Арт-калейдоскоп · “Творчість зворушує душу, наповнюючи світ шляхетністю, добром, відвертістю”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ЗІ СМАКОМ ЯБЛУКА ТА ПАТРІОТИЗМУ
Слово Просвіти, №23 за 2011 рік
Уляна ВОЛІКОВСЬКА Фото автора
Мамаєва Слобода — козацький куточок у Києві. Він завжди привертав увагу своїми затишними місцинами. Тож не дивно, що Третій фестиваль української патріотичної пісні “Рутенія” імені Костя Єрофєєва відбувся саме тут, посеред ставкової води. Уявіть собі на хвильку! Білосніжні німфеї пестять погляд, пурхають бабки над чудо-озером, скрізь чути жаб’ячі трелі… І навіть те, що свято розпочалося із затримкою на три години (“Остання Барикада”, напевно, забула, що треба привезти апаратуру), не могло зіпсувати піднесеного настрою. Прикро тільки, що фестиваль не міг похизуватися великою кількістю відвідувачів. Проте учасники об’єднали зусилля, зібрали всю необхідну техніку, і фестиваль розпочався… Але це ще не все. Цьогоріч фест “Рутенія” (до речі, це старовинна назва України) тісно переплівся із фестивалем поезії “Sevama”. Із санскриту слово означає яблуко. (Зазвичай це свято поезії проводиться двічі — навесні, коли цвітуть яблуні, із залученням маловідомих поетів і музикантів, які проходять суворий конкурс, і восени, коли яблуні вгинаються від плодів, — зі знаними письменниками, літераторами й співаками). “Усі ми намагаємося внести частку своєї творчості, знайти точки дотику між авторами й читачами, відкривати нові непересічні імена…”, — наголошує одна із засновниць поетичного фестивалю “Sevama” Оксана Яблонська. …Тож свято патріотичної пісні було рясно всипане яблуневими пелюстками поетичного цвіту (ви не дивіться, що яблуні вже відцвіли), а місцями навіть відчувався смак такого запашного повидла із яблук (хоч і до осені ще довго)… Відкрив фестиваль гурт “Рутенія”, одним із засновників якого був Костя Єрофєєв. Молоді поети Дмитро Княжич, Юрій Рудницький виставили на кін вірші з перчинкою, а місцями навіть із гіркувато-політичним відтінком… Надзвичайно вразили мелодії піаніста-імпровізатора Романа Коляди, які завжди якось стишено-непомітно проникають у найпотаємніші закутки людського єства… Відомий актор, співак і, на жаль, мало кому відомий режисер фільму “Цвіт кульбаби” Олександр Ігнатуша передав нерв своєї творчості піснею, присвяченою пам’яті Костя Єрофєєва, та зворушив іншими творами. Приємно, що у вирі запальних пісень і філософської лірики не забули пригадати політв’язнів, які відсиджують свої терміни за чесні акції, які мали б спонукати народ до дії. Серед них — Ганна Сімонкова, Сергій Костаков, Олесь Вахній, Олексій Макаров, Степан Бичек, Артем Циганенко, Віктор Давиденко, Ігор Загребельний. Виступили зі своїми поетичними перлинками Тата- Рівна, Оксана Самара, Юля Смаль та інші. Гурти “Zapaska”, “За вікном”, “Вперше чую”, “Гамлет”, “Телері” додали трохи
Виступає Олександр Ігнатуша куражу і грайливості. Оксана Яблонська оголосила підсумки поетичного конкурсу, на який надсилали свої твори учасники зі всієї України.
Мені особливо припав до душі виступ народної артистки України Марічки Бурмаки: “Костя Єрофєєв для історії України, історії української культури зробив багато. І як написав один із політиків у своєму блозі, що у Кості було все для того, щоб стати легендою України. У нього не було тільки вдячного слухача… Ті пісні, які я заспіваю сьогодні, для тих, кого справді треба згадати, — і В. Чорновола, і І. Пелиха, і К. Єрофєєва”. А в розпал свята — фантастична феєрія від “Оркестру Янки Козир”, гурту “ТаРута” та інших… Всіх і не згадаєш! Вражень від таких заходів дуже багато. Дорогою додому так і крутилася-вертілася в голові пісня Марійки Бурмаки “Не бійся жити”. Відверто кажучи, хотілося б, щоб наступного року на фестиваль завітало набагато більше шанувальників патріотичної пісні й слова…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
