Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Рік Маркіяна Шашкевича · “Кожне слово, кожна строфа його мають велику силу, кличуть до дії, до єднання, до оборони рідного слова”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ВІДКРИВАТИ ВИДАТНУ ПОСТАТЬ ПОKНОВОМУ

Слово Просвіти, №24 за 2011 рік

У понеділок, 6 червня, в Народному домі с. Вузлове відбулися Міжнародні Шашкевичівські читання на тему: “Маркіян Шашкевич — мислитель, поет, священик, громадсько&політичний діяч”. Читання організувало Львівське крайове товариство “Рідна школа” (прези& дент П. І. Сікорський) спільно з Інститутом українознавства НАН Укра& їни (професор Ф. І. Стеблій) за підтримки Львівської організації Націо& нальної спілки письменників України (голова — Я. Г. Камінецький, го& лова оргкомітету — Р. М. Лубківський), районної організації товарис& тва “Просвіта” ім. Т.Шевченка (голова — Ю. М. Сухар) та органів ра& йонної і місцевої влади (М. С. Богіра, В. В. Жук, А. П. Близнюк). Ярослав САВЧУК, кореспондент “Народної справи” Участь у заході взяли сучасні українські письменники, науковці, представники Церкви, районної та обласної влади. Відкрив читання вступним словом Р. М. Лубківський, який надав слово для привітання М. С. Богірі, С. І. Бурку, В. В. Панасюку, о. Я. Михалюку. Президент ЛКТ “Рідна школа”, доктор педагогічних наук, професор П. І. Сікорський зачитав листи-привітання до учасників читань від письменника, Героя України Ю. М. Мушкетика та видатного українського поета, літературного критика і перекладача, Героя України Д. І. Павличка, котрі з поважних причин не змогли прибути на читання особисто. Митрофорний протоієрей, декан Радехівський о. Ярослав Михалюк передав вітання і благословення від правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської єпархії Владики Михаїла Колтуна. Як зазначив голова Радехівської районної державної адміністрації М. С. Богіра, наш район може пишатися тим, що має можливість приймати в себе таке високе зібрання. Усього до участі в форумі були запрошені 33 доповідачі — літератори, філологи, історики, педагоги тощо, кожен з яких підготував власне дослідження біографії, творчості, душпастирського служіння, взаємозв’язку з діяльністю інших тогочасних літераторів і філософів, наслідків діяльності та інших аспектів особи Маркіяна Шашкевича. Виступаючі ознайомили з новими, ще ненадрукованими і маловідомими фактами, котрі допомагали слухачам щораз по-новому відкривати для себе цю видатну людину. Саме у відкритті Шашкевича в новому світлі широкому загалу і полягала унікальність і найбільша цінність спілкування. Присутні в залі — вчителі різних шкіл району і працівники районного відділу освіти, працівники культури і просто зацікавлені громадяни в ході слухань змогли збагатити свої знання, отримавши нову інформацію так би мовити, з першоджерела, якої поки що не знайти в підручниках. Зокрема особливо цікавою була доповідь старшого викладача кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка І. М. Шалати-Барної, в якій дослідниця розповіла про видання “Русалка”, підготоване до 100 річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича українською діаспорою в США. “Русалка” американських українців набагато повніша ніж аналогічне видання, що вийшло в цей же період на наших теренах, і, до цього часу, була практично невідомою дослідникам особистості Шашкевича. За словами доповідачки, тепер збірка може стати тиме 200-річчя ще одного великого сина українського народу, поета і художника Тараса Шевченка. Є можливість об’єднати всіх сущих в Україні навколо двох видатних постатей, запланувати низку заходів із включенням у їх реалізацію всіх регіонів України (створення музеїв, відкриття пам’ятників, присвоєння навчальним закладам, вулицям і площам їх імені, видання творів та ін.). Сьогодні можна засумніватися (хоча ще можна ситуацію виправити), що до 200-річчя М. Шашкевича буде опубліковане ювілейне видання “Русалки Дністрової”, а Маркіян Шашкевич і його твори будуть більш широко представлені у шкільній програмі з української мови і літератури, історії України тощо. Турбує і те, що засоби масової інформації, центральне телебачення недостатньо уваги приділяють темам, які пов’язані з життям і творчістю М. Шашкевича та його соратників (І. Вагилевича, Я. Головацького, М. Устияновича), інших однодумців. Учасники Міжнародних Шашкевичів& ських читань, присвячених 200&річчю від дня народження Маркіяна Шашкевича, звертаються до Президента України Вік& тора Федоровича Януковича з проханням: 1. Посприяти у створенні Всеукраїнського організаційного комітету зі святкування 200-річчя від дня народження М. Шашкевича. 2. Доручити органам виконавчої влади спільно зі створеним оргкомітетом розробити План заходів до 200-річчя від дня народження М. Шашкевича, передбачивши у ньому проведення і фінансування урочистих засідань в усіх обласних центрах та м. Києві, перевидання літературної та наукової спадщини Маркіяна Шашкевича, “Русалки Дністрової”, “Читанки…” та інших творів М. Шашкевича, створення музеїв, де жив і працював М. Шашкевич (с. Гумниська і с. Новосілки (Буський р-н), с. Нестаничі (Радехівський рн), ремонт музею-садиби у с. Підлиссі, де він народився, ремонт музею “Русалка Дністровая” та Церкви Святого Духа у м. Львові та ін.). 