“Відбувається спроба виключити фольклористику · із переліку спеціальностей для присудження · наукових ступенів”. Читацьке віче 4 · с. 4сторінка оригіналу ↗
Естафета національної пам’яті Звернення до наших читачів, передплатників, просвітян
Слово Просвіти, №23 за 2021 рік
Я переконався в цьому, коли читав і знову перечитував нову книгу Анатолія Григоровича “Глибини та мілководдя української історичної прози”, що вийшла минулого року в Житомирі. Це – масив статей, нарисів та рецензій, які друкувалися в нашій літературознавчій періодиці в 1990-х та після 2000 року, їх тут 33.
Відкриває збірник передмова Олександра Хоменка “Проза, правда і провалля історії”, в якій дається висока оцінка наукової та просвітницької діяльності дослідника.
На обкладинці книжки можна впізнати книгозбірню Переяславського колегіуму (нині – музей Григорія Сковороди). Як переяславець передусім хотів би згадати нарис “Переяслав: місто музеїв, місто людей-оберегів”. Тут стисло подається історія нашого краю та міста. Названо чимало відомих імен та подій. Утім, на мій погляд, варто було б згадати і таку важливу подію, як повстання Переяславського полку в липні 1666 року на чолі із сотником Максимом Хоменком проти московського панування в Україні. Про це повстання писалося навіть в радянські часи в “Енциклопедії історії України” 1976 ро
Автор передмови О. Хоменко виділив як найкращу статтю А. Шпиталя “Творення міфу Переяславської ради в українській літературі XX століття”. Її ніби доповнюють наступні статті та публікації: “Парадокси радянської історії та образ Богдана Хмельницького в українській історичні прозі”, “Проза історична”, “Хмельниччина в історичній прозі української діаспори”, “Причина і початок Хмельниччини в творах діаспорних авторів і романі “Я, Богдан” Павла Загребельного.
Загалом творчості П. А. Загребельного в збірникові приділено чимало уваги – сім статей. Це й не дивно, бо історична проза в творчості письменника домінувала.
Анатолій Шпиталь у своїх критичних та літературних працях аналізує також історичну прозу Юрія Мушкетика, Володимира Малика, Івана Білика, Дмитра Міщенка, письменників з української еміграції (діаспори) – Юрія Косача, Панаса Феденка, Тодося Осьмачку, Леоніда Мосендза, Наталки Королеви, Осипа Назарука… Окремо аналізується і воєнна проза Віктора Некрасова.
щоб надати повну інформацію про платіж.
Друзі! Тижневик “Слово Просвіти” — один із небагатьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі — за певного “сприяння” нашої влади опинився на межі припинення свого існування. І тільки ми самі — ті, хто любить, шанує і цінує українське правдиве і об’єктивне слово, можемо допомогти тижневику. Будь-яка фінансова підтримка видання — це вагомий внесок в українську справу. Тож подаємо Вам наші банківські реквізити:
АТ “Альфа-Банк”, р/р UA 30 300346
0000026002016994001; отримувач: ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка; код ЄД- РПОУ/ІНН: 00031756.
Призначення платежу заповнюється платником так,
На наше прохання про допомогу для газети “Слово
Просвіти” відгукнулися: 1. Мельниченко Володимир Юхимович – 1000 грн. 2. Олещук Ігор Андрійович – 250 грн. 3. Дацюк Галина Іванівна – 500 грн. 4. Глушко Олена Володимирівна – 400 грн.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
