“...Правди пошукайте в тайниках устинських книг. Любові до людей поучіться у горя”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ФЕНОМЕН ДУХОВНОГО ПРОЗРІННЯ 6 червня ц. р. у Кобзарській світлиці Українського дому в Києві видав# ництво “Темпора” й автор Володимир Кушпет провели презентацію уні# кальної книжки — “Старцівство: мандрівні співці#музиканти в Україні (ХІХ—поч. ХХ ст.)” (592 стор. з ілюстр., наклад 2000 прим.).
Слово Просвіти, №24 за 2007 рік
Олександер ШОКАЛО
Професійні одкровення автора цієї праці — знаного дослідника кобзарсько"лірницької виконав" ської традиції, виконавця на ста" росвітських музичних інструментах і педагога — супроводжувалися грою його талановитих учнів на кобзі, бандурі, торбані, лірі. Потім були проникливі виступи науков" ців, музикантів, які високо оцінили презентовану книжку, — перше глибоко синтетичне осмислення кобзарства як реліктового явища української культури. “Книга являє собою новий пог" ляд на унікальне явище української культури — діяльність мандрівних старців"музикантів, — зазначено в анотації. — Автор на основі бага" тьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європей" ської історії, показує його високу духовну місію в житті україн" ців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об’єднань ман" дрівних кобзарів, бандурис" тів та лірників, систему їхньо" го навчання, відкриє для себе таємничі “Устиянські книги”. Чимало місця у книзі відведе" но питанням реконструкції старосвітських музичних інс" трументів та способів гри на них. Видання містить багатий ілюстративний матеріал, нот" ні зразки творів із старців" ського репертуару...”. Володимир Кушпет присвятив свою працю “світлій пам’яті Пор" фирія Мартиновича” — визначного художника, етнолога, знавця коб" зарської традиції. Саме через ін" дивідуальний досвід П. Мартино" вича дійшли до нас відомості про “Устиянські (устинські) книги”, які передавалися з уст в уста ще від волхвів з язичницької прадавнини. Цю усну книгу народної пам’яті, мудрості, духовного досвіду й та" ємних дієвих знань зберігали коб" зарі — народні співці. Співці"кобзарі, мудрі старці на" лежали до духовної верстви тради" ційного українського суспільства. Кобзарство, як і характерництво, таке глибинне духовне явище в на" шій культурі, що його нам важко нині осягнути в усій повноті. Коб" зарство — релікт прадавньої сис" теми забезпечення достовірним дієвим знанням українського сус"
пільства, що гарантувало цілісність і продуктивну взаємодію всіх його верств і поколінь. Тому в “Заклина" нії” для посвячуваних у таїни одвіч" них знань устиянських книг запові" дається: “Братіє незряча! …Пам’яттю і розумом не ослаб" ніть. …Хай уст не розверзнуть ва" ших. Хай очі блудливі не узрять тайників душ ваших. Хай вуха ізуїта та церкви не учують правдивого гласу книг устинських”. “Бережися ще гірше, чим од змія скусителя, книжників і фарисеїв, ченців і пос" лушників “божих”, …і всіх прихвос" тнів пичатних законів, бо всі вони ладні зміняти тайницю на золото й похвали. …Правди пошукайте в тайниках устинських книг. Любові до людей поучітьця у горя”, — ска" зано в “Післязаклинальному сло" ві”. Саме силою правди й любові мудрі сліпці"ясновидці виводили зрячих на духовну дорогу — на шлях Ладу. Недарма тоталітарний режим знищив залишки духовної верстви в 30"ті роки ХХ століття. “Поки вустинські книги бували, то правда бувала”, — посвідчив лір" ник Гнат Сливка. Володимир Кушпет засвоїв мистецтво гри на старосвітських інструментах від Георгія Ткаченка, а через записи Порфирія Марти" новича прилучився до духовних та" їн кобзарства. Пам’ять про вчите" лів і громадянський обов’язок под" вигли його на цю працю. У вступі до книжки автор наголошує: “На по" чатку XXI ст. — в епоху високих ін"
формаційних технологій — людс" тво ще гостріше відчуває важли" вість і крихкість свого зв’язку з ми" нулим, а для України проблема по" шуків та усвідомлення свого гли" бинного коріння особливо важлива — наша історія зазнала значних фальсифікацій та нищення. Сьо" годні ми намагаємося крок за кро" ком врятувати і відновити те, що не втрачено незворотньо, що проби" вається до нас паростками з"під товстого шару руїни та забуття. Від знання й розуміння нами минулого залежить усвідомлення сьогоден" ня, а значить, і того, яким буде на" ше майбутнє. В українській історії та культурі старцівство стало тим лоцманом, який у важкий для українців час із вірою у Творця та народ утримав
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