3. Спрямувати зусилля, державних служб на захист, утвердження і розвиток української мови, державних символів, на пошук об’єднувальної національної ідеї, возвеличення українських героїв, створення таких соціально-економічних умов, щоб усім націям і народам (а найперше українському) жилося з любов’ю до Бога заможно і щасливо. Рекомендувати Міністерству освіти і науки, молоді та спорту (Табачнику Д. В.): а) не проводити реформ в освіті, які призведуть до погіршення якості освіти (необґрунтоване закриття шкіл; тотальне пере-надзвичайно цінним джерелом нових відомостей про поета. На завершення спілкування було зачитано проект Ухвали Міжнародних Шашкевичівських читань, яку ми подаємо нижче. Після закінчення читань відбувся святковий концерт, присвячений пам’яті Маркіяна Шашкевича, в якому взяли участь народний артист України М. Шуневич, заслужена артистка України О. Щербакова, тріо священиків “Новий час”, хоровий колектив та тріо Народного дому с. Вузлове, художні колективи районної школи мистецтв — вокальний ансамбль “Елегія”, Маріїнський хор, народний хор вчителів “Просвіта”, зразковий ансамбль танцю “Квітанок”, естрадний оркестр “Джерело” та солісти-вокалісти, вокальний колектив районного Народного дому. Учасники виконували пісні про Маркіяна Шашкевича, пісні, що вийшли з-під його пера, а також релігійні та патріотичні твори. На закінчення концерту всі учасники разом вийшли на сцену і, за підтримки заведення підручників на електронні носії; єдина форма проведення державної атестації випускників шкіл (за комерційними тестами і відповідями до них); врахування середньоатестатного балу, екзаменування абітурієнтів, врахування різних пільг під час вступу до ВНЗ тощо); б) не переписувати історію України на догоду східному сусіду; в) запровадити 3-річну старшу школу, диференціювати її на два напрями: академічний (гімназія, ліцей), професійний (училище, реальна школа); г) зменшити кількість навчальних предметів у старших класах до 10 (5—6 диференційованих профільних, решта — інтегровані). д) зменшити кількість вищих навчальних закладів (до 100), зінтегрувавши на добровільних засадах малочисельні ВНЗ у потужні університети і зменшити кількість ліцензованих місць у них (250—300 тис.), врахувавши кількість випускників і реальну потребу у фахівцях, змістивши акценти з економічних, юридичних на фундаментальні спеціальності. е) удосконалити зовнішнє незалежне тестування, збільшити кількість балів ЗНО (до 150) для вступу до ВНЗ, ліквідувати пільговий прийом до ВНЗ, після докорінного реформування освітньої системи перейти на процесуально-елективний відбір випускників гімназій, ліцеїв до ВНЗ (незалежна державна атестація після їх закінчення і зарахування до ВНЗ за її результатами); є) прийняти загальноєвропейські підходи до ступеневої підготовки фахівців (бакалавр, магістр); ж) запровадити незалежну державну атестацію випускників бакалаврату з обов’язковим знанням однієї з іноземних мов; з) зменшити кількість навчальних дисциплін до 6—7 у ВНЗ, які одночасно вивчаються на курсі, використовуючи інтеграцію споріднених дисциплін. Ф. СТЕБЛІЙ, співголова Шашкевичівської комісії у Львові, кандидат історичних наук, професор; Р. ЛУБКІВСЬКИЙ, письменник, лауреат Шевченківської премії; І. ФАРІОН, депутат Львівської обласної ради, доцент Національного університету “Львівська політехніка”, кандидат філологічних наук; П. СІКОРСЬКИЙ, президент ЛКТ “Рідна школа”, доктор педагогічних наук, професор; М. ШАЛАТА, професор Дрогобицького державного педагогічного університету іме& лу, виконали духовний гімн України — пісню “Боже Великий, Єдиний”. Наступного дня, 7 червня, гості побували на панахиді в с. Нестаничі, де у 1838— 1841 рр. жив і трудився о. Маркіян, з участю єпископа Сокальсько-Жовківської єпархії владики М. Ковтуна, який також освятив і відкрив меморіальний комплекс на місці, де стояла плебанія М. Шашкевича. Після обіду гості вирушили на екскурсію по Шашкевичівських місцях — с. Новосілки, с. Гумниська, с. Підлисся — Біла Гора. ні І. Франка, кандидат філологічних наук, професор; Г. ВАСЯНОВИЧ, завідувач відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; П. ШКРАБ’ЮК, старший науковий співробітник відділу новітньої історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, старший науковий співробітник; О. СЕРЕДА, старший науковий співробітник відділу новітньої історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник; В. ГОРИНЬ, співголова Шашкевичівської комісії у Львові, заслужений працівник культури України, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Б. ЯКИМОВИЧ, професор кафедри історії українознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, доктор історичних наук; І. ПОКОТИЛО, вчитель історії Вузлівського природничо-економічного ліцею Радехівського району Львівської області; І. РАЙКІВСЬКИЙ, завідувач кафедри історії України Івано-Франківського національного педагогічного університету імені В. Стефаника, кандидат історичних наук; І. ШАЛАТА&БАРНА, старший викладач кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка; М. ТРЕГУБ, науковий співробітник Львівської національної бібліотеки імені В. Стефаника; А. КОРЧАК, вчитель історії Бродівської гімназії ім. І. Труша, старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею; Ю. ГУДИМА, завідувач музею історії Львівського національного університету імені І. Франка; Р. ЯЦІВ, проректор Львівської академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, доцент; Н. БЕНЬКАЛОВИЧ, екскурсовод Державного меморіального музею М. Грушевського у Львові 6 червня 2011р., с. Вузлове Радехівського району Львівської області

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин