На часі · “Від нас самих залежить зробити державу функціональною для всіх нас”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Держава
Слово Просвіти, №23 за 2019 рік
Нація — це вічність, а держава — оптимальна форма існування нації. “Тільки через власну державу нація стає творчим чинником історії й повноправним господа# рем своєї власної долі. Без цього нація зав# жди й неминуче стає предметом понево# лення й визиску інших державних націй”. Микола Сциборський, ідеолог ОУН, “Націократія” (Париж, 1935)
“Держава” — від “держа”, старослов’янською — “наділ землі в утриманні”. Польською мовою — “дзєржава” — угода оренди, господарського найму. Загалом зрозумілий вектор поширення смислу “земля, яку держиш” на значно ширшу територію, якою “володіють”, “тримають”, “держать” (етнос, нація). Додавши до спільної території єдині мову і віру, отримаємо класичне німецьке трактування нації держави, сформульоване Фіхте (1762— 1814). Такими ж були наріжні слогани на передвиборних бігбордах Петра Порошенка: архетипне державотворче бачення. Щоправда, держава — це “щоденний плебісцит”, любив повторювати французький філософ Ернест Ренан (1823—1892). І спільне бажання жити разом вчора, сьогодні, завтра. У сучасному розумінні держава — це політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему створених органів та структур... Держава Україна. Те, за що боролись наші предки з часів Київської Руси, доби козацтва, УНР ЗУНР, упівці й червоноармійці (звісно, не всі), мільйони людей на майданах років незалежності. Те, за що гинуть тисячі патріотів у протистоянні агресії Москви на сході України, за що страждають сотні українців в’язнів російських тюрем... Те, що має тисячоліття цивілізаційної глибини. Те, що кремлівські правителі по імперськи презирливо називають недодержава. Перші держави виникли на Близькому Сході. У стародавніх Афінах, Спарті, у Римі виникли рабовласницькі держави. Феодальні держави виникли в середньовічну добу і, мутуючи, протривали донині, незважаючи на промисловий і науково технічний розвиток людства. Історія знає утопічні описи держав: Місто сонця або Абраксас Кампанелли, Утопія Мора, Левіафан Гоббса (1588— 1679). Мудра праця, де йшлося про суспільний (соціальний) договір. Політики й досі дебатують з цього приводу. Гоббс запропонував ідеальний варіант держави, в якій правитиме розум. Був провидцем? (Зважаючи на плани створення штучного інтелекту власне з цією метою). Вважав, що завдяки засвоєнню політичної науки суспільство зможе з часом позбутися воєн і встановиться благоденство. Основою політики він бачив наукові знання. Гоббс уявляв державу міфічною потворою — Левіафаном. Унікально бачив єдиність державного тіла: душею держави є верховна влада, судді і чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розумі воля, нагороди і покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть; добробут — сила чудовиська... ХХ століття позначилося кінцевим розпадом абсолютистських монарших державі утворенням тоталітарних, очолюваних диктаторами. Ці держави формувалися на основі ідеологій фашизму, націонал соціа
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
