Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
9 Філософська світлиця Прем’єра рубрики: · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Закон був предтеча та слуга Благодаті. Істина і Благодать – слуги майбутнього віку, життя нетлінного” (Іларіон Київський. З твору “Про закон і благодать”)

Слово Просвіти, №23 за 2021 рік

трипільської, культури скіфів, сарматів, половців, печенігів, готів, а також грецької, римської, праслов’янської культур; “антеїзм” – домінування жіночого начала в світогляді русичів, а потім – українців; ідея нерозривної єдності людини і природи; “кордоцентризм” – світоглядна орієнтація на внутрішній світ людини (серце). Згодом зазначені особливості були доповнені екзистенційними ідеями (цінність свободи і волевиявлення), що стали ключовими для української філософії загалом2. До характерних особливостей розвитку української філософії належало домінування в ній цінностей християнської православної культури, позаяк більшість філософських проблем розроблялися і тлумачилися в контексті християнського антропологічного вчення, що підтверджувала творчість І. Вишенського, П. Могили, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, П. Юркевича та інших ди і мудрості вчинків людини, які знайшли своє відображення у “філософії серця” Г. Сковороди та П. Юркевича. Власне “філософія серця” стала візитівкою, духовною моделлю діяльності і вчинків особи на шляху до виборювання щастя, пошуку й реалізації сенсу життя. Безперечно, на формування української філософії як прямо, так і опосередковано вплинула ренесансна культура Західної Європи ХVI ст., філософія Нового часу та доба Просвітництва, німецька класична філософія, а згодом досягнення світової філософії Новітнього часу. Узагальнюючи, вітчизняний історик філософії В. Горський (1931–2007) виокремлював три основних періоди становлення і розвитку філософської думки в Україні: перший період – Князівська доба, починаючи з часів християнізації Київської Русі і закінчуючи втратою незалежності Галицько-Волинським Князівством (ХІ–ХІV ст.). Другий період – часи Козаччини (ХVІ– ХVІІІ ст.), інша назва – філософія періоду бароко. Третій період отримав назву “філософія українського романтизму” (ХІХ–ХХ ст.) 3. Відповідно до класифікаційного підходу В. Горського, охарактеризуємо ці періоди докладніше. Перший період розвитку української філософії, який веде відлік від дати християнізації Київської Русі (988 р.), відбивав спроби подолання суперечностей між слов’янським язичництвом і цінностями християнського віровчення. За таких умов апологетично налаштована філософсько-богословська думка набувала якісно нового змісту. Відомо, що першими філософами були богослови, які обстоювали можливість пізнати істину знання тільки за допомогою віри, понад те, вони вважали, що істини пізнання світу і місця люди­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин