Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Для України бути в безпековій системі значно краще і ефективніше, ніж бути поза дієвими інститутами безпеки”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Київ переграв Москву на дипломатичному фронті

Слово Просвіти, №24 за 2017 рік

У Брюсселі та Римі відбулися два важливі саміти. Їхні рішення можуть відчутно вплинути й на подальший перебіг збройного протистояння на Донбасі. Тож логічно, що і Київ, і Москва виявили напередодні зустрічі світових лідерів певну дипломатичну активність. Сергій ЧИРКОВ Президент України в очній зустрічі заручився підтримкою такого важливого політичного гравця, яким є канцлер ФРН Ангела Меркель. Ввів у тонкощі українсько-російських стосунків новообраного президента Франції Еммануеля Макрона. Звірив політичний годинник із прем’єрміністром Канади Джастіном Трюдо. Провів низку телефонних переговорів із парламентарями і посадовцями країн Європи і США. Увінчали дипломатичні зусилля показові випробування новітньої ракети і відкрите послання Петра Порошенка керівникам країн “великої сімки”. З одного боку, Україна продемонструвала наростаючу воєнну міць, з іншого — нагадала європейцям, чим може обернутися для їхніх країн нехтування реальними загрозами і закликала не повторювати помилок минулого. А Путін вдався до звичних заходів у стилі КДБ: брудних інформаційних атак, підкилимного тиску на нечисленних політичних симпатиків і, на завершення, — передав через італійського прем’єр-міністра Паоло Джентілоні послання учасникам саміту. Знову-таки — секретне. Як показали перебіги самітів, підготовчу роботу Україна виграла. І за стилем, і за Народний депутат ВР Ірина Фріз: — 8 червня 2017 року парламент ухвалив дуже важливий проект закону. Це дозволить закласти додаткову основу для майбутніх доктринальних документів у секторі безпеки та оборони. Саме цей склад парламенту 23.12.2014 року конституційною більшістю (303 — “за”) підтримав закон, поданий Президентом України Петром Порошенком, яким було скасовано ганебну політику позаблоковості та багатовекторності. Щиро дякую спікеру Андрію Парубію за наполегливість і принципову послідовність у підтримці євроатлантичної інтеграції. Як ініціатор і співавтор законопроекту 6470, хотіла б назвати 5 основних причин, чому нам потрібний цей закон самe зараз. Перше. Політика нейтралітету виявилася не лише хибною, а й відверто зрадницькою, адже за цей час було майже зруйновано наш сектор безпеки і оборони. За нав’язаний Януковичем і його приспішниканаступальністю, і за націленістю на конкретний результат. В обох зустрічах вперше мав узяти участь новий президент США. Колективна Європа і прагнула знайомства з Трампом, і побоювалась. В оборонному Альянсі настільки були не впевнені у результатах перемовин, що пішли на пониження статусу зустрічі. Замість планового саміту вирішити провести у бельгійській столиці робочу вечерю. Адже президент США називав НАТО застарілою й малоефективною структурою, закидав союзникам невиконання фінансових зобов’язань і обіцяв захищати тільки платоспроможних членів блоку. Загроза зриву витала й над самітом “великої сімки”. І не лише через передвиборні обіцянки Дональда Трампа. Уже під час засідань загострилися розбіжності з питань торгівлі і захисту клімату. Відкинув президент США й запропонований Італією проект підсумкової заяви з питання кризи біженців. Його опір був настільки серйозним, що в опонентів почали з’являтися сумніви щодо доцільми нашій державі нейтралітет ми вже заплатили найвищу ціну — понад 10 000 українських громадян загинуло, серед яких понад 3000 наших бійців, кожен із яких герой. Ми втратили 10 % території. Економічні втрати сягають майже 70 млрд доларів. Друге. Стандарти НАТО — це не тільки висока боєздатність власних військ, а й інша етика й культура відносин військових і цивільних. Третє. НАТО — це організація, пріоритетом якої є демократичні цінності, які сьогодні захищає український народ. Четверте. Членство в Альянсі — це насамперед попередження конфліктів, співпраця та довіра у вирішенні безпекових питань. П’яте. Всі члени НАТО — це розвинуті й успішні держави. Сьогодні ми робимо історичний вибір і впевнено рухаємося шляхом євроатлантичної інтеграції. Україна має увійти до блоку успішних держав, об’єднаних Угодою про колективну безпeку. ності щорічних зустрічей глав держав і урядів. Ми, напевне, ніколи не дізнаємося, хто і якими аргументами схилив норовливого Трампа до зустрічного компромісу. Але обидва саміти досягли головного: збереження єдності західних демократій. США і НАТО заявили про близькість в оцінках світових загроз і намір об’єднаного протистояння. “Велика сімка” також зуміла вийти з кризи внутрішнього протистояння. Тут не змогли домовитися лише щодо боротьби проти змін клімату на планеті. Результатами самітів певною мірою може бути втішена й Україна. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг по завершенні “робочої вечері” з Трампом повідомив: Альянс продовжить тісне партнерство з нашою країною. Надаватиме практичну і політичну підтримку й рішуче сприятиме “зусиллям, спрямованим на виконання Мінських угод”. Заява президента США також мала радше проукраїнський, ніж промосковський характер. Він наголосив: Альянс має приділяти величезну увагу “загрозам з боку Росії на східних та південних рубежах НАТО”. Вагомість цих слів підтвердила нагальна інформація з Вашингтона. У проекті федерального бюджету США на 2018 рік серед іншої допомоги передбачена можливість надання Україні летальної зброї. На це не зважувалася жодна з попередніх адміністрацій Білого дому. Підтримку Києву в протистоянні з агресивним сусідом вчергове задекларували й лідери “великої сімки”. Відповідальність за війну на Донбасі вони однозначно поклали на Кремль, відкинувши брехливі заяви Путіна про відсутність його загарбницьких військ на території України. Підсумкове комюніке саміту містить незаперечну підтримку територіальної цілісності України. Висловлено також імовірність посилення санкцій проти РФ, якщо та не виконає взятих у Мінську зобов’язань або вдасться до агресивних дій. Москва на рішення світових лідерів відповіла провокацією у повітряному просторі Великобританії. Путін продовжує вигравати армійськими м’язами, яких вже мало хто боїться.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин