Інформаційний простір · “Нас не скорили, вам захищати волю”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
МИКОЛА КУЛЬЧИНСЬКИЙ: «НАШІ ЗУСИЛЛЯ ДОРЕЧНІ Й ПОТРІБНІ»
Слово Просвіти, №24 за 2009 рік
— Які події, пов’язані з роботою Полтавської “Просвіти” за останній рік, Ви хотіли б відзначити? — Найгучнішою подією став проведений вже вшосте музичний фестиваль “Мазепа-Фест”. Він має велику славу, до нас з’їжджаються люди з усієї України. Цього року фестиваль тривав чотири дні, відбулося дві кінопрем’єри: “Владика Андрей” і “Богдан Хмельницький”, які зібрали повні зали. Визначним досягненням стало ухвалення міською радою постанови про виділення землі під пам’ятник гетьманові Мазепі, встановлення якого ініціювала “Просвіта”. До цієї події ми йшли багато років. Переконаний, що полтавська громада впевнена у доцільності й потребі встановлення пам’ятника як символу української нескореності, як знаку справді нової Української держави. Також у 2008—2009 роках ми постійно видаємо нашу газету раз на місяць накладом 15 тисяч примірників. Ці три речі — вагомі й суспільно значущі для Полтави — мають великий суспільний розголос. — Робота “Просвіти” сконцентрована здебільшого у Полтаві, чи область також активно задіяна у просвітянських заходах? — Робота іде переважно в Полтаві, але намагаємося залучати і районні осередки. Торік запросили до Кременчука лауреата Шевченківської премії, режисера Михайла Ткачука. Показали документальну стрічку “Загадка Норильського повстання”, інші його фільми. Лубенська “Просвіта” славиться яскравими заходами, проведеними зокрема до Шевченківських днів. Зараз у нас працює дев’ять районних об’єднань, а потребуємо, відповідно до кількості районів, 25. Полтавська земля природно українськомовна, окрім Кременчука й Комсомольська. В ці міста потрібно вкладати багато зусиль, оскільки середовище там дуже зросійщене і вимагає активної просвітницької діяльності. А в районах в
Особлива увага — формуванню інтелектуальної еліти в Україні, її можливості впливати на модернізацію країни, захистові й розвитку національних, насамперед культурних надбань, державотворчі процеси. Гостями радіостудії у цих передачах були визначні вчені, громадські й духовні діячі: директор Інституту літератури НАН України академік Микола Жулинський; відомий економіст, канадієць українського походження професор Богдан Гаврилишин; президент Міжнародної асоціації україністів академік Ярослав Яцків; публіцист, редактор часопису “Наша Віра” Євген Сверстюк; глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет та інші. Пропонуємо читачам невелике есе, власне, спостереження найактивнішого учасника цієї радіопередачі, голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народного депутата України, письменника Павла Мовчана.
ВМІЙТЕ СЛУХАТИ… Що визначає цілісність натури? Не лише вчинки, не лише декларування високих істин, не лише, напевне, непохитність характеру, а й уперте, послідовне відстоювання спільного ідеалу, який викристалізовувався впродовж тривалого часу, випробовувався на стійкість не одним поколінням, і як дзвін, не був надтріснутий від потужних зударів.
