«Київ Травневий» · с. 11сторінка оригіналу ↗
ЄДИНА ЦІЛІСНА ЛЮДИНА
Слово Просвіти, №24 за 2004 рік
Доведено часом, що класика — бездонна діжка, з якої ще довго можна виймати несподівано актуальні для кожної доби думки. Варто лише зуміти їх витягнути на поверхню і показати під новим, часом неочікуваним, кутом. Серед вільних інтерпретацій класики на “Києві Травневому” — вистава “Облом off” у постановці Центру драматургії та режисури п/к О. Казанцева. Власне, Центр — не зовсім звичайний театр. Ідея його створення виникла тоді, коли здавалося, що в театральному мистецтві відсутні нові імена — молоді актори, режисери, драматурги, ті, які мають прийти на зміну старшому поколінню. Тож відомі російські драматурги Олексій Казанцев і Михайло Рощін, створивши Центр, довели, що талановиті молоді митці насправді існують, потрібні лише сприятливі умови, щоб розкрився і реалізувався належним чином їхній творчий потенціал. Центр існує п’ять років, і за цей час уже сформувалася генерація молодих митців, які тепер вважаються “надією російського театру”. Зокрема представлена вистава “Облом off” перемогла в номінації “найкраща сучасна п’єса” на Московському фестивалі “Нова драма” (2002 р.) “Облом off”, зрозуміло, має безпосередній стосунок до відомого роману І. Гончарова. П’єса драматурга М. Угарова за цим твором — значне переосмислення класичного твору. Він не тільки став сучаснішим за формою і за суттю — тут змінені акценти та інтерпретація характерів героїв. Зокрема відрізняється авторське ставлення до Обломова — він не засуджується (як у Гончарова), а навпаки — цей образ у виставі викликає симпатію і співчуття. І це, — незважаючи на те, що новий Обломов — особистість неоднозначна і суперечлива, часом з неадекватною реакцією на події. Та попри те, за новою версією, він — єдина цілісна людина. Він не грає ніякої соціальної ролі, він є самим собою, може тому так часто скидається на божевільного. Адже всі інші герої — нібито цілком нормальні. Але кожен грає свою чітко визначену роль, і тому вони більше нагадують маріонеток, які живуть у світі умовностей. Та безпосередній Обломов зрештою стає жертвою. І не тільки власного неробства, а й засмоктуючого болота сірого існування. Культом його життя знову стає халат. Саме в нього він ховається від життя, бо боїться його яскравих проявів. І халат у виставі — “найвишуканіша” річ, справжній ідол. Але там, у затишному халаті, можна сховатися від світу, та не від самого себе. Може, тому особливо трагічно звучать слова Обломова: “Людина померла”, які він каже про себе, ще живого. Варто звернути увагу на осучаснену назву твору — “Облом off”. Частинка “off” вказує на щось, що опиняється поза межами чогось. Новий Обломов — поза суспільством. І поза самим собою…
z
Матеріали підготувала Катерина ТАРЧЕВСЬКА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
