Арт-калейдоскоп · “На книжковому фестивалі представлено майже 50 видавництв, які презентували свої книжки”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Аматори з Волині знову у Києві
Слово Просвіти, №24 за 2017 рік
На запрошення народної артистки України Оксани Пе/ кун, автора і ведучої “Фольк/мюзік”, що виходить на пер/ шому Національному телеканалі, до Києва з селища Лока/ чі, що на Волині, нещодавно приїжджав народний аматор/ ський хор “Осіннє золото”. Існує він із травня 2007 року і створено його за сприяння територіального центру соці/ ального обслуговування пенсіонерів та одиноких непра/ цездатних громадян. Вік співаків — від 60 до 70 років, але є й ті, кому за 80! Хор — активний учасник фестивалів і кон/ курсів, має почесні відзнаки. Він знаний на Волині і поза межами області. Тричі був у Києві, виступав у телепрогра/ мах “Надвечір’я”. Колектив проводить активну громад/ ську, просвітницьку, благодійну та волонтерську діяль/ ність; виступає в госпіталях перед пораненими в зоні АТО, в обласному геріатричному пансіонаті, ветеранському шпіталі, лікарнях, санаторіях. МГО “Волинське братство”, користуючись нагодою, організувало до 10/річчя хору концерт у Національному музеї літератури України.
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хореографії Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки у Луцьку Леся Косаківська, яка приїхала разом із хором “Осіннє золото”. Прозвучали українські народні, авторські пісні, твори на слова Тараса Шевченка в аранжуванні художнього керівника хору Ярослава Васильовича Матулька. Неперевершений Анатолій Гніровський полонив вибагливу столичну публіку і як драматичний виконавець поезії Великого Кобзаря, і як майстер читати гуморески. Локачинці показали і фрагмент жіночих посиденьок “Гуданьки від баби Маньки” з жартами, волинськими обрядовими піснями й танцями: “Карапетом”, “Краков’яком”, полькою. Щоб познайомити киян з особливостями вишивки і ткацтва свого регіону, наші друзі привезли старовинні сорочки, рушники — спадок, дбайливо збережений бабусями і прабабусями. Цікаво було побачити й автентичний стрій із Локачів, який продемонструвала учасниця хору Світлана Хамежук. Особливе захоплення викликала її барвиста камізелька, розшита бісером. Колектив привітали і подякували за виступ генеральний директор музею Галина Олексіївна Сорока та почесний голова МГО “Волинське братство” Сергій Володимирович Шевчук. Спільне виконання гімну волинян — “Волинь моя” Степана Кривенького, — стало символом єднання киян і локачинців, яких столична публіка встигла полюбити. На згадку про зустріч з київськими волинянами земляки отримали подарунки — випуски журналу “Волинь моя”, книги волинських видавництв. Наступного дня локачинці знімалися на Першому Національному телеканалі у передачі “Фольк-мюзік”, яку побачимо у вересні.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
