Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Чинний Український правопис — це наслідок і узаконення так званої української радянської мови”. Суспільство · с. 5сторінка оригіналу ↗

Чому і досі пишемо по-сталінському? З нагоди 90-ліття правописної конференції у Харкові Вирішення проблеми правопису залежить не так від лінгвістичних аргумен тів, як від можливостей суспільст ва зберегти культурнонаціональні традиції у супротиві до чужої ідеологічної тенденції. Г. Стюарт Контроль за правописом став сво єрідним різновидом політичного контролю. Ірина Фаріон Теперішній правопис – московський сарафан на українському тілі. Ірина Фаріон Реабілітували знищених тоталітарним режимом мовознавців, але ніяк не реабілітуємо їхньої праці! О. Пономарів

Слово Просвіти, №23 за 2017 рік

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор 90 років тому 26 травня—6 червня у Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, яка ВПЕРШЕ кодифікувала український правопис, що через вбивства та репресії мовознавців і вилучення характерних ознак внутрішньої структури мови був знищений навесні 1933 року. Чинний Український правопис (ост. вид. 2012 р.) як основна мовна конституція — це наслідок і узаконення так званої української радянської мови, яку “нормалізовано” у 30-80-і роки ХХ ст. через асиміляцію, репресії та розстріли українців. Початок відліку цього правописного лінгвоциду й геноциду — московсько-більшовицька окупація України в 20-і роки ХХ ст. і “сталінський” Правопис 1933 року та подальші системні й цілеспрямовані дії, що узаконено тривають і ДОСІ як зумисний антиукраїнський спротив і як незнання та звичка так писати і говорити. Вмотивована спроба кардинально змінити мовну конституцію зі “сталінської” на українську зародилася на I Міжнародному конгресі україністів 27 серпня—3 вересня 1993 р. Відтак уряд України 8 червня 1994 року своєю постановою затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України на чолі з тодішнім віце-прем’єром міністром М. Жулинським. Виконання цієї праці покладено на відновлений 1991 року Інститут української мови на чолі з членкореспондентом НАН України Василем Німчуком. Напрацьований проєкт нової редакції “Українського правопису” від липня 1999 року залишився незреалізований і досі через наскрізну політичну неспроможність, неадекватність та неосвіченість значної частини українського суспільства. Прикметно, що 17 червня 2015 року Уряд своєю постановою затвердив новий склад Української національної комісії з питань правопису, що, з огляду на переважну кількість у ній шанувальників української радянської мови та нефахівців з Таблиця основної фонетично-морфологічної правописної асиміляції за Правописом 1933 року та наступних років 1. Літера ґ (Ґ) у власних та загальних, питомих та запозичених словах: ґанок, ґулі, Гюґо укр. рос. H г ? Ch х х G ґ г Heidegger (нім.) / Гайдеґґер (укр.) / Хайдеггер (рос.); halloween (анг.), геловін (укр.), хелоуин (рос.). 1. Вилучено літеру ґ (Ґ) за “прямою вказівкою Сталіна» (така мотивація прозвучала 1946 року з вуст президента АН УРСР О. Богомольця на відмову П. Тичини, як міністра освіти, підписувати через вилучену літеру Правопис 1946 року). Правопис 1990 року повернув до української абетки літеру ґ для обмеженого переліку питомих українських і запозичених слів (без конкретних приписів використання): Хайдеггер, Гюго, ганок, хелоуін 2. Грецький звук тета — (th) передано через т: катедра, Атени, скити (бо Марта, а не Марфа, театр, а не феатр, католик, а не кафолик) 2. Грецький звук тета — (th) переважно передано через ф: кафедра, Афіни, скіфи 3. Передання збігу голосних: лат. ia — ія: соціяльний (бо діяльний, Маркіян) лат. iu — ію: тріюмф, Юда лат. іo (початкове) — йо: йон (бо йогурт, Йосип) лат. оje — оє: проєкт (бо лат. рrojectus) лат. аu, оu — ав: авдиторія (бо автобус, Австрія), Товер 3. Передання збігу голосних: лат. ia — іа: соціальний лат. iu — іу: тріумф, Іуда лат. іo (початкове) –іо: іон лат. оje — ое: проект лат. аu, оu — ау, оу: аудиторія, Тоуер 5. німецький дифтонг еі передано через ай (після л яй, а не ей): Айнштайн, Ляйпциг; eu — через ой: Фоєрбах 5. німецький дифтонг еі, еu передано через ей: Ейнштейн, Лейпциг, Феєрбах 6. англійську літеру w перед голосними передаємо через в (а не через у): Вайлд (а не Уальд), Віклеф (не Уіклеф), Гемінґвей (а не Хемінгуей) 6. англійську літеру w у позиції перед голосними передають звичайно через в: Вільсон, вік-енд, але за традицією: Уайльд, Уельс, Уолл-Стрит, Голсуорсі, Хемінгуей II. Питомі морфологічні форми II. Морфологічна асиміляція 3. Змінюваність чужомовних іменників середнього роду з кінцевим -о після приголосного: на табл-і, у кін-і (бо в сел-і, на блюд-і) 3. Незмінюваність чужомовних іменників середнього роду з кінцевим -о після приголосного: на табло, у кіно (бо так у російській та французькій мовах) 4. Іменники чужомовного походження бензина, візита, генеза, девіза, діягноза, зала, етикета, класа, кооператива, метода, оркестра, синтакса та ін. належали до жіночого роду 4. Зміна жіночого роду на чоловічий: бензин, візит, генезис, девіз, діагноз, зал, етикет, клас, кооператив, метод, оркестр, синтаксис та ін. Правопис 1929 року Правопис 1933, 1946, 1960 і 2012 років I. Питоме передання іншомовних слів Фонетична асиміляція іншомовних слів 4. лат. е (в початковій позиції) — Е: Европа, евро 4. лат. е (в початковій позиції) — Є: Європа, євро 1. Закінчення -и родового відмінка однини іменників III відміни: любов-и, незалежност-и 1. Вилучення закінчення -и родового відмінка однини іменників III відміни: любов-і, незалежност-і 2. Закінчення -и родового відмінка однини іменників IV відміни: імен-и, племен-и 2. Вилучення закінчення -и родового відмінка однини іменників IV відміни: імен-і, племен-і

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин