили майстерні вироби з льону: блузки, спідниці, сукні, вбрання для хлопців, лляні парасольки й сумки,
Ніна Матвієнко та директор Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара” Петро Гончар. Тетяна Цуканова зізнається, що ідея акції виникла вже давно, адже настав час кричати на всю Україну, що льон нещадно знищують, і влада не протидіє цьому свавіллю. Льонозаводи знищено, а свого
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
