Рідний край · “Звільнення від негативної спадщини минулого вимагає відтворення картини злочинів і глибокого осмислення їхніх коренів”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
«Великий терор» 1937—1938 рр. в Україні: роздуми про відзначення трагічних подій
Слово Просвіти, №23 за 2012 рік
ли Державну програму науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією” — видання, в яких відновлено історичну пам’ять про трагічні сторінки нашої історії. Багатотомне видання покликане служити відтворенню історичної справедливості, ґрунтовному висвітленню трагічних подій в історії України, повернути їй незаслужено забуті імена державних діячів, науковців, митців, робітників і селян, вшанувати тих, хто боровся за свободу й незалежність України. На цих аспектах діяльності наголошували учасники конференції “Політичні репресії в Українській РСР 1937—1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації (до 75- річчя “Великого терору” в СРСР)”. Науковий форум ініціювали Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, Національна спілка краєзнавців України. На відкритті конференції директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій наголосив на результатах проведеної дослідницької роботи —
Фото Євгена Букета виданні 77 томів науково-документальної серії “Реабілітовані історією”, виявлені за архівно-кримінальними справами СБУ понад 720 тис. жертв політичних репресій, опублікуванні наукових праць з історії державного терору в СРСР. Науковці зосередилися на актуальних проблемах вивчення “Великого терору” в Україні, реакції населення на громадські ініціативи щодо відзначення цієї сумної роковини. Зокрема доктор історичних наук, радник міністра юстиції України Ірина Матяш акцентувала увагу на правових колізіях щодо доступу до архівної інформації про жертв тоталітаризму, директор Галузевого державного архіву СБУ, кандидат історичних наук Світлана Лясковська ознайомила дослідників з перспективними науковими дослідженнями щодо “Великого терору” та його наслідків, які проводять співробітники архіву з науковими установами Чехії, Німеччини, Польщі тощо. Актуальною була доповідь директора Галузевого державного архіву МВС України Наталії Татусь про матеріали щодо депортованих громадян як джерело у вивченні масових політичних репресій в Україні в 1930-ті роки. Про неоднозначність у результатах “польської операції” 1937—1938 рр. НКВС України наголосив доктор історичних наук перший заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Кривошея. У доповіді Тамари Вронської розкривалися потаємні аспекти штучної маргіналізації членів родин “ворогів народу”. Дослідниця наголошувала на потребі міждисциплінарного підходу у вивченні державного терору радянської доби, зокрема залученні фахівців-правознавців. Про перенесення “досвіду” проведення масових операцій під час “Великого терору” 1937—1938 рр. крізь призму кадрового забезпечення органів УНКВС західноукраїнських областей доповідав кандидат історичних наук Андрій Жив’юк (м. Рівне). Особливість цієї конференції — жвавий обмін думками про регіональні особливості “Великого терору”. Участь в обговоренні брали Едуард Петровський (Одеса), Валерій Стойчев (Запоріжжя), Людмила Ровчак (Харків), Наталія Романець (Дніпропетровськ), Лариса Копійченко (Житомир), Дмитро Омельчук (Сімферополь), Олена Лисенко (Чернігів) та ін. Під час обговорення дослідники почали окреслювати певні напрями майбутніх досліджень: вивчення змін у соціальних, національних групах населення України, вплив “Великого терору” на розвиток економіки та культурної сфери, вплив історичної пам’яті про репресії радянської доби на прийдешні покоління. Учасники конференції одностайні в думці про необхідність відзначення на державному рівні 75-річчя “Великого терору” в Україні, у доречності активної публікації матеріалів у ЗМІ. Науковці акцентували на необхідності залучення потенціалу громадських організацій (зокрема Національної спілки краєзнавців) для збирання усних свідчень громадян, які пам’ятають важкі роки лихоліття, хрущовських реформ, брежнєвського “застою”, і на основі цих спогадів укомплектувати новий пласт “архіву усної історії”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
