Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
← Архів «Слова Просвіти»

Слово Просвіти, №24 за 1996 рік

16 с. · 16 записів · PDF у Вікісховищі ↗ · CC BY 4.0

Текст отримано з PDF і розділено на матеріали автоматично. Межі частини матеріалів редакційно не перевірені: окремий запис може містити кілька матеріалів, лише частину одного або службовий блок (наприклад, передплату). Першоджерело — сторінка газети в PDF.

РУ ЕЙ по сіавеїгого милу Д-РОЄ. СОТ їочептоує їпе міаїегтагк г, аа зе | - ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТРАВЕНЬ, Ч.5 (24) 1996 РОКУ 2 ПАВЛО МОВЧАН: 6 СЕЛО 12 ЯК ЗДАТИ ЕКЗАМЕН НАМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ НА 75" | ВИБИТИ СТІЛЕЦЬ РЕФОРМИ 3-ПІД НІГ | КОНСТИТУЦІЯ ЗРИВАЄ ВСІ МАСКИ ну власність, що здатна забезпечити свободу людини від держави. От вам 1 демократія тоталітарного зразка! На відміну від проекту Конституційної комісії і нині чинного Закону про мови послідовні ліквідатори атрибутів Української держави пропонують запро- Пп о у й "У ха вадити дві державні мови, щоб законним шляхом ТтєЄтро саачук, НИЙ І запроваджений в усьому цивілізованому світі, не установити одномовність русифікаторів на статті 81 зафіксовано «розмежування функцій і повноважень між різними гілками влади 1 різними ланками державного апарату». Що ж воно за таке розмежування функцій 7 У статті 87 зл Добре пам'ятаючи виступ Ю.Болдирєва з його консказано, що Верховна Рада «має всю повнобі трапунктним аргументом: «Нужно, чтобьг зто бьшмло тувлади», астаття 89 наділяє Верховну Раду Вч вьігодно -- бьть патриотом», хочу допомогти йому у повноваженнями розглядати і вирішувати т проясненні позиції посиланням на слова відомого ре-будь-яке питання, що належить до відання жисера Любимова: «Родина там, где лучше жить». Не Української РСР |!)... Так ось воно що! В беруся спростовувати поширене ставлення до збере-проекті пропонується закріпити повновдра ження національно-культурних Цінностей, які мають ладдя рад і повернутися до системи, що б ни (захищені Конституцією, проти чого в цинічній існувалав Україні до 199Ір., тобто системи формівиступає не тільки згаданий депутат, скажу одне: цілком недемократичної, створеної для дик- ЩО. 0-77 Здрорацюм одночасно в кількох місцях татури одної партії і домінування одної о еїОля; безнаціональні лише березневі коти в ідеології. З , «интердевочки» 1 політичні авантюристи, Якщо статті 1-а і 2-а проекту Консти- ЯКІД до пор ри до часу не виказують своїх національних туційної комісії узаконюють, що Україна є о інт тег ресів - При цьому повинен дещо нггадати. чи се з є зезня ц.р. в умовах тривалого протистояння на б спе Зоя за. вирвни засіданні Верховної Ради відбулося пред- "сій оеои і я проекту нової Конституції України. То був родин дент. 17 квітня виникло ще кілька проектів. Ця багатоярусна подія в стінах українського парламенту збіглася в часі з повідомленням газети «Известия» про намір президента асоціації бурятських жінок «Алангуа» Енгельсини Гермаємої відновити в республщі многожонство. І у нас, ї у них сучасну, ще несформовану, слабку демократію хочуть використати для повернення в минуле. У пострадянському просторі, виснаженому різними дефщитами, на Ентельсин дефіциту нема, приходиш до висновку, уважно ознайомившись з проектом групи народних депутатів (125 підписів) та проектом постанови з подачі політичної пари В.Марченка 1 Наталії Вітренко. Згадую, бо це забути важко: борці за щастя на задвірки державного життя. Така ж доля утотована 1 нашій національній символіці, що вже в усьому світі відома як державна. Ось вам демократія-навпаки, яку нам пропонують комуністи вкупі з соціалістами! Я далекий від думки, що проект Конституційної комісп -- вершина досконалості, Маю до нього багато претензій. І цілком приєднупось до численних поправок, внесених у цей проект представни: ками І 1-ти депутатських груті 1 фракцій, особливо в частині народне запропонували у своєму безапеляційному суверенна 1 незалежна демократична, соціальна 1 повноважень парламенту 1 РОЗВ ВИКО на проекті відмінити рішення Всеукраїнського референправова держава, закріплюють п територіальну законодавчою 1 виконавчою ВОРАОЛО я же знай думу від 1 грудня 1991 р.і провести новий референдум цілісність і недоторканість кордонів, то стаття 4-а зміцнення судової влади, УАЗ 5 карав | у жовтні 1996 р., щоб цю відміну узаконити і затвердити проекту 125-ти підписантів передбачає можливість моврядування. Все це можна м тре р основні принципи нової Конституції України, уточню добровільного вступу до Союзу держав, правда, на гармонізувати. Конституційної комісії від себе - - вже без України. всяк випадок не сказано, якого саме Союзу. Після У статті 155-ій проекту а - зн арабіка зав 17 квітня товариш Стешенко (фракція комуністів) денонсації Державною Думою Росії Біловезької уточитаємо: «Конституція не може 0) зміни скасовують чи обмежують права! свободи люди- і Ві ний Консті ійноОю и, спрямованої на відновлення СРСР, після недавніх Я запропонував відхилити підготовле тгуц А Р ни й гром нина або спрямовані проти незале жності комісією проект Основного Закону, мотивуючи тим, заяв деяких чільних російських політиків у дусі: » одна ІЗ що він не демократичний. Чому? Так вирішили в його | «Зачем нам Крьїм'і Нам нужна вся Украина», після і територіальної УС РЕК «ранніди ен парті. А він сміє про це заявляти на всю Україну, того, як комуністи вкуті з соціалістаму давно стьори- «альних конституційних ркарравна ар хержавної покладаючись нате, що проект групи 125-ти підписантів, ли в українському парламенті «неформальну» детпуполіТтИЧНИХ оловем а аніс нари ечай представлений наступного дня ПІ .Симоненком, супер-татську групу «СОоз», кожному свідомМОМУ громадяисзалежності 2 деданадійм 3 уві прийняття справді де-демократичний ' народолюбний. ниму України зрозуміло, яка тут міна закладена з '| понавистю РАНА ем р ції України Компанія по- Варто дещо порівняти. У стаття 12я1й проекту Конституційної КОМІСИ мократичної НОВОЇ поже іа ааагучот ЧЛ тодруньм У проект Конституційної комісії (стаття б) держав-закріплено: «Жодна ідеологія не може визнаватись неволення Кр а» зак" Последний и решіктельний на влада в Україні має здійснюватись, виходячи з її державою як обов'язкова», далі, трохи іо «Дер: норефацьнійта з йно і свободи на Оагатостраждаль мам розподілу на законодавчу, виконавчу і судову, а органи жава забезпечує захист усіх форм власності 1 госпозоПеНЕЯКНАЯ а мара Я їх християнськими, де законодавчої, виконавчої та судової влади реалізують дарювання, соціальну спрямованість економіки». Авукраїнсько ми ноток | - історичне завдання свої повноваження у встановлених Конституцією ме-тори ж проекту 125-ти відм вляються від принцитту мопрах ични /
Р - и - ЕЕ и АС ЕЕ ПАНИ ню і оеєжввт вас ПОД СОМИ КОМЕЧТЯРУ дн о Обговорення проекту Нової Конституції є логічним підсумком певному політичному періоду в житті України, періоду її національної невизначеності, ідеологічної невиразності.Ми пересвідчуємось, і вкотре, що час компромісу минув, що тактика загравань із лівими - безперспективна, а уступки в сфері національній обертаються загально-національною поразкою. Те все, що сьогодні так непокоїть весь національний організм, було закладене в часи недалекі, коли сором'язливо-нерішучі наші керманичі боялися в законі про паспорт і громадянство зберегти пятий параграф, котрий буцімто дискредитує національні меншини. Ми хизуємось тим, що закон про громадянство і національні меншини у нас найдемократичніший, що у проекті Нової Конституції розділ про права людини є неперевершено-демократичним. Супердемократичними були колись дії Центральної Ради, яка відмовилась від власного війська. Ї ми знаємо про наслідки цієї демократизації. Боязко і нерішуче, а то й з підозрою ставилися можновладці до таких загальновизнаних категорій, як національні інтереси, національна ідея, державна ідеологія. Фактор статусу мови став суто політичним. Обговорення, передовсім, показало, що в Парламенті різко поляризовані дві політичні сили, і вже питання стоїть не про те, хто за ринкові реформи, а хто проти них. Питання стоїть значно категоричніше: хто хоче України, як незалежної держави, ахто її бачить складовою нового Союзу під двоголовим орлом, позиченим Москвою у Візантії. Отже, йдеться не про те, яку Конституцію приймати, ачи її приймати, чи не приймати. Обговорення, а точніше політичні маніфестації засвідчили, що наївними є надії тих, хто сподівається на те, що може бути узгоджений варіант між різними політичними силами, які принципово не хочуть вивчати мову народу, серед якого вони живуть, а особливо з "воріженьками". Адже лемент стоїть навколо не розмежовувань плок влади чи повноважень Президента та Парламенту, а зприводу "кастрірованої" (вислів комуніста Мойсеєва) Конституції 80-х років УРСР. Хоч не можу збагнути, як Конституцію, а вона жіночого роду - можна вивалашити.... Зрозуміла річ, Конституцію потрібно приймати 1 вона мусить підвести риску під небезпечним періодом каламуті економічної, політичної, періодом романтизму 1 наївного очакування допо- моги зосторонь. Нам можуть лише допомогти вибити стілець з-під ніг, аби шовкова московська удавка вп 'ялася в ши! як правим, так і лівим, але вона може не проминути 1 тих професійних провокаторів, які артистично 1 велемовно аптують стати в чергу за благословінням до Бориса Годунова Добродії, вивчайте історію свого «отєчєства». Куди поділися тухачевські, Олюхери, якіри, постишеви ( З аналізу сказаного багатьма виступаючими стало арозуміло, що сирий варіант, винесений на розгляд, потребує сериозного доопрацювання І в цьому сенсі обговорення є позитивним момеийтом, Не зважаючи на те, що ця висока трибуна стала "плювайлом | поливай: лом" всього українського, достемоні о національного, а вчора вона використо вувалась для дискредитації не ТІЛЬКИ національної ідеї, мо: ви, історичної символіки, але й самої влади, для Оорудопомазання того, хто виявляє нерштучість хоча 6 в одній справі: знесення пам'ятників творця концтаборів 1 ГУЛАГІв. Гадаю, що для Президента це буде добрим уроком Президент мусить застосувати високі повноваження, якими він наділений, 1 які прописані в проекті Конституці. | перш ніж надати їх чи не надати, ми мусили б пересвідчитися втому, що східний червоний пояс буде ним розірваним. І Україну після виборів у Росії не будуть називати заповідником більшовизму. Безглуздо розраховувати на те,що біологічні україножери з п'яти-шестирічним стажем перебування в Україні запрагнуть Конституції України. А тих, хто стверджує, що в Україні демократія ще не починалась, хотів би запитати, а звідки взялася ваша сміливість? Хоча дійсно мають рацію ті, хто стверджує: що замість ринку ми маємо грабіжництво Іі спекуляцію, що дика ідеологія, невластива нашому народові, витісняє моральність, що з усіх цінностей абсолютизується всемогутній долар, який має в Україні, до речі, нечувану в світі рекламу: "Долар всегда есть долар!" Російською це звучить, напевне, мелодійніше. Так, дійсно, моральне розтління охоплює все ширші кола, і вся національна енергія спрямована на виживання. Проте для подолання цього хаосу, цієї суспільної ерозії необхідна саме правова система координат, тобто Конституція. Я не схильний абсолютизувати. Але для нас вона стає надійною імунною системою, наріжним каменем державобудови. Проте, яка Конституція нам потрібна? З яскраво визначеними національними пріоритетами, з чітким розподілом влад 1 забезпеченням противаг, зокресленим визначенням повноважень Президента, Парламенту, уряду, суддів та центрвиборчкому. Про це все ми вже чули. Чи можемо досягти консенсусу аби Конституційний процес не пішов поза стінами Верховної Ради? Сумнівно. Але чому ті, хто волає про соціальні гаранти та соціальний захист, хто себе уявив захисником народу, чому вони так зациклились на десятій статті? Поступіться в цьому. Чому ви прагнете російської мови як друтої державної? Та тому, що мова - це нація, й життя, її майбутнє. Гам, де зникла мова, там з явилися гмирі, гармашіи, мойсеєнки, кочерги... Посилаються на те, що так склалося історично Історично так склалося, що на початку ХХ сторіччя в Чехії рідною мовою розмовляли лише двірники водоноси. Вся Чехія була знимеччена. Не кажу вже про найсвіжішим історичний приклад, вартим захвату і насмдування, коли ожила киижна мова І стала загальнодержавною - іврит в Ізрамиі. А наши перекинчики неспроможні вивчити мови своїх батьків. У С,ІЩША без іспиту на знання англійської мови жоден емігрант не одержить ані роботи, ан гриї-кард. До речі, шанові, зверють увагу, як сформульопане мобне питання в Рок ІЙйСЬкІЙ КО ституци "Государственимм язмком Российской Федерацнии на всей ее террито рим является русский язьік . Российская Федерация гарантируєт всем ее народам право на сохранение родного язька, со ж СТІЛЕЦЬ З-ПІД НІГ» зданиєе условий для его изучения м разв ТИЯ» Може, запозичимо Ці формули" Другий абзац 10-1 статті РРО В собі величезну небезпеку майбутніх конфліктів, розламу України, п трламдізації. В ньому є неоднозначні терміни та юридичні неузгодженості. и | По-перше, що означає компакт не проживання" є Чи компактно проток: вають, наприклад, вірмени або поляки в Києві? А в якому місті України росіяни проживають не компактноє далі, я розуміти використовування двох мов "поряд". Мови - це не два чоботи. Початок же друтого абзацу цієї статті засвідчує права національних меншин, а п закінчення говорить про права більшості мешканців населених пунктів. Меншини і мешканці - це різні юридичні категори т різні суб єкти права 3 викладеного видно, що в статті І0 закладено потенцію до різночитання, суб'єктивних тлумачень, політичних спекуляцій і конфліктів. Хіба можна складні національні питання вирішувати голосами більшості мешканців? Хіба право більшості мешканців не призвело до того, що в ряді репонів України задушено всі паростки національного відродження українців, а їх право на освіту рідною мовою залишається потоптаним ? Хіба звертатиме увагу чиновник у Донецьку на слово "поряд"? НІ, він бачитиме тільки словосполучення "прийнятна більшості мешканців". | засіють Україну під гаслом "двомовності" одномовні чиновники місцевими референдумами для "вьіЯяСснения мнения большинства», аби тільки невчити української мови. З повною відповідальністю можна передбачити, що наявність у статті 10 норми про право більшості мешканців І самого слова "більшість" ніколи не перетворить Україну у СУСПІЛЬСТВО ВИСОКОЇ культури мовного спілкування, а зробить мільйони своїх громадян одномов: ними, точніше, лише російськомовними Записана норма реалізує не правовий, а репональний підхід до вирішення мовного питання, що навіки створить в українській державі величезний "только Русскоязьгючньм регион", в якому українці та переважна більшість національних меншин будуть позбавлені мовних прав. Про політичні наслідки реалізації такого підходу на майбутнє неважко здогадатися Проте повернемось від мовного питання до того, як приймати Констит- уцію Референдум може бути не прог- нозованим за результатами, отже наслідками. Референдум - це крайній захд.Чи ми можемо прийняти варіант, який би убезпечував всіх від авторитаризму, від суб'єктивізму Від лукашенківщини Й Особисто я не проти СИЛЬНОЇ влади, але вона мусить бути врівноважена сильним самоврядуванням Солідаризуюсь з лумками тих, хто віДКИДає двопалатність. потрактовуючи верхню палату як додаток до адміністрації Верхня палата можлива за умов її незалежного формування За цим проектом алми истрація Президенті а стає ще Однією палатою, тобто законодавчим органом Узгоджувальна коміс що суттєві недоліки такий іІЯ мусить хх ушути А що далі? Можливим варіантом, змушені будомо ті риймти, Конституції Консти гуційни | ВІДПОВІДНИМ асамолою та ме ЛО якого ми но Асамб еч Ю, «Хваленням чМИАКОНУу | ханізмом її фор І оловне униютути про мування хаосу | НооОдмІННОЇ експансії шообиОчиого сх Сіда. Алже песля 10 черрня всі сили І КОПГГИ його Об заАдІти на те Дні малоросами УДдУТЬ УС МП нову єІ ЧАМИ ХОХ мами НОВИНИ. ЗВЕРНЕННЯ УШАНУВАЛИ ГЕРОЇВ КАРПАТСЬКОЇ СІЧІ Першого місяця весни Зака Рпате), ке обласне об'єднання ВУТ «Просвіта Р я пнациовало та провело низку захо присвячених 5 / річниці прогодло й Шен. ня Карпатської України. 3 нагоди ціє | визначної події, що СВ дчиЛа Ооезперервнасть одвічних прагнень ціві гілки українського народу до воді, І5 березня проведено мітинг Та покладання вінків до братської МОГИЛИ воїнів Карпатської Січі в селі Велика Копаня Виноградівського району та символічної оратської МОГИЛИ січовикам, насипаної на Красному полі у Хустському районі, урочистий вечір у Хусті Обласне об'єднання «Просвіти» заздалегідь підготувало | видам матеріали Міжнародної наукової конференції «Карпатська Україна -- пролог відродження Української дер- 352 с. редактор - - професор П Чучка| Назва видання - - «Карпатська Україна і Августин Волошин» ГТросвітяни Закарпаття організували 1 провели також крутлий стіл за участю члена Президії Верховної Ради часне політичне та економічне становище України», широко відзначили 182 роковини від дня народження Тараса Шевченка ДОСТОЙНІШОГО ИМЕННЯ НЕ ЗНАЙШЛОСЯ Артемівська міська організація ВУТ «Просвіта» звернулася з відкритимлистом до Міністра оборони У країни Валерія ШІмарова ППросвітяни, Як І усі патріотичні сили Артемівська, розцінюють факт «Якщо Мпиноборони і надам керуватиметься подібною логікою, Українській флот ИМОВІрно, поповниться корабля" ми з назвами зразка «Дзержинський? «Красноармійє ькиИм» від назв міст До. неччини) «Ворошиловський «Калінінський » (вда назв районів доне" цька! тощо» зазначається у листі Міська організація говариств? «Просвіта» вважає таку практику неприпустимою й образливою для неза" «ХОЖНОЇІЇ У країни «П'ЯТА КОЛОНА» ПОЧУВАЄТЬСЯ ВІЛЬНО р "«Ідени Рясненського на ЛЬВІВЩ! | я 40 осередку «Просвіти» звертаютье али Президента Голови Верховно! Р | 3 Прел М г УКО и з виме рем єр пнастра країн «п покласти край антидержавній ділом "МПперських шовіністів та їх прихаєтоя «Чому не хіють згаАНО З пом кЖеннями. органи ороезпеки 1 прокури ри Чи запитують вони. Трос віти» магають прийняти закон пре пиття ІнозЗомних ВвінськК в україні - иц» юшгучих заходів про ги антидержай цій КОР ДІЯЛЬНОСТИ окремих орган" ) с ТХОНем- | "ра ка ( оц і Комі артиі! аж ЛА МАУ усунення й тема проку ратури їхніх покра «в хержавного кпарату антидеру но чиновників органа заци чіжнаром, трибуналу нал МІЇС« КП укр й ком гипуції України, яка 9 МА ро корінним 1нгтх ресам україни ькОї А о ПРОВИНИ ВИТ Р г ан інє зле б кро б ато шт р рано б! пани Йноттьих 07 нфі вені . шо "фі ні ДЯ України Михайла Косіва натему а«Су- У присвоєння одному з кораблів Українського флоту назви «Артемівський глумлінням над пам яттю багатьох поколінь земляків Упродовж СТОЛІТЬ а цього року містові виповнюється 425 років - - містяни свято берегли його первоназву Бахмут, усунуту большевиками 1924 року задляперемймменування на есть ОДНОГО 3 душителів України Сєргєєва -- зе і | кличка «Артем » У місті чиниться спротив повернен" ПО ИОГО ІСТОДИЧНОЇ!І Назви кав'язується стара компартина симвомка

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

задо діа вого лій ері й что полийаьнімію ота р р он З 0 чи. й з жено ппеойВнм 18 спиці Ж» о як що он о нт 7 "ма ого нелегкого життя асмічений наш стольний град Київ. Здається, ЕР РРБАД оон - Сово ПРОСВІТИ НОВИНИ ЗВЕРНЕННЯ ПОЛТАВСЬКА ШЕВЧЕНКІАНА За свідченнями джерел, Гарас Шев: ченко гавтора року свого недовгого життя провів на Полтавщині, відвідав тут багато міст, сіл, хуторів, зустрічався з відомими людьми, написав чимало творів Усе, пов'язане зім'ям Шевченка на ЦціЙ землі, вивчив 1 узагальнив письменник Петро Ротач. У його книжці, робота над котрою завершена, до речі, утричі більше статей про Кобзаря і Полтавщину, ніж у «Шевченківському словнику». ЛИСТ ДО КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ДДМІНІСТРАЦІЇ кмІВ столиця молодої незалежної держави, найбільший адміністративний, культурний аромисловий та науковий центр Українн.Ніа того території діють практично всі центральні органи державного управління, громадськ! організації, офіційні представництва іноземних держав Як відомо, з метою забезпечення вниконання функцій столиці, виконком Київської держадміністрації виніс на обговорення кмян Закон України «Про столицю України» До цього найактивніше прилучилася редакція газети «Хрещатик». Вона звернулася до киян. щоб вони висловили свої пропозиції щодо проблем самоврядування та виконання Кисвом столимчних функнцій. Зрозуміло, прийняття Закону саме по собі не вирішить проблем Києва, але воно створить юридичну основу, необхідні правові умови щодо поліпшення функціожмування усіх структур міста. | в першгу чергу поліпшення порядку й культури столиці України. Кияни акрай стурбовані незадовільним станом сучасної культури, побуту та порядку усті Києві. Прикладів є безліч у різних сферах Огляньмоса на що такого в столиці України ще ніколи не було. Кілька років минуло після важкого мокрого снігопаду та буревію весною, а донині безліч панів. немов велетенські краби валяються по місту. ЖЕКи на них не зважають. Урн для сміття майже ніде немає, за винятком біля державних установ, Бесарабки та в центрі міста. Сміттєві урни на наштих вулицих рідкісне явище, хіба у парках вони с як поодинокі рідкісні зразки. А скільки сміття у залюднених місцях, і особливо, У підземних перекодах Київського метрополітену, де господарює відверта спеку дятивна торгівля недержавними товарами, що гуртом закуповуються на базах чи у крамницях! Особливо жахливо виглядає залізнична плат: форма станції «Святошин». Використані та вижиюмуті картонні коробки там із валом різного сміття валяються просто на залізничному полотні. Враження таке, що це організований показовий смітник. А що казати про Київську Венепію Гідропарк! Про «собаче питання» неодноразово писала наша смілива «Вечірка». Спробуйте, приміром, увечері спокійно погуляти на спортивноьмгу майданчику... А зась! У цей час виводять собак теж на прогулянку. І майже всі вони гасають як скажені, та ще й без намордників. Часто нидаються на дітей і перехожих... Їх господарі | не подумають, щоб захистити вас "ід нападу свого пса. Навпаки, вони милуються зютістю його. Додамо, що вулицями міста ігають зграї бездомних псів, котрі стають вкрай небезпечними ввечері. Здавна Київ славився своїм зеленим убраннам - це ошатні крони кашгітанів, духьсяні липи | красені клени, біла та рожева акація, кущі бузну та квітів, гарні бульвари та парки, чудові кручі над Ддніпром-Славутою. Та коли приднивитися, проаналізувати уважніше, то відчуваєш, ак за останні роки наша столиця «полисіла». Вмирає багато дерев | кущів від людської бездушності, недбальства, а часом І! дикого варварства під Новий рік. Загазованість набула таного рівня, що Її не витримують навіть невибагливі тополі на старих київських вулицях, де, реставруючи будинки, часто-густо намагаютьса викорчувати дерево, що закриває світло, а натомість місце засипається щебенем та асфальтується. З року в рік так умирають дерева в місті | зявляються асфальтові «лисини». У столиці є управління з контролю за благоустроєм міста, що має прямі обов'язки поліпшувати культуру й єстетикну навколиш: нього середовища. А що маємо при цьомгуї Величезну кількість комерційних рундучків, неупорядковану спекулятивну торгівлю у підземних переходах, жахливу хкаотичну рекжламу якимось здичавілим мовним суржиком, а таекож російською та англійською мовами. Відсутня чітна система контролю и відповідальності за розміщенням згаданих рекламоносіїв малих форм. Служби столичного дизайну грубо порушують Указ Президента України «Про закоди щодо запобігання недобросовісній рекламі та П припинення», приблизно 80-90 відсотків рекламних вивісок, чзоварнихк цінників оформлено не державною мовою. На Хрещатику, навколо площі Перемоги. в інших районах міста написано назви комерційних «шопів» латиною, яких ніхто не розуміє Карколомні реклами в електричнах нашого метрополітену, де "враесуютьси» ЖОАДдИнНГОВІ компанії. букмекерські фірми Готуються вони нефахівцями. з елементарними граматичними ть стилістичинмим помилями Наведені приклади ще ра» свідчать про відсутність дієвого контролю та відповідальності ззв культуру й порядок у ношому місті, де з кожним длем збільшується кількість знакхабнілих приблуд, дегродоваення осіб та прокачів й Петро ШУЛЬГА ее наново ванній неаічннньнь нійний че НИ нн т- - БР че "Р ї РР а нн ні ши /177232Л72, РЕ й- рн сао го аж них жан нь Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні Заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? -- не доведу Цілує тихо Перемога Губами білими Вдову. А горе горя ще народшть, В порожній вигляне рукав: Стоїть народ мій і народи Із похоронкою в руках. Лежать руйновища. Затихли. Зозулі лет - ні в сих ні В тих. Земля -- могила для загиблих. Земля -- землянка для живих. Г лиш сльоза з пожеж іржава Таку ж іржаву доганя -- До смерті стомлена держава у - - у -. М Р ї з "к 5 зі - г ) Це - з чи, Рв яю ч й пен з во 43 ' За - - й ї У і, М ' че ї - - - т », о Р ' "дв зро Г; Р РР ОГ У плуг корівку запряга... Народ піврукий і півногий Пита -- кого? чого -- пита? Вдова цілує Перемогу У перепалені уста... І тут, коли, коли вже мурі На нас дивилися віки -- В дитадомі, в гільзі, у латурі Народ нам зав'язав пупки: Малі-маленькі, більші-менші, Дезинфіковані вапном -- Так стали ми, народоперші, Його незаскленим вікном. Тотальної погуби згуби Ребристе в лишаях дитя... І цілували наші губи Вдова -Любов, Вуова-Життя. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Що нині відбувається в Білорусі? Саме про це велася мова на прес-конференції в УНІАН, яку проводили депутати Верховної Ради Республіки Білорусь Станіслав Богданкевич та Олександр Добровольський, які перебували в Києві. Перший с головою, а друтий - заступником голови Об'єднаної Громадянської парті Білорусі, парти мберального зразка, однієї з трьох найбільших парти країни. Сильний резонанс у світі викликали останні ініціативи Президента Білорусі Лукашенка про об'єднання з Росією. Світ здивований нечуваним фактом, коли країша добровільно відмовляється від незалежності На прес-конференції панове Богданкевич і Добровольський пробували пояснити причини того, що відбувається. При вивченні ситуаці стає зрозуміло, що те, що сталося в сусідній краші, аж ніяк не диво, а чітка закономірність. Рівень денаціоналмізаці, руйнації суспільної психіки протягом останніх століть, і особливо десятиліть, 1 став причиною страшного лиха Білорусі. В оточенні Президента багато малокультурних людей, осіб консервативних поглядів, тут наявна «паталогічна несамостійність влади», яка почуває себе комфортніше, коли над нею є хтось «розумніший» За такої влади реформи в країні гальмутоться, триває загальна криза. Протягом 1991-94 рр. Білорусь не продавала, а постанляла Росії свою промислову продукцію ) Головна суспільна опора Президента Лукатенка - етмосфера байдужості широких білоруських верств. Ніа наших очах виник новий тоталітарний режим Лукагпенка, ново диктатура, дуже схожа на диктатуру «татуся дока» па Гаїті чи С треспера в Поарагвої. Ця атмосфера дозволила журналіспи ній Лукашоеткові безцеремонно підібгати під РЕ и БІЛОРУСЬ: ЗНАК БІДИ себе парламент, зосередити всю владу в своїх руках. Президент країни опускається до того, що звільняє з посади ГОЛОВНОГО редактора газети, та ще и якої газети - органу парламенту краши! Або усуває директора акціонерного товариства -- міжбанківської валюотної біржі. В «демократичній», яка вже 2 роки має свою Конституцію, Білорусі, деякі справді демократичні газети змушені виходити в сусідніх країнах Балті 1 нелегально переправлятися до краю! Уже протягом кількох місяців добродії Богданкевич, Добровольський, інші не можуть пробитися з виступом на телебачення Лукашенко дав наказ «нє пущать». По радіо, на ТБ, в газетах повним ходом іде «оболванювання» населення, підживлмоються ілюзи про «щасливе вчора» 1 що ніби все те можна повернути Таким чином у кризовій ситуації, щоби продовжити своє перебування при владі, іде «торпаля суверенітетом». Це і є головний зміст нових лукашенкових «іпціатив», пових позитиВвівВ на папері. Про інтелектуальний рівень Президента Білорусі Лукашенка можна судити з суперечливості багатьох його заяв. Навіть його російські «господарі» стримують І пом'якшутоть радісні лукашенківські плати здатися в полон сусідові. Білоруської мопи Лукашенко як слід не знає, по-білоруськи вміє лИШе читати. Як зауважив пан Богданкевич, Президент краши «хороші закони» викомує, а «погані» -- ні. Так і на посади призпачає: «мін хороша ліодина». Сьогодіїї в Білорусі править не Закоп, а Лодина-Лукашенко Закитогуточи прес-конфереїцію, детутати з Білорусі сказали, що все ж таки оптимізму них є, опускати руки у боротьбі воїи не збираються, сподіпатюоться на власті сили, ад також на допомогу демократичних сил України | Росії, слов'янського світу Володимир КУЗЬМЕНКО "У ВІНОК КОБЗАРЕВІ Просвітяни Київського крайового об'єднання гідно вшанували пам'ять великого Кобзаря. Воти організували й узяли активну участь у низці заходів, присвячених І82-й річниці від дня його народження та 135-річчя - від Дня смерті. Зокрема, Голова Київського крайового об'єднання «Просвіти», письменниця, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Раїса Іванвченко разом із поетами - лауреатом Шевченківської премії Володимиром Коломійцем, Петром Засенком, Віктором Барановим, Олесем Доріченком, Михайлом Горловим провели Шевченківські читання у школі села Германівка Обухівського району, де створений і активно діє просвітянський осередок. У міському центрі мистецтв «Славутич» відбувся великий літературномистецький вечір пам'яті Кобзаря. Девізом його стали слова Шевченка, актуальні й нині: «Прозрійте, люде, день настав, розправте руки...» Слово про Кобзаря, про свій шлях до генія сказали письменники - лауреати Шевченківської премії Микола Руденко, Павло Мовчан, Володимир Коломієць, Лупій. Невмирущі твори Тараса читав народний артист України лауреат Шевченківської премії Анатолій Паламаренко. Столична «Просвіта» співорганізатором двох заходів, проведених у Києві - літературно-мистецької композиції «Обніміться, брати мої» - у центрі культурних ініціатив «Золоті ворота» та вечора пам'яті Тараса Шевченка - у Центрі культури, просвіти і дозвілля Збройних сил України. Не менш відзначенні Шевченківських днів узяли й просвітяни районів Київщини, зокрема, Білоцерківського. Білоцерківці долучилися до традиційного щорічного загальноміського Шевченківського вечора та покладання квітів біля погруддя Кобзаря, організували вечір його пам'яті у Білоцерківському державному аграрному університеті, де виступили зі своїми творами місцеві поети, просвітяни Андрій Гудима, Петро Розвозчик, Людмила Секач. Вони ж читали свої вірші І0 березня біля пам'ятника Кобзаря після панахиди, яку провів священик УПЦ Київського патріархату отець Михайло. Вечори пам'яті Тараса Шевченка провели також Васильківська (|у Гребінківській середній школі М 1) і Києво-Святошинська |у Вишнівській середній школі) районні та Ірпінська міська «Просвіта». стала великих Алла ТОПЧІЙ ГЕТЬ ІНОЗЕМНУ МОВУ З ПАРЛАМЕНТУ! Народному депутатові П. Мовчану Народному детутатові М. Косіву Народному депутатові І. Зайцю Народному депутатові Л. Лук'яненку Вельмишановні народні депутати! Ми розуміємо, що Вам надзвичайно важко працювати у Верховній Раді. Нам соромно 1 боляче слутати її засідання. Дуже багато депутатів висловлюютьь свої думки мовою іншої держави. Це -- безглуздя. Як можна бути членом ВР України й одночасно ворогом України, не любити НАРОД, ігнорувати їі навить ненавидіти його мову, символіку? Просимо Вас зібрати всіт патріотів України у ВР ї врешті-решт чітко поставити вимогу: України повинні виголошуватися вик- лючно українською мовою!!! Досить глумитися над Україною! виступи у ВР Із мовою пов'язані: патріотизм, економіка, державність. (всього 14 підписів) м. Харків Раїса Іванченко, Олесь активну участь у т Мах Те Ом а вс З РУБ «Ут" Ї - бф , | - 4 . нь уза "оз на ьСУ ща і. Ж и Ул". , чо раРВЙ з ЗЖОЛ 9 -, проба Бр я "Аз М о іі реч) ОР дині Коні Й рі ур - - яче я і Ж й, ; - ДАЙ пар" з зпзорч ДГ то і ї . Ура |» ь М ЧА реф ї "лиць 1 ї "і - і Ра С ЧР ЗУ сб ни гару. є. чі чо Же тої З шбве о МОВИ очо -. до 4 ся | ї - " чів ь рт З ча оре ! Р Му о Р Ж; - 7 вРеІ ле мо "-. я ; р нії Рв 4 , з «а- Ле м » 4 му б дь Тор У | М. чж "ча 21 зр | й і ВВА - - - - ї А і
М точ "а З жали о ОВ рем р її с- СТЮ о 00 я ні НН нос 0909 ит 09 пн п ни о -ь МИРОМ, ТРОЛЬЯАРОГ ій нії й ХАЙ ОБІЗВУТЬСЯ РОБІТНИКИ (кілька міркувань задля роз'яснення) Перше засідання Національної Ради Конгресу Української Інтелігенції, що відбулося з місяць тому. Формуються комісії Конгресу. До числа тих, які планувалися, на одностайну вимогу членів Національної Ради зі столиці й областей було додано ще одну -- комісію з питань захисту української мови. Головою 1ї було обрано мене, а сама назва її (ніким не нав'язана -- так наполягли члени Національної Ради), за всієї своєї парадоксальності, відбиває той реальний стан, у якому перебуває сьогодні наша державна мова. П бо і в незалежній Україні усе ще треба захищати, усе ще мусимо обстоювати її пріоритеті повноправ'я на рідній землі. Перші кроки у своїй ДІЯЛЬНОСТІ комісія зробила. Намічено широкий план роботи, визначено сфери, на які першочергово буде спрямовано увагу, передбачено встановлення своєрідної «вертикалі» (столиця -- обласний центр -- районний центр (місто, село), у разі доброго налагодження якої дії на підтримку та захист нашої мови повинні набувати фронатального, масового характеру, охоплюючи водночас усю країну. Наважені ми найвимогливіше потурбувати насамперед високі кабінети -- у спосіб звернень, заяв, рейдових перевірок, широкого ви- користання можливостей національної преси. Вже підготовлено листи -- прохання 1 урядовому рівні проаналізувати хід виконання фактично вже зірваної Державної програми розвитку української та інших мов на період до 2000-го року, встановлення адміністративної відповідальності за порушення Закону про мови, необхідність створення Державного упослідженому стані. комітету з питань мовного будівництва тощо. чу Идеться, власне, про наро- щування якомога потужнішої, ліпше, аніж досі, зорганізованої хвилі захисту українством своєї мови, що перебуває сьогодні па значній території Держави, втому числі в Її столиці, у принизливому, часто - За обставин, коли шовініст, комунореваншист дедалі більше нахабніє, мусимо, нарешті, все зробити, аби иого дії зустрічали масову контрдію українських сил, аби наша мова почувалася на терені усієї Держави не дочасною та непотрібною для зросійщувачів гостею, а таки господарем мовної ситуації в країні. Інакше --чийбудецякраїна українською, чи Й можлива 11 повноцінна незалежність, соборність? Усе, отже, з точки зору доцільності створення даної комісії ніби ясне, зрозуміле, та, на жаль, вже заявили про себе й посутні незрозумілості, причому найперша з-поміж них -- твердження у деяких засобах масової інформації, нібито цю комісію деякі осередки «Просвіти» на місцях ухвалили, що вже вони ! не є «Просвітою», а переходять У КУІН Милі патріоти! Як один з ініціаторів створення колишнього ТУМу та як вже давній просвітянин, багаторічний член Правління «Просвіти» та співголова 11 освітньої комісії (разом з Ю. Гнаткевичем) мушу заявити, що подібні твердження | дії хибні. Сенс створення КОМІСІЇ Конгресу Української Інтелігенції полягає Нев тому, щоб протиставити 11! «Просвіті», а лишень у тому, щоб досягти дій на захист української мови як власне просвітян (це правда -- - В осередках КУІНу їх більшисть), так 1 Тих патріотів нашої держави, які до «Просвіти» не належать Хто ж бо й комісію, якби скоординованості став би засновувати всі, кому болить доля націо! МОВИ, були членами «Просвіти»? Крім того, варто й на те зважати, що сфера «Просвіти» Є ширшою від власне мовного питання ДІЯЛЬНОСТІ значно Дехто волів би, аби «Просвіта» просто зреклася своїх просвітницьких завдань, хіба не є вони також важливи- одначе ми, хіба не сприяють розвиткові, зміцненню української держав-пості? Показове вже перше зібрання комісії. Були на ньому й просвітяни, але не менше було й представників національно-демократичних парти, зорієнтованих Осіб, и - ци и о - ПЕРА РИБУ ший ж. си ні ми з Я чн нн РР нь п ПИ них. Гадаю, саме на таких засадах координації, поєднання зусиль і має розгорнутися робота комісії з пи. тань захисту укратнської мови у масштабах усієї України Не в протиставленні тій же «Просвіті» | не над нею, а спІЛЬНО, разом з нею, спираючись | На а кадри, і на набутий нею великий та різноманітний ДОСВІД Актуально й на сьогодні, влучно писав Павло Грабовський «Патріотав багацько скрізь, а робітників чомусь не чути». На те, вважаю, і створено комісію захисту української мови, аби робітників -- о просвітян | непросвітян, «організованих» і тих, що поза будьякими організаціями, стало якомога більше, аби вони озвалися. Їх, котрі здатні не тільки пообурюватися та виголосити патріотичний пасаж, -- але й взятися до конкретної роботи. :| справді, потрібно дуже І дуже багато -- настільки небезпечною стала тенденція консервування та зміцнення зросійщеності у сьогоденній Україні Знаю, що є багато людей, котрі хотіли б долучитися до цієї праці, одначе їх ніхто не кличе. Ми ж усіляко кличемо. В областях слід звертатися до ВІДПОВІДНОЇ КОМІСІЇ міСЦевої організації Конгресу Української Інтелігенції, у Києві за телефонами 296-13-34 (міська комісія Ю. Гнаткевич), 225-23-18 (Конгре 0 нене сн п - 293-95-52 (відповідальний секретар загальноукраїнської комісії о Сливинський, Спілка письменників України). Головне -- не амОіціювати і не зводити дріоних рахунків |мовляв, чия "ТО парафія -- МОВНа сфера, та хто у ній «старший»), головне -- саме вона, наша усе ще загрожена, належно не роз ярмлена УКРАЇНСЬКА МОВА Анатолій ПОГРІБНИЙМЙ, голова Всеукраїнського Педагогічного Товариства ім. Гр. Ващенка, член Президії! Національної Ради Конгресу Української інтелігенції вимоги Конгресу Української створено «на противагу» державницьки Інтелігенції до Президента України, Всеукраїнському Товариству громадських об'єднань, організацій, Прем'єр-Міністра, окремих «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Більше товариств, спілок, цілий ряд міністрів. Зміст їх -- потреба на того, промайнула інформація, що узагалі ніяким членством не охопле- Змий ї пнак е. Новин ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСП УКРАЇНИ раханнихрак лона ня РРО У «НОВИНИ» БЕЗ НОВИН Уже несила далі терпіти ганьбу, яку Херсонське обласне телебачення називає «Таврійськими новинами». Як 1 двадцять, ітридцять років тому, нателеекрані одноманітним потоком маячать трактори, комбайни, заводи. Супроводжується все це видиво сухими статистичними звітами: скільки зорали, скосили, посіяли, скільки чого випустили... И усе - без будь-якого аналізу й безвідносно до сьогодення. Неможливо зрозуміти, в якому часі відбуваються ті «таврійські новини», що в нас діється СЬОГОДНІ, що чекає нас завтра. Зейкаке телебачення майже не інформує про те, що роблять керівні органи області, держадмитстрація задля поліпшення життя народу. Бідсутність цієї інформації породжує всілякі домисли і чутки Сюжети «Таврійських новин» настільки подібні, що складається враження, шОби щодня показутоть один 1 том же трактор, берутьшнтерв'ю в одних і тих же міодей, які страхають глядача Олизье ким крахом усього на світі 1 відбирають ан ДИ СЬ чні АДРЕСИ ДРУЗІВ | щі Недавно У редакцію часопису «С лово Просвіти» зателефонували з «ближнього зарубіжжя », зі столиці Ка: захстану - - Алма-Ати и повідомили, що у цій степовій країшиі продовжує виходити у світ часопис «Україшіські новини», Телефонував і предс"апився як заступийк головного редактора п. Василь Степаненко. "Часопис «Українські новини» хоче налагодити контакти з демократичними виданнями в Україні, й ного колек шщ- «Таврійських новинах» просто немає. Логіки у виборі сюжетів, зв'язку між ними - теж. Ї вся ця сірятина сповищається напівсонними невиразними дикторками, які, невдумулочись у суть, читають нудні тексти, плутаючи українські слова з російськими. | Можна позаздрити сусідаммиколаївцям, які мають цікаве телебачення Митеж любимо ведучих тамтешніх новин, які роблять свої випуски талановито, дотепно 1 з любов'ю до глядача. Зчаста з їхніх передач дізнаємося ий про новини нашої області. І мова у них - 1 українська, і російська - бездоганна. А які фільми пропонує Херсонське телебачення ? Лише ті, які ми вже вчора переглянули на інших програмах, або здубльовані з ОРТ. Хочемо запитати 1 голову Херсонської облдержадміністрації п.В. Жолобова, і голову Держкомітету з телебачення 1 радіомовлення п. 3.Кулика, де поділися в наший області професійні тележурналісти, які б підняли наше телебачення хоча 0 до рівня Миколаївського. Ї для чого будувати нопии дорогий телецентр; якщо Мого телепродукцо поможливо руде дивити- ся Алла ТІОТІОННИК, з-ій п с мн б усім за тив буде вдячний з життя Бітчизни-України 4080044, Казахстан м. Алма-Ата вул. Жібек-Жоли, 50, офіс 300 Степаненку Василеві Васильовичу Контакти телефони (3272) 323-34-25; 323-75-59 Отже, пишіть, інформунте, гелефо пуйте, - - призугвайтеся, що ми у світі україшції! письменниця надіслані примірники своїх видань, за шформацію ВАС! Приватизація в Україні почалась ще 1992 року. Однак зацеий часу ній взяли участь трохи більше половини населення України. А майно, що підлягає приватизації, поділене на все населення. Тому, якщо ви не берете власний приватизаційний сертифікат, ви збільшуєте частку державного майна, що припадає на вже видані сертифікати, тобто даруєте своє невідомо кому. Останній строк видачі приватизаційних майнових сертифікатів в установах Ощадбанку -- 30 червня 1996 року, астрок вкладання - 3 І грудня 1996 року. Тому радимо поквапитись І звернути увагу на те, що продовжується створення «інвестиційного Фонду «Просвіта», який має за мету залучити наше громадське об'єднання, його членів та прихильників до процесів приватизаці та роздержавлення в Україні через участь в інвестиційній діяльності Необхідність створення цього Фонду ще раз підтвердила Головна Рада ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка на своїй 1996 року Фонд «Просвіта» толофон 229.41-46 - Анатолійопвич. швидко. останній сесії, яка відбулась у березні Закликаємо ЗСІХх ЧЛОНІП ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка стати фундатор" та учасниками акціонерного товариства закритого типу «Інвестиційн" Шевченко Петро Павлович, Пономаренко? Ви що маєте час розпорядитися СВОЄЮ часткою державмого України за допомогою приватизаційних п нію о т нні в Нагадуємо, що основним завданням Інвестиційного Фонду «Просвіта» 9 виключна діяльність у Ггалуз! спільнОГО інвестування, здійснювана шляхом випуску інвестиційних сертифікатів ТЗ проведення комерційної діяльнос! х цінними паперами Засновниками Ф «Просвіта» виступають - Всеукраїнське товариств? «Просвіта» ім.Тараса Шевченка - юридична особа -з індивідуальні члени, ЯК! беру активну участь у діяльнос! ВУ «Просвіта», -- як фізичні ОСООИ КЕ - і - авторитетні: пред тави" , - ін національно-демократичних с ил Укра - як Фізичні особи у за (кімм- 17) бори" майм? збигає , ІФ «Просбоаіта» аперів, але, пам'ятайте, В/М 9 української інтелігенції, В. Ковтун), ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОСВІТА» ЗАПРОШУЄ г Ек нжкооланні Занйнийнь. НО - в ж З нн Р о ські гадінсна В Й но а с с ьо ів во нь о Во З Й о о ці Р
1-4 шана - ГО «є, з Та а ай б чн ОО нкі НЯ ИЯСЯ - (дово ПРОСВІТИ не - Р Р і и отжтать оформування земельних відносин ОХОПЛІОС ПпСі галузі окономіКИ та сфери суспільства. Воно визначає роль 1 масце земельної реформи в загальній системі соціально-економічних перетворень. Найбільш гостра потреба реформування земельних відносимй виникла в аграрній сфері виробництва Послаблення економічного інтересу З боку сільськоГОСПпОдДарських товаровиробників, відсутнасть належного господарського механізму використання земель створили кризову ситуацію в сільському господарстві, призвели до відчуження селянина від землі. Земельна реформа стала однією з головних ланок формування 1 розвитку аграрної політики на сучасному етапі, яка передбачає докорінну перебудову земельних відносин, спрямовану на роздержавлення земель, зміну землевласників і форм господарювання. Поряд з державною законодавчо запроваджено колективну 1 приватну форми власності на землю, які мають рівні права. Здійснюється приватизація земель, визначаються землі, що залишаються у державній власності. Метою земельної реформи є створен- ня умов для рівноправного розвитку різних форм власності і господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання і охорони земель. Земельнареформа здійснюється шляхом поетапної 1 послідовної реалізації комплексу правових, організаційних, економічних 1 технічних заходів. Проводиться роздержавлення 1 приватизація земель сільськогосподарських підприємств 1 передача їх у колективну та приватну власність громадян. Крім земель запасу, створюється резервний фонд для соціальної сфери села, загальнодержавних і місцевих потреб. У березні 1996 року минуло п'ять років від дня оголошення всіх земель України об'єктом земельної реформи. Є всі підстави підбити деякі підсумки Аналіз проведеної роботи показав, що напрям реформи вибрано вірний. Завершується передача земель віддержави у колективну власність. На початок 1996 року роздержавлено землі 9405 колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств, що складає 959, від загальної КІЛЬКОСТІ суб'єктів колективної власности. У колективну власність передано 21, 1 мільйона гектарів або 60 відсотків всіх сільськогосподарських угідь, що знаходяться у товаровиробників Громадянами України приватизовано 42 відсотки земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства. Сформовано 6,2 млн. га земель запасу, на частині яких організовано 35 тис. селянських |фермерських) господарств. Торік проведено грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення нарівні підприємств, адміністратиних районів, областей, Автономної Республіки Крим і України в цілому. Опрацьовано методику 1 розпочато роботи з паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам 1 організаціям. Станом на І березня цього року 72 відсотки сільськогосподарських гідприємств, які одержали земм у колективну власність, прийняли рішення загальних зборів колективу про паювання земель 1 затвердили склад КОМІСІЙ, ЯКІ проводитимуть відповідну роботу. У 1000 колективних підприємствах України сільськогосподарські угіддя уже розпайовані. Кожному члену колективу і пенсіонеру з їх числа видається сертифікат на право приватної! власності на земельну частку |пай), без виділення в натурі (на масцевості). | Забезпечується право вільного виходу з колективних сільськогосподарських підприємств їх членів та безкоштовного одержання у приватну власність земель" них паїв у натурі (на місцевості), що посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю бласникам земельних паїв і земельних ділянок надається право передавати їх у спадщину, дарувати. обмінювати, здавати воренду! продавати громадянам РАН о чний Украши без зміни цільового призначений" пя цих земель. Першочергове право на придбання земельних паїв 1 земельних ділянок надається членам даного сільськогосподарського підприємства та самому підприємству. Створюється єдина державна землевпорядна служба з відповідним науково-технічним забезпеченням, центром державного земельного кадастру, мошторингу та охорони земель. Забезпечується державний контроль і відПОВІДаЛльНИСТЬ ВЛаСНИКІВ 1 Землекористувачів за використанням та охороною земель. | Запроваджується реєстраційна система права юридичних 1 фізичних осіб на земельні ділянки 1 паї та їх руху. Проводиться залучення вартісної грошової) оцінки земель в кругообіг аграрного капіталу. Створюється інфраструктура ринку землі -земельні банки, посередницькі та інформаційні фірми. З метою розвитку науководослідних робіт з питань земельних відносин формується позабюджетний інноваційний фонд за рахунок відрахувань від плати за землю. | Удосконалюється система відтворення природно-ресурсного потенціалу на рн 2-3 п Р основі запровадження економічних важелів стимулювання землеохоронної діяльности власників )1 користувачів земельних ділянок та переходу до некапіталомістких способів захисту земель, зокрема шляхом вилучення з обробітку малопродуктивних 1 еродованих земель, залуження 1 заліснення земель, що не використовуються в сільськоГгоОСпоОдДарському виробництві. У зв'язку з реформуванням земельних відносин необхідно зупинитись на дуже важливому, на наш погляд, питанні. Идеться про поняття: «земля-товар» І «ринок землі». Можна скільки завгодно сперечатися зцього приводу, алеми повинні зрозуміти одне - не може відбуватись розвиток агропромислового комплексу шляхом ринкової економіки без створення ринку у всіх його сферах. "Практично ніхто вже не заперечує проти ринку засобів виробництва, ринку робочої сили, ринку цінних паперів, ринку фінансів, ринку інформаці, ринку нових технологій тощо. Спірним залишається питання існування у наший державі ринку землі. Однак, уже саме визнання приватної власності на землю - це крок до формування ринку землі, оскільки власність дає право володіти, користуватись і розпоряджатися нею. Тут же варто застерегти від побоювань, які часто можна чути відносно швидких змін власників земельних ділянок у результаті їх купівлі-продажу. Не можна поняття «ринок землі» зводити лише до п кутивлі-продажу. Навіть у країнах з розвинутими ринковими відносинами ринок сільськогосподарських земель має дуже обмежений обсяг - від ОДНОГО ДО ДВОХ ВІДСОТКІВ Від їх загальної площі на рік. Виходячи з конкретних економічних умов, що склалися в нашій державі, чинного земельного законодавства, особливостей формування свідомості суспільства, під ринком землі першочергово ми розуміємо визначення вартості землі ії визнання її капіталом на рівні з іншими засобами виробництва 1 обіговими коштами. З переходом до ринкової економіки ЗАВ функціонувати середовищі виробництва мають в єдиному ринковому Відсутність у ньому будьякого з факторів призводить до порушення законів ринкової оекономіІКИ, а згодом і до й розбалансування. До недавнього часу (до І липня 1995 року) земля у нашій державі не мала вартісної оцінки, а тому її не можна було включати безпосередньо в економічні розрахунки. Особливо від цього потерпало сільське господарство, оскільки земля, як головний засіб виробництва, не включалась у собівартість продукци, а значить не була і ціноутворюючим фактором, що, в кінцевому підсумку, порушувало міжгалузевий паритет цін у народному господарстві. Що ж стосується перспективи розвитку ринку землі, то ми його бачимо поступовим, у міру росту кількості власників землі 1 створення інфраструктури ринку (земельний банк, інформаційні та посередницькі служби тощо). Спираючись на чинне земельне законодавство, громадяни України можуть вільно здійснювати земельні операції лише із земельними ділянками, які вони одержали уприватну власність для веден- всі фактори ня особистого підсобного господарства, присадибними ділянками, для ведення садівництва, дачного і гаражного будівництва (згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»). На відчуження ІНШИХ земель сільськогосподарського призначення у нашпий державі законодавчо запроваджено шестирічний мораторій від часу набуття права власності на землю. На перших етапах розвитку ринку землі цілком виправданим, на наш погляд, є запровадження внутрішньогосподарського обороту земельних паїв шляхом здачі їх в оренду будь-якому члену колективу або самому підприємству, створення нових господарських формувань на базі приватної власності на земельні 1 майнові паї, передачі у спадщину, нарешті, продажу права на земельний пай члену підприємства або гадприємству. Тепер, коли ринок землі лише формується, підвищується роль держави у регулюванні цим процесом. За державою залишається право обмежень на оборот земельних ділянок у ринковій сфері Немає сумніву в тому, що визнання ринку землі у першу чергу повинно спрацювати у напрямі удосконалення форм господарювання, методології 1 методики ціноутворення та економічного механізму регулювання розвитку народногосподарського комплексу країни. Для забезпечення необхідних темпів та перспективи розвитку земельної реформи невідкладним, на наш погляд, є правове врегулювання ряду питань, зокрема: І) привести у відповідність з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року М 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері СсіЛлЬСЬКОГОСПОДарського виробництва» назву сертифіката, який має видаватись при паюванніи земель кожному члену колективного сільськогосподарського підприємтсва з тим, щоб він посвідчував право приватної власності на земельну частку |пай), 2) при здійсненні паювання земель ввести, як обов'язкове, врахування площ земельних ділянок, наданих у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства громадянам, які мають право на земельну частку (пай); 3) узаконити оренду земельних часток (паїв); 4) розробити механізм реформування земельних відносин державних сільськогосподарських підприємств. Складовою частиною державної програми земельної реформи, що відзначається в багатьох урядових документах, є інформаційне, методичне та правове забезпечення всіх етапів реформування. Однак, маючи в арсеналі десятки законодавчих та нормативних актів з питань земельної реформи, громадяни України перебувають в своєрідному інформаційному вакуумі. Вигоду від цього, звісно, пожинає певний прошарок чиновників-бюрократів, які діють за принципом - чим менш освічені люди, тим краще. Певні напрацювання на терені економічно-правової освітньої діяльності має науково-просвітницький центр «Реформи 1 право» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Торік ним було випущено унікальний тематичний збірник доку- ментів «Приватизація в АПК: законодавчі танормативні акти», який прислужився багатьом державним сільськогосподарським підприємтсвам при їх реформуванні у колективні сільськогосподарські підприємства та акціонерні товариства. | Значно вагоміший внесок зроблено Центром «Реформи 1 право» на шляху просвітницької роботи в цьому році. В співдружності із спеціалістами Державного комітету України з земельних ресурсів, вченими наукових установ Української академії аграр- "них наук, при фінансовій підтримці Міжнародного фонду Євразія реалізовується широкомасштабний проект з питань земельного реформування. Видано фундаментальний «Практичний посібник з питань земельної реформи», в якому вперше зібрано земельні Закони і Постанови Верховної Ради України, Декрети 1 Постанови Кабінету Міністрів, Укази Президента України, нормативні документи Держкомзему. Окремими розділами представлено аналітичні та дискуатині статті науковців та експертів Всесвітнього Банку. Безсумнівно, що це видання стане настільною книгою як спеціалістаземлевпорядника, так 1 працівників органів місцевого самоврядування, викладачів та студентів аграрних вузів і технікумів, юристів, агрономів колективних сільськогосподарських гидприємств та фермерів. «Посібник» буде безкоштовно вручатися на обласних семінарахпрактикумах відповідальним працівникам обласних, МІСЬКИХ, районних держадмпіністрацій 1 Рад, спеціалістам системи Держкомзему та Мінсільгосппроду України. Передбачається, що освітній рівень із всебічних питань земельної реформи нацих семінарах підвищать близько 3000 слухачів. Нашу ініціативу підтримано Президентом України Леонідом Кучмою, віце-прем'єр-міністром з питань агропромислового комплексу |і Президентом Української академії аграрних наук Михайлом Зубцем, структурними підрозділами Державного Комітету України з земельних ресурсів та Мінтстерства сільського господарства ії продовольства України. Сподіваємося, що це лише початок великої освітньої роботи. Далі, при нашій методологічній підтримці, необхідно провести аналогічна семінари в сільських районах та містах обласного підпорядкування. Адже земельна реформа - справа всенародна. Науково-просвітницький центр «Реформи 1 право» ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, великий лекторський колектив та кваліфіковані спеціалісти-землевпорядники започатковують систематичну публікацію для широкого загалу тематичних сторінок з актуальних питань земельної реформи, підготовку спеціальних радіоі телепередач. МИКОЛА ФЕДОРОВ АНДРІЙ СВОЯЧЕНКО п парна с т о и
-і "- йа ро. ЩЕ Ім "б б Ж - й че о і - , | і! ії ПН Ю Галю, ГИ (Ю "НО з 7 чо Ь п -ч Р чі з , - Ре і нів, У МГ й - з, ї 1 , й-е! і ЗУ по о Жі СУ Та, - "Я Ї Р й М . я ї й чи . й В - й РА ; ' з т . | зу 7 ЯВоє г Р -. , ті УЛ ї й " Я гу з и Й . 3 "Р Ме у ит. , 1 Р іі я РОС" нини Ин Дн занннннннннии Р завали Р ання по ажанччннннняних няня жо 0 повним нн с-г КРАСІ РЕРУЯВЯ дАцеОФЬАЛЬОЯ ПЕН ТО за Зві гчайно, коли дивитися на українські поля й ниви з московської вежі чи берлінської ратуші, та ще й крізь призму позиченого там слова, то інакше й бути не може. Це зрештою буде нормальне явище. Бо такою є сутність існуючого буття і мого алгоритму - мови. Адже, коли на павнічному полюсі землі владарює день, то в цей часнайр південному полюсі - ніч; коли для одних п поселенців сонце встає, то для тих, що з протилежного боку, воно заходить, а ще в іншому місці - стоїть у зеніті. У кожного її поселенця, а так само 1 в кожного роду (народу) свій кут сприйняття світла, своє відчуття слова і свій образ бачення. Тож для ук раїшців вродливий - це гарний, адля росіянина-московита - «уродливьгш» - це незугарний. Ї в цьому немає нічого дивного. Однак ті ж німці не вважають свій Фатерлянд чи Дойчлянд «окраною». Хоч слова «анд», «лянд» в багатьох індоарійських мовах і в самих німців, поряд з означенням: земля, масцевість, виступають ще й у значенні: кінець, край, берег, сторона. Тобто - «окраїна». Гай росіяни не спішать «рассеяную от Москвью до самьжх до окраийн страну» тлумачити як сторону, край чи якесь узбіччя. Адже саме з такими означеннями вживали це слово літописці. «...оу Києва бо перевозь бяше тогда сь опоя странь Днепра..» (|(ПСРЛ. Т. 2 с. 7). Не квапляться и поляки з подібним баченням своїх земель. Хоч і їхня самоназва споріднюється зі словами подібного змісту: поле - лан |порівняймо з «ланд»); пола - смута, край; полєць - шматок, латка, палка Як бачимо, кожний народ місце своєї осідлості називає краєм. В одній з колядок, записаних в с.Плисецькому на Київщині, є такі слова: Стала слава по всім світу Київському заповіту: Мати сина породила... Тут слово «заповіт» означає заповідану (обітовану) землю. інший варіант цього слова «повіт» відомий як назва одиниці адміністративного поділу земель, що його нині замінили нам на іншомовне «район». І якщцо слово «повіт» нагадувало його мешканцям про обов'язок берегти заповідану землю, то слово «район» ні до чого не зобов'язує. Синонімами слова «ПОВІТ» є: округа, місцевість, околиця, край, смута. «Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже». (СУМ заред. БорисаГрінченка, т.3, с.222). Водночас всі ці слова є синонімами до слова «україна» |країна). Різниця очевидно лише в обширах території. Звідси, Україна, як отчий край, це - земля, заповідана Богом 1 передана в спадок пращурам. Саме такий змісті легенди про походження України. Але погляньмо ще. Семантично спорідненими зі словом «україна» |країна) є: краяти, кравець, окраєць. Але «краяти» синонімічно відповідає словам: розрізати, розтинати, розмірювати, розподіляти; кравець - той, що розкраює; окраєць - відділений шматок, ділина, наділ або - країна, вкраїна. Отже, слово «україна» (країна) означає наділ або спадщину: земля, ліси, озера, ріки, майно, духовні надбання пращурів. За часів Київської Русі, коли ще родовоплемінні поселення зберігали свою окрему самобутність 1 єдність, межі їх осідлості називалися кранами або украшами: країна сіверська, країна древлянська 1 т.ін Країнами чи україшами називали землі успадкованих князем володінь, з усіма людьми, що населяли ці землі. Саме з таким значенням вжито слово «україна» 1 в першій літописній згадці за 1187 рік, де идеться про смерть переяславського кня - зя Володимира Глібовича. ЛМтописець говорить, що «плакали по ньому ВСІ переяславці», 1 що «за ним же україна багато потужила». (ж.Київ, 1984,с.133) Зазначимо й те, що україами називали як свої так і чужі землі - близькі й далекі Тобто існувало поняття україни рідної 1 украши чужої, Свідчення цього - писемні та фольклорії джерела. Той же літописець. але вже за 1108/9 рік вживає слово зи 2 вінці - Й рн с ж - з і лише пРреНіой - ПИ 7 МОР ом що з ( М У У є -9 З -- ее. мі і б «т ' з Я КРАЇНА - УКРАЇНА, НА ГОРІ КАЛИНА, ПАВЛО ТИЧИНА Дивні метаморфози діються в нашій Україні. А проте, може, й не варт вельми дивуватися. Бо ж надто довго, вперто й послідовно перелицьовували нас упродовж ВІКІВ. Ї всяк зайда на свій лад. Аж до того, що дехто не на жарт повірив у той чужинецький штиб. Незчулися, як Україна (і то земля пращурів) стала всього-на-всього «окраїною», Навіть серйозні (якщо можна так сказати) наукові дослідження з цього приводу маємо. 7 «україна» на означення сусідньої землі. «І приїхав же він до україни Галицької, 1 взяв два городи галицькі...». |Гам же, с.13/). Особливо часто слово «україна» зустрічається в народних піснях, думах, баладах. Тут чи не найбільше виявлено сутність слова. Україна своя: «.,ей, Василіио молдавський, господарю волоський! Коли ж ти хотів на своїй україні проживати...» |Хмельницький 1 Василій молдавський - дума); україна рідна, україна далека! україна чужа: «Гей, хоч виведіть, а хоч винесіть мене на Савур-могилу, нехай же я стану-подивлюся на свою рідну Україну», «Козаче-соколю, візьми мене із собою на вкраїну далеку», «Та кленовий листоньку! Куди тебе вітер несе 2 Чи за гори, чи в долину, чи в чужую україну». (Українські народні пісні). До часу татаро-монгольської навали осідлість окремих поселень-україн була майже непорушною. Вони хоч 1 зазнавали хозарсьчих, печонізьких та половецьких набігів, але, за свідченням автора «Повісті временних літ», жили родами «кожен на своїх місцях». Ї «всі ці племена мали свої звичаї їі закони своїх батьків, кожен - свій норов і побут». Відповідно до цього поняття «україна» (країна) 1 за тих часів було звичайно дещо ширшим 1 глибшим, аніж - «окрута» чи «околиця». Окрім просторового (заповідана земля), воно вбирало в себе ще й родовий та духовний обшир. І якщо на грунті матеріальному синонімом до слова «україна» може бути «ділина» чи «частина», то на духовному маємо - «доля». Таким чином, Україна - це заповідана земля ії заповідана доля. Ось тому за давнини кожна окрема сукутнсть родів, що населяли ту чи іншу україну, часто малаще й родову самоназву, що походи: ла від імені родоначальника племені Наприклад, самоназва вятичі походить від епоніма Вятко |варіанти: Вячко, Вячик, Вячеслав, Ячеслав, Ячко, Святко, Святомир 1 тан), радимичі - від Радим (варіанти: Радко, Радько, Рудько, Радило, Радомир, Радислав, Радусько тощо). Однак не зважаючи на Певну самообрутню виокремленість, у звичаях та побуті, як ів мові, поселення - україни характеризувалися більше СпІЛЬНІСТЮ, аШаніж відмінністю між собою. Це спотукало до сдності,. До того ж треба було постино боронити свої землі та свої звичаї ВІД ворожого зазіхання Таку єдність могла дати лише спільна держава. Гож, залиша ючи для кожної україи своє княжіння, вони гуртувалися довкола Києва - центру Б но сю ТЕ полянського племені - в єдину рад заю українську державу Русь РАД АД ОДНУ всі роди і племена, які входили до сом ної української держави Русь, мали ще м самоназву: руси, русичі, русини, росі? ростини, ороси, хоростини христьяни тощо. Назва ця родова За свідченням арабс ького письменника 1 мандрівника початку Х століття Ібн-Фадлана, яким відвідував наші землі, руси походять ВІД епонімаРУс (варіанти: Рос, Рость, Ростик, Ростислав, Русин, Рустин, Орос, Орос: гин, Яростин, Хоростин, Христик 1 т.Ін Цілком імовірно, що й Христос належить до цього іменного гнізда) Татаро-монгольська орда зруйнувала соборну українську державу Русь. Разом з тим вона спричинила й руйнацію родової осідлості та цільності п окремих поселень-україн. Уникаючи ворожої! наруги, наші предки не раз змушені були покидати свої україни и переселятися в іншої місця. А внаслідок безкінечних татарських набігів, що позначалися спаленням жител та масовим полоном людей - взяттям їх у так званий ясир, звідки їх продавали в довічне рабство. В неволі чи на чужині вихідці з однієї місцевосці чи близькі за походженням, зазвичай, Оратаються, називаючи одне одного: земляками, краянами, українцями. Ця природна особливість духовного єднання живе в народі й донині. Можна сміливо стверджувати, що саме вонай спричинилася до утворення нової самоназви нашого народу - українці. Хоч для п остаточного ствердження спонукали ще й інші обставини. На оборону свого роду, його віри та звичаїв у народі нашому постало козацтво зі своєю святою вольницею Запорозькою січчю., Козацтво, як відомо, формувалося не за племінним (родовим), а задуховним принципом. Воно вбирало до свого середовища представників усіх земель-україн колишньої Руси. В приднитрових степах козацтво заснувало нове поселення украшу-козацьку або славну Україну. Тепер уже навколо неї, виборюючи волю, об'єднувалися всі землі колишньої Руси. Однак невдалий союз Із Московщиною на довп роки зупинив процес соборного об'єднання українців А коли Москва, потоптавши права козацької України, привласнила собі назву Русь та стала пригноблювати й глумитися над усіма українцями, то саме поняття «руський», почало ототожнюватися лише з московитами чи москалями. Ї, спочатку на східних, а пізніше й на західних землях колишньої Руси, уже сприймалося як чуже, ато й вороже наймення. Натомість поняття «українець» - як рідне, родове. І відповідно, поняття «Україна», як самоназва батьківщини, стала поширюватись по всіх колишніх українах Руси від Сяї гу до Дону. Так Русь-Україна стала Україною. Настав час повертати втрачені за віки бездержавності духовні цінності, як і матеріальні. В цьому ряду й давня назва Русь. Добрий початок у цій справі вже зроблено на ниві церковного відроОДЖенННЯ Слава Богу, ми маємо Патріарха Київського і всієї Руси-України. Вірю, що дочекасємося такого віДдДрОДЖенния й на державному рівні. На завершення розмови хочу зазначити ще й таке слово «Україна» в устах неукраїнців і тих українців, що втратили природне відчуття україської мови, вимовляється з наголо: сом на друтому складі -Украйна. Наголос часто с одним з чинтників слопвосСногОо вияву. Скажімо: мука (борошно) і мука (катування). Слово «Україна» з наголосом на друтому складі виявляє відчуття відстОроОненості - «окрайнью, а з наголосом на третьому складі: Україна - виявляє МАчУТТИ знутриштього наповнення ро довВогом ДУХОВНОГО джерела Батьки пи Таким « закон жипої мопи Дбаймо ж за нього, бо лише п законі стперджується буття наше Микола ЇКАЧ їчкерії ТРЕМТИ, РОСІЄ! Пам'яті паціопальтого героя генсрала Джохара Дудаєва присвячую Усім ти друг, московський кате, У підСсОЛОДЖжЖеСних СЛОВах З твосі "ласки" брат па Вид! Т ЧІ Ті У | Ау м брата ро Стискає руку у кулак. ЙВсепишіни, стапес З мечем суда біля Кремля! Зійле з небес Ти все гребеш. Тебе розірве Ця ненпаситпість спрвітоОва,. Ти вже летиш в безодпюпрірру - То справедливість Ожива, Вже паближається Месія. а Тремти, Московіє, тремти! - Хрестами пророста Росія - і Сама ж бо сіяла хрести! . - П Кривавий книут, московський | пряпик,- У В крові Ічкери асмля.,, н Брехнесю ця війна підперта - Згорів, пемов метсорит, Летить Дулдаєп у Безсмертя, Ти ж мчиш, Москро, у і; гартари пекло Дапта, палий І капеш ти у Ганьба Москпі ша світ! Тебе. Зловісний РОСІЄ, окупанта й проковтис ЛІЛл Ти не держава, ти примара; Ти Цербер і лпоглавний ШеС. Бог є ша спіті й Божа кара, Чига па тебе їз небес. же небеса кричать 0Л Вже вороп кряче по тобі. Ти відбираєш волю й ЛОЛЮ | рсе приписує собі! О, ви, ординпці Чінгізхана; Прокляті Богом москалі, АХ суд страшний таки т ю настане, | | ) 5 Ниїо зо рас почиється Па ї | зем! | | Ті І | М За те, що вішали й ебажа | її Що п душах розвели Соло» | Ж Що руки кроп'ю умивали | - Ви стансте перед СУЛОМ! | " У 1 «Та смерть синіп ЧУЖА | Т - й, Й Що прокоптну ла, Гідро, - | в | за сплюндровану сводо . Вселюдської діжлешся Ме хх Олег ЧОРНОГ | овен занийт | ати
Її Жкй р, 1 ш Щ ша Р а пил а а о рн ЕРИ - Слово ПРОСВІТИ РР ї ПРЕ уні ща В НЕ зи ПРА ся - з сни РОМАНШПОРЛЮК «Я ПЕРЕКОНАНИЙ, УСПІШНА ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА НЕМОЖЛИВА БЕЗ РЕФОРМИ ДУХОВНОЇ, КУЛЬТУРНОЇ, ПРОСВІТНИЦЬКОЇ» На просвітянській ниві трудяться сьогодні не лише в Україні сущі - люди, небайдужі до дом рідного народу, його мови, історії, культури.Правдиве слово про Українську державу несуть світові й українці, розпорошені поза нашою ойкуменою. Й американський материк -- не виняток. Саме там, при Гарвардському університеті, діє успішно така поважна установа, як Інститут українознавчих студій. А працюють у ньому люди - в найкращому розумінні цього слова -- одержимі, Як ось, наприклад, керівник цієї широко знаної у світі наукової установи пан Роман Шпорлюк, який відвідав Київ на зламі березня-квітня. Попри насиченість своєї програми перебування в Україні, пан професор зміг викроїти дещицю часу, аби завітати до осідку «Просвіти», розташованого у Музейному завулку чи Всеукраїнського товариства «Просвіта» п.Павлом Мовчаном, сло 8. Тут високий гість мав розмову з Головою т редактором часопису «Слово Просвіти» п.Любов'ю Голотою, які ознайомили його з програмою, основними напрямками діяльности Товариства І иого друкованого органу в нових реаліях. Принагідно пан Роман Шпорлюк люб'язно погодив Германа. В.Г. -- Шановний пане Шпорлюк, гадаю, очолювана Вами наукова установа не потребує жодної реклами. алже є досить відомою у світі. И усе ж, напевне, нашому читачеві буде цікаво довідатися, чим відрізняються університетські системи Сполучених Штатів Америки й України. Над якими проблемами трудяться нині співробітники Інституту українознавчих студій при Гарвардському університеті Р.Ш. -- Оскільки порушена тема досить обширна, я можу дати тільки дуже загальний образ. Перш за все, хочу пояснити, що в о американській університетській системі основною формою діяльности працівників є департачленти, тобто факультети чи кафедри. И у Гарвардському університеті, на факультеті чи департаменті СЛОВ ЯНСЬКОЇ філології, існує кафедра української філології, рівно ж української літератури. На факультеті історії діє кафедра історії України. Ось посада, яку я обіймаю Слід зазначити, що кафедра -- в американському розумінні - це не те ж саме, що в українському; тут розуміється назва посади професора. Кафедра не має співробітників, асистентів, лаборантів, себто є своєрідною викладацькопедагогічною ланкою Люди, які обіймають посади в університеті, є одночасно членами різних наукових формацій. Отже, тих три професори -- філолог, літературознавець, історик -- одночасно є членами ради Інституту українознавчих студій. Ми його називаємо Українським науковим інститутом -- з огляду на те, аби пам ятати, що у 20-30 роках цього століття установи з такою назвою діяли у Варшазі й Берліні Цим підкреслюємо ТЯГЛІСТЬ, ж спадкоємність своєї праці Є Чим займаються окремі професори, вони зможуть найкраще розповісти самі. Для прикладу, професор Грабович -- дуже відома постать в Україні -- Є автором вельми важливої праці про Тараса Шевченка. Професора Флавера знають у вас менше, він свою кафедру обійняв лише кілька років тому, 1 займається ранньосередньовічним-раннім новим періодом розвитку мови 1 літератури . Я ж вивчаю історію найновішого періоду, ХХ століття в основному. В.Г. -- Українські вчені туп, в Україні, - зіткнулися останнім часом 3 проблем лікації результатів СВОЇХ ра Р РШ. -- ..Наш інститут має своє видавництво. Ми випускаємо монографії, пов'язані: з українською тематикою, англійською МОВОЮ... | В.Г. - зад українськоюг РрІШ.-- Ми є американською науковою установою, тому українською мовою книжок не випускаємо Хіба що виникає потреба публікації документів, першоджерел, -- ТОД! лише відтворюємо у мовою Орипналу. | Тим не менше, ми стараємося ввес ти українську тематику Й рроблематиху до наукового обігу Наші публізацикне призначені для масового читача, адресовані науковцям, аспірантам, тує дентам.. Прагнемо, аби люди, Які! зай а. ються літературою, по рІРНАаННй історією ЧИ мовознавством, брали д ваги українську проблематику й ємо Україну, Цікаво знати, не в ерекції Наша мета -- трактувати Украшу плекс! міжнародних | В міжнаціональних стосунків прикладу. засновник директором інституту сходознавства. Доктор Віктор Остапчук теж працює тут, в Інституті орієнтамістики -- сходознавства. Він фахівець від українсько-турецьких стосунків. Намагаємось, аби те, що робимо, було цікавим 1 мало значення чи то для османістів, чи для балканістів, для спеціалістів від єврейської історії. Хочемо показати світові, найперш науковому, що Україна, як країна, має широкі міжнаціональні, міжрегіональні, міжрелігійні контакти, де, наприклад, співіснують і православ'я, 1 католицизм, і протестантизм... Отже, йдеться про те, щоб український матеріал став предметом уваги різного роду дослідників, був доступним для фахівців, усіх, хто цікавиться тією чи іншою проблемою... В.Г. -- Наскількия поінформований, Вашого нинішнього в Р.Ш. -- Мене запросили бути членом Наглядової ради Фонду «Відродження». Тож я брав участь у засіданнях Ради, на яких розглядалися конкретні пропозици, заяви, справи, що стосуються Фонду. Оскільки я історик, людина, яка цікавиться сучасною історією, викладає її, принагідно збираю газети, журнали, розмовляю з людьми, знайомлюся з ситуацією. Щоби вести мову про сучасне України, мені, як викладачеві, необхідно знати все, що тут діється. І хоча буваю в Україні досить часто, але маю, на жаль, дуже коротенькі стажі. Горік, наприклад, я був гостем Києво-Могилянської академії, де читав лекції, був на відкритті нового академічного сезону. Сподіваюся колись приїхати на довше, щоби зібрати матеріали, які цікавлять мене як науковця В.Г.-- Прошу високого гостя дати бодай побіжну оцінку діяльности Фонду «Відродження», Що б Ви хотіли особливо віДЗНаЧчИТтИи в Мого праці впродовж останнього періодуї Р ЦІ. -- Це мій друтий візитв Україну, що стосується співпраці з Фондом «Відродження». Отже, я вважаю, що Фонд провадить надзвичайно цінну роботу Однією з тем, яку розглядала наша Рада, є звіт директора програми трансформації освіти в Україні. Особливу увагу було приділено процесові видання підручників Хочу відзначити, що під егідою Фонду видаються надзвичайно цікаві, оригінальні, прогресивні підручники з різних галузей -- соціології, права, мови 1 літератури... Це Є значним досягненням. Фонд «Відродження» -- у чистому розумінні Фонд Сороса -- має велику заслуту перед Україною В.Г. - Пане професоре, Ви є фахівцем з історії України ХХ століття. Вона цікава 1... трагічно-повчальна, й у короткій розмові о годі зупинитися на ключових 11 моментах, розставити відповідні акценти. Тож вернімося до сьогодення. Ваш приїзд якраз співпав у часі зі спробами реакційних сил Московії та їх маріонеток на теренах КОЛИШНІХ совєтських республік. а нині незалежних держав, реанімувати одну з наикривавіших імперій вістори людства -- СССР, Маю на увазі й денонсацію російською Думою Біловезької утоди «трьох» про розпуск Союзу, й останні події в Білорусі -- реверанси тамтещнього Президента Дукашенка у бік Москви, які ведуть до втрати незалежности сусідньої нам держави. Аналогічний сценарій пробують розіграти в Україні комуно-соціалісти Та шовіністи усіх мастей, які знову намагаються припнути Україну до імперського воза Росії. Ці ж сили блокують прийняття Берхов- ся відповісти на запитання нашого кореспондента Володимира РШ. -- На це питання відповісти нелегко. Але почну від одного: Білорусь іще мне пропала. Зовсім не є несподіванкою, що-в Мінську відбулася велика демонстрація проти ліквідації державности. Я переконаний, що там зростатиме національний рух, особливо серед молоді. Бо пам'ятаймо, я це кажу усім 1 нагадую собі, що в житті мОЛОДОГО покоління п'ять років -- це ціла епоха. Коли людина має 57 років, чи 62, -- це істотного значення не має, ні в психічному, ні в інтелектуальному рівні. Але між людиною 22-річною 1 17-річною різниця велика. Маємо тепер молоде покоління білорусів, яке уже 5 років живе в країні, що називається Білорусь, ідля них це є нормально, це статус-кво. Та й старші, думаю, теж це розуміють. Тож повернутися до 1991 року, заплющивши очі, ніби нічого не сталося, нереалістично. Не виключаю, будуть в Білорусі дисиденти, і будуть протести. Ія маю надію, що не повернеться ГУЛАГ. Я впевнений , що з Білоруссю ще не покінчено.., В.Г, - Україна, напевне, є більш міцним горішком, об який уже не раз ламали собі зуби імперські акули. Р.ШІ. -- Стосовно України, вона є, безперечно, в кращій ситуації. Президент Кучма -- це не Лукашенко. Україна має патріотичний уряд, який хоче будувати державу. Т|я думаю, що громадянське суспільство, в тому числі патріотичні організаці зразка вашої, уже діЙШЛИ того розуміння, що народ український, в широкому розумінні, не є атомізований, вже існують якісь структури, пов'язання І це дуже важливо, бо демократії 1 самостійности не може бути без громадянського суспільства. Україна в ЦіЙ царині має вже певні досягнення Повернімося, однак, до ще одного аспекту, який мене дуже пригноблює існують великі економічні страждання людей. І коли думаємо про «Просвіту», треба пам'ятати про просвіту економічну Необхідно допомагати людям стати економічно вільними. У Радянському Союзі усіх виховували в тому дусі, що держава дасть усе -- дитячі садки, квартири, електрику... Людям потрібно звикати до того, що це не є держава. «Просвіта» має домогти людям, аби вони могли керувати власним життям -- у співпраці з іншими, не егоїстично. Повторюю: лише у співдії з іншими громадянами! В.Г. -- Чи не є парадоксальним, як Ви гадаєте, що з трибуни найвищого законодавчого органу держави -- Верховної Ради незалежної України -- зчаста лунають антидержавні гасла, а окремі депутати послуговуються у виступах іноземною -- російською мовою? Р.Ш. -- Це може бути витлумачено як нетактовність, я є громадянином іншої держави, Іі хоча того ніхто не забороняє, я волів би не займати політичних становищ. Я думаю, процесові політичної просвіти мають підлягати всі, незалежно від того, ким вони є: депутатами Верховної Ради, професорами чи лавреатами... Утому сенсі, я маю надію, що | Верховна Рада спосібна просвітитися В.Г. -- Що ж, будемо сподіватися, хоча стосовно деяких депутатів ці надії видаються марними. І Конституцію колись, урешті-решт. матимемо, гідну держави, за яку змагало не одне покоління українців, | достаток прийде у кожну домівку. Цього чекаємо ми тут, в Україні, цього чекають | українці. розсіяні по пн нн наван о дн ПРРРУ РЕ Р УЕ зн ШИНИ Р Б і що м Рі ---' ближніх | дальніх зарубіжжях. Та ось одне зі спостережень, не вельми втішних. підупав інтерес нашої діаспори до того, що відбувається в Україні. Я пригадую 1990-9! роки. тоді українська діаспорна хвиля буквально накочувалася на Материк... РШ. -- Я розумію, Тоді це було якесь піднесення, ейфорія АЛЕ, зрозумійте, люди не можуть постійно жити в стані ейфори, якщо вони психічно здорові. Пам'ятаймо, що у них є свої клопоти, робота, турботи про дітей 1 власне життя. Для тих, хто приїздив тоді в Україну, це були, в доброму значенні, свого роду патріотичні канікули По-друте, появився, певною мірою, елемент деякого розчарування. Багато українців з діаспори, крім тих, які займалися Україною професійно, мали вимріяний п образ. Вони думали, що з падінням комунізму в Україні все буде чудово. Розумієте, в еміграції люди починають забувати, як на рідній землі було важко жити, 1 починають ідеалізувати, ніби там не було злодіїв, не брали хабарів, усі жили щасливо, а родини були ідеальні... Р.Ш. -- Так, це є мрія, бо приїжджаючи в Україну, вони бачать: тут і хабаря беруть, ії є люди нечесні, 1 такі, що обіцяють і нічого не виконують. Тож ті, хто уявляв, ніби в Україні живуть якісь святі, розчарувалися. До речі, усі ми знаємо, що люди є недосконалі і в інших країнах, політики бувають непорядні й у найбільш цивілізованих країнах. ІСУС ПЕ Отже маємо перехід до Р.ШІ. -- Звичайно, але я хочу підкреслити ще два важливих моменти. З одного боку, є люди середнього 1 старшого покоління, які служать Україні професійно. Не лише тим, що ходять на демонстрації чи дають гроші на якусь добру справу. Вони їдуть сюди, відрікаючись зчаста від великих заробітків там 1 працюють за частину зарплатні тут -- як викладачі, вчителі, консультанти. Вони, напевне, багатьом ВІДОМІ. По-друге, я як педагог, спостеріг: молоді люди українського походження, вже часом у третьому поколінні, ЯКІ дуже часто тепер не українізовані, вивчають українсь а проблеми 1 теми в американських університетах, таких, як Гарвардський. Бо вони мають намір працювати в Україні -- чи то у відділенні Міжнародного банку, чи в інших установах. В.Г. -- Тобто, не лише на словах підтримують свою Прабатьківщину-- ай конкретними справамиї РІ. -- Я сьогодні розмовляв Із молодою жінкою, американкою єврейського походження, яка працюватиме консультантом з реконструкції шахт Донбасу. А саме над проблемами працевлаштування жінок. Шахти замикають, звільнені шахтарі матимуть іншу роботу, -- адеж подітися жінкам, які працювали під землею | Як бачимо, для цієї молодої жінки, без спеціального інтелекту, якій усього 33 роки, є цікаво морально, інтелектуально, професійно допомагати Україні. Отже, замість ідеалістів, які беруть участь у демонстраціях перед оперним театром у Львові, маємо серйозних людей, які хочуть працювати конкретно І це, безумовно, дуже позитивне явище. ВГ. - Спасибі їм і Вам за цю конкретну допомогу. І насамкінець, прошу висловити бодай кілька зауважень-побажань для нашої «Просвіти» тут, на Материку, що зветься Україна. для часопису «Слово Просвіти», Р. ШІ. -- Я не маю права давати вам оцінку, ви не є моїми студентами. Але зазначу, мені дуже подобається ваша концепція. А саме, що ви хочете мати якісне видання, яке не викидається в суботу чи понеділок, і в ньому хочете затримати цікаві думки, ідеї, Мені подобається ваше бажання працювати через членську структуру, тобто, ви творитимете й надалі осередки, групи людей-однодумців, у кращому розумінні, й усе це сукупно впливатиме на формування громадянського суспільства в державі.Я переконаний, не може бути успішної економічної реформи без реч фрорми духовної, культурної, просвітницької. ШПовторюю: економічна реформа без просвіти, в тому числі економічної, неможлива. Люди, які мають ВІЛЬНІ ПОГЛЯДИ, знають історію, розумніоться пр просаїті, краще працю ЮТЬ В ОКОНОМІЦІ ПИ нні . -ф и кт - ФО --ч «Рая р рч-б и гам морі губи Гуру -о її о -е Мк; ЧО З » й ЕМ М "юн і р "М - - и ну З, чуть) - 1 и. ори ТР ж, ч "гою? і'чн і - Ж

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

і ОБРЯДИ 7 Г (мово ПРОСВІТИ (Світлі дні Христового Воскресіння - намурочистіше 1 найвеличніше із християнських свят, і ЧИ не найочікуваніше в Україні. А ще у святі цьому чи не найяскравішими барвами проявляється душа наша слов'янська, що зуміла гармонійно поєднати природну стихію вірувань наших пращурів зі строгою урочистістю християнства. Прийшло це свято - після довгої і надокучливої зими - й до стольного Києва. І нелише пишними великодніми пасками, різнобарв'ям писанок і крашанок, але й чаром дійства «Великодніх дзвонів». Саме таку назву прибрало собі фольклорне свято, що відбувалося в передвечір'ї Світлого Вівторка, 16 квітня, у конференц-залі Київського міського Будинку вчителя. Усе було на цьому святі, послутовуючись висловом Святослава Гординського, «і переливи барв, 1 динамічність ліній», що їх явили гаївки, риндзівки, молодіжні ігри, коломийки та обрядові дійства з Галичини, наддніпрянські веснянки. Репрезентували своє високе мистецтво народна самодіяльна хорова капела «Світанок» Народного дому «Просвіта» селища Дашава Стрийського району Львівської області |художній керівник 1 диригент п.Степан Целюх) та дипломант Міжнародного фестивалю дитячого фольклору «У Галицькім колі» фольклорно-драматичний гурт «Сузір'я» Дашавської середньої школи |художній керівник і постановник п.Василь Грицик). Оскільки ж, як відомо, кожен край має й свій звичай, тож із віночком наддніпрянських веснянок виступив ди- тячий гурт «Мандрик» з- Києва (керівник п.Віктор Туровський). Призвідці свята, або ж, як заведено говорити, його ініціатори -Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім.Тараса Шевченка, Український державний центр культурних ініціатив; сприяли його проведенню Київський міський будинок вчителя та Стрийська райдержадміністрація. Перш ніж явити високе, мистецтво великодньої програми глядачам - а їх був майже повен зал, - композиційно опрацювали п, скомпонували, підготували й «перепустили» через власні серця високодостойні пані Ольга Рутковська - художній керівник програми, Еліма-Зоряна Бортнічук - чарівна й неповторна ведуча, Ольга Добродій - режисер та Вікторія Валькова - помічник режисера. «Мунають Великодні дзвони. На зміну їм лине урочисте «Христос воскрес! Смертію смерть поправ..» у виконанні капели «Світанок». І як у різнокольоровому калейдоскопі переливаються різнобарвні скельця, так і святкові строї виступаючих виграють барвами веселки. У різнобарв'я дійства вплітаються віночки пісень - веснянок в обробці славетних композиторів О.Нижанківського, ЗЛиська, С.Людкевича... («Ой, нумо, нумо, зеленого шума», «А гаївки красно водять»..,) | Представляє присутнім гостей І учасників дійства пані Бортнічук, повіІНШУВвавши попередньо всіх 31 святами, «аби енерги сонячної - на весь рік 1 На ЦІЛИЙ ВІК ВИСТачиИл» До слова запрошується фольклорист і етнограф Микола Ткач, який нагадує, що за давнім звичаєм громада обирає собі ватажка: хлопці "найсильнішого серед них, діВЧатТа - найвправнішу викона вицю пісень, Оскільки ж нинішній захід просвітницький, то за провідника його обрали видатного українського етногра фа, фольклориста | громадського діяча Володимира Гнатюка Саме 125-річчюю від дня його народження приурочено святковий вечір Святочна громада пригадала основи ріхи життя й діяльности вченого-єтної Бе Р ЕНЕР рафа, який зібрав і упорядкував численні розсипи народних обрядових пісень, Кколомийок, гаївок, опрацював 1 описав легенди - обрядові дійства, звичаї... - усього зробленого й не перелічити. Та, як не прикро, імя цього славетного вченого і досі залишається маловідомим широкому загалові. Серед зібраних етнографом самоцвітів об'ємний том склали б гаївки, риндзівки, великодні коломийки їз сивої давнини прийшли до нас ці обрядові ігри -- гаївки, уяких поєдналися спів і танок, Хоровод і дотепний діалог Риндзівки - то вже особливий різновид пісенної творчості народу, своєрідні великодні колядки, що співалися попід вікнами, а їх виконавців обдаровували крашанками.. Гості Києва, гадаю, справилися із цим завданням блискуче. І гурт «Сузір'я», який продовжив виступ, демонструючи цикл великодніх забав, день за днем, виправдав свою назву. Ціле сузір я гаївок, риндзівок упереміш із танцями, вІНШУваннями, іграми, парубоцькими забавами заворожило зал, який теж став співучасником ДІЙСТВА. 2 Молитвою до Сонця, | Чо о, яке дарує тепло 1 світло | » всьому сущому, розпочинається перший день Великодня. Це високе світило освічУуЄ й освячує того, хто складає йому молитву, перед усім миром християнським, дарує надію на продовження роду. Солярні знаки - як ритуал магічного дійства - зроджуються на великодніх писанках, що веселять зір 1 душу. Писанкування, ігри з писанками органічно вплітаються у віночок великоднього дійства. Обдаровують його учасники й присутніх - писанками, окрайцями великоднього хліба - паски... А хіба може полишити когось байдужим своєрідний заклик: «Гаївочки починаймо в добрий час, нема таких гагвочок як у нас» І ось линуть-переливаються вони, як роса на сонці.., «Посаджу я грушечку», «Ой чия то гускаї», «Вербовая дощечка» - перелік цей можна продовжувати й продовжувати... Обрядові дійства «Обливаний понеділок», «Виряджання свята» супроводжуються жартами, фліртом-залицянням парубків до дівчат |«Найбільше покарав пан Біг хлопа, що зліпив для нього жінку..») та кокетуванням-відповідДДЮ дівчат хлопцям |«Та де ви тут хлопців виділи», «Хлопці, а нащо вам музики, коли маєте довгі язикиї»), обливанням водою |«Лийся вода, пропадай біда»), парубоцькими забавами (|«Оберіг», «Хвіст», «Коромисло»...)|, риндзюванням та обдаровуванням виконавців писанками (риндзівки «Рано-раненько куройки піли», «Гречная панна»...), боЙйКкІівсьКИМмМИ коломийками Та ось міняються національні строї - 1з галицьких 1: бойківВвськиХх -Нна наддніпрянські. | ось вже вабить зір 1 гішить слух дитячий гурт «Мандрик» («Вийдемо, вийдемо зранку, на веснян- ку», «Женчичок-Оренчичок ..), а час непомітно, через вигуки «Біс!» 1 оплески, хилитьдо завершення дійства Спільне виконання «Кривого танцю» у кінці стає ніби мостом єднання між СХІДНОЮ І західного галузками українства Лунають слова подяки виконавцям, оцитоють їхніо майстерність люди знати Добрим словом згадутоть спонсорів, єс еб го меценатів заходу Ддашавське аводоуправління будматеріалів, Пі ститут підвищення кваліфікації праців ників культури 1 мистецтва, Акціонерне ПРИВОРОТНЕ ЗІЛЛЯ «ВЕЛИКОДНІХ ДЗВОНІВ»: І ДІЙСТВА ЧАР «1 ПЕРЕЛИВИ БАРВ, І ДИНАМІЧНІСТЬ ЛІНІЙ» товариство «Обереги»... Бібліотечку просвітянських видань вручає художнім колективам Голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, скріплюючи своє захоплення виступом виконавців словами: «Дорогі скарбівничі нашого духу! Ви являєте нам зразок того, як треба плекати слово наше, наші звичаї. Якесь незрозуміле для мене слово «фольклор». Я вважаю, що це є великий стиль нашого національного життя. За півтора години ми побачили великий історичним зрізнашої культури, 1 пересвідчилися, як природно наклалася вона на християнство, доповнила иого надзвичайно важливим елементом. Коли б відрядження ваше тривало хоча б тиж- ач; ча чи ру" (а з день у цьому запальному пластичному танці ми усі б забули скигління на свою долю. Ми не резерванти якісь. Це не мистецтво, а органічна суть нашого життя. Дай Боже, аби не переводилося ніколи те багатство, яким наділений наш народ...» .- Закінчилося величне дійство «Вели- КОДНіІХ дзвонів». І публіка, здається, знехотя покидає зал, напоєний ароматом свята. У душах кожного ще палає чар магічного дійства, співучасником якого довелося стати. Щоб поділились враженнями від побаченого з тими, хто не був на святі, запрошую до слова його гостей Валентина Олегівна Лазаренко, вчитель школи М 24| міста Києва: «Я прийшла сюди разом із онукою, і не шкодую, що прийшла. Вечір був веселий, щирий, цікавий. Які талановиті діти - ії в Дашаві, й у Києві! А як вони чудово розважали присутніх піснями-веснянками, хороводами та народними забавами!» «А я неначе вдома побувала», - не приховує свого захоплення побаченим теперішня киянка Анна Петрівна Кульчицька, родом із Чортківщини на Тернопіллі, Добрими словами поціновує самодіяльних артистів 1 науковець з Полтавщини Лідія Андріївна Дорошенко, Усе сподобалося їй - і майстерність виконавців, г атмосфера свята, і народні строї - Звідкіля це вишукане убранство, хто його створиві запитую художнього керівника гурту «Сузір'я» Василя Грицика. - Це строї наших праотців, їм по 80-90 років. Немає жодного костюма, виготов: леного в наш час, хіба що декілька соро: чок. Але й Ті нашиті зі старовинних зразків... Безсумнівно, чудові були зразки, | чудові міОДиИ, ЯКІ їх створювали, І їхні нащадки, що лонесли той чар до нас, І дітям у спадок передадуть його Бо всі разом плекали 1 плекають п серцях спвоіх, як приворотно ЗІЛЛЯ, таїнство іВичаїн Іі обрядів пращурів, яке лікує од безпам'ятства 1 бездуховности, | вшрмо наверне воно ЛО СВОГО, українського, ТИХ, хто на манівці чужинства збився. | поскресне україна, як сьогодні Христос Воскрес! Воістину воскрес! Радіймо цьому МОДИ Юрко НАДЗБРУЧАНЕЦЬ п пан орі ІНІЦІАТИВИ «ПРОСВПИ, - реж пені вІТНФеві ДНІ для України М К 1986 року тепер навіки осрач Від | чорнобильським нуклідним | | щем. Нікого в Україні не обо нуло це апокаліптичне Ту ня, яким небеса -- через Одкрове ен. Іоанна Богослова - - застерігали люд ння од бездуховности, безбожжя | мо ної рузни. Таславен Бог - - черезв аль. бування й утрати моральні | фізичний ось настав для всіх нас час -- зб каміння. ирати ОЧИСТИТИ ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНІ І ДУХОВНІ 4 катня. У резиденції Святійш Патріарха Київського 1 всієї си України, 3і Спільної ініціативи Мо Святости Філарета, а також Всеукраїнського товариства є Просвіта» та асоціації «Зелений світ» відбувся круглий стіл на тему «Духовність, ЛЮдина, екологія» Лейтмотивом усього заход стали слова-нагадування Глави УГІ про те, що жити бездуховно далі неможливо, треба людині зупинитися У своїй гріховности, покаятися |і навернутися до Бога. Усе ж бо знаходиться в руках Божих. Без духовного підгрунтя екологія теж приречена. Иого Святість Філарет навів печальну статистику; храми нині відвідують від сили 20 відсотків их в Україні, решта ж не чує Слова ожого. Чи не від цього саме ва біди наші нинішні? На схилах Дніпра, і це прозвучало у виступі Святійшого Патріарха, повинен вирости у небо храм-пам'ятник жертвам чорнобильської катастрофи, вірніше навіть, архітектурний комплексіз панорамою, дебудуть відзначені "п поховані у зоні населені пункти. і Ии- У нагадуватиме нам, до чого може пр звести боговідступництво Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан зазначив, що Чорнобиль ознаменував собою завершення радянського періоду історії, підвів під ним певну риску. Все те, що сталося, невипадкове. Тож три метафоричні площини повинен нині здолати народ, аби відродитися: відбудувати храми, пошанувати своїх предків та їхні могили, повернутися до джерел - у прямому й переносному значенні. Чиста, освячена вода, відомо, відроджує, оживляє все Церква, патріотичні організації - «Просвіта» 1 «Зелений світ» - - закликають усіх громадян України взяти найактивнішу участь у відродженні, очищенні природних джерел. На будівництво церков потрібні кошти, час, анавідновлення джерел великих зусиль 1 затратне потрібно Лише -- добраволя, бажання. Від джерел природних -- д0 джерел духраних, через очищення, досягнемо божественного прозріння. Без чистих джерел не буде свободи У Вітчизні і Шляхетний цей почин благословив Святійший Патріарх Філарет. Підтримати його, не зволікаючи, Повинні всі в Україні сущі Про доцільність створення еколого-духовного братства чи товариства! про екологію, духовність 1 мораль ВІВ мову головний редактор газети «Зелений світ» Михайло Прилуцький. Руйнування храмів порушиле біоенергетичний зв'язок народу 3 розумним космосом, який управляє зем: ним життям, -- зазначила у своєму слов! славетна письменниця, історик Раїса Іванченко. Гадаю, ні в кого не виникне заперечень стосовно 1ї пропозиці! відновити храм святого Миколая ВЕ Аскольдовій могим -- як символ повер" нення до першоджерел нашої держет ности. Церква мусить, повинна о свою державотворчу ролю, а задля цьо треба змагати за християнську ЄдНІСТ»: Пан Максим Стріха, ведучи мову про екологію людської душа, справедлії во обурився, що церкву нині дупа податками, ніби це якась комерції структура. Тож конче необхідно ом йняти закон про неприбутког? діяльність, який би не дозволяв тремо вати церкву як один Із податко» об'єктів, різно ж захистив од подати, вого пресу патріотичні організації: дроають про духовність ; - Професора Харису Скорик тре вожить, що в Україні активізую - сили, які прагнуть створити з украй образ ярого антисеміта, аби вілвер' ГУ від нашої держави фінансо ко а Тож на часі скликання всес вітньо! і ль ференції щодо з'ясування мажнаціонаг" них стосунків 1 загальнолюдських вартостей . пуля Кідна підтримки й пропо» зМмдомогОо науковця Дмитра |. но щодо проведення в Украї ЗАГ а ристиянмської акци-молебрня задум жаві яки Всевишньому за дароватну А ку незаложність, що слід БУЛО, 19 А елі пом промовця, організувати щлрез) жі! и проголошення з
ПЕРЕ За тт з І ній блово ПРОСВІТИ тайни ан ДИМ ХВОТВОРИТЬ рен нених До редакції Газети звернувся читач І.Ковальчук з проханням широко розповісти про ареал діяльності Української Православної Церкви Київського Патріархату. Йому зідповідає Артур Губар, головний спеціаліст секретаріату «Просвіта». КИЇВСЬКИЙ а невеликого часу авторитет помісної національної Церкви З помітно зріс. До неї, як правдивого чинника національного церковного відродження, приєднується все більше парафій 1 духовенства як в Україні, так 1 з інших країн світу. Українська Православна Церква Київського Патріархату налічує в Україні понад 2000 релігійних громад, об'єднаних у 23 єпархії, Відкрито 18 монастирів: у Києві - п'ять, Київській області - три, Чернігівській 1 Чернівецькій областях - - по два, Львівській, Рівненській, Волинській, Тернопільській, Івано- Франківській, Донецькій по одному. В Україні також засновані і функціонують Київська духовна Академія, п ять духовних Семінарій, Богословський факультет при Чернівецькому державному університеті, два духовних училища. Готується до відкриття у м. Луцьку Богословський інститут Волинської єпархії Київського Патріархату. З різною періодичністю виходять друком журнали - "Православний Вісник» (м.Київ) 1 «Полтавські єпархіальні ВІДОМОСТІ» (м.Полтава), газети - «Київський Патріархат», «Духовна Академія» (всі Ум.Києві), «Чернігів православний» (м.Чернігів), «На сторожі» |м Луцьк), «З Богом у серці» (м.Харків), три додатки до періодичних видань (два у Чернівцях 1 один у Тернопільській області). Пресслужба Київської Патріархи видає тижневик «Інформаційний бюлетень», розрахований на загальноукраїнського чи" тача, а на півдні України для російськомовних парафій регулярно видаються бюлетені «Жизнь в Сичеславс" ком крає» та «Київський Патріархат». Київська духовна Академія нещодавно розпочала випуск власного друкованого органу - «Вісник Київської Духовної Академії» та готує до відновлення богословськиЙй щорічник - «Труди Київської духовної Академії». Київська Патріархія також виступила в якості спавзасновника журналів «Релігійно-науковий Вісник» та «Духовність, Екологія, Людина». До складу Київського Патріархату на правах автономи входять. -Автономна митрополія Західної Євро" пи і Канади під предстоятельством мит" рополита Міланського Євлогія. Вона на" раховує чотири єпархи, три монастирі, духовну Семінарію та поширює свою юрисдикцію на парафи в Італії, Франци, Намеччині, Бельгії, ВЗеликобритани, Портуталіи, Канаді. У власній друкарні митрополи друкуються два журнали (італійською і англійською мовами), богослужбова література, календар! тощо. Функціонує власне виробництво речей церковного вжитку. Діяльність митрополя підтримує потужна мирянська організація - Православний орден Свято" го Костянтина Великого, центр якої зна: ходиться в Німеччині. Ця автономна митрополія має сім єпископів та близько сорока священиків Головний ОСІДОК ВУТ пк митрополії -м.Мілан в Італії. - Українська Автокефальна Православна Церква (соборноправна), яку очолює архиєпископ Олександр. Ця Церква стоїть непорушно на засадах традицій 1 обрядів Всеукраїнського Православного Собору 1921 року "Церкви митрополита Василя Липківського. Вона має двох єпископів та близько двадцяти парафій у США і Австралії. Видає власні періодичні видання та богослужбову літературу. Головний осідок Церкви - м. Чікаго у США. Окрім того, безпосередньо до складу Київського Патріархату входять три єпархії, розташовані на теренах Російської Федерації: Богородська (м.Москва 1 Московська область), Білгородсько-Обоянська та Сибірська. Тут вже відкрито більше двадцяти парафій, два монастирі, духовну Семінарію. Триває процес організації Рязанської, Краснодарської та Уральської єпархій. У Російській Федерації несуть архипастирське служіння три єпископи. Слід відзначити, що Сибірську єпархію Київського Патріархату складають вірні РОСІЙСЬКОЇ Істинно-Православної Церкви, що десятиліттями перебували у підпіллі, чинячи ОПІр безбожному комуністичному режиму. У перспективі можливе утворення на зазначених теренах Російського Екзархату Української Православної Церкви Київського Патріархату. Нещодавно Священний Синод Київського Патріархату ухвалив рішення про прийняття до складу єпископату трьох грецьких єпископів: митрополита Керацинського Саламінського Тимофія, призначеного Патріаршим Екзархом у Греції, єпископа Христофора, який отримав посаду титулярного єпископа З титулом єпископа Херсонського та єпископа Канданського Димитрія. В Греції до складу Київського Патріархату увійшли три монастир! та більше десяти парафій (з них два монастирі та три парафи розташовані безпосередньо в столиці Греції - Афінах). У процесі розгляду про прийняття до складу Київського Патріархату перебувають прохання митрополита Хайдарабадського Емаса Салятуля з Пакистану, митрополита Сардинського Джіовані та інших поважних церковних діячів. Ітро входження до складу Київського Патріархату на правах автономи звернулася з проханням :' православна митрополія Латинської Америки, яка нараховує п'ять ЄПИСКОПІВ. До Київського патріархату на правах ставропігії також належать парафи у Великобританії, Молдові, Австралії 1 навіть на КУОІ Таким чином, парафи Київського Патріархату дІють, крім України, ще в сімнадцяти країнах світу. Воістину Київський Патріархат перетворюється у Патріархат Вселенський! Що ж змушує звертатися з проханнями спископів ІНШИХ країн до нні нні ашнсс НИХ ій 7 У Київського Патріархату? Безумовно, що не тільки авторитет першопрестольного золотоверхого княжого Києва - давньої кафедри київських митрополитів, а те-пері Патріархів... Справа, мабуть, у тому, що Українська Церква сторіччями зберігала в недоторканості Святі Канони, не прислугтовувала світській владі не корилася іноземним загарбникам. Арівень богословської науки і православного благочестя! До того ж Українська Церква на противагу Московській ніколи не нав'язувала свою зверхність іншим народам 1 Церквам... Київський Патріархат, як національна помісна православна Церква, зробив 1 поважний внесок у справу становлення української державності. Не випадково священики і вірні Київського Патріархату брали участь у всіх патріотичних акціях оксамитової української революції спільно з другою національною - Українською Греко-Католицькою Церквою. Згадаймо хочаб велику панахиду по жертвах Голодомору на Софіївській площі, спільні поминальні відправи на могилах січових стрільців та вояків УПА. Не останнє значення має і пропагування в храмах Київського Патріархату української мови, як благодатної не тільки для церковного вжитку, а й для повсякденного життя. Спільно з видавництвом «Воскресіння» Церквою проводиться велика видавнича діяльність як богослужбової, так і популярної духовної літератури. Не випадково все це викликає неприховану протидію різних антиукраїнських сил, котрі намагаються всіляко загальмувати процес національного духовного відродження. В їх арсеналі традиційний набір радянської спадщини: наклепи 1 провокації. Чи є випадковими в цьому контексті події «кривавого вівторка» на Софіївській площі 18 липня минулого року? І чи віднайдуть не Тільки виконавців, але й організаторів цього «дійства» ?.. Але становлення національної помісної Церквине загальмувати нікому, бо вона за своєю природою є творінням Божим! АРТУРГУБАР Андріївська церква в Києві З БОЖОЇ ЛАСКИ АРХІЄПИСКОПУ КОНСТАНТИНОПОЛЯ, НОВОГО РИМУ, І ВСЕЛЕНСЬКОМУ ПАТРІАРХУ ВАРФОЛОМЕЮ ВАША СВЯТОСТЕ, СВЯТІЙШИЙ ПАТРІАРШЕ! Як стало відомо, Московський Патріарх Алексій П під час Божественної Літургії у Богоявленському кафедральному соборі відмовився поминати ім'я Вселенського Патріарха і тим самим учинив розкол Московський Патріарх поставив себе поза православною Церквою. Така позиція дістає всезагальне осудження віруючих і зокрема у нас, в Україні. Ми, православні України, завжди пам'ятали і пам'ятаємо, що Вселенська Константинопольська Патріархія є для нас матір'ю Церков! З Константинополя -- Нового Риму прийшло до нас світло Христової Істини у 988 році. Ми покладаємо палкі молитви до Господа, щоби він укріпив Вас, Ваша Святосте, на шляху відновлення справедливості у православному світі і рішуче засуджуємо розкольницькі ді Москви. Ми також висловлюємо надії, що визнання Української Православної Церкви Київського Патріархату помісною Церквою українського народу стане богоутодним кроком :актом історичної справедливості у відповідності до Святих Канонів. Від імені мільйонного членства нашої організації дозвольте висловити Вам, Ваша Святосте, повну підтримку і побажати вагомих успіхів у Вашій плідній праці на благо православного світу. ЗПОВАГОЮ, ВІДІМЕНІ ПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВА -- ГОЛОВА ТОВАРИСТВА, НАРОДНИЙДЕПУТАТУКРАЇНИ ПМОВЧАНІ ВСЕЛЕНСЬКОМУ ПАТРІАРХУ ВАРФОЛОМЕЮ ВАША СВЯТОСТЕ! Київське крайове об'єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка висловлює глибоке занепокоєння недружніми антихристиянськими діями, що їх учинив Московський Патріарх Алексій П, коли під Час Божественої Літургії віІДМОВИВСЯ підносити молитви за предстоятеля Вселенського Православ'я - Патріарха Константинопольського. В цих умовах підтримка з Вашого боку українських віруючих, що завжди зберігали єдність з Церквою-Матір'ю : Константинополя, є давноочікуваний канонічний акт Ми висловлюємо надію, що надана Вами канонічна автокефамія для Української Православної Церкви Київського Патріархату - це потреба часу, відновлення історичної справедливості та вимоги Святих канотпв. 3 ПРАВДИВОЮ ПОВАГОЮ ГОЛОВА КИЇВСЬКОГО КРАЙОВОГО ОБ'ЄДНАННЯ, ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ ІМ ТАРАСА ШЕВЧЕНІКА, ПРОФЕСОР РІВАНІЧЕНКО - - М. ї 4 -'
Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
| СБОТОГОЯШОХЯТ ПРОБЛЕМА КРТЗЬ ПРИЗМИ ОПОРІ блово ПРОБВІТИ |-.Ф нє о нні ни ан нні РОЗДИВЛЯЮЧИСЬ ГЕОГРАФІЧНУ КАРТУ, ЛОВЛЮ оте СЕБЕ НА ДУМЦІ, ( | «кота є ЩО КОНТУРИ Ра ПІ щжолотть и ГСЖОРО р ЧЕВРИ КРИМУ ДУЖЕ ве кри СХОЖІ З у КОНТУРАМИ УКРАЇНИ. ЦЕ НЕ СИМВОЛІЧНО: 1 ПЕВ сни ДОЛЯ УКРАЇНИ і ЧК. Дучай КРИМУ -- ЄДИНА. АНІДРОФАГНИ З «ї с медліяхЛлЕНИ / м орРАЧІ 7 -ч ЧОРНЕ МОРЕ щ ш-о повторилося минуле Але до суті непросто докопатися, особливо тепер, коли останкінські інкубатори вигрівають 1 випускають на Південь хмари «качок», котрі крячуть геть усе, лише не правду. Наукові видання минулого теж мали цільове спрямування. Питання ставиться прямо -- кому належав Крим історично? Кому Бог дав першорідність, або простіше: хто господар хати, а хто приймак? Можна покласти на стіл гору книжок, виписати з них усі тексти, та всі повідомлення мало будуть відрізнятися від того, що, наприклад, сказала Елла Ісааківна Соломоник у книзі, котру видала «Наукова думка» (1988), «Древние надписи Крьїма»: «На території Криму змінювали одне одного багато племен 1 народів і кожний привносив свою мову 1 письмо: греки, римляни, генуєезці, вірмени, євреї, болгари таїн.» (ст. 4). Така собі казочка для малюків про нічию рукавичку, в котрій прижилися: мишка-шкряботушка, жабка-стрекотушка, зайчик-побігайчик 1 ведмідь-набрід. А кому ця рукавичка належала раніше? Про українців -- ні слова, хоча їх можна якось приліпити, скажімо, козачками. Ні слова! Нете, щоб віддати ім Божу першорідність. Чому б не пошаманити останкінцям, якщо київська наука?. Та ось пані Соломоник натрапила на столицю царських скіфів і так говорить про неї: «Неаполь, столиця пізньоскіфської держави, підпала під сильну елінізацію» (25). Небудемо повторювати ознак розквіту культури скіфів, а процитуємо наступне: «Перелічені пам'ятники доповнюють наші уяви про жителів та вигляд скіфської столиці, прикрашеної рельєфами й статуетками Верхівка скіфського суспільства, вірогідно, позичила в греків їх писемність» (26). Идеться про «привезені» родоські амфори та інші вироби. Можна подумати, що і велика кількість зернових ям теж була привезена з Греції, а не Грецію годували скіфи, щоб греки мали можливість шкрябати не землю, а гекзаметри, розмальовувати амфори, вирізати в мармурі та розкошувати в театрах. Ні, пані авторко, в історії відбулося не те, що стверджуєте ви, а протилежне. Писемність і багато іншого не скіфська «верхівка» отримала від греків, а греки від скіфів. В останній публікації Миколи Суслопарова «Розшифрування найдавнішої писемності з берегів Дніпра» (Раїса Іванченко, «Київська Русь». К., 1995, с. 77) повідомляється думка древніх: Таціта, Плінія Старшого, Діодора про те, що не фінікійці дали світові писемність, а пелазги -- наші пращури, які прийшли з Трипілля. Розшифровка надписів, знайдених у трипільський період, дає привід стверджувати, що писемність уперше з'явилася 3000- 2700 р. до нашої ери у нас, тобто задовго до виникнення Фінікії, Греції, Італії та її етрусків. За даними В. Кирієвського, розкопки поселень від Дністра до Дніпра переконують, що скупченість населення 4-9 тис. років тому була більшою, ніже тепер, але похолодання погна - ло маси "еших пращурів на Південь: в Малу Азію (лелеги), сучасні Гран (Персію), Грецію, Єгипет, Італію (Етрурію), Францію, Німеччину. Інші гілки наших пращурів-арійців пішли берегами теплих морів до Індії. Відомо, що готи -- германські племена -- ВИХІДЦІ 9 України -- східного Трипілля, а божевільний фюрер привів у 41-му році нащадків готів знищувати нащадків спільних пращурів, -- та чи Бог би це дозволив? Південні райони заливали хвилі гуннів зі сходу, чорних, як граки. Вони асимілювалися з нашими пращурами, звідки 1 отримали назву «греки» Коня вперше приручено в наших степах Слово «козаки» відоме 5 тисяч років, вони складали непереможне кінне військо, дух якого панував над степами від Дунаю до Кубані. Першим з них був Гетьман (від слів Гет - БО! іман-сес людина) -- Божса людина Всі князі, царі, королі, фараони, монархи, імператори були пізніше, після гетьмана. Це иого первозванність Ї козаки,ї! єги петськтсї фараони мали на голові оселедець, через кот рий душа козака в бою потрапляла до Бога Дехто називав м! тисячолітні дЄсТалі «хохлами», то хай знають, що саме це -- ознака Божої вибраності. Усім, чого досягли греки, вони зобов'язані спіІЛЬНИМ аніннваннм . аж що ж рр о Р» же - б й зі скіфами пращурам. Могла б виникнути думка про те, хто кому позичив назву міста Неаполь, італійці скіфам, чи навпаки. Антами в санксриті звали «тих, що живуть у Вітчизні». Так називали і наших оріїв, - - То від кого отримала назву «Антична культура»? Потрібно оприлюднити карту скіфів У віку до нашої ери, де весь Крим, весь, а не лише степова частина, як це комусь хочеться, належав скіфам. Зверніть увагу 1 на те, що на всій території України, крім скіфів-пращурів, в українців нікого не було. Висновок: вся Україна і її частина Крим історично, генетично, первозванно виділена Богом лише українцям. Усі інип -- приймаки 1 зайди Скіфська держава проіснувала повний цикл, який існували усі культури минулого -- 9 віків. У числі перших держав Європи були наші предки, 1 мудрість державотворення в генах кожного з нас. Ми мали" свою, здійсненну культуру, і повторимо її на вищому рівні. Скіфи мали в Криму 4 фортеці, але впустили греків, бо знали про власну спорідненість з ними. Як каже історик, греки обсіли моря, як жаби ставки. Першорідність у Криму мали і таври, дуже симпатичні племена, які залишили назву Таврикії, Таври, Тавриди. Симпатичні вони тим, що дуже цінували свою людину, свій рід, свою спільщину. Можливо, розгадка печерних міст Криму лежить у титанічній праці та врів, які вросли в скалу, щоб зберегти генну чистоту роду, 1 були вибиті там дикунами. Можливо, і небо над Таврією таке чисте, як душа тавра, який загинув у бою, перетворився в синь неба і моря, в зелень гір, та не дався в рабство та асиміляцію з дикунами. Хтось нам може закинути: чому наші пращури в Греції розвинулися до вершин культури, а в себе залишилися дикунами? Тільки завдяки сусідам, ЯКІ працювати не вміють, не хочуть донині, а прагнення до привласнення чужого мали 1 мають необмежені. Саме вони нав'язали нам власне дикунство 1 втримують у ньому ще й досі. Острівна Греція мала унікальні умови захищеності морем, горами для розвитку власної зброї, архітектури, мистецтв, думки та демократії. Саме захищеність морем від чужинця дозволила Японії стати Грецією ХХ віку. А Трої, зтаким же рівнем розвитку суспільства, як 1 в Греції, не поталанило -- її знищила чергова навала граків-дикунів. Тому «Енеїда» - - це не жартівливий твір. Котляревський знав те, що зберігалося в бібліотеках України, котрі невтомлювалися знищувати Петро Перший, Катерина Друга та їх нащадки, 1 переповів нам правду. Троя - - місто нашого українського герба Трійці, і Рим на трьох горбах зберіг в собі космогонічну таїну Трійці. Скіфів зупинили в розвитку постійні грабунки азіатів, похолодання та необхідність відповідати на всі виклики долі Оснавні ланки ланцюга-долі нашої Вітчизни: Трипілля, Артанія, Скіфія, Анти, Слов'яни, Київська Русь, Україна. Нагадаємо, коли 1 як людське море виривало 1 знищувало пракоріння Криму: Царські сюфи-- ІУв де -- ШІ в. Середина ПІ в. -- навала остготських племен у компанії заланами. Ось чому Гітлерові бажалося вибити усіх у Криму та заселити иого готами. Кінець ГУ віку Вихідці з Центральної Азії гунни загарбали землі між Волгою та Доном і степовий Крим. У гори відступили скіфи, сармати-алани та готи Кінець І тисячоліття -- закінчилась християнізація Криму, сформувалася спільність кримських греків з відомими володіннями МІ -- встепи Криму влилися протоболгарські племена з Хазарського каганату, який насадили гунни 726-834 р. р. - іконоборчеський рух у Візантії - - переселення гнаних у Крим. Х.в. - формування феми візантійського Херсону. Степи: кінець ІХ, середина ХІ вв. -- печеніги, середина ХІ, перша половина ХІЇ вв. - - половці, ХІЇ в -- татари. Початок ХІ в на узберенокі Криму з'явилися італійці: венеціанці і генуєаці. Фортеці Кафа (Феодосія), Солдайє (Судак) та дрібніші ХІУ -- в пізденнозахідному Криму киядівство Феодоро з центром на горі Мангуї ХІУ-ХУ вв -- Киркорське князівство. 1475 р. -- висадка на півострогїі турків 1, нарешті, 1785 р. -- - Росія. що упродовж усієї історії Криму жодного московського угрео фінського СЛІДУ ніхто не знаходив. Ні муромів, н! міщери, ні мордви, котрі жили біля Москви-ріки, ніхто в Криму не его Тепер про те, ЯК він там з'явився ка роб воювала з турками і довоювалася де? того, що в б році Крим було визнано незалежною державою. Але ж який го ласий шматок!! На одніи широті з Південною Францією та Північною Італією. А хліба, солі коней, овець, шкіри -- ПІВСВІТЯа обуєш, зодягнеш та на Татари, як скіфи, вросли у землю корінням, надовбали криниць, зробили загати для води в балках, викохали табуни коней, отари овець, розвели плантації винограду-- всеколоних Живе! цвіте, ТИЙ черепиця коває ІХ від сонця в спекоту. Коли турки вивели усі сво? війська, в 1785 році Потьомкін ввів сюди царську армио Фіксуємо Росія отримала цей ласий шматок, не за воювавши його, а незаконно, переступивши міжнародні угоди, клятвовідступництвом, що дало привід вважати 11 як таку, що не виконує міжнародні угоди, підступно-дикунською. Чи не варто пам ятати це Україні, щоб не знову? Чи не задля цього зараз ії армію та втягують кудись"? братерства народів точно Прошу звернути увагу ослаблюють Україну, Український варіант скопійовано в Криму У кожного татарина і татарки (котрі, до речі, не визнають спиртного) гріється від тепла грудей срібна ладанка в шкірянці -дуащо вис ить на шиї на ланцюжку. В ній -- персональні молитви, серед котрих вірність не лише Аллаху, а й слову 1 ділу Природньо, що татари обурювалися, повставали, 1 не раз По аналогії зсічовими козаками, котрих сотнями тисяч вивезли на болота біля Неви, а їх землі заселили німцями, чехами, сербами, понад 180 тисяч татар викинули в Туреччину, перед цим, можливо, вбивши їх не менше військами та кримськими греками, котрих вселили серед татар, зтравлюючи їх на реліпиному грунті Дуже корисним виявилося християнство. Чорносотенство чинилося постійно, на «вільні» землі поселяли відставних солдатів, німців, естонців, чехів, болгар На «звільненому» від кримських татар узбережжі на кош - ти українців будували палаццо. Сучасну навалу на спальні квартали Сімферополя, Ялти, Євпаторії здійснили відставники, і жоден лікар не може послабити їх маніакальну впевненість у тому, що саме вони - - кримський народ. Але при Катерині земля степового Криму не прийняла чужинців 1 вмерла під сонцем Крим, який 2 тисячоліття годував країни Середземномор'я, почав вимирати від голоду - основний результат політики царизму, наслідки котрої Крим досі не подолав Як ценам відомо, особливо тепер Лише пізнше зізналися, що масове виселення тверезого працьовитого населення фатально підірвало господарство Криму. Проїдьте вздовж Північно-Кримського каналу Бур'яни-рекордсмени триметрової висоти. Це біля води адалі-- всемертве - білий пісок, очі болять. Є вже масиви засолені, заболочені надлишками води з каналу. Думається, що тут потрібен скіф, або татарин. Навіть у самому санаторії «Саки» -- російське чудо, бур'яни-гіганти.. Перейдемо до «руської слави» Севастополя. Вона пов'язана з найсвятішим -- захистом православ я в Туреччині. Ловіть аналогію, читачу. Раніше захищали православіє на чужих землях, тепер - - русскоязичіє Ау себе вдома Микола Перший як «захищав» християн Шевченка, Шопена, Міцкевича, декабристів, Достоєвського, Пушкіна, Лермонтова" Як зараз захистили (чи не Чечнею та алкоголізацією) «русскоязичних» в себе вдома при вимираючому населенні? Чи було християнство колись у Росії взагалі, чи використана лише та умова віри, що ділить людей на рабів (хоча 1 Божих) та пасторів? Коли Росія хоча б одним фактом християнськи «полюбила» своїх ворогів, підставила б їм власні щоки для ляпасів, або роздала б маєтки бідним? Ніколи. Християнство впізнається по справах, а не словах, - - то чи було колись в Росії християнство? Московщина -- не слов'яни, а угро-фіни, то чи не використали вони слов'ян, їх релігію впродовж усієї історії для шахраювання душ довірливих людей? Кияни не зрозуміли свого часу, що ростово-суздальці -- не слов'яни 1 розкрили перед ними ворота Києва, дозволивши вбивати себе, пограбувати Софио, храми, вивезти коштовності та ікону Володимирської Богоматері. Основне узагальнення з історії Криму та України взагалі в тім, що першою хворобою є перенасиченість суспільства чужим елементом, який свідомо, запрограмовано завезли до Криму 1 в Україну. Царські та більшовицькі способи -- не методи для розв'язування проблем, але пропорційність національного в державі потрібно витримати адміністративним шляхом. Як найперше, потрібно виконати перепис населення. Друге, забезпечити пропорційність національного не лише в навчанн, ами у владі, слідстві, прокуратурах, судах ТГретє -- розповісти світові про те, хто ми, і скоро з гордістю будуть вивчати нашу пайстаріиту мову в світі Практика усіх без винятку країн свідчить доки вкраїні не буде повного верховенства корінної нації, доти бути цій країні хворою. Доки українці не стануть визначати усю політику, не обіймуть всі основні посади держави, регіонів І всіх без винятку сфер діяльності, доти и будут ь ВСІЛЯКІ поЯТІ КОЛОШИ Україні потрібно єдине українець має управляти Україною, а не ті, Уу кого немає нічого сласного, га рпСе -- українське Ло ЕКОНОМІСТ М
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

чать (ково ПРОСИТИ | 4 гена - деа лоятеРо 0 | МОЛИТВА ДО БОГОРОДИЦІ Радуйся, Маріє благодатна, Господь з Тобою! Благословенна Ти поміж жінок І благословен плід лона Твого Ісус. Свята Маріє, мати Божа, Молись за нас, грішних, Нипі та в годину смерті нашої. Амінь. ІОрко Лариса: | Моя мама -- найкраща, бо вона моя!!! Головатенко Вячеслав: -- Моя мама -- робить мені багато сюрпризів. Та не тільки через те вона найкраща. Коли вона одягла свою кофтинку, тоді вона здалася мені дуже красивою. Тутинін Дмитро: ї -- Моя мама дуже-дуже красива, ї я дуже сильно 1ї люблю, навіть коли вона сердита. Алея дуже стараюся, щоб вона була весела і не нервувала. Одного разу, коли я приніс погану оцінку, вона навіть не сердилася, але в неї заболіла голова. Наступного дня я приніс п'ятірку з математики. І вона сказала: «Молодець, ти виправив трійку на п'ятірку». Вдовиченко Роман: -- Моя мама дуже красива. Одного разу я шов з мамою в магазин і їй хлопчик підставив підніжку, а я швидко допоміг мамуні встати. Той хлопець уже втікі я його не зміг догнати Поліна Барило: -- Моя мама найдобріша. Вона ніколи мене не била Але іноді вона буває строгою. У моєї мами немає часу зі мною позайматися. Все одно вона мені подобається Ми з мамою ходимо збирати суниці Вона мені віддавала все, що назбирала. Моя мама дуже щедра. Вона все дозволяє брати. Кулаженко Вова: -- Одного разу я 1 мама йшли, щоби придбати маленьку кішку. Коли ми зайшли у хату маминої подруги, матуся здивувалась, тому що замість котика сидів чорний, великий кіт. Коли ми взяли кішку, щоб вона не замерзла, я і мама ховали її у куртки Матуся була дуже-дуже лагідна з кицею. Савельєв Олександр: | -- Пам'ятається мені час, коли я зробив перші кроки. Ці кроки були до мами. Ні, найкращої мами як у мене, нема у всьому світі! Дюба Юля: -- Я дуже люблю свою маму. Вона допомагає мені в тяжкі хвилини, вчить, старається, щоб я виглядала охайною 1 чистою Одного разу тата послали по роботі у Донецьк, 1 Він там тяжко захворів. Мама поїхала иого лікувати. А я залишилася одна. Кожного ранку я прокидалась, а матусі ніде не було. Нема з ким порозмовляти, розповісти про сни. А коли повертаюсь з школи, дуже сумую за мамусею. На суботу й неділю я з бабусею поїхала на дачу. Наступного ранку, прокинувшись, я вибігла на ганок ії раптом, бачу -- ЙИде матуся. Мені здалося, що вона красива, як ніколи! Білоус Настя: Колись я дуже захворіла. Прийшов лікар та сказав, що мене потрібно класти в лікарню. Але моя мати не захотіла І спитала в нього, чи можна вилікувати мене вдома? Лікар відповів, що можливо, але потрібно пакетах ратися. «Я вилікую свою дочку», -- сказала мати. пролежала в ліжку цілих три тижні. Потім матуся повела мене до лікаря. Він сказав, що й вилікувалась. Я дякую своїй милій вежиці м ико Григорій: - ку б зба зали любить. Я її теж дуже люблю. ДНЕМЖІНО ПРАВИТЬСЯ ЗА З «ВІЧНА П Є З ЦЕРКОВНИМ КАЛЕНДАРЕМ -- УПО ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ СПОЧИНОК ТИСЯЧІ ПІСЕНЬ | ПОЕМ ОСПІВАЛИ МАТІР. ВИМОВЛЯЮЧИЦЕ СВЯТЕ СЛОВ О, Працює мамуня лікарем-стоматологом. Її дуже поважають усі хворі, які до неї звертаються за допомогою. А моя бабуся каже про маму так: «У твоєї мамуні, Гришо, золоті руки!» Я з бабою згоден, бо сам чув не один раз, як це ж саме казали про маму тниш люди. | Отака моя мамуня -- моя любов і гордість. Столярова Вікторія: . | -- Одного літнього ранку ми пішли з мамою на город допомогти бабусі полоти картоплю. Та раптом у мами заболіли серце і голова. Я дуже перелякалась за неї, але мама сказала: «Не лякайся за мене, донечко моя рідненька». | : Я завжди відчуваю любов і підтримку моєї! мами. Ї коли хворію, і коли йду до школи, і просто гуляю. Мама, мов сонечко, зігріває мене своєю посмішкою 1 допомагає рости. Прічко Євген: -- Я дуже люблю свою маму. Мама -- це найдорожче, що в мене є. Вона завжди турбується за всю нашу сім'ю. Коли я приходжу зі школи, мене зустрічає моя мама, 1 все, про що зі мною трапляється, я розповідаю своїй мамі. Мамуся -- наш кращий порадник. А ще вона в мене красива і дуже смачно готує. У неї золоті руки. Хе | 7 ИСВЯТІШЕ, НАЙКРАЩ є РО ЧОМУМИ ПОПРОХАЛИ УЧНІВ 2-В КЛАСУКИЇВСЬКОГО Кльосов Олександр: -- Я дуже люблю свою маму. Коли я ще ходив у дитсадок, я впав з паркану і зламав руку. Коли за мною прийшла мама, я сказав, що у менеболить рука дуже сильно. Вона повела мене у дитячу лікарню. Там сказали, що не знають, що у мене з рукою. Тоді ми пішли додому. Коли ми прийшли, то мама намазала мені руку кремом, який знімає біль. Але це не допомогло. Вранці мама не пішла на роботу, а поїхала зімною у дорослу лікарню. У лікарні зробили знімок і сказали, що у мене перелом. Моя мама -- найкраща! Катя Шаарадкіна: -- Моя мама -- найкраща. Я дуже люблю 1ї. Одного разу, коли ми їли, я побачила, що вога не їсть. Коли я спитала: «Чому ти не їси?», то мама відповіла: «Мені не вистачило».- Я зрозуміла, що вона віддала нам усе, а не взяла собі. Апя Звіряєва: -- Коли я лягаю спати, до мене підходить мама, щоб поцілувати мене і сказати «надобраніч». І раз від разу я вдивляюся в мамині очі і бачу, що вони такі рідні, такі ласкаві і такі любимі. Я дуже люблю свою матусю. На світлині: учні 2-В класу і їхня вчителька -- Валентина Федорівна Карпенко. Наша мамуся багато працює дома, на роботі, на дачі. Звичайно, ми всі допомагаємо їй. Матуся переживає за нас, коли ми хворіємо і коли в нас неприємності. Більш за все я хочу, щоб моя мама була поруч зі мною, Вітя Калинин: -- Моя мама лежала в роддомі. Лікарі турбувалися про її дитину. Я писав ій листівки, і турбувався за неї І от одного разу, навесні, вона вийшла з роддому. Ми з татом пішли її зустрічати. Коли ми поглянули на неї, то її обличчя сяяло радістю, вона тримала маленьку дитинку. І нам з татом треба було купити памперси. Ми пішли на базар, у магазин і стояли в черзі. І почався дощ. Нам довелося бігти під дощем. Ось така вийшла історія про памперси 1 маленького братика. Сашко Передерій: -- Моя мама дуже турбується про моє навчання. Ми ходимо з нею на 6 гуртків. Тільки кінчаються уроки, ми з нею біжимо на гуртки. Ї ми всюди з моєю мамою встигаємо. І тільки іноді ми з нею трішки запізнюємося. Я встаю о 7 годині, моя мама встає о 6- й. Ми приходимо до школи о 8 годині. Ми приходимо рано, щоби пограти на піаніно. Я дуже люблю музику і маму Георгій Стрижаков: -- Моя мама -- найкраща у світі. Я її дуже ліоблю Коли я хворів бронхітом, вона про мене дуже піклувалася. Вона майже не спала, а лікувала мене. Через дванадцять днів я вилікувався. Якби не моя мама, я б не був здоровим. Соболевська Анна: -- Моя мама навчила мене вимовляти перше слово, з 11 допомогою я зробила перший крок.. Вона завжди заспокоює мене, якщо в мене щось не вийшло. Якщо я чогось не знаю, вона мені все роз'яснить і допоможе. Саме з матусі я беру приклад поведінки. Я хочу зрости такою ж доброю і милою, як вона. Я постараюся також допомогати своїй мамі, як і вона мені, Павлина Мовчан: -- Бережіть ії! З такими словами я звертаюся до вас, мої побратими -- чи ви менші, чи старип, чи такі як я, але скажсу, як страшно мені було! Моя мама захворіла. Мені стало страшно, я дуже боялась за маму! Отож, кажу вам, бережіть ії - - свою неньку! Моя мама -- то м'якесенька сон-трава, то росинка, що умиває всі квітки, то срібно-золотий метелик з синіми очками на спинці. Моя мама найдорожчий для мене скарб. І я буду її берегти, як синє море береже дорогі перлини. Мельнпик (Їгор: -- Я часто задумуюсь, який же колір у слів? Весна -- зелена, літо - - жовте, осінь - -оковто-гаряча, а зима -- біла. Небо -- блакитне, земля -- чорна, сіра, вогонь -- червоний, жовтий, жовтогарячий, вода -- синя (в такому порядку, бо індійці, коли в них війна з іншим племенем, кажуть: -- «Небо, аемля, вогонь та вода допоможуть мені»), А якого кольору слово мама? Переді мною з являється слово «рідна», а кольору нема. ОДНИМ ІЗ НАЙПРЕКРАСНІШИХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТ ЄДЕНЬ МАТЕРІ, ЯКИЙ НИНІ ВЕРТАЄТЬСЯ В НАШЕЖИТІТЯ. ВІН СПІВТІ. із АМИРОНОСИЦЬ, ТО ОРОВ'Я УСІХ СУЩИХ МАТЕРІВ НА ЗЕМЛІ І СПІВАЄТЬСЯ "ЯТЬ» НАШИМ ПРАМАТЕРЯМ, ЯКІ ВІДІЙШЛИ НА ВІЧНИЙ
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

зливі СС 1 В ее умите лєВвЯ УКР АЗдІСЬКОЇ ОВИ лих них порча нцвн Йня И нн /ПВАН ЮЩУК Ра РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННІ | | | (методичні поради) | Найбільша кількість помилок у диктантах і творах учнів та абітурієнтів припадає на пунктуацію. Якщо написання слів запам'ятовується, то розстановку ро зділових знаків запам'ятати не можна. Треба доско- |нало знати пунктуаційні правила й уміти ними користу |ватися. Для цього самі правила повин бути чіткі й лаконічні (у шкільних підручниках, на жаль, вони не аа а той, хто пише, повинен чітко бачити будову речення, відчувати його інтонацію та володіти методикою пунктуаци | І. Найпершою умовою правильної розстановки (розділових знаків є вміння робити аналіз речення за мого членами Член речення - цеповнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Гак, у реченні Десна колись була | повноводною рікою усього три члени речення хто / |що ( - Десна колиє--колись; щоавтор стверджує |про неї? - -не була, бо вийде, ніби тепер й нема; не була рікою, бо вона й тепер є рікою, а буда повноводсо рікою із смисловим наголосом на друтому слові. Аналіз речення слід починати з иого головних членів | - підмета й присудка. | | Допадмета потрібно ставити два питання х т о щої і пробувати його замінити займенником він,вона, Б ьо и воно вони в називному відмінку. Наприклад, ори речення з народної пісні: Зіроньки ясні небо покрили, вийди, дівчино, серденько миле. Слово |небо в ньому відповідає на питання кого? що 7 |(покрили небо). | Отже, це не підмет. На питання х то ? що 7 відповідають три слова: зіроньки, дівчино і серденько. ЛУ займенником вони можна замінити тільки перше Їслово -- зіроньки (|вони покрили). Отже, це підмет. | Слова дівчино 1 серденько в реченні займенником вона |чи воно не замінюються | не можна сказати «вийди удома. чи «вийди воно»). Значить, це не підмет. Підмет може бути виражений, крім того, займенниками я, ти, ми, ви, атакож хто, що, який, що приєднують | підрядне речення до головного: Я честь віддам титану |Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка) Іноді підмет виражається неозначеною фор- Везвенслозо: Жити--доброробити (|Н.тв.); словосполу- енням: Душ з п'ять хлопців мостилося коло столу з (С. Васильченко). | Присудком завжди виступає дієслово в дійСНОМУ, (умовному чи наказовому способі. У вище наведеному | прикладі з народної пісні є два такі дієслова: покрили (в ійсному способі) 1 вийди (|в наказовому). Це присудки. Якщо присудок виражений іменником, прикметником, |дієпригметником, числівником чи займенником, то |дієслово-зв'язка при такому присудкові теж стоїть у |дійсному, умовному або наказовому способі: Він вваужався здібним працівником (М Руденко). У безособора реченнях присудок виражається словами треба, грібно, слід, варто, можна, неможливо, жаль, легко, важко 1 под. найчастіше в поєднанні з неозначеною | формою дієслова; До чистої мети треба йти чистою |дорогою |Леся Українка). Іноді присудок може бути виражений тільки неозначеною формою дієслова: Законів боротьби нікому не зламати |П Тичина). Завжди є присудком слова нема, немає, не було, не буде: Де нема святої волі, небуде там добра ніколи |Т Шевченко). Гадмет 1 присудок |Чи сам підмет, чи сам присурок) становлять синтаксичний (|(підметово-присудковий) рентр речення. Коли знайдено головні члени речення, тоді спочатку від підмета, а потім від присудка ставимо питання до інших, другорядних членів. Наприклад, у реченні не знає свого минулого, той не вартий свого УНАЦІОНАЛЬНІЙРАДІ ЗПИТАНЬТЕЛЕБАЧЕННЯ ІРАДІОМОВЛЕННЯ Національна рада з питань телебачення 1 радіомовлення заверигує роботу з розподілу частот і ліцензування радіостанцій, що працюють на ультракоротких хвилях Утворена радою конкурсна комісія подала свої остаточні рекомендаци 24 квітня. КОМІСІЯ ро зробила спеціальну ремймтинтову таблицю, Вб якім ОЦІНПОЄТЬСЯ робота радіостанци з багатьох параметрів Найбільше балів, а, отже, | шансів праціовати в ефірі мають ті радіоорганізаци, які ведуть моплення держав п. нвннннитнано нання з-еоо ж о ПРО Р Ж о іі ЕНН: 000 0|0|040жжинннннннннни 90909094 ння 0909040 яяююннянних 09090940 нннинниаяцох 9409094 аннннююананх майбутнього |М Рильський) -- підмет хтоїі той, присуд-кине знас іневартий Три підметах тут залежних слів нема Від присудків ставимо так питання. не знає |чого"?7| минулого (чийого 8) свого; не вартий (чого?) майбутнього |чийого?) свого, 2 ІНОДІ доброю шдказкото для постановки ро зділ вих знаків може бути інтонація, При цьому спостерігаються такі закКкономІрності Де є одинична кома, завжди робиться пауза, але там, де є пауза, не завжди ставиться кома. Наприклад, у реченні: Дітям здавалось, що вже вечір 1 що зараз прийде мама (С Васильченко) -- паузи робляться після слів здавалось (недовга) і вечір (довша), але кома ставиться лише після здавалось. Щоб на місці пауз не наставити зайвих ком, треба пам'ятати зокрема таке: у реченні між словами, поєднаними підрядним зв'язком, коми не ставляться |виділяються лише з обох боків відокремлені члени речення). Саме тому, наприклад, у реченні: Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М.Рильський) - - не потрібно ставити ком, хоч і є в ньому паузи. Частина, виділена парними комами, промовляється, як правило, трохи іншим тоном або трохишвидше, ніж усе речення: Гепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією |О.Гончар). Але паузи на місці ком робляться не завжди, особливо при звертанні та деяких вставних словах: Ги мене, кохана, проведеш до поля, я піду -- 1, може, більше не прийду (М.Рильський) На місці крапки з комою завжди чується подовжена пауза: Нанебіні хмарочки, ні плямочки, високета синє, воно дедалі починає жовтіти; не то що від СОНЦЯ - - И ВІД його починає пашіти та гріти |ГІанас Мирний). На місці тире робиться невелика вичікувальна пауза, ії далі тон, як правило, підвищується; підвищеним тоном вимовляється 1 частина, виділена з обох боків тире: Людськатворчість - - ценайбільша мука, найбільша радістьна планеті нашій, найкращіи -- присягаюся -- з планет! (М.Рильський). Перед двокрапкою тон, як правило, підвищується, нап місці робиться невелика вичікувальна пауза, 1 після неї слова промовляються звичайним тоном: Просив тебе, повчав тебе давно: не смій губити часу дорогого (О Пидсуха), Слова, взяті в дужки, вимовлятоться пониженим тоном: На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знаві!), що я хабарики лупила... (Л.Г лібов). 3. Щоб правильно розставити розділові знаки в реченні й не пропустити жодного, треба насамперед з'ясувати, просте чи складне воно. Потім уже розглядати кожне просте речення (частини складного речення! у такій послідовності: 1) як виражені підмет і присудок і чи нема в реченні звертання; 2) чи є непоширена прикладка; 3) чи є однорідні члени речення и узагальнююче слово при них; 4) чи є відокремлені члени речення (уточнення, відокремлені означення, прикладки, обставини, додатки); 5) чиє внесення (звертання, вставні слова і речення, вставлені слова 1 речення, слова-речення. вигуки). 4. У простому реченні є лише один синтаксичний ( пдметово-присудковий) центр: Чисте морозне погТРЯ немов наливає наснагою все тло |О Донченко! У складному реченні є два або більше синтаксичних центрів. Наприклад, У реченні: Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить тпільцем своїм маленьким ігарячим (М.Рильський) - є три центри: я не знав, тяжко жить, що (соловей) тремтить. Це речення, отже, складне. Між частинами складного речення, що мають свої синтаксичні центри, звичайно ставляться коми (див. вище наведений приклад) сичний центр оуває виражений ДОПОоОВНІСТИ чер ччу п, "А і 1 і | СИНІС І|ВБІН ДОМИСЛЮЄТЬСЯ 3 контекст у | А Ї реч нні: Я РЧ часом с гитак "У, При цьому треба мати на увазі, що ч СО | і є асо З ІМ Ж є і її; - р і 4 не виражається |Іаприклад У складному р' іенонї | "МТ овченкі Кругом поле, як те море широке, сини (Т.Шевч )| -- при другому підметі море пропущено присудок - з й . і | і ет лить квітку не можу зірвати, 00 ІМ, ЯК ЛЮДИНІ, ХОДІ ІВ С ос юра) - - у підрядному реченні як ЛЮДИНІ взагалі нема синтаксичного центру -- пропущено »є мить 1ЯК болить людиті). Але комами ці частини одна від ОДНОЇ БіДДІЛЯЮТЬСЯ Миж двома частинами складного речення комане | ставиться, якщо ці частини мають спільне слово або спільне головне чи підрядне речення І з єсднані одиничним сполучником чи або, та, 1 І: чиаботаї коми ков гає»): Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М Коцюбинським! Добре було 6, коли б саме тепер хтось аглянувдонає | в гості чи хоча б мама почала співати (М.Стельмах! | Не ставиться кома між двома частинами складно- | сурядного речення, з'єднаними одиничним с получником чи, або, та, 1, якщо це речення питальне, спону | кальне або окличне: Хай наше слово невмираєт наша правдахай живе! (М.Рильський) Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки ТОДІ, коли частину, яка починається друтим сполучником, можна опустити без шкоди для будови речення. в | іншому випадку кома не ставиться. Наприклад, у | реченні: Соломія міркувала, що, коли брати у ліву | руку, плавні мусять ШВИДКО С кіІНЧИТИСЯ | (М.Коцюбинський) -- між що 1 коли кома ставиться-бо можна без шкоди для будови речення випустити частину коли брати у ліву руку. Але в реченні Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку. то плавні мусять швидко сСкіІнчитися цього зробити не можна: заважає частка то | Іноді, якщо друта частина вимовляється з різким піднесенням тону (|виражає висновок, наслідок), між | частинами складносурядного 1 складнопідрядного ре- | чення ставлять тире: Свій меч історія підносить -- ! долу падає ярмо (М.Рильський). Хто волю хоче вбить -- загине |Д Павличкої. Між ускладненими або далекими за змістом частинами може ставитися і крапка з комою |це великою мірою залежить від автора): І барвінком, 1 рутою, 1 рястом квітчає весна землю, мовдівчину в зеленому Складніша справа з постановкою ро зділових знаків між частинами складного безс получникового речення. Тут треба пам'ятати таке | Між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення ставимо кому аоро якщо ці частини мають уже свої ро зділові знаки чи далекі за змістом, -- крапку з комою мМисяць на нео! зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе ІН тв.) Вода олищить на сонці, скачуть хвилі по кам нях та Навівають тиху задуму (| Нечуй-Левицький). Між залежними частинами складного резсполучниковог речення ставимо двокрапку аоо тире Двокрапку ставимо між двома частинами а|якщо між НИМИ можна поставити сполучних-бо Не килам іскри в СОЛОМУ. І Сама ЗзГОРБИТІ | Село спалить ІН. тв. ); о) якщо друта частина розкриває або доповнює зміст першої Всім же ясно, навітьдіІтям емля велика (О Довженко). Поглянь: бузок в цвіту (І.К иленко) В пнших випадках між двома залежними ч істина ми ставимо тире у товаристві лад - - усяк тому радіє | «ІГ.лібові гнися |Н.тв.). Подивилась ясно -- заспівали скрипки (П.Тичина) р МИ | Й, со о Й ЗАКІНЧЕННЯ У НАСТУПНОМУ ЧИСЛІ в з ною мовою, диктори яких добре нею володіють, а загальний культурний рівень передач високий Ще раніше Національна рада направляла попередження про анулювання ліцензій на право мовлення радіоорганізаціям, які порушують мовини режим 1 Закон про мови. Про це поінформований ! Генеральним прокурор України Тепер же, коли минув час 1 порушники мовного режиму в ефірі не отямились ! продовжують радіопересилання недержавною мово», Нашональна рада буде застосовувати проти них жоретк санкци тимчасове припинення або анулювання лміденаи 3 дмобязного дозволу 1 за сприямия заступника голови Національної ради М.Слободяна ї голови ком" курсної комісії В Іванова в роботі конкурсної коми м зміг узяти участь, виступити представник «Проспіти» м аж панни отит нти стннибнюннниолиямюнх ПО р зажили т т одночасно Громадської ради захисту інформаційного простору України, автор цих рядків. Комісія погодилася з тим, що настав час діяти рішучіше в обороні національних шктересів держави в сфері теле 1 рамомовлення Згадана Громадська рада підготовку своїх документів для реєстраци в Мінюєті аверит У україни Як запропошмували члени конкурсної робочої комісії, псля набуття законного юридичного статус) | Громад ькоОТО радою сах ис ГУ ис рмацннх го простору М крашти Нашональна рада зможе включити и пред гам ника до складу конкуремої рооочої компі1єй КІаступним етапом роороти ГІаш она льно ради з го ганів телерачення | рамомовлення стануть вивчення! оцінка передач гелевишинмних організацім ВОЛОДИМИР КУЗЬМЕНКО
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
| У ВІНОК ЗЕМЛЯЧАІЯ ЦІЄЇ ВЕСНИ ВИПОВНИЛОСЯ Б СТО РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАДІЇ ВІТАЛІЇВНИ СУРОВЦОВОЇ - ОЛИЦЬКОЇ - ЖУРНАЛІСТКИ, ПИСЬМЕННИЦІ, ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЧКИ, БАГАТОЛІТНЬОГО В'ЯЗНЯ ГУЛАГУ, ВІРНОЇ ДОЧКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Цій знаменній даті було присвячено спільне засідання ректорату У манського педінституту та голів товариства «Берегиня» і«Просвіта» Оргкомітетом з відзначення 100-річчя Н. В Суровцової вироблено заходи, які слід розв зати першочергово, клопотання перед міськвиконкомом про відкриття меморіальної дошки на будинку, де мешкала Н.В Суровцова 1 надання цьому будинку статусу квартири-музею. У новозбудованому корпусі інституту планується обладнати навчальну аудиторію їмені НІ Суровцової, вякій навчатиметься одна із найкращих академгруті філфаку. Гакож встановлено стипендію імена Н.Суровцової для найкращих студентівфілологів. Проведені студентська читацька конференція з творчої спадщини славетної землячки га наукова конференція викладачів інституту В інститутській бібмотеці відкрита виставка-експозиція творчого нарооку Н Суровцової та публікацій про п страдницьке життя г: Оагатогранний талант Оголошено конкурс робіт ІН Суровцова та жертви репресій 1930- 1950 рр.» |живопис, графіка, вишивка) В академгрупах проводяться бесіди про життя і діяльність Нади Віталивни Створена пошукова студентська група, мета якої - співпраця з місцевими краєзнавцями, робота з періодичними виданнями, архівними матеріалами та ін. Заплановано низку екскурсій до краєзнавчого музею, де свого часу на громадських засадах працювала Н.Суровцова. Відбувся вечір пам'яті славетної землячки, на якому вистутили письменники, літературознавці журналісти, науковці, працівники Київського музею історії літератури Олизькі, друзі та рідні Надії Віталивни Оргкомітет запрошує до співпраці всіх, кому дороге і пам'ятне ім'я нескореної жінКкИ-патріотки, душа якої належала Україні-неньці Звертаємося до колективу школи-гімназії М 2, десвого часу чавчалася Надія (|це була жіноча пімназія| Бажаємо встановити творчі контакти з колективом школи Їч4/, УЧНІ якої були першопрохідцями, ІнШшаторами пошуку матеріалів про гі Суровцову (нині вони є студентами педінституту). Сподіваємося на вагому підтримку міського відділу культури; громадських організацій, керівників комерційних структур, колективів навчальних закладів, установ, бібліотек, картинної галереї, краєзнавчого му ЗЄЮ, ВСІХ СВІДОМИХ громадян України Контактний телефон оргкомітету 2:05-08 музей педінституту ЛЮДМИЛАЛІСОВА, ГОЛОВА МІСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА», ЧЛЕН ОРГКОМІТЕТУ, ВИКЛАДАЧ УДЛІ ПРОРЕКТОР 3 ВИХОВНОЇ РОБОТИ, ДОЦЕНТ ЕР меннаннИвИнНИк Би -- и 23 березня у Національній опері у країни відбулася вистава «Запорожець за Дунаєм», приурочена до Ювілею. Приємно відзначити, що того вечора глядачі мали нагоду переконатися -- сьогодні на КИЇВСЬКІЙ сцені працюють ГІДНІ продовжувачі справи корифеїв У першу чергу це спостереження стосується виконавців головних партій Лідії Бичкової (Одарка) та Сергія Ярошенка |Їзан Карась). Свого часу ці сппваки були введені у виставу теж разом. Відтоді цей дует устиг знайти чимало прихильників серед слухачів. Соковите драматичне сопрано Бичкової якнайбільше сприяє виявленню музичних красот, притаманних парти Одарки. Адже ця музика створювалася з орієнтацією на італійські «стандарти». Щодо баса Серпя Ярошенка, можна впевнено стверджувати, що в його особі на сцені ЧМацюональної опери появився артист яскраво індивідуальний. Він здатен блискуче створювати характери у виставах, що десятиріччями визначали обличчя нашої опери. Идеться насамперед про «Наталку Полтавку» та «Запорожця за Дунаєм». Заспівані Ярошенком партії Виборного та Карася були випробуванням для співака, адже традиції їх виконання освячені ім'ям великого Паторжинського. Випробування витримане вдало, тепер ре- жести ччжнненнійм чо «жи п ф залишається тільки щиро побажати успіху. Напередодні згаданої вистави група солістів Національної опери виїжджала до Запорізької області, на батьківщину Х, Івана Паторжинського. Село Петро-Свистунове, де народився співак, тепер є дном Дніпра, тому виступи відбулися в селі Дншровка Вільнянського району та в концертному залі імені Глінки в Запоріжжі) До складу київської групи ввійшли НЕЗЗАЛОНЯ ЗІРКЛКОРИФЕЯ ВЕСНА В МУЗИЧНОМУ ЖИТТІ СТОЛИЦІ БУЛА ПОЗНАЧЕНА НИЗКОЮ ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ СТОРІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СПІВАКА ІВАНА СЕРГІЙОВИЧА ПАТОРЖИНСЬКОГО пертуар співака розширюється, тож Сергієві Ярошенку справжнім парадом зірок. Окрім того, демонстрували картини з трьох опер, у яких колись співав Паторжинський. Голос корифея звучав із запису. Були присутніми його родичі. Зі спогадами виступив Дмитро Гнатюк. Він же заспівав арію Виборного, ав «половецькій» картині з «Князя Ігоря» Бородіна вже в костюмі князя з'явився поряд із Сергієм Ярошенком, який цього разу проспівав практично всю партію Кончака. Якщо згадати решту учасників концерту, перелік їХ імен є дуже красномовним -- Євгенія Мірошниченко, Марія Стеф'юк, Людмила Юрченко, Світлана Добронравова, Олександр Востряков. Але була в тому концерті й особлива сторінка. Ні з чим неможливо порівняти враження, справлене картиною з «Тараса Бульби» Лисенка, показаної того вечора. Співав неперевершений виконавець парті Тараса Бульби на сучасній сцені, народний артист України Валентин Пивоваров. Важко знайти слова, щоби висловити, яке велике хвилювання пережила аудиторія, слухаючи Пивоварова в найскладніший у психологічному відношенні сцені, де Тарас дізнається про зраду Андрія й убиває сина. Навіть якби програма вичерпалася тільки цим номером, можна було б стверджувати, що українське оперне мистецтво живе 1 надбання його легендарних майстрів, таких як Паторжинський, перейшло у спадок достойним мистцям. Диритентом концерту 1 ювілейної вистави був народний артист України Іван Гамкало. Можна сміливо ствер- Сергій Ярошенко. Артисти виступили там з концертами, джувати, що концерт став своєрідним диригентським виконуючи українські народні пісні та уривки з опер, що бенефісом маєстро. Адже не часто доводиться протягом 5 | одного вечора ати стількома творами світової входили до репертуару ювіляра. Саме такий вибір учасників БУВ ратанйрицув Р не був випадковим. Дмитро Гнатюк -- учень Івана Паторжинського, Сергій Ярошенко теж продовжує справу корифея на сцені. А Мдія Бичкова є дочкою запорізької землі, як 1 ї Ця поїздка та святкування сторіччя Паторжинського його земляками відбулися завдяки зусиллям Запорізького обласного управління культури та його голови пана Віктора Чутуєнка. А 29 березня в Національній опері відбувся урочистий | Й народний артист України Дмитро Гнатюк, Лідія Бичкова тау 9 героїня з «Запорожця...» | ( (р о концерт, який завершив серію ювілейних заходів. Він став ОЛЕКСАНДР МОСКАЛЕЦЬ оперної класики. Щирої поваги і подяки заслуговує така самовідданість. Отже, ювілейні урочистості позаду. А театр з усіма його проблемами лишається 1 щовечора розчиняє свої двері для нових слухачів. Хай же постать Івана Сергійовича Паторжинського стане тим орієнтиром, який допоможе наппй Національній опері позбутися негараздів і впевнено тримати курс на творче оновлення. | Жсоо 1966 року. Я - студентка другого (українського) класу Бардіївської Ж, пмназії. Студенти ії викладачі філософського факультету в Пряшеві організовують подорож до Києва на Шевченківські свята. 3 ними, як наймолодша учасниця, у, рушаювдорогутя Це моя перша поїздка в Україну, і то не просто в Україну, 79 але на Шевченківські врочистості. Мені шістнадцять років. Окрім іншого, заплановано Й зустріч зі студентами КДУ, серед котрих бюула й Ніла Момотен- / ко, Миобмінялися адресами, сувенірами. Від Ніли я одержала ювілейне виданя «Малої книжки» Кобзаревої, яку й досі бережу. Від того часу почалася наша дружба-листування. В листопаді 1968 року я стаю «киянкою» - студенткою філологічного факультету держуніверситету, українського відділу. Володя з Нілою 1 з маленькою донькою Олею мешкали на Червоноармійськіїйї, де Ніла живе й досі разом | із уже дорослими дітьмії, та, на жаль, без чоловіка. Без найдорожчої в п житті | Людини Ї Саме під час студій моє знайомство переросло у дружбу з родиною в Підпалих. Доних було зручно добиратися, але найголовніше те, що в їхній хаті | я завжли знаходила спокій, затишок і бажання чимось допомогти. Досить часто | навідувалася до них, подібно як 1 до Ївана Світличного, Романа Корогоцького Ж та інших Друзів 1 чч - саме, пояснювати, мабуть, зайво. Це було за два з чимось місяці перед захистом дипломної роботи, Таку розв'язку подій я сприйняла спокійно, ба, навіть з певним полегшенням, бо це означало, що, нарешті, припиняться нескінченні переконування ії поради публічно «визнати гріх», шпигування, «законні» й незаконні обшуки. Коли я вийшла з ректорату, на вулиці мене вже чекала машина, Навіть не попередвши чоловіка, мене відвезли кудись за Київ. Там знову почалися добрі ради з боку працівників КДБ: іще раз усе добре обміркувати, все зважити, все визнати г запевнення, що справа моя обернеться інакше. У мене навіть з'явилася «опікунка», з котрою ми разом були в одній кімнаті від ранку до вечора, відсмерку до схід сонця. Десь па третій день, вранці, коли мінялися вартові, амоя «приятелька» ще спала, я швиденько вдяглася І втекла. На щастя, мала при собі трохи грошей, мені вдалося швидко зупинити вільне таксі й дістатися до Києва. А куди податися? До нашої найманої кімнатки па Сухумській, яку щодня й безперестанку стерегли машини? До домівок тих, котрих затримано й ув'язнено? Залишалося єдине - Володя з Нілою. | я вирішила зупинитися в них, хоча ії знала, що моє перебування під стріхою Пі длалих може завдати чималих прикрощів цілій родині (у кращому разі), Але водночас була впевнена, що ці Людії не покянуть мене в біді. Так воно й сталося. Хата Підпалих гостинно відчинила переді мною двері у ту скрутну годину. Подружжя Підпалих не тільки радо привітали мене, але дало Коли я притздила до Пидпалих, Володя викроював хвилинку часу, щоб розповісти про сою роботу, про |у те, що нового з'явилося в їхньому видавництві «Радянський письменник», девін працював редактором. Володя з дружиною, зрештою, у ПРО НЕЗАБУТНЬОГО ДО60-РІЧЧЯЗДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО знати про все моєму чоловікові, з котрим невдовзі ми зустрілися після мого загадкового зникнення А надвечір завітали й дальші «гості», непрохані, - міліціонери, котрі, за їхніми словами, контролюють, зайців або ж переєстрованих квартирантів. Шукали їх ч- як і всітнші добрі знайомі, забезпечували мене книжками; так до моїх рук потрапили твори Б.-І. Антонича, «Собор» О Гончара, «Неопалима купина» С .Плачинди, «Мальви» Р. Іваничука та інші. Хата Підпалих жила 1 дихала рідною мовою, якої у місті не було чутно, випромінювала любов до свого ми мулого, пошану до предків близьких І далеких. Володя часто говорив про потребу добиратися до власного коріння, про те, що 4 людство! людина дістає в спадок пе лише матеріальну культуру, але й духовні | гени, яких нічим не придушиши не зітреш. А після моїх відвІдІТН ДОМІВКИ ЦІКавився У життям рідних, нашими чехословацькими україиськими виданнями, гірко тужив | за потоптаними пагінцями всього того, що відбувалося в нашій країні до серпневих подій, до «гінтернаціональної допомоги», ) Минуло маїгже диаллять років ВІДТОДІ, КОЛИ Я ПОВЕРНУЛАСЯ 2 у крашіи до дому Багато, пережитого разом, зустрічей, розмов, подій уже виблідло в пам'яті, тим 1у більше, що й для мене особисто ці два десятиліття не були ні легкими, ні спокійними. Та моя остання зустріч з Володею 1 всією його сім'єю живе в душі , ЙПДОНИНІ. (972 рік. Початок січня, Початок чергового етапу виполювання непокірних. Майже всіх моїх друзіпарештовано. Але «знайомство» 13 КДЬ пе обійшло й мене, шоправда, почалося воно трохи пізніше 1 було позначене великим пебажантям (абсурд чи розрах упок?) «загратувати» й мене, Після довготривалого, але Й так марного, намагантія з боку тих, що мали «чисті руки, гаряче серце ї холодий | розум», примусити мене до публічного каяття, після мосі підмови давати 1 свідчення 1 заяви, аби разом з останніми було заарештовано Й мене, десь на " початку китня чи наприкияці березня прийшов виклик до ректорату КДУ. А там | повідомили, шо мене виключено з університету за антиралянську діяльність. 3. Правда, додали, я ще можу все виправити -коли буду поводитися розуміо Як РАЗОВЕ реченню ПРЕ нн - чи - ПІРУЖРЕ. но ре - - ПЕР ції ПУ ретельно: у шафах, у туалеті. Алетрохи щастя було на моєму боці, але й на боці Володиної родити Як тільки пролунав дзвінок, Володя чи Ніла (не пригадую, хто саме з них) зазпрнули у вічко на дверях І, побачивши, хто за ними, збагнули, про що йдеться. Я встигла присісти в куточку за столом на кухні, а мала Оля, котра там робила уроки (читала оповідання як Таня-партизанка кинула шрифт у молоко), прикрила мене Лидрійковою пелюшкою, яка там сохла після прання. Дитина, мабуть, інтуїтивно відчула небезпеку. Міліціонер заглянув до кухні, побачив дитину, почав з пею щось говорити, а вона йому: «Пе заважайте мені робити уроки», Мене, на щастя, він не помітив. ) тому, що розшукують саме мене, сумнівів не було... Наступного дія я пішла до консульства З вимогою щоб мепе було заарештовано. Збулося Саме ця подія найкраще свідчить про те, якою людиною був Полодя, ціла його родина. Та ніч була екзаменом па совість... Майже символічно: одне з перших знайомств у Києві відбулося з Нілою ще 1964 року, а останні дит 9/2 року я провела також з Володею, Нілою та їхніми літьми Хата Підпалих назавжди залишилася лля мете тихою пристанню, де мене завжли вітали з відкритим серцем і щирою душею, де не лише на словах, але ділами вчили доброти, людяності, поваги й шани до рідної мови, культури, до України. Не хочу г пе вважаю за потрібне робити якийсь «літературоанавчийь» аналіз поетичного доробку Болоді, всупереч тому, що Його киїжки перечитую частенько. У цьому немає потреби: у своїх віршах піп був таким, які вжитті. Але чому, властипо, був? С! в рядках, паписаних Його рукою (чи кров'ю?), тв наших душах та пам'яті. Пам'яті, світлій, як вій сам ГАННА КОЦУР БАРДІЇВ, СЛОВАЧЧИНА С, Робоча они СТ
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

слини 0 ційної ПАНИ я них 0 інн залжклвнннннкхбони - РРО ой я и! - сао 2 ІН о і - --йо ОА ТРУНІ | ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО ШАНУВАЛЬНИКІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ч ч зі и " Ли .: і и - й. зн З . чі. 1 Е - "її - і о ій чл Й ей я йк, "в - іі - Ї гайда у | б 1 ь'к. і Р, |! У : "" ч я - Р ; ЗМ РАВ й і; "Р РУ я. і 4 : ( КА | - щі Рі - Р йо ре и й тої тб. - | їй - . а М » і М ван - а 1. 4 ой ч й іч ї т ійЩ "" "п чо - ь і і - ії - х Ж Щ. М й ц й . "т чи інь і - дО й "| Р ь . ї , ь - | й б ов - -я ; р я Гр, . і « : з Ю "М. зай їз - - А г лю б їаОЗрУ р Гі - рр Лі 1 чо з. чи 2 Я й а - й- - . ч ії) ч Рава й . - г п-ть и ) " Я. ч «чик, «м 1 - У - Ді з ж - Р - У ЧО м Р з я «йо. й 1 ор і-ь Си у б ть ' , РН | іч Р чі - ї т - - і і чи - - . її Р » РР і -- ; б - 5 - чари . ' Ли і і : ж ше ч а ."М ; ій | - і . і с Р чу. і ПР о | ї ч . оз 4 - Й іс! б -- ь - ї -о - С "ж РЕ Р я и - г. б же ть Р. сь 7 і-й . - к - зо ч " . ч - Кай - - - ДР - 1 чий ця ч У Р я з - - і шаиеннноно 0 -жжннох зозоннійнійПанючннннннонннннннннн ній і ре МИ БЕРЕМО НА СЕБЕ СМІЛИВІСТЬ ПІДКАЗАТИ, ЯКІ ЗАХОДИ БРАТСТВА МАЛИ ЗАЄМБЛЕМУ ПЕРСТЕНЬ З ІМЕНАМИ СЛАВНИХ СОЛУНСЬКИХ БРАТІВ | ДАТОЮ «СІЧЕНЬ, 1846», ЦЬОГО РОКУ ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДУХУ МОЖНА БУЛО 5 ПРОВЕСТИ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ уУ ЗВ'ЯЗКУ 3 ЮВІЛЕЙНИМИ ДАТАМИ ЖИТТЯ ІТВОРЧОСТІ ГЕНІАЛЬНОГО СИНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КОНФЕРЕНЦІЮ, ЩОБ ЯКНАЙПОВНІШЕ ВИСВІТЛИТИ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЬОГО БРАТСТВА, ВЖЕ НЕ БУДУЧИ ОБМЕЖЕНИМИ ГІДА ЖАЛЬ, НЕБУЛО НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ВІДЗНАЧЕНО 150- НІЯКИМИ ДОГМАМИ? ЛІТТЯ «ЗАПОВІТУ», УНІКАЛЬНОГО ТВОРУ В СВІТОВІЙ ПОЕЗІЇ ЩО ФАКТИЧНО СТАВ ЦІЛОЮ ПРОГРАМОЮ для РОКІВ . УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 3 ЧІТКО ПІОСТАВЛЕНОЮ МЕТОЮ | СТРАДНИЦЬКИЙ ШЛЯХ КОБЗАРЯ НА НАШУ ДУМКУ, ЦЕ БУТИ ВІЛЬНИМ. НАВІТЬ ГАЗЕТА «ЛІТЕРАТУРНА УКРАЇНА; ОБМЕЖИЛАСЯ НЕВЕЛИКОЮ СТАТТЕЮ ВІДЗНАЧАЄМО ЗАСНУВАНІНЯ ПЕРШОЇ В УКРАЇНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯКА СТАВИЛА СВОЄЮ МЕТОЮ ПОДБАТИ ПРО МАЙБУТНІЙ ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ ЯК ЖЕ ПРОПУСТИТИ ЦЮ ДАТУ БЕЗТОГО ІЩОБИ ПРОВЕСТИ МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ НАРЕШТІ НАВЕСНІ НАСТУПНОГО РОКУ ВИПОВНИТЬСЯ 150 ВІД ДНЯ КОЛИ ПОЧАВСЯ ДЕСЯТИЛІТНІЙ А ЯК МОЖНА БУЛО Б УСЕНАРОДНО ВІДЗНАЧИТИ ЦЕЙ ЮВІЛЕЙ, ПОДУМАТИ, ОЗИРНУТИСЯ: ДО ЧОГО ЗАКЛИКАВ НАС ПОЕТ | ЧОГО МИ ДОСЯГНУЛИ? МОГЛО Б СТАТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЩЕ ОДНОЇ НАУКОВО (ШЕВЧЕНКА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ -- МІСЦЯМИ ЗАСЛАННІЯ ТАРАСА ! ЗВИЧАЙНО, ВСЕ ЦЕ ПОТРЕБУЄ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. АЛЕ МИ ВЖЕ МАЄМО ЛІГУ УКРАЇНСЬКИХ ВЕСЬ 1846 РІК ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРОВІВ У ПОЇЗДКАХ | МЕЦЕНАТІВ, МОЖНА БУЛО Б ПРОВЕСТИ ВСЕНАРОДНИМЙ УКРАЇНОЮ, ВИВЧАЮЧИ ЇЇ ІСТОРІЮ, АРХІТЕКТУРУ, ПРИРОДУ, ЗБІРКОШТІВ, НАРЕШТІ, МОЖНА БУЛО Б ВИГОТОВИТИ РІЗНУ ЛЮДЕЙ. ОСЬ ЛИШЕ СХЕМАТИЧНИЙ ЙОГО МАРШРУТ ІСКІВЦІ- ПРИЛУКИ-НІЖИН-ЛУБНИ- ЧЕРНІГІВ-КИЇВ-ВАСИЛЬКІВ- | ПЕВНУЧАСТИНУ ВИТРАТ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ-ПГІОЧАЇВ-ОСТРІГ-КРЕМ'ЯНЕЦЬ- ВИШНЕВЕЦЬ-БЕРЕСТЕЧКО АТРИБУТИКУ, РЕАЛІЗАЦІЯ ЯКОЇ ТЕЖ МОГЛА Б ПОКРИТИ І БУДЕ - ДЛЯ НАС, ДЛЯ НАШИХ ДІТЕЙ, ОНУКІВ, ПРАВНУКІВ І ЧОМУ Б НЕ ОРГАНІЗУВАТИ ЕКСПЕДИЦІЮ НАУКОВЦІВ, ПРА-ПРА МИСТЦІВ, ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ЦИМ МАРШРУТОМ (ІЗ ПРОВЕДЕННЯМ ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ ВЕЧОРІВ, НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ ТА ІНШИХ ЗАХОДІВ? ТРЕБА ЛИШЕ, ЩОБ УСІ НАРЕШТІ УСВІДОМИЛИ УКРАЇНА Є ВИХОДЯЧИ З ФАКТУ, ЩО ЧЛЕНИ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧ, ГОЛОВА ЛЬВІВСЬКОГО БРАТСТВА ШАНУВАЛЬНИКІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕР аТЕНЬКО. володінь Князя Роси, дарованих йому самими небесами. І крапля а смертонька життєдайної вологи дісталася з його рук 1 мені як матінка 2. ОСТАННЄ БАЖАННЯ ТАРАСА. «Виспитесь! Допишіть поему, Дотчіть килим, Долюбіть жінку Можетене прокинутись.» Долею даровано було мені спілкуватися - як журналістові, поетові і просто як людині - з цією недосяжною у своїй величі и водночас дуже Івін не спав --- спішив!: дописати, доткати, долюбити.. Крізь перепони 1 рогатки, поставлені кагебістами-нелюдами і червоною ордою одними коломийськими стежками - від квітня 19901 майже до кінця 1994 року МЕНІ БОГ земною, вразливою ос обистістю, дихати з нею одним повітрям, ходити Не дали: підірвали здоров'я каземати комуністичного гулагу -- до клекотіння в грудях, до кривавого кашлю и передчасних борозенок на лиці, до незагойних рубців на серці... На схилі життя спізнав лише гірке розчарування слави і байдужу запобігливість лицедів на ярмарку суєти Але доткав таки, хоча й не весь свій килим, -- лише орипнальний, З адног Уперше уздрів я Тараса Мельничука 25 квітня 1990 року у Ссільмашівській вітальні «Муза ІНИН: ВІТальня «Просвіти» - - «Звенислава»), на презентації його друтої -- після 22-річної Штрихи до портрета Тараса Мельничука - - нескорених упертих ) бажанні хоча б невимовними муками полегшити долю свого народу Бодай останніим скриком А він Г лез лАимМИиХх ( ущого А я всього проста рех инка сонця на трарах ни ІЧИСЛИМИ рр чи сільмашивської вимушеної перерви - - книги «Князь роси», що побачила світ у видавництві «Молодь» того ж року Його одухотворене обличчя несло на собі печать болю, а тягар років У неба | здавалося, тиснув йому на плечі з подвійною СИЛОЮ, хоча було чоловікові неповторнии --- свій узір! устиг потримати в руках ще теплу, щойно всього 55. Очі - - виразні и проникливі - - випромінювали Сіль і - - ГІДНІСТЬ видану зусиллями друзів збірку поезій « Чага» (Видавничо-поліграфічне волелюбного сина Карпатських пр. Було в мого змордованій московсь: товариство «Вік» - - директор Михайло Андрусяк, «Просвіта», КОЛОМИЯ || кими концтаборами поставі щось левине. І дійсно, був він дуже гордий 71934, рез ов -- Василь Рябий, ху ДОжнІЙ редактор -- Марта Томенко, | алеї вразливий водночас, як усі сини зодіаку Лева (народився Тарас А НЕСАОВ - Тарас Дольницьким) Самецю книгу заарештува: Мельничук 20 серпня 1938 року), - вільного племені, яке зазнало ли на початку сімдесятих кагебісти й відправили в бездонне черево особливих гонінь в останньому, двадцятому столітті. Так стверджують ХАР і НА ДИКІ ТРАВИ І НА ЧИСТІ РОСИ... чепецяранал, рий . і, як бачимо, не без підстав, сучасна астрологи 0 СО ЛРОРІВИ Сльотавого, зі сніговицею, останнього дня торішнього березня, 5 о ПОСта НИ ЛОВ КІТ радістю дзгасовна лікарняному ліжку Захід вийшов майже камерним, малолюдним, -- бо хто тоді міг знати М з во 5: завершив свою многотрудну 1 страдницьку путь на рідній землі Був свідомий своєї долі, близькости завершення земного шляху. Та не щось про невідомого загалові, десятиліттями свідомо замовчуваного | 3 титулований дикими травами й піднебесними птицями, гірськими так своє боліло - - загальне, задля якого обрав страдницьку путь Назламі | Поета, коли з накладу книги «Князь роси» у 6,5 тисячі примірників до З укіів ек смереками й зеленими полонинами, пов'язаний ізними нерозривними року 1994 через часопис «Вісник Коломиї» Поет звертається до земляків коломиї потрапили лише якіськрихти. (А про першу збірку - «Несімо "пора династійними узами Князь Роси, він же й гідний нащадок Великого (з такими словами: любов планеті» (1967 р.) -- ніде й словом не обмовлено було в тогочассі би і Пророка нашої Вітчизни, лавреат Державної премії імені Тараса «Наближається до кінця 1934-й -- рік тяжких випробувань ДЛЯ || зналопронеїхіба що вузьке коло друзів, матераторів). Я теж надибав цю Ко Шевченка 1992 року Тарас Мельничук. України, рік, де сьогодні на вістрі московського ножа тріпоче серце | орогуменітепер реліквію - - «Князь роси» - - у коломийській книгарні у «Помер Поет. Білим лебедем пролетів над світом і зник за Вічною 1 Чечні. Цеболить. Цекарає Бокровлюдська - - неводиця Але маю надію, | випадково, бо пролежала на прилавку якийсь один день (Зазначу - й М. ? Брамою. «В небі лишились крила, ніхто не візьме » щотверезий розум восторжествує, а вбивці й кровопивці будуть покарані принагідно, що за кордоном побачили світ ще дві книжки Тараса м плачуть, мріють, тривожать душу незбагненною добротою іласкою. Таразду в новому році. Віншую вас щастям-здоров ям, анся-родися, На згадку про сільмашівський вечір у книжечці залишився автої Іноді ідеш, озираєшся, не розумієш: хто це? Бонекожному дано ЖИТО-ПШениця, хай в кожному серці сіяє Вкраїна-Свобода, Україна" | аф Поета, як благословення: «Володимирові Герману від Тараса збагнути мову землі, трави, вітру, не кожний здатен осягнути світ Цариця, Україна-зірниця! Мельничука. Благослови, Боже, твій талан, талант, освіти твоє серце Творця. З любов'ю Тарас Мельничук» сонцем України. 25.04 1990» Авінміг Бовін - Поетволею Божою. Такі приходить і, помираючи, А вже невдовзі, у році новому, ОСТаННВОМУ Аля змученого тла, зе РО Безмежно щира душа, він ділився цим сонцем, яке зігрівало | залишаються назавжди. Від Тараса Шевченка до Тараса Мельничука. ТИЖНІ до смерти, перо Поета, мтера за літерою, вивело на папері Його плекало його душу, з усіма Терниста дорога, пройдена ними, розцвітає сьогодні паростками нашої ОСТанню волю-заповіт Враженнями від презентації книги «Князь роси», від знайомства з Волі». «Для голови. Поетом та його Словом-магнітом я поділився з читачами на шпальтах Так відгукнувся на смерть Поета часопис «Воля Нації» (число 2/ Бажання Тараса. сільмашівської багатотиражки « Робітниче слово» -- від | / травня 1940 4/ від 5 квітня 1995 року). Довганюку, Глаголюку і т д 1Т. п («І небові треба волі») Не треба сліз, не розпмтайте коси -- Похоронітьв Уторопах «Швидше шукайте Шекспіра! Усе простіше" без жалю й образ Коло маминої хати, яку спалили Він опише наші офіри! На дикі трави 1 на чисті роси (на верху є багато місця). Брехня, що Сталін помер! Вже повернувся їх Великий Князь Т.Мельничук. 8 Ш.35р.» - Привид його 1 нині серед нас, живих. Кістлява правиця тирана Цими словами коломийського журналіста, поета Миколи Василь: Осьтак коротко. Гідно. Без надриву. Без сліз і високої патетики ЯК | конвульсивно впивається в горло чергової жертви. Карабах 1 Тбілісі чука і портретом Князя Роси у чорній рамці нагадала коломиянам (та ЖИВ. Дописав. Поему. Власного життя Вільнюс і Рига, Київ і Львів (А нині -- й Чеченія - ВГ) й хіба лише їм?) про непоправність утрати очікувана, як водиться, Тепер, нарешті, виспитесь, Тарасе" Дарма! | першоквгпнева «весела» перша сторінка часопису краю «Вісник 3. «НЕБОВІ ТЕЖ ВОЛІ ТРЕБА...» у хрипикриваноигу кашеажертя б раки сен У ЧРОО СОЛОДКЕ САН Коломиї» А напередодні, 30 березня, у приміщенні міського драмтеатру "7 п «Воля». перрса твердь розверзає ному свої обійми, 00 1 було встановлено труну з тілом Поета, куди стікався християнський 1990 рік. Дедалі відчутніше хитаються основи імпери з. | небові теж волі треба люд, аби засвідчити йому заслужену шану. пробуджується від комуністичного гілнозу дурману й моя «ПРЕС ; Задихається наше небо, у ньому ж сорока кличе гостей Україна. Страйки непокори. Боротьба. Перші впевнені кроки на шляху вітер ловить скре-скре м ПРО | місто над Прутом -- Коломия -- в авангарді ЦІ! срібних ластівок "б М адрони 1 СП ) кре ВИ чим їх приг ср дні, і були ночі... Та спершу було Слово ба рубало і о срібні тою ая ж не знаю чим їх причастити тенета комуністичної облуди вправнішеодмече Р А А коли дивитися на них щоб вони зрозуміли Лицарі Первозданного І чисті роєм 1 з пречем ЗБОЮ м п) кріль грати що вони -- гості полуду з очей народу. І був у них Князь Кня і». РОДЕ. отит о «Шянидше шукайте Шекстора!» -- кричу нев пустоту. Волаю І бачу три лихій годині пробивши залі оо солена мури, проросло, 1 дари їх. закованих у ланци, великомучеників України, наших шекстарія пла пулунв ружа зар я зі Зм ; себе сміливість писати про цю неординар»еу МИТОЛАНИА. ЗОРОНОЗИИМЖЕРАРА ЧНУ ДЕ при червоній зорині постать? Друг? Тані. Друзів у великих самітників титанів по смерти їх г сарай фізичній з являється ом як багато: злітаються наче тля на свттло а там сидить смутонько був іскрою Божою. що спалахнула, й освітивши сїмт, вермулах я до ню ції - Нелегко пишеться воно, те виболене слово й б ПР -- НО Я КОЛИ СОНЦІ от покпадротоване стальними прутами ТП чькИи сталеги перим | стожильні ж
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
4 "")МІЛЬ) з ' серця АТО ПОДОМІТИ ІХ БО ВА! 9 Дуо у кайлани нє мажути Вони -- сама ВОЛЯ | а князь Роста знаю трави мідно прикуті! ногами цфщколота кров ю з над Гранітами Пройти дактові кола пекла м остудити душу так, щоби вона плакала квітами -- Таке повірте, небагатьом удається Йому ж усе підвладне о він -- Князь Роси | плач цей - куптєстверджуючийм г: Умкспин омдеєхт роки доля Цього талановитого поета склалася храматично Своїми чесними рядками Тарас Мельничук уже тоді наближав перебудову. Його вірші ввібрали у себе і мужню висоту Карпатських пр, 1 вільним дух східноукраїнських полів. Це друга після двахцятидвохмтньої перерви збірка автора». Цими словами відкривається зберка «Княль роси» великого Тараса. КУДАААА А нащадка Пророка України -- Шевченка, величини на поетичному небосхилі співмірної, за висловом критика Миколи ЖулиНнськоОго, хіба що з Василем Стусом. Уже вкінці книжки розшифровується ота «перерва»: «з 1972 до 1975 рр. був несправедливо позбавлений ВОЛІ. Дам -- 2 роки адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи Саме з цих «перерв» і стелиться трагічний Чумацький Шлях українського народу. Та знову - - вже вкотре? - - присмак пркотина устах: ЧИ! Це ІЛЮЗІЇ стенають плечима -- якого народу Сільмашівська «Муза» зібрала у свій, по-сімейному інтимний, круг любителів красного письменства на зустріч з поетом. Він увишов у серця не вельми чисельної, на жаль, публіки, щоби примусити їх битись у такт карбовагим, вивіреним, виболеним словам Увійшов, аби поселити в них неспокій, уболівання за народ, Хай часом і тремтів голос Тараса, хай ментом збриніла сльоза на його покарбованому, як у апостола правди обличчі від болючих спогадів, | вірному побратимові по перу й дальніх далях Дмитрові Гриньківу доводилось брати естафету в свої руки (йому, до речі, завдячуємо збереженню багатьох віршів поета|, та мені здалося, сама Україна з КетягОм калини увійшла до зали, на мить розгладивши зморшки на чолі поета, І благословила його стражденну путь у незгасний пантеон Слави і доблесті, Незламності Духу Народу Віриться-бо, зірка Князя Роси там сіятиме вічно» Часи таки урешт решт змінилися Настала довгожданна ВОЛЯ імперія Кремля утіала. «Влади владні -- безладні! безпорадні, Якщо навіть вони -- взірець. Кожну владу, - - 1 цевідрадно, -- Чекає кінець» Хіба Поетне був Пророком / А Слово, - - хіба не здатне воно розірвати кайдани рабства 4. БОГ ЗБЕРІГАЄ ВСЕ. Ця містка | м) гра сентенція недавно згаслого нобелянта Иосифа Бродського, ЩО дала на ІвУу оди 13 ЙОГО КНИГ, заспокоює, коли згадуєш про знищені спалені розгублені рукописи поезій Князя Роси. Вони напевне, пройшли іще раз очищення вогнем, перегорівши викристалізувавшись перед тим у його душі При СШАКУуВанн зчаста нарікав Тарас Мельничук, що вони його мучать, недають ню хвилини спокою -- НЕЗРОДЖЕНІ ВІРШІ, рвуться на ВОЛЮ, кличуть до пераї посеред ночі). Нерідко проклинав свій дар; воно ! зрозуміло, юрба ж бо легко перехворги одній, необлаштованіи як валежить у земному ВИМІРІ бутті душі, вселенськими проб хемами. Не пожне серце витримає в таких умовах колосальну вогненну мутацію Лише Велике, Любляче -- Світ Людей, Його Красу | Він писав на клаптях паперу й уривках газет -- на вом, на Читаржових обгортках -- утюрмі, -- навсьому, начому можна було писати "ЩО В момент осяяння попадалося під руку Як свідчить сам Поет, він. вірші почав писати з дев'ятьох років Крав / Тата цигаркові папірці і на них писав. Знаєте, скільки рядків МОЖ ПОМОСТИТИСЯ на цитарш / У «лягрі» я мережив олівчиком від 80 до 120...» З штерв ю Миколи Савчука з Тарасом Мельничуком «Я іскорка Його», «Вісник Коломиї, від 17 серпня 1991| року) | Бог зберігає все. Він усе фіксує у Вселенській Пам'яти. | хижий чейаситний погляд палія герострата, який ненавидить поезію життя, не ТИМЛячУИ що рукописи не горять, і понурии рі пницьким позір того, ХТО "зносить сокиру на Поета і на квіти його душі -- Поезію, сліпоту того, ТО ПЛлюх В цю душу - байдужістю, брутальністю, хамством Бог зберігає все до Суду ( ОВІСТИ -- страшного суду Й даремно нині десь ховаються од світу чи топлять рудименти СОВІСТИ В горілці творці є справи М 37506» -- кримінальної справи на «нигу, ймення котрій -- «Чага» | Ось нн, театр абсурду. Його вінець. У «найгуманнішій» -- до самих, ЩО ожрагн | бсевидяще Око бачить усе. | навіть те, як ви тряслися від ЗЛОСТа Се СИлоЇ люті за кагебешними кованими дверима. читаючи собі вирок "Чово, що будить рабів. Ви не могли не поховати той хораючуй АЙ, До РоКлиХ ЛВ підневілький лмюд-народ на Майд зо тим м«аперій салом не знищити, - Чуєте, раби сала! Чим раб нищим, 7- перія кита. Нема вогию без кресала, -- Чуєте, раби сала» їягато, сій як багато іх. глухих, ще й нині, вже у СВОЇЙ. самої чіт Тай звідки їм отим словом причаститися, коли кийжка вийшла мі прям чакладом -- / півтора тисячі примірників І розчинилася р межах ОДНОЇ кіста. | хиво, з любов'ю видана, спасибі видавцям Р зиннеччнннаннне он онаннееанниннннмний ноиинцій нні тих - ні и оо НН і- ДР р п А вдержаві, куди не озирнешся, і нелише розсипами на книжкових стендах розкладках. скрізь «богатиє тоже плачут» Араби сала готові ПШТИ за ТИМИ, Хто знову кличе їх у день учорашній пої концтаборами І психушками. . Ї невтямки їм. що воно тако, і з чим її «ЇДЯТЬ», ОТУу Чагу «Чага -- це потворний чорним наріст на биий корі берези. «Чага» 7 Ченозва другої книжки Тараса Мельничука. «Чага» -- це третій том кримінальної справи М37506 Чотириста двадцять дев'ять сторінок машинопису, обгорнутих коричневим лубом і скручених дротом. На титулі два штампи: «Видав: ництво «Радянський письменник» та «Спілка письменників України» Вхідний МІ169. 15 квітня 1971 р.» Вихідного номера нема -- репресивний механізм єдиний, нема жодного резону передавати справу з однієї інстанції в іншу, ставлячи реєстраційні штампи, адже обидві інстанції роблять, по суті, одну кастрацію думки, возведену в ранг державної політики. Чотириста двадцять дев'ять свідків кричать мовчки, лише на кожному п'ятому з них впаяно, як впаювався номер в'язням концтаборів, невідому абревіатуру: ОНИЛСО, А що воно таке, ОНИЛС2, як його розшифрувати -- хто знає? В однойменному з книжкою вірші йдеться про те, що чага -- потворний син красуні-берези -- муляє очі людям, отож, «прийде людина і хекнувши, вжене громіздку сокиру між чорним тільцем сина і білими грудьми берези. Відколе наріст, і на його місці довго зяє незаживаюча рана. З рани тече прозоре молоко, яке ніхто не п'є, навіть птаха». Береза поволі сохне і помирає, а сина її рубають на шматки і варять з нього мщним чаговий чай. Аналогія досить прозора -- вирубують з тла Вітчизни найліпших поетів, рубають їх на шматки і варять у дев'ятьох колах пекла, годують чаєм їхньої крові заскобочений нарід, аби приспати цим диким наркотиком туту його недоречної пильності. І від того з ран Вітчизни тече прозоре молоко, яке ніхто не п'є, навіть птаха. І сохне Вітчизна, от-от помре...» (Іван Андрусяк «Тарас Мельничук «Чага». Справа М37506», часопис «Гуцульський край» від 30 жовтня 1993 року). - Та недіждалися -- невмерла! Живе, хоч важко, але крок за кроком долає у поступі, Хоча і досі «Є прах. Є страх... 3 Софії капле кров, Аж захлинулись Золоті Ворота, І жебраком йде до Москви Суботів, А до галер прикований Дніпро Везе своїх братів й сестер в неволю Повз москалем згвалтовану тополю. Випробування -- промисел Божий. Бог - -требавірити! -- бачитьусе. І воздасть терплячим 5. «ТОВАРИШІВ-ПАНІВ БАГАТО, А КНЯЗЬ РОСИ - ОДИН» Гадаю, знайдется колись на світі ще один Чезаре Ломброзо і напише не лише про такі категорі, як «геній і божевілля» (а живучи в Україні, знаменитий пталісць значно б розширив свої психологічно-антропологічні умовиводи, бо у нас оця межа -- між генієм і божевіллям -- значно хисткіша, тонша, як лезо Оритви), а й про категорію атеній і побут» Звичайно, в світі спроби вже такі були, але на занадто млявому матеріалі здається, геніальний Гьоте удостоївся чести, аби кожен його крок Ффіксувався мтописцями-сучасниками У цивілізованому світі геніям легше: багатьом із них невідоме таке поняття, як побут; їм усе і так дістається на блюдечку з голубою чи рожевою каймою. Отож, сиди собі, пане Тьоте, мереж безсмертні рядки про юного Вертера чи Фауста, або, пане Ім ярек, вишивай, малюй добувай чудеса зі скрипки чи піяна, замкнися в своєму світі шкарлупині і-- дер ай во славу Всевишнього. Тіло відПОЧИВАЄ, душа у вись рветься длежто-- у світі цивілізованому! Тепличних генив у нас, здається, не було, Бо ми живемо в іншому од світу вимірі. Де у генія кожен нерв оголений Де він повинен відбути свою Голготу, не минаючи жодного кроку Його, вивершуючи в муках свій шлях до Єрусалиму . Де кожну мить вгризається у мозок гнівне «Розпни його!» Томуй у наших генів рядкам вузько -- думкам просторо Кожне слово -- вулкан! А потім, по життю, жертовник том кволо роздмухують, та и гріються бІЛЯ НЬОГО «гени бомбетля» -- навко ломистецькі ООлЛОНкИ та ердельтер є ри Писати про побут людини, у якої його майже не було, в елементарному розумінні цього слова, важко, Тим паче коли ця людина -- сє человек -- жила за принципом! усе моє ношу при собі мертві я теж буду мертвий беруся по тому що куди не піду по можу знанти свого дому 3 трудом знайшлася крівля для Тараса. уже увінчаного лаврами свого Великого Попередника -- Шевченка, коли сонце його стрімко хилилося до обрію. Коли уперше після блукать поневірянь виршив, що житиме не у столицях -- у Коломиї, поближче до рідних пр, де вільніше птахові і пісні літається, перебивався випадковими нічліжками У друзів, атой у мкарнях «відлежувався », знаходив прихисток у Давінки любки, яко Довбуш новоявлений А потім із житла щось -- при загалованій трап і слабких легенях у чоловіка -- давали-забирали, -- 1не зрозуміти всього Та й навщо. Ї так усе ясно підлімаю каміння -- самі черв яки а соїця нема |я не знаю це мто чи це зима що сонце є | сонця пома грим утримало його на цьому СВІТІ сонце оте, що спалахувало п души ної нь ні - Р щомиті рядками боліо Бувало й -- чого гріха тати -- дозволяла утратити відчуття абсурду метушні довклля й чарка оковитої, за що не раз злими язиками каменований був Траплялося й прше. Одного разу якесь мурло з «екологічної» маліщії -- була така у Коломиї -- штурляло чоботами змордованетіло Князя Роси за те, що заголосно розмовляв на вулиці, а то й пісню затягнув, хильнувши зайву чарку. А потім чаркою і відкутилося, аби розголосу й ганьби не було, 1 ось -- Тараса нема, а воно тепер сидить, квадратне, налите смальцем, у ларьочку -- «пепсі-фанту» продає Бо що йому сумління. Мурло 1 є мурло Тарасові Мельничуку легше було спілкуватися з тими, кого обиватель зневажливо називає «дном общества». Бо там, принаймні, усе просте, без фальші-лицемір'я іюдиних цілунків. Ботам -- природна незагнуздана стихія 1 -- погибіль таланту («а Соломон мовчить у келишку »). Тані, внутрішній вогонь палахкотів -- спалював-очищувавтіло, не давав занапастити душі серце місяцем повне світить тополя квітуча томлюся знічев'я у світі а то все - прекрасне й минуче Життя згасало. Ї -- сам як палець, невлаштований, необігрітий, чужий, незрозумілий оточенню. Не знаю, чи зворушив когось відкритий лист до земляків коломиян - -«Люби свого ближнього, як себе самого» - - професора Львівського університету Василя Лизанчука, видрукуваний у «Віснику Коломиї» від 21 грудня 1994 року. Та щось поправити вже було пізно: лікарняна палата смертним одром устеляла ліжко Поетові. Наводжу фрагмент із цього листа: «...Знаю, Що громадськість, Насамперед коломийська, неоднозначно сприймає й оцінює нинішній доволі складний моральнопсихологічний стан Тараса Мельничука, якого, на наше щастя, не встигли знищити на смерть комуністичні опричники, Однак Долю його перемололи, перетовкли. Чи нетому Тарас безпорадний у побуті, не дбає про свій, так би мовити, зовнішній вигляд, інколи різко, гостро, безапеляційно висловлюється, не цурається чарки оковитої чи склянки пива?.. Можна помітити, назбирати, зібрати докупи чимало недоліків у Тарасовій побутово-життєвій поведінці. Але чи вони, оці мінуси, повинні бути визначальними у ставленні до нього, в ОЦІНЦІ Тараса Мельничука як оригінального, неповторного, талановитого українського Поета!» -Забігав зчаста до журналістів. Ділилися чим могли -- папером, ручкою, оптимізмом молодечим. Хоч як пірко було не раз - - усміхався. Невинно По-дитячому ніжно. Хоча у глибині душі, можливо, й кривда сиділа -- на «товаришів», які загратували сонце на роки, і на декого зпанів - - «професійних українців», які під вишиванками серця не мали. І навіть злостився Інколи, якщо до нього зверталися «Пане Тарасе...» «Товаришів-панів багато, а Князь Роси - один!» --відповідав гідно. 6. «...ВІЗЬМИ МЕНЕ НА ЦІЙ ТРАВІ...» Ще не знайшовся той живий, хто б фільм життя прокрутив у зворотньому напрямку. А він - живий серед мертвих і мертвий серед живих -- що бачив Тарас у фільмі своєї душі, яка йшла на розмову з Богом" Напевне, роси, трави, яким поклонявся і над якими владарював, ї Сонце, Світло, якому служив 1 в якому розчинився назавжди, і свій міраж -- Карпати в цих горах я засипав комори неба зірками в цих горах я росу не ударив і не зламав пасткою крил жодному звіру й людині в цих горах в цих горах на Україні А ще було у тому фільмі , Та ні, не будемо про ці категорії говорити за Поета, він відповість за себе сам - яке найбільше щастя 1 нещастя випало на його долю «Нещастя.. Торік (І900р.-- В.Г) я звіз в Уторопи від друзів РУКОПИСИ СВОЇХ поезій за двадцять років, які ховав, аби кадебісти не вимотували з мене душу | не мучили мою рідню. Там був увесь мій доробок, десь на 5-6 збірок. Я вже одав за роботу, бо коли пити, то пити, а коли жити, то жити | ось Хтось підпалив нашу родинну хату 1 згоріли всі мої вірші Та й Тарас згорів разом з ними Отаке моє А щастя... Я такого слова, такої категори взагалі не знаю. Я мав щось більше від щастя, навіть слова такого не підберу. Може, це сто чи тисячу щасть разом? Не знаю.. («Я іскорка Мого», «Вісник Коломиї» від І7 серпня 1991 року) Пішов від нас Тарас -- на дикі трави І на чисті роси. А сонце сходить 1 заходить без нього | трави буяють, які він любив. І роси переливаються"бринять на сонці золотими дзвіНОЧКОмИи. 1 не все ще, відає Бог, загублено, не все Моріло"здиміло, пішло у небуття. Придивімося ло ізумрудних крапелин роси -- володінь Тараса, його стихії він там, із ними, Й у них. Ось вопи, його написані і нонатисані вірші | Послухаймо найменшої Оилинки, найчистішої сльозинки роси, почуймо, як заповіт Князя Роси, слова Тараса візьми мене на цій траві візьми ми ще живі ій к ой Кк; . 41 ок - 4 «Да. зр Ії жу - б най Р ер РИ зер, 4 4 ку чис Ру щі Р ки окон ії да М "а м щі алею - ої -, и "|
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

п ЕЕ цю осо нн нн пив ана о о лю А р - п ЕР ПРИ Р о -.- п и КЛЕПРОСКОЧЗІ СФІТЕРЕСОВ ДАРУЮ ЛЮДЯМ ОДРАЗУАНОВІ КНИЖКИ ПРЕЗЕНТУВАЛА 22 КВІТНЯ У БУДИНКУ ЛІТЕРАТОРА КИЇВСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ КАТЕРИНА ПАСІЧНА: РОМАН «ЗІРКА БЕЗ НЕБА, АБО ЕЛЕГІЯ ДЛЯ ВСЕСВІТУ» (І ПОВІСТЬ «ТРЕТІЙ ЗАЙВИМ»), «СОНЕТИ ДЛЯТВОГО ІМЕНІ», ПОЕМИ «МОЛИТВА ПТАХАМИ», НОВЕЛИ І ПОВІСТЬ «ДВА АНГЕЛИ НАДТВЕРДЮ НОЧІ», ОПУБЛІКОВАНІ ПРОТЯГОМ 1995-1996 РР., ЯК ДОДАНІ ДОРАНІШЕ ВИДАНИХ ІїКНИЖОК: «НІЧНИЙ ЕКСПРЕС», «АТЛАНТИДА», «ЧОМУ ВОРОНА ЧОРНА», «ВІНЕЦЬ ТЕРНОВИЙ». ПИСЬМЕННИЦЯ ПРОКОМЕНТУВАЛА ЦІЮ ПОДІЮ. - Усі 4 книжки вийшли у різних видавництвах так званим «коштом автора», із залученням спонсорських коштів. Це означає, що якби авторка пе взяла на себе клопоти з оплатою публікацій, рукописи були б поховані в її особистому архіві. А домашній архів уже не вміщується у шафі, і лише авторка знає, що вже підготовлено до друку книту прози «Фортіссімо», або хоча б ось ці книжечки оповідань І віршів для дітей: «Гороб'ячий снайпер», «Гиля, гиля, гусоньки», «Морква у намисті», «Концерт для вітру і беріз»... Поштовх одержала від Святого Письма, дечасто наголошується на важких часах, які називаються «останніми днями» перед Господнім Судом: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозпеважники, батькам неслухняні, невдячні...| Люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши» (2- е Послання св. апостола Павла до Тимофія, 3:1 - 3,13). Діячі церкви стверджують, що ці «ТЯЖКІ часи» давно наступили -- у період світових минулих кровопролитних воєн. Ще ніколи не було такого огидного плодоношення злого духа у ВИГЛЯДІ порнографічних фільмів, видать, таких, що пропагують неліобов до ближнього, убивства, насильство. Тепер кожен СоОвІіСНиИЙйЙ ТВОрець (якщо він майстер гуманістичного напрямку) не може сидіти склавши руки, а -г р и окладає спог сили мч розквіт духовності. Коли у світ виходить пише 3-5 відсотків пидань українського мопою, пвважато за необхідне дДОЛУЧИТИ 1 СВІЙ ГОЛОЇ ДО СПЛЯТОЇ спрарви очищення душі Впажаю, що людям тепер потрібні сонети про небсєсну ліобоп Роман «Зірка без пеба, або І.легія для ЮВсеспіту» розкриває натомино ПріІХАЕ ГО ШІЛЯХИ Певер нення душі до Істини, до Бога Каливська Церква св Миколая, яка дала багатий матеріал і стала прообразом націолальної святині у моєму сепіЧчНОМУ ПОЛОТНІ, ВЖе 5 років діє. А роман про їі реставрацію, написаний 1985- 1990 рр., явно застарів. Аби прислужитися святій справі й пришвидшити випуск роману, я змушена була продати своє фортепіано ії жіночі прикраси, ана виручені кошти було зроблено комп'ютерний набір книжки Вважаю, що літератор виконує своє призначення наполовину, якщо його твори лежать забуті в домашньому архіві и нетворять ніякого поруху в душах читачів, тому прагну реалізувати своє призначення активніше. Деякі знайомі літератори заздрять моїм надрукованим книжкам із даними про спонсорів на палітурках. Спонсори таки допомагають мені, проте велике навантаження падає також і на плечі автора сюжетів - де т як заробити кошти. Аби мені не заздрили, розповім про свій виснажливий 1 ніким не помічений труд удома (вечірній та нічНИЙ, уривками після рукописів). Останні роки я - непогана рукодільниця беру участь у створенні нових моделей жіночого одягу для КИЇВСЬКОЇ асоціації ділового співробітництва «Вершина»: плету мережива ручної роботи. Ця ж асоціація допомогла оплатити моб книжку прози «Два ангели над твердю ночі», надавши довгострокові кредити, Парадокс, але щасливий: кпижка вже побачила світ, а їхня авторка ще відроблятиме мережками кредити. Постійно просила 1 прошу помочі у Всевишнього Творця: пошли на мою дорогу меценатів, благодійників, які допоможуть винести у світ скарби небесні, а киижки я потім роздарую людям... Ї таки дарую книжки людям' Свою давню ктижечку «Чому В Р - У ЕЕЕНЕЕННИЕ поропма чорна» я персдала у шко ії дитсадки Миєра Те япляюєм власником усього тиражу багатотисячти колективи, які пклач- | дають кошти у публікації, одержують мої книжки сотпіями У продаж надходить 30-40 авторських книг "більше й книгария пн приймає!), тай ціни на мої кийж КИ УДВІЧІ НИОКЧІ Проти Іхньої фактичної собівартості -- цедля тих чЧИТачий, ЯКІ ЦІКЯаВЛЯТЬсСЯ МмОоСІО творчісто, аятм особисто не можу | Ппручити новишку Літературна робота найчастіше дарується ліодям. Багаторічні потуги майстра літературних сюжетів у романі, повістях, новелах, посмах, сонстах жодним видавництвом не оплачувались. Із духовною домінантою у житті мені соромно й мріяти про якийсь гонорар у грошах, «виторг за книжку» - це так дрібно проти вищої мети літератури. Адже усім лю: дям обіцяна нагорода куди більша: «Чого око не бачило Й вухо НЄ чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його. Бо ми - співробітники Божі...» (1-е Послання св. апостола Павла до коринтян, 2:9, 3:9). Скажімо, нагороди у Вічному Царстві ще довго чекати, алевже й тепер я маю свою нагороду - дуже витончену, яку не всі мають або не цінять: духовна насолода у процесі творення; коли у святому натхненні душу вивищує над суєтою магія текучих слів, ЯКІ творять нові художні картини, це процес єднання зі Святим Небом. Поділяю думку німецького Ффілософа А. Шопенгауера: насолода не у славі, а в процесі творення, у тому, чим заробляється сама слава. Що у такий важкий час виходять у світ МОЇ книги - справжнє чудо небесне, за що я перш за все дякую Всевишньому, що послав на мою дорогу благодійників, спонсорів, художників, які благородно прогліострували книги, - це Олена Оснач, Волхв С лововежа, Миролюб Федишин Чотири нові книти, вирвані з домашнього, приватного архіву в світ, - тодар Україні од Святого Духа, Який навіяв автору літературні сіожети і повсякчас окрилює у скрутні часи, не дає знпевіритись на пелегкому полі бою добрих і злих ідей «.Ми дуже часто забувасмо, що поняття «правда» складається 3 двох компонентів: інформативного та духовного, через що, роблячи наголос но першому 1 забуваточи про друте, входимо в закляте коло правди заради правди, яка схожа на зачарованого стоголового дракона -- ми стинаємо мечем одну голову, ад замість не) виростає Дві НОВИХ, Іі так до безкінечності. Ми не маємо прова битися зі змієм мечем»,-- про це і багато про що інше говорив Мирослав Маринович на своїти творчій зустрічі з громадськістю Львова, що проходила в Етнографічному музої 1 є черговим заходом з зустрічей «Третє тисячоліття », які проводить ЇОрій Неборак Філософ, письменник-правозахисник, багаторічними в'язень радянських політичних таборів, Мирослав Маринович зберіг, на ВІДМІНУ ВІД багатьох з товаристпа дисидентів, чистоту своїх первимних ПОМИСЛІй, думок, світосприйняття. «Треба бути, -- каже він, - - ДИСИДОнНтОмМ не ТІЛЬКИ в царстві облуди, але й у царетткі «СЛОВО ПРОСВІТИ» ЗАСНОВНИК - ВСЕУКРАЇНСЬКІ ТОВАРИСТВО ПРОСВП А" циклу ненависті... Анти - - мені несприйнятне. Анти приводить нас до того, що всі антагоністи комулистів матоть більшовицьке обличчя» Тобто зло пе можна подолати анти-злом, а тіЛЬКИ ДдОбром -- це було головною тезого псісі зустрічі Розпошдоючи про себе, письменник мусив таки торктутись тої теми, про яку казав на початку ДРАКОНІВ УБИВАТИ ЗАБОРОНЕНО зустрічі, що вона буде наразі недоречною. Але що поробиці, коли своє переродження Маринович виводить з інкуратора дисидоетігство -- ізолятора КДБ, де всього за три дні перебування, писля першого арешту, а галицького украшця з-під Добромиля, що оутп сповненим різних мрійливрих Ффаонтами, сформувалась цілісна ОСООИСТІСТЬ З власними переко найнями, світоглядом | Навіть «Д|риілософісто, яку образно можна охарактеризувати «ТОЛЯХ ВІДА гусені до метелика» ШЕФ-РЕДАКТОР ПАВЛО МОВЧАН РЕДКОЛЕГІЯ: ЮРІЙ БАДЗЬО, ЯРЕМА ГОЯН, ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА РЕЄСТРАЦІЙНЕ АНАТОЛІЙ ЖУРАВСЬКИЙ, СВІДОЦТВО Ме 1007 ВІД 16.03.1993Р. | ДНАТОЛІЙ ПОГРІБНИЙ, ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРІВ, ІВАН ЮЩУК «Найважливішим і найважчим в тих обставинах зони було залишитись самим собою, зберегти свос я, -- пригадував Мирослав Маринович, -- а що це мені пдалось, засвідчує такий епізод з мого табірного життя: якось зонівським «опер» про щось сперечався з дисидентами, а я проходив поряд | "опер" покликав мене, а КОЛИ Я підійшов, то звертгувся до Інших з1 словами: «Ну, пот Маринович не даст соврать...» Більшої випогоро ди за ці слова від «опера» для мене, того, хто відбував покарам: ця за зведення брехні на радямську дійсність, годі вжесподіватись» Присутні, щопрапда, не ПОГОдились з Такої «пищою нагородою» г: висловили думку, що Шевченківська премія набагато більше б личила Мирославу Ма римовичу за його творчим доробок, ахто мас сумито іІцЦодО цього-то нехай розшукає і прочитає кий гу М. Маримовича «Україша лорога через ПУСТелЛІО», яка вийшла й Харкові У 1903 БОЦІ Богдан Гордасевич мово ПРОБВИТИ є фон й буки" || 772 вени РРБРРРРРРЕ нний ЕЕ ПРІ РРР РР РЕ ння не ей кни: щща щини ні с ІОРИІО ВАСИЛЬОВИЧУ БАДЗЮ з ДОРОГИЙ ЮРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ ВАС, ВІДОМОГО ПРАВОЗАХИСНИКА, ПУБЛІЦИСТА, | ПИСЬМЕННИКА, ОДНОГО З ДУХОВНИХЛІДЕРІВ МОЛОДОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, ЧИЯ ДУМКА І СЛОВО ВИСОКО ЦІНУЄТЬСЯ ГРОМАДОЮ, ПРСВІТЯНИ УКРАЇНИ ЩИРО ВИТАЮТЬ З СО-ЛІТТЯМ ІБАЖАЮТЬ ДОВГИХРОКІВ ЖИТТЯ ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ, УСІЛЯКИХ ГАРАЗДІВ, ЩАСТЯИ ЗДОРОВ'ЯВАМ І ВАШИМ РІДНИМ ХАЙ КОЛОСИТЬСЯ СЛОВО И ПЛОДОНОСИТЬ ДУМКА, ХАЙ БУДЕ З ВАМИ ГОСПОДНЄ БЛАГОСЛОВЕННЯ! ЛІОДСЬКЕРОЗУМІННЯ! З РОСИ Й ВОДИ, 3-ПІД ЯСНИХ ЗІР, ВІД ЧИСТОГО КОРІННЯ! РЕДКОЛЕГЯ «СЛОВА ПРОСВІТИ» ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ПРАВА ЛЮДИНИ - ПІД ЗАХИСТОМ ЗАКОНУ до редакції газети «Слово Просвіти» звертаються громадяни, трудові колективи, зчаста нарікаючи на порушення їхніх громадянських прав і свобод, створення перепон при реалізації ними своїх конституційних прав зі сторони службових осіб, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівників установ, організацій і підприємств, незалежно від форм власності. Розглянувши і проаналізувавши ці звернення, юридична служба газети звертає увагу читачів на те, що 31 жовтня 1995 року за М 402/95 - ВР за пропозицією Президента України Верховна Рада ухвалила закон, яким надає право громадянам і трудовим колективам звертатися зі скаргами до суду, якщо вони вважають дії, рішення або бездіяльність державних органів, окремих службових осіб порушенням їхніх прав. Це стосується вирішення земельних, житлових, майнових питань, проблем паспортного режиму, власності, трудового законодавства та інших. Закон регламентує порядок трудових колективів після звернення до суду, який пере-пред'явлення судові дбачає подання скарг за місцем відповідних витягів з протокопроживання суб'єкта оскарженду або доручення, оформлених ня. Скарга подається до Суду У згідно з Цивільно-процесуальдвомісячний строк віддня, коли ним кодексом України. скаржник дізнався, або пови- Якщо службова особа, дії нен був дізнатися про пору-якої оскаржуються, не працює шення його прав чи свобод; У на попередній посаді, СУД залу-місячним строк від одержання цає до участі у справі службову скаржником ПИСЬМОВОЇ особу, до компетенції якої вховіІДПОВІДІ про ВІДМОВУ В дить вирішення питання задля задоволенні скарги органом ви-усунення порушених прав щого рівня стосовно органу, За результатами розгляду який ухвалив незаконне прави заявника суд ухвалює рішення або здійснив незаконні рішення і при обгрунтованості ді з порушенням прав скарскарги про неправомірність дій жника. зобов'язує відповідача (|або дер- Якщо громадянин-скаржник жавний орган, інші юридичні протягом місяця не отримав особи) задовільнити вимогу за- ПИСЬМОВОЇ відповіді ВІД явника й усунути порушення керівних органів або служооабо поновлює його порушені вих осіб, він має право негайно права чи свободи звернутися зі скаргою безпосе- Рішення суду з розглянутої редньо до суду: справи може бути оскаржене у Коли ці строки звернення вищому СУДІ до суду будуть порушені самим У разі навмисного невикоскаржником, він має право нання рішення суду у справі звернутися до суду з прохан" оржавним органом, юридичною ням поновити їх, якщо доведе, ци службовою особою у визна що це сталося з поважних при" чений термін винні у цьому осо-чин. би несуть кримінальну вілпов- Закон попереджає, що скар- (ідальність згідно зі статтею 176 га про порушення прав люди" Кримінального кодексу України ни повинна бути розглянута су: дом у десятиденний строк на відкритому судовому засіданні за участю заявника (скаржни:- ка) іслуУжбової особи, незаконні дії або бездіяльність ЯКОЇ ОСкаржуються. Неявка на судове Принагідно редакція спопищає, що при газеті працю юридична служба, в якій наш читач 1 передплатник зможе отримати конкретні письмові відповіді з конкретних питань. засідання службових осіо з неповажних причин не є перешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати іхявку обов'язковою. У судовому засіданні щодо захисту прав скаржника можуть брати участь представни - ки громадських організація 1 АДРЕСА "СЛОВА ПРОСВІТИ" - 252001, КИЇВ-1, ЗАВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, 8, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ІНДЕКС 30617 ВИГОТОВЛЕНО З ГОТОВИХ ФОТОФОРМ НА КОМБІНАТІ «ПРЕСА УКРАЇНИ» Гут вам допоможуть фахово скласти заяву до суду, прокон" сультують 3 питань правильності використання при розгляді справ Указу Президенгта України про оскарження в суді незаконних дій схужбових осіо ії державних органів Наклад 5000 « АР ВН ДАЧ 7) ті
Емблема «Просвіта»Просвітянин