Події, факти, коментарі · “Для України бути в безпековій системі значно краще і ефективніше, ніж бути поза дієвими інститутами безпеки”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Про нейтралітет та спів «путінських снігурів»
Слово Просвіти, №24 за 2017 рік
Сергій ДЖЕРДЖ, кандидат політичних наук, голова Української республіканської партії
Проросійські агенти впливу — так звані “путінські снігурі” — з новою силою розпочали хоровий спів про позаблоковість і нейтралітет, який вони нав’язують Україні, щоб вона залишилася без будьякої допомоги з боку інших держав і міжнародних організацій. Так легше Росії продовжувати війну проти України та здійснювати окупацію ізольованої країни. Не виняток у цьому і висловлювання колишнього парламентського спікера О. Мороза, а також інших діячів, таких як Мураєв, Чалий, Балицький, що для нас позаблоковість найкраще, це принесе мир, і такий статус може нам надати Рада безпеки ООН. Очевидно, що на сьогодні нейтральний статус, як такий, не працює. Власне, Росія розпочала свою війну проти України в період, коли ми були позаблоковою державою. Я впевнений, що таке наше “безпекове сирітство” розпалило апетит Росії і прискорило початок війни. Те, що нейтралітет не діє, можна прослідкувати і на історії Другої світової війни, під час якої нацисти окупували Бельгію, Нідерланди, Данію, Норвегію, комуністи розпочали війну проти Фінляндії, а пізніше окупували нейтральні балтійські країни — Естонію, Латвію, Литву. Згодом і Швеція та Швейцарія змінили політику на догоду Рейху. Ті умовно нейтральні країни, які постали в період Холодної війни, вже не є нейтральними нині. Зокрема Фінляндія, Швеція та Австрія — члени ЄС. Якщо ЄС має спільну зовнішню політику та спільну політику безпеки, то чи є ці країни нейтральними? Якщо Швейцарія є партнером НАТО, бере участь у миротворчих місіях, місіях ЄС та ООН, то чи є це чистий нейтралітет? Нам говорять про те, що такий нейтралітет може забезпечити для нас Рада безпеки ООН. Це не лише дурниця, це цинічна провокація. Рада безпеки ООН сьогодні не може ухвалити будь-якого рішення на підтримку України — ні засудити агресію, ні спрямувати миротворчу місію на Донбас, ні створити міжнародний трибунал із розслідування збиття малайзійського лайнера рейсу МН17, а все через право вето у Росії, користуючись яким, вона блокує всі рішення. Припустимо, що Росія погодилась, і Рада безпеки ООН надала якісь гарантії для України, а через місяць та ж Росія розпочинає нову війну і наступ на українську територію. Чи має Рада безпеки ООН якісь важелі проти цього? Ні. Росія знову блокуватиме будь-які рішення в Раді безпеки ООН. Тому це ніякий не захист, це навіть не профанація, а усвідомлена маніпуляція громадською думкою для ослаблення позицій держави. Чи може бути впевненість, що Росія, порушивши український суверенітет у часи позаблоковості, розтоптавши і Будапештський меморандум, і договори про дружбу, взаємне визнання кордонів та багато інших, не зробить це знову? Впевненість є якраз у зворотному. Яким має бути механізм захисту України? Захист повинен бути реальним, справжнім. Та практична співпраця з НАТО, яка є, той діалог, який ми ведемо з Північноатлантичним альянсом є запорукою посилення національної безпеки. Членство в НАТО є питанням майбутнього, а сьогодні, власне опираючись на нашу мету набуття членства в Альянсі, ми звертаємося до наших партнерів із питаннями допомоги Україні в час теперішній. І ця допомога суттєва. Із початку російсько-української війни ми отримали від США понад 760 млн доларів на безпекові та оборонні програми, а по курсу це близько 20 млрд грн. Чи зайві ці кошти для армії під час війни? Спільні маневри, навчання, інструктори, трастові фонди, політична, матеріально-технічна підтримка, зустрічі, візити, військова медицина — все це посилення національної безпеки держави. Без діалогу з НАТО в нас було б значно більше вбитих і поранених на війні, і Росія просунулась би набагато більше вглиб країни. Тому, хоч би що нам співали “путінські снігурі” про нейтралітет, нам необхідно посилювати взаємодію з іншими країнами, групами країн, міжнародними організаціями, з НАТО, ЄС та іншими інституціями, набувати членства в них із тим, щоб ми не залишались віч-на-віч із ворогом. Тоді і перемога буде за нами, адже правда та міжнародна спільнота на нашому боці. Майно, яке є нічийне, тобто нейтральне, саме по собі є спокусою, щоб його забрати. Тому і для України бути в безпековій системі значно краще і ефективніше, ніж бути поза дієвими інститутами безпеки.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