умовах теперішніх економічних реалій потрібна, так би мовити, економічна просвіта. Інформація про споживчі товариства, як їх створювати — цим Полтавська “Просвіта” прославилася ще до Першої світової війни. 1908 року у відповідь на заборону осередків “Просвіти” на Полтавщині було створено перші споживчі товариства, що об’єднували селян у кооперативи, які могли отримувати значний прибуток іна ці гроші вели просвітницьку роботу. Такого напряму нам нині й не вистачає, дуже добре це усвідомлюю. — Чи долучаються до співпраці інші громадські організації? — Ми постійно співпрацюємо з громадськими організаціями, наприклад з “Українською справою”, з організаціями, що борються з проблемами наркоманії. Нині найпотрібніша співпраця в селах, де слід створювати організації для боротьби з алкогольною залежністю. Тут самих наших зусиль не вистачає, потрібна адекватна державна політика в цьому напрямі, проте наші старання також доречні й потрібні. З досвіду дореволюційного просвітянства знаю, що під крилом
Тому найменше поторкання дзвону пробуджує чистий звук, який криється в чистоті й цілісності литва. І мені часто вчувається, що вустах багатьох, хто всує вимовляє слова “Україна”, “українськість”, “українська мова”, “українська культура”, присутня шепелявість, надщербленість… У голосі ж Олександра Коновця — багаторічного ведучого програми “Дзвони Просвіти” — чути тиху, але чисту ноту радості, тривоги, стурбованості. Трагічність національної долі, історична її непередбачуваність Олександра Коновця хвилює. Випробування, які випали на останні покоління українців, стають підставою не для розчарування, а дода-
“Просвіти” багато громад ліквідували в селах шинки, і це перешкоджало алкоголізації селянства. — Чи готує “Просвіта” заходи до 300-річчя Полтавської битви? — На цей рік готуємо заходи в межах “Мазепа-Фесту”: приїзд Івано-Франківського театру із постановкою “Солодка Даруся” за романом Марії Матіос, покази фільмів найкращих українських аніматорів, вечір героїчної української пісні, виступ хору “Чумаки” й оперних співаків Петра і Павла Приймаків. Поза рамками фестивалю плануємо видання книжки полтавського автора Валерія Волоскова “Останнє кохання Мазепи”, розставляємо щити на трасі Київ—Харків з останніми словами гетьмана “Нас не скорили, вам захищати волю”, виготовляємо прапорці на відзначення 300-річчя українсько-шведського союзу. — Який стан справ зі спорудженням пам’ятника гетьманові Мазепі? — Зібрано понад мільйон гривень, ми розплатилися за постамент, залишилося розрахуватись із комбінатом “Художник” і авторською групою.
ють сили, зміцнюють у вірі в українські ідеали. Терплячість і непоквапливість — також від переконаності, що надія на українське національне відродження не є ілюзією чи марнотою, як і віра в Бога. Адже людину, в якій згасла віра в загальнонаціональне, обсідає пустка і звиродніння… Олександр як ведучий програми передовсім постає не як полеміст, що намагається переконати співрозмовника в правоті своїх аргументів, а як співрозмовник. Справді як спів-розмовник… Він уміє слухати, він чує, він, якщо думка запрошеного на розмову суголосна його власній, ніби підсилює її своєю присутністю. Якщо потрібно уточнити не до кінця з’ясовану
Пам’ятник буде встановлено 23 або 24 серпня. Голова міської ради пообіцяв, що жодних перешкод не буде, і я не сумніваюся, що пам’ятник стоятиме. До збирання коштів долучилися сотні, якщо не тисячі з усіх куточків України. Харків, Львів, Рівне, Донецьк — звідусіль люди надсилають кошти. Це буде справді народний пам’ятник. Нещодавно одна бабуся принесла сто гривень по гривні! Це зворушує. І таких випадків дуже багато. Також сподіваємося на підтримку підприємців, які запевнили нас, що проблем із грошима не буде. — Полтавське об’єднання — одне з небагатьох, що підтримують власний сайт. Хто займається представленням полтавської “Просвіти” в мережі? — Цим займається молодь. Сайт потребує постійного вдосконалення, але для цього нам потрібен штат. Поки що він функціонує на громадських засадах. На щастя, молодь віддає час і енергію для громадської праці. — Які книжки вийшли цього року за сприяння “Просвіти”? — Ми долучилися до видання спогадів політв’язня Леоніда Рябпозицію співрозмовника, він робить це делікатно, ненав’язливо, як це буває в родинному колі, в колі друзів, однодумців… Ми добре знаємо, звідки сила у вірян… Справді, ключовим поняттям для них є віра. І людська душа випростовується з кожним щоденним самоутвердженням людини у вірі. Вона стає суголосною тим душам, які прагнуть істини, прагнуть добра іншим, спокревним тобі, прагнуть порозуміння. Задля цього і створювалися “Просвіти” як добровільні об’єднання співрозмовни-
Так називається авторська радіопередача професора Київського національного університету Олександра Коновця, яка ось уже сьомий рік звучить на Першому каналі Національного радіо. Це діалоги з просвітянами — відомими діячами науки, освіти і культури, присвячені актуальним питанням національного просвітництва. Серед них чимало авторів газети “Слово Просвіти”. Характерна риса цих передач — публіцистична ретроспекція подій і явищ духовного буття українців, прагнення автора і його співрозмовників простежити логічний зв’язок минулого і сучасного. Ідеться не лише про маловідомі факти й імена учасників історії культурно-національного відродження, а й розкриваються світоглядна, етносоціальна й ментальна сутність феномену українського просвітництва — саме ті універсалії й константи, які впливають на сучасні проблеми і багато в чому пояснюють парадокси нинішнього суспільства.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
