Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні “Пишу, щоб нагадати про районні організації”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Готуємося до з’їзду

Слово Просвіти, №24 за 2017 рік

— Які головні підготовчі заходи заплановано до з’їзду? — Цього року 14 вересня минає 4 роки з часу проведення ІХ з’їзду “Просвіти”, за Статутом маємо провести черговий з’їзд, на якому вирішимо нагальні питання. Згідно зі Статутом ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка необхідно найближчим часом провести сесію Головної ради, де визначимося з датою та нормою представництва на з’їзді. Центральне правління рекомендує провести Х з’їзд у жовтні. Отож розпочинаємо підготовку до проведення Х з’їзду: збори первинних організацій, районних, міських і обласних конференцій. Найголовніше — ми повинні зорієнтуватися, яка ситуація в первинних організаціях, на районному рівні. Усі проблеми згрупуємо і обговоримо на з’їзді. Саме зараз треба активізувати нашу національно-просвітницьку роботу. Дуже показовою була самоорганізація українців на Майдані. Коли почалася агресія Росії проти України, окупація Криму, війна на Донбасі — на той час в Україні вже практично не було армії, через те агресор сподівався на легку перемогу. Але народ зорганізувався, узяв оборону країни в свої руки. Нині російська агресія триває, на сході гинуть найкращі сини й дочки українського народу. На Правлінні обговорювали, як нам за цих умов, коли триває війна, активно й ефективно вести просвітницьку роботу, знаходити нові форми роботи. Ці проблеми треба порушити на зборах первинних організацій, районних, обласних конференціях і вийти з пропозиціями на з’їзд. Узгоджуємо графік проведення районних, обласних конференцій, щоб на них обов’язково були присутні представники вищих структурних підрозділів. — Наближається ювілей — 150 років від заснування “Просві- Г. В. БІЛОУСОВА, член “Просвіти”, науковий співробітник музею Шановні просвітяни! Торік у листопаді відбулися звітно-виборні збори Коростенської “Просвіти”, на яких осередок поповнився новими членами (вчителі шкіл, музейні працівники, приватні підприємці, пенсіонери). Головою обрали Людмилу Григорівну Ліневич (Леоніда Онисійовича Калимчука, багаторічного голову осередку, обрали Почесним головою). Оновлена “Просвіта” свою діяльність почала з організації передплати на “Слово Просвіти”. Завдяки допомозі спонсорів у Коростені та районі газету отримують 17 шкіл, міська та районна бібліотеки, міський і районний відділ освіти, СПТУ № 16. Поза увагою просвітян не залишилося патріотичне виховання молоді. В Коростенському крає знавчому музеї створено змістовну експозицію, яку присвятили коростенцям-учасникам АТО (наші АТОвці побували в усіх “гарячих точках”, адже на Житомирщині формується 95-та аеромобільна бригада, 30-та окрема Новоград-Волинська механізована бригада). 300 учасників АТО, 11 загиблих, інваліди, поранені. АТОвці — часті гості музею, приходять разом із сім’ями, друзями. Організовуємо зустрічі воїнів із молоддю: старшоти”. На з’їзді обговорюватимуть відзначення цієї дати? — Це одне з важливих питань. Необхідно вирішити, як гідно зустріти цю визначну дату. Хочемо налагодити тіснішу співпрацю всіх просвітянських осередків із місцевою владою, аби вона хоч частково закладала кошти в бюджет на наші заходи. Тоді національно-просвітницька робота, спрямована на зміцнення державності, піднесення престижу української мови, культури, рухатиметься активніше. Як приклад, робота Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської “Просвіти”, які тісно співпрацюють із владою. Там, де просвітяни вчасно доводять свої плани до місцевої влади, їм допомагають і фінансово, і організаційно, і “Просвіта” має заслужену пошану й повагу. — Про що ще йшлося на Правлінні? — Також затвердили Положення про Народну премію імені Тараса Шевченка, яку цього року вже вручили. Наступного року маємо долучити до цього заходу національні творчі спілки, виготовити дипломи, медалі. Голова Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген Шевченко зобов’язався провести цю роботу. Створили Комітет з премії, куди від “Просвіти” увійшли голова Товариства Павло Мовчан та художник Анатолій Гайдамака. Активно обговорювали стан справ із українською мовою. Без скасування сумнозвісного закону Ківалова-Колесніченка квоти на українську мову на радіо, телебаченні проблеми не вирішують. Ми готуємо листи, звернення до Президента, Верховної Ради. Порушили питання про відбудову Десятинної церкви в Києві. Проблему охарактеризував Павло Мовчан. Як відомо, біля історичного музею, неподалік від Андріївської церкви, на місці, де раніше була історична пам’ятка — стара церква часів Київської Русі — й залишився фундамент. Нині УПЦ МП поставило невелику кам’яну споруду і вже претендує на володіння цією територією. Треба вивчити всі нюанси цього питання, проконсультуватися з фахівцями, релігієзнавцями і звернутися до сесії Київради, до мера Віталія Кличка. Бо може статися так, як із Києво-Печерською лаврою, якою нині фактично володіє так звана УПЦ МП. Анатолій Гайдамака, художник, лауреат Шевченківської премії розповів про те, що хочуть звезти пам’ятники тоталітарної епохи і зробити музей тоталітаризму. Є питання щодо місця, де це зробити. Доречно було б розмістити його біля пам’ятника Голодомору — внизу, в парку, який треба впорядкувати — і він підійде саме для цієї мети: ось тут музей Голодомору, а поруч ті, що влаштували цю трагедію. Цю пропозицію підтримали. Спілкувалася Надія КИР’ЯН 7 червня відбулося розширене засідання Центрального правління ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Одне з найважливіших питань на порядку денному — черговий Х з’їзд Товариства “Просвіта”. Про це говоримо із заступником голови, відповідальним секретарем ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Миколою НЕСТЕРЧУКОМ.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин