Суспільство · “8 червня стартує свято європейського спорту, яке проводимо разом із сусідами-поляками”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
Польський вектор ЄВРО
Слово Просвіти, №23 за 2012 рік
Петро АНТОНЕНКО
Трохи історії й статистики Чемпіонат світу і Європи з найпопулярнішої на планеті гри — футболу відбувається раз на чотири роки. У високосні роки — європейська першість, у проміж+ ках між ними — світова. Отже, після здобуття Украї+ ною незалежності відбулося 10 таких турнірів, по 5 чемпіонатів світу і Європи. Україна виступала лише на одному з них. На чемпіонат потрапити не просто, існує відбір, виняток лише для господарів турнірів. Останнім часом коло учасників турнірів роз+ ширюється, нині в чемпіонатах світу беруть участь 32 команди, Європи — 16. Але ж під егідою Всесвітньої федерації футболу (ФІФА) близько 200 країн, Унії єв+ ропейських футбольних асоціацій (УЄФА) — близько півсотні. Тож учасників турнірів визначають по+ передні відбірні турніри. На чемпіонат Європи 1992 року Україна просто не могла потрапити, бо відбір до нього по+ чався за 2 роки до цього, коли ми ще були у складі СРСР. А ось на ЧС—1994 потрапити могли б. Але світова футбольна спільнота над+ то повільно визнавала Україну, і ФІФА ухвалила доволі дискримі+ наційне рішення — допустити до відбору ЧС—1994 від колишнього СРСР лише Росію як “правонас+ тупницю” Союзу. У відборі до всіх наступних 8+ ми турнірів Україна вже брала участь. На жаль, невдало. І про+ билася лише на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, де висту+ пила успішно, стала однією з 8+ ми кращих команд. Головним тренером збірної був Олег Бло+ хін, найвидатніший футболіст в історії українського і радянського футболу. Він же очолює збірну України і на Євро—2012. Візитівка збірної Польщі на+ багато вагоміша. На міжнародній арені збірна країни ще з міжвоєн+ них часів. Польща — учасниця 7+ми чемпіонатів світу, починаю+ чи з третього, з 1938 року. Найви+ щі досягнення (і це був злет поль+ ського футболу) — треті місця і бронзові медалі на чемпіонатах світу 1974 і 1982 років. З 1924 ро+ ку збірна країни бере участь в Олімпійських іграх. Польща — чемпіон Олімпіади 1972 року і срібний призер 1976+го. Тож порівнювати важко. Хоч видатних спортсменів в Україні завжди вистачало. Але ось ще один прояв нашої бездержавнос+ ті: надто довго ми жили, грали під чужими прапорами. Пригадати хоча б чемпіонат світу 1986 року. В складі збірної СРСР з 11+ти футболістів на поле виходили 9— 10 динамівців Києва. А ще ж за збірну успішно виступали гравці з “Дніпра” (Дніпропетровськ), “Шахтаря” (Донецьк).
Два господарі турніру Рішення провести чемпіонат Європи 2012 року в Україні і Польщі УЄФА ухвалила п’ять ро+ ків тому, 2007+го. Чемпіонати не завжди відбуваються у країнах — грандах футболу. Останнім часом вибір диктують і наміри активні+ ше розвивати цю гру в не дуже футбольних регіонах. Отож ЧС— 2002 року ФІФА вперше провела в Азії, позаторішній світовий чемпіонат — уперше в Африці, в ПАР. Для більшого охоплення країн грою №1 почали практику проведення турнірів у двох краї+ нах. ЧС—2002 провели в Японії й Південній Кореї, ЄВРО—2008 — у Австрії і Швейцарії. І ось Укра+ їна—Польща. Поза сумнівом, те рішення УЄФА мало й політичний під+ текст. 2007+й — це час президент+ ства Віктора Ющенка, при якому ми й отримали право на ЄВРО. Це президентство однозначно асоціювалося у світі з європей+ ським вектором розвитку Украї+ ни. Ще свіжа була в пам’яті євро+ пейської спільноти й наша Пома+ ранчева революція, цей порух до демократичного розвитку. Поль+ ща ж — не просто наш сусід, це країна, близька нам мовою, мен+ тальністю, врешті, спільною, бо+ дай і непростою, історією. Поль+ ща стала нашим головним про+ відником на шляху до європей+ ського співтовариства. А вона на той час уже 8 років була членом НАТО (з 1999+го) і 3 роки членом Євросоюзу (з 2004+го). Тому залучення України, спільно з Польщею, до проведен+ ня ЄВРО мало цілком очевидні мотиви. Та й усередині України це напряму пов’язувалося з євро+ пейським вектором розвитку, розглядалося як реальний шанс, можливість показати себе Євро+ пі, наблизитися до неї в політич+ ному плані. Так гадалося. Як ста+ неться — побачимо.
Польсько!європейська готовність Польща на третину менша від України за територією і населен+ ням. Водночас потужніша в еко+ номічному плані. І ВВП, і бюд+ жет держави тут значно вищі. А членство в Євросоюзі тільки під+ креслило різницю в підході й під+ готовці двох країн до ЄВРО. Вступивши до ЄС, Польща отри+ мала від Європи величезні кош+ ти. Фінансова допомога, креди+ ти, гранти європейських фондів давно вже вливаються в економі+ ку Польщі, розвиток соціальної сфери — освіти, науки, кому+ нального господарства. Велика підтримка й у підготовці до ЄВ+ РО. Загалом ідеться про сотні мі+ льярдів євро, власних польських коштів і зарубіжних, вкладених у турнір. В Україну ж очікувані ін+ вестори не побігли, не розщед+ рився і Євросоюз. Не дуже від+ гукнувся і наш український біз+
нес, хоч вітчизняні олігархи вже прорвалися в когорту європей+ ських багатіїв, давно потіснивши польських. Отож весь тягар під+ готовки до чемпіонату було пок+ ладено на нашу державу, на її більш ніж скромний бюджет. Мабуть, по завершенні ЄВРО в Україні доведеться таки розби+ ратися, що і як витрачалося з дер+ жавної кишені на підготовку чем+ піонату. Таку ініціативу вже вису+ нула опозиція. Зокрема лідер партії УДАР Віталій Кличко, дію+ чий чемпіон світу, який безумов+ но, розуміється на спорті, запро+ понував з’ясувати, чому споруд+ ження і реконструкція наших стадіонів коштували майже втри+ чі дорожче, ніж польських.
Футбольно!політичний бойкот Останні тижні європейська спільнота була переповнена ідея+ ми і закликами бойкоту україн+ ської частини ЄВРО—2012. При+ чини — згортання демократії вкраїні, політичні репресії, з кон+ кретним посиланням на голов+ них політв’язнів. Форми бойкоту пропонувалися різні, починаючи від повного перенесення україн+ ської частини чемпіонату в іншу країну (для цього навіть пропо+ нували відкласти турнір на рік). М’якша форма бойкоту — заяви про демонстративний неприїзд на турнір в Україну президентів і прем’єрів країн, команди яких гратимуть у нас. Але не вдаватися до бойкоту закликала Європу на+ віть українська опозиція. У Польщі теж нема однознач+ ності щодо цього. До повного бойкоту турніру і перенесення його з України закликав лідер опозиції Ярослав Качинський, глава партії “Право і Справедли+ вість”, екс+прем’єр+міністр краї+ ни. Радикальні поляки Україну вважають надто залежною від Кремля, звідси й тінь на ЄВРО. Утім, польське керівництво не поділяє такої ідеї. Президент Броніслав Коморовський заявив, що Україна має проводити чемпі+ онат. Але водночас дуже рішуче й критично висловився щодо полі+ тичного ув’язнення Юлії Тимо+ шенко, з яким у Європі напряму пов’язують ідею бойкоту. Не вар+ то забувати, що Польща одноз+ начно підтримала Помаранчеву революцію, одним із лідерів якої була Ю. Тимошенко, доволі по+
пулярна в Польщі. Проти бойко+ ту виступив і прем’єр Дональд Туск. Та й громадська думка краї+ ни, в переважній більшості, за спільне з Україною проведення чемпіонату. Ще деякі штрихи польського ЄВРО. Сліпе жеребкування звело в одну групу турніру команди Польщі і Росії. Отже, бути цьому матчеві, і якраз у Польщі. Про “симпатії” поляків до Росії відо+ мо давно, хоч спорт є спорт. Збір+ на Росії обрала у Варшаві готель “Брістоль”, один із найшикарні+ ших у столиці, в самому центрі міста, поруч із Президентським палацом. А на сусідньому будин+ ку встановлена дошка в пам’ять загиблих під Смоленськом 2010 р. президента Качинського і польської еліти. І біля дошки по+ ляки проводять, часто й всупереч бажанню міської влади, мітинги і поминання покійних. А винними в їхній загибелі називають росіян. Тому польська влада попросила збірну Росії змінити місце посе+ лення, аби запобігти можливим ексцесам. Другий сигнал надійшов від польської влади на адресу росій+ ських уболівальників. Країна, яка рішуче покінчила з тоталітар+ ним минулим, нагадала росія+ нам, що в Польщі заборонено ко+ муністичну й іншу тоталітарну символіку. Так що за розмахуван+ ня прапорами із зіркою, серпом і молотом можна потрапити під кримінал. Словом, від політич+ них пристрастей навряд чи ку+ дись сховаєшся.
Без нездорового ажіотажу У період підготовки до ЄВРО я не раз бував у Польщі, бачив ситуацію зсередини. І порівнян+ ня не на нашу користь. Головне враження — підготовка до чемпі+ онату там проходила спокійно, планово. Якщо й були якісь не+ порозуміння, то їх не можна по+ рівняти зі скандалами й викрит+ тями, які супроводжували підго+ товку чемпіонату в нас. Узяти дві столиці — Київ і Варшаву. Я не помітив у Варшаві якогось будівельно+ламального буму, дивних оборудок із поси+ ланням на ЄВРО. А скільки таких “довколочемпіонатних” сканда+ лів спалахнуло у нашій столиці! Нищення пам’яток історії та культури, про що писала наша га+
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
