Події, факти, коментарі · “Найвищі посадовці справді господарі свого слова: захотів — дав слово, захотів — забрав назад”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ ГРАБУНОК
Слово Просвіти, №23 за 2011 рік
ЧИТАЧІ СИГНАЛІЗУЮТЬ
Петро АНТОНЕНКО
Житлово-комунальні тарифи — тема, чи не найболючіша для переважної більшості громадян. Тому таким гострим, нервовим стало засідання уряду за участю глави держави 1 червня, де й розглядалися питання тарифів. Президент Янукович кидав гнівними словами на адресу виконавчої влади за безлад із тарифами: “Торік ми ухвалили низку важливих рішень. Що зроблено після цього? Нічого! Мені набридло вести ці розмови по колу й нічого не робити. Врешті-решт, є голова на плечах у виконавців?” У свою чергу глава виконавчої влади, прем’єр-міністр Азаров теж не шкодував гнівних слів: “Треба притягти до відповідальності мерів, які допустили незаконні нарахування комунальних тарифів. Треба визнати безвідповідальність Міністерства будівництва і житлово-комунального господарства та регіональних державних адміністрацій”. Далі Азаров дає вказівку губернаторам звільнити керівників водоканалів та енергопостачальних компаній у низці міст країни, знайти відповідальних за зростання тарифів, просить президента оголосити догану деяким з губернаторів. Буря в склянці води завершилася тим, що того дня президент звільнив із посад віце-прем’єра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Віктора Тихонова, його заступника Юрія Хіврича та голову Севастопольської міської держадміністрації Валерія Саратова. Схоже, на черзі звільнення кількох голів обласних державних адміністрацій, насамперед за звинуваченням у безконтрольному зростанні тарифів. А ще народ заспокоїли обіцянкою створення загальнодержавного органу з ціноутворення в комуналь-
Микола ЦИМБАЛЮК
Україна наближається до американських стандартів демократії. У нас уже точнісінько як і в них: якщо хтось украде голку, його посадять у тюрму, а якщо вкраде мільйон — зроблять президентом. Тут ми навіть їх да-а-алеко переплюнули! Є й друга прикмета: кожен вільний громадянин має право висунути позов до держави, якщо вона вдається до утиску його прав і свобод. Подібних позовів у нас, щоправда, одиниці. І причина не стільки в невисокій правосвідомості громадян, скільки в глибокій зневірі щодо здатності українських судів служити Духу і Букві закону. Однак не перевівся ще козацький дух серед сонмища вкраїнських свинопасів. Особливо серед славних нащадків Слобожанщини. Це засвідчує тривалий судовий позов харків’янина Володимира Федоровича Коваленка до Харківської міськради. А почалося все сім років тому. Якщо не враховувати 1996-й. Нашому громадянству ще пам’ятний контрреволюційний шабаш російськопроросійської п’ятої колони в Сєвєродонецьку. Тоді погрожували створенням чогось на кшталт окремої Донецько-Криворізької республіки зразка 1918 р. Але: no pasaran! — ворог, даруйте, задумка Москви не пройшла. Але п’ятиколонники не дрімають: їх витурюють у двері, вони лізуть у вікно. Через кілька років заплановано було новий антидержавний, антиукраїнський вибух. Одна за одною, як унаслідок ланцюгової реакції, ради Південно-Східних областей, де регіонали мають агресивну проросійську більшість, почали ухвалювати рішення про регіональну російську мову. По-суті, вони повністю заперечували і нищили державну, українську. Харківська міськрада 6 березня 2006 року ухвалює й собі рішення №43/06 “Про російську мову в м. Харкові”. Згідно з ним, російська визнавалась регіональною. Ді-ній сфері, чергової бюрократичної структури. Ще обіцяно повернути тарифи до попередніх розмірів там, де вони були незаконно підвищені. Зокрема подібне пообіцяв киянам голова столичної міськдержадміністрації О. Попов. Це все слова. Тепер перейдімо до прози життя. До редакції нашої газети звернувся мешканець Святошинського району столиці Петро Павлович Титарів. Чоловік бувалий, свого часу працював головним механіком водоканалу, його двічі обирали депутатом місцевої ради. Так що з комунальним господарством і тарифоутворенням знайомий добре. І ось наш читач обурено розповів, що, попри гнівні тиради на владних пагорбах, балачки про зниження завищених тарифів, йому й іншим мешканцям району та й усього міста підсовують ще вищі тарифи. Конкретно — районна держадміністрація пропонує укласти дві угоди на житлово-комунальне обслуговування із зазначенням нових розцінок. Одну угоду пропонується укласти з Ремонтноексплуатаційною організацією №10, так нині звуться колишні ЖЕДи. Тут начебто звичайний перелік робіт із обслуговування будинків, але читач звернув увагу, що сума оплати становить уже не 104, а 114 гривень на місяць. До речі, з багатьох видів послуг оплату чомусь беруть від квадратних метрів житла, хоча логічніше було б від кількості членів сім’ї. Наприклад, прибирання під’їзду і сходових майданчиків і кліток. Невже від того, що у людини більша за площею квартира, у комунальника побільшає підмітання? Але чому ж все-таки підвищено загальний тариф? Може, додалося послуг? Таке буває: комунальники мовчки додають якусь послугу, яку люди не дуже й просять, і відтак підвищують оплату. Петро Павлович ретельно порахував усі види послуг. На стандартному бланкові їх, як і раніше, 23.
ДО РЕЧІ…
Зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, і в столиці, і в регіонах, причому, хаотично й неконтрольовано, стало ще однією характеристикою нової влади. Втім, “новою” її звемо якось за інерцією. Скоро їй буде півтора року, достатньо часу, аби побачити, на що спроможна ця влада. Поки що мільйони громадян бачать лише зростання цін і тарифів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
