9 Філософська світлиця Прем’єра рубрики: · с. 9сторінка оригіналу ↗
“Любов майте до будь-якої людини, а найбільше до братів має бути, щоб не одне на серці трималося, а інше на вустах. Братові ями не копай, тоді тебе Бог не повергне у ще більшу”, “Прощайте брат брату і кожній людині; не платіть злом за зло, один одного хваліте, тоді й Бог вас похвалить” (Лука Жидята. З твору “Повчання до братії”)
Слово Просвіти, №23 за 2021 рік
ні перебував на перетині двох цивілізацій – західної і східної (“лісу і степу”). На його думку, прагнення уникнути статусу “жертви” в межах цивілізаційного конфлікту привело до того, що духовна культура українців, а також початки філософської рефлексії були зорієнтовані на діалогізм та бажання здійснювати соціокультурну комунікацію на основі компромісу, толерантності тощо. З іншого боку, надмірна компромісність, як уважав Липинський, зумовила появу таких негативних рис, як готовність втечі від конфліктів, прояви невиправданої покірності, меншовартості, архаїзація минулого тощо. Ці та інші особливості української духовної культури зумовили і специфічно неповторний різновид українського філософування.
О. Кульчицький (1895–1980),
знаний культурно-освітній діяч української діаспори і водночас один із перших істориків філософії, виокремив українську філософську думку від інших фі-представників Київської релігійно-філософської школи.
Іншою оригінальною рисою філософської думки України була її наповненість естетичною проблематикою, викладення сутнісних характеристик людини та людського співтовариства засобами літератури. Яскравий приклад – творчість українських письменників, які зробили вагомий внесок у розвиток філософської культури в Україні. До них належали Г. Сковорода, М. Гоголь, Л. Українка, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко М. Костомаров та ін. Літератори, окрім загальних філософських рефлексій, заторкували і озвучували проблематику націєтворення в Україні, ставили завдання національного культурного відродження, необхідності боротьби за національний суверенітет, розбудову національно самостійної держави тощо.
Традиційна проблематика класичної філософії – онтологія, гносеологія – меншою мірою цікавила українських мислителів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
