Постаті · “Його ідеї підхоплює нове покоління молодих акторів, режисерів, сценаристів”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
На крилах любові
Слово Просвіти, №23 за 2017 рік
снювалося музичне оформлення фільмів, в яких він знімався. І. Миколайчук завжди був у пошуках нових інтонацій голосу, музики, мови, бо що вражає, те й запам’ятовується. Він відходив від традиційного кіно, віддаючи перевагу філософському. Тому для підсилення значущості події використовував народну пісню, розуміючи її величезний потенціал. Саме фільм “Тіні забутих предків” завдяки особливому колориту Карпатських гір, гуцульським співанкам і коломийкам, а також календарно-обрядовим пісням (колядки, вертеп, веснянки, весільні, поминальні) став шедевром світового кіно. “Я не знаю більш національного народного генія… До цього це був Довженко”, — казав про Миколайчука Сергій Параджанов. Нині його ідеї підхоплює нове покоління молодих акторів, режисерів, сценаристів. З нагоди 75-річчя від дня народження Івана Миколайчука відбувся Всеукраїнський фестиваль-конкурс “Миколайчук-Фест”, під час якого молоді українські режисери та співаки в буковинських горах знімали кіно і співали українські пісні, які любив актор. А це більше 50-ти зразків фольклору, які прозвучали на творчому вечорі “Музика і кіно Івана”, а також інструментальна музика з фільмів, де він знімався і сам грав на музичних інструментах. Вперше учасники концерту відтворили епізоди з фільмів, фрагменти з кіносценаріїв і роздумів митця, а також інтерпретацію танців і буковинських коломийок зі стрічок “Тіні забутих предків”, “Пропала грамота”, “Така пізня, така тепла осінь” та ін. Чимало оплесків вдячних глядачів отримали народний артист України Василь Ілащук (художнє слово), заслужена артистка Руслана Лоцман (вокал), Тетяна Школьна (народний спів), Олександр Рудько (художнє слово), Леся Амбросова (бандура), Володимир Польовчик (цимбали), Ансамбль народних інструментів “Дивограй”, Ансамбль балету “Терен”, а також лауреат Всеукраїнського конкурсу “Миколайчук-Фест” дитячий ансамбль “Не будь байдужим” з села Лужани Кіцманського району Чернівецької області та багато інших. Юні і досвідчені виконавці подарували “Буковинський танець”, “Мелодію та буковинські награвання”, українські народні пісні “Із-за гір’я місяченко”, “Гей, Іване”, “Вербова дощечка”, а також “Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами” (уривок із сценарію
І. Миколайчука), “Гості наші, Буковино, мій солодкий краю” (коломийки, записані в селі Чорногузи Вижницького району на Буковині), інтерпретації фрагментів фільмів “Тіні забутих предків”, “Така пізня, така тепла осінь”, “Вавилон ХХ”, уривок із роздумів І. Миколайчука “Актор: проблема і турботи”, поезії Ліни Костенко “Іван косив траву” та Тараса Шевченка “Минають дні, минають ночі”. Та найтепліше гості мистецького вечора вітали тріо “Золоті ключі” у складі народних артисток України Ніни Матвієнко, Марії Миколайчук та Валентини Ковальської, з вуст яких пролунали українські народні пісні “Ой, під гай зелененький”, “Один місяць сходе”, “Там за лісом, за лугом” та “Тернова ружа” на музику Г. Менкуш і вірші В. Іванишина. Після цього всі учасники концерту заспівали в’язанку улюблених Іванових пісень “Ой на горі та й женці жнуть”, “Ой у неділеньку рано”, “Посіяла огірочки”, “Танцювала риба з раком”, “Розпрягайте, хлопці, коней” та інші. А на закінчення концерту його учасники разом з глядачами виконали українську народну пісню “Їхав козак за Дунай”. Мистецький захід відбувся за активної підтримки продюсерського центру-студії “Юком”, Громадської організації “Народна філармонія”, відеооператора Дмитра Глухенького, Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”, Центру української культури та мистецтва, міського голови м. Вишгород Олександра Момота.
ньої дами”, то вже цього було б достатньо, аби його ім’я назавжди залишилося в історії театру. А таких вистав — десятки”, — зазначив генеральний директор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Михайло Захаревич. Серед експонатів виставки привертають увагу ескізи, начерки та макети Данила Лідера до вистав “Тев’є Тевель” (1989 р., режисер С. Данченко), “Здрастуй, Прип’ять” (1974 р., режисер С. Сміян), “Людина з Ламанчі” (1973 р., режисер В. Лізогуб), “Таке довге літо” (1974 р., режисер С. Сміян), “Здавалося б, одне лиш слово” (1984 р., режисер С. Данченко), “Ярослав Мудрий” (1970 р., режисер Б. Мешкіс). Також цікаві світлини, на яких можна побачити Данила Лідера разом з Анатолієм Скибенком, Сергієм Сміяном, Степаном Щербатюком, Іваном Іванченком, Євгеном Шахом, Михайлом Френкелем та іншими.
Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО
Напередодні дня народження видатного українського актора, сценариста і режисера Івана Миколайчука в Колонній залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбувся літературно-мистецький вечір “Кіно і музика Івана”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
