Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Це святе місце, звідти до нас іде дух жертовності, подвижництва. Це наша пасіонарія”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Книга про подільські «Просвіти» перемогла в журналістському конкурсі

Слово Просвіти, №23 за 2018 рік

Творчий колектив у складі Віктора Адамського, Богдана Крищука та Юрія Телячого став цьогорічним лауреатом обласної премії імені Дмитра Прилюка за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики за науково-публіцистичне видання “Просвіти” Поділля в добу Директорії УНР (1918—1920)”. У книзі аналізується діяльність просвітницьких товариств Поділля у найбільш драматичний період визвольних змагань — добу Директорії УНР. Публікуються документи та матеріали “Просвіт” Поділля та інших державних і громадських інституцій, які безпосередньо були причетними до їхньої діяльності, в яких висвітлюються різні аспекти культурно-освітньої праці. Конкурс на Хмельниччині проводиться вже шостий рік поспіль. Премія присвячена пам’яті земляка, відомого журналіста, фундатора української науки про журналістику другої половини ХХ століття, доктора філологічних наук, письменника Дмитра Михайловича Прилюка. Відзначення просвітницької праці є символічним, адже цьогоріч маємо два славні ювілеї: 100-річчя від дня народження Дмитра Прилюка і 150-річчя з часу створення “Просвіти”. Нагородження лауреатів відбулося під час урочистих заходів з нагоди Дня журналіста, який відзначають щорічно 6 червня. Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ, голова Хмельницького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, за матеріалами сайта Хмельницької облради наша пам’ять. Це святе місце, звідти до нас іде дух жертовності, подвижництва. Це наша пасіонарія! Мабуть, тому, як прийшли “другі совіти” (другі “визволителі”), то розорали Високу Могилу, згодом і на Могилках збудували колгоспний свинокомплекс. Читальня стала клубом для танців, потім її розвалили большевицькі активісти. Бібліотека зникла… Могильниця — столиця мого дитинства і юності! Її початок у присілку Кремінка біля самого Чорного лісу, за яким ріка Серет приймає воду Гнилої Рудки. Без жодної межі (границі) назва села вже Стара Могильниця зі своєю церквою і Народним Домом. Там набирався громадянської мужності М. Зарицький — професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, поет-математик, батько героїчного подружжя К. Зарицької та М. Сороки. Через кілька густозаселених кілометрів уже Нова Могильниця зі своєю церквою і Народним Домом — читальнею. А ще через кілька густозаселених кілометрів зі своєю церквою і Народним Домом і теж без ніякої межі, уздовж лінивої річеньки до самого її джерела (Гнилої Рудки) розбудувалась Романівка, в якій зродились модернізм художника Михайла Бойчука і національна снага духу Слави Стецько (Є. Музики). Могильниця — столиця моєї юності. Таких столиць, як я тепер розумію, в Україні було багато. Там працювала “Просвіта”. Вона виростила й підготувала силу ОУН, УПА — подвижників, які окропили, оросили чорну землю червоною кров’ю. Атаки Самостійна, Незалежна (хоч іще не Соборна) Україна воскресла! Дяка і земний уклін Вам, Воїни — сучасні Захисники від нової московської навали, мої сини, дочки й онуки, що обороняєте Її, знекровлену Україну! З Вашою зброєю і з Божим провидінням Вона незнищенна! Не дайте москалеві Матір розпинати!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин