Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

ЧЕРЕЗ ТЕРНИ ДО

Слово Просвіти, №24 за 2004 рік

НАПЕРЕДОДНІ Двома величезними ложками дьогтю до обережного потепління українських стосунків із Заходом стали вибухи спочатку в Артемівську, потім — під Мелітополем. Хоча про високий рівень дисципліни та боєздатності українського війська його головнокомандувачеві Л. Кучмі й без згаданих прикрощів говорити під час саміту не довелося б. Урешті, й участь Президента в турецькому зібранні альянсу ще недавно була під знаком питання, офіційне запрошення надійшло за лічені тижні до події. Невипадково ще наприкінці травня польський секретар нацбезпеки Марек Сівєц, перебуваючи з візитом у Києві, висловлював побажання про необхідність представництва України в Стамбулі “на найвищому рівні”. Однак іще кілька тижнів тому про такий рівень для Києва не йшлося. Тим часом жоден із візитів до нашої столиці високих західних посадовців не обходився без ввічливого нагадування Леонідові Даниловичу про необхідність відкритих і чесних виборів. Про це говорили всі — від Збігнєва Бжезінського до Веслі Кларка, екс-кандидата в президенти США і екскомандувача збройними силами НАТО в Європі. Тема президентських виборів в Україні, напевне, порушуватиметься і в Стамбулі. Чим іще, крім декларацій, засвідчить глава держави українську рішучість інтегруватися до євроатлантичних структур, наразі невідомо. Крім того, не вдається прозвітувати про успішне впровадження військової реформи: минулого четверга парламент не проголосував за численне скорочення військовослужбовців. Єдиний український козир перед альянсом — це присутність нашого контингенту в Іраку, “гарячій точці”, якій судилося “розморозити” діалог Києва з Вашингтоном. Секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Георгій Манчуленко (“Наша Україна”) припускає, що в Стамбулі Леонід Кучма почує вже знайомі вимоги: — Ітиметься про свободу слова в Україні, проведення прозорих президентських виборів із рівними можливостями для всіх кандидатів, дотримання прав людини — тобто, всі умови, які ставляться країнам стосовно їх відповідності євро-атлантичним стандартам. — Те, що Верховна Рада відмовилася голосувати за скорочення особового складу армії, якось вплине на наші стосунки з НАТО? — Звичайно, в альянсі стежать за такими подіями, хоч ми й не зробили офіційної заяви про бажання вступити до НАТО, — є лише декларація. НАТО каже так: ви повинні наблизитися до наших стандартів у галузі оборони й безпеки, а як це робити, вирішує власне українська сторона. НАТО не ставить вимог, щоб ми обов’язково скоротили свої збройні сили, в жодному разі питання так не стоїть. На жаль, в українському трактуванні військова реформа звелася до широкомасштабного скорочення, чим фактично викинули б на вулицю велику кількість військових людей і цивільних службовців збройних сил. Звичайно, парламент не міг підтримати таку ініціативу. Потрібне певне скорочення, але не в такому масштабі, як пропонувалося. Перехід нашого війська на тривидові збройні сили, як це прийнято в багатьох країнах світу, — це безумовний позитив, за це проголосувала Верховна Рада. Це, власне, й передбачатиме певне скорочення — скажімо, на базі військово-повітряних сил і військ повітряної оборони будуть створені єдині повітряні сили, будуть вивільнятися структури, які до цього часу нерідко дублювали одна одну. — Польський контингент в Іраку розширюватиметься. Чи означає це чисельне збільшення нашого батальйону в цій країні? — Так питання не стоїть і не буде стояти. Верховна Рада затвердила цифру 1800 чоловік — за чисельністю це сьогодні четвертий контингент в Іраку після США, Великобританії і Польщі. Хоча зараз там 1653 особи, всі місця не заповнені. Гадаю, що сьогодні на порядку денному — питання відправлення туди вертольотів вогневої підтримки. — Певною мірою українські миротворці в Іраку залишаються заручниками нашого більшменш стабільного діалогу з Заходом і НАТО, зокрема. — Мені важко з цим погодитися. Якщо йдеться про якісь серйозні обіцянки Заходу, то вони можливі лише за умови адекватної поведінки української влади, яка в багатьох випадках не діє в українських інтересах. Коли буде обрано нового Президента, Захід зовсім поіншому розмовлятиме з Україною. z Людмила ПУСТЕЛЬНИК Стамбульський саміт НАТО 26—28 червня навряд чи суттєво змінить наші стосунки з альянсом, які мають статус особливого партнерства. Особливість упродовж минулих років полягає у взаємних запевненнях про добрі наміри, що наразі не матеріалізувалися якимись гарантіями чи обіцянками.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин