Культура без провінції · “Активна театральна діяльність розворушила в середовищі українства потребу гуртування”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
З історії Костополя
Слово Просвіти, №24 за 2018 рік
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
Місто Костопіль, що на Рівненщині, святкує 235-річчя. З цієї нагоди в Рівному побачила світ книжка Олександра Намозова “Костопіль. Події, легенди, імена”. Автор висвітлює історію міста, звертає увагу на діяльність “Просвіти”. Під час польської окупації в Костополі активно діяла “Просвіта”, яку очолив Лаврентій Серветник. Фельдшер Л. Серветник організував у місті кооператив “Поміч” і частину з отриманих прибутків витрачав на благодійні внески для церкви та “Просвіти”. 1928 року Лаврентія Серветника обрали депутатом польського сейму від Блоку національних меншин. У 1929—1933 роках Л. Серветник виконував функції віце-бургомістра Костополя. Він опікувався господарськими, релігійними, культурно-освітніми проблемами міста й активно займався просвітницькою діяльністю. Олександр Намозов пише: “Саме він (Л. Серветник) керував просвітянським хором, який об’єднав українських хлопців та дівчат з різних куточків міста. Щороку хор виступав на Шевченківських святах, які проводились у дні роковин Кобзаря. Перше Шевченківське свято, удень 66 роковин з дня смерті великого поета, стало на той час у місті неабиякою подією. Просвітяни також впорядковували могили воїнів армії УНР, ставили вистави, організовували творчі гуртки й народні хори, проводили вечорниці, де пропагували українську культуру та мову. Після гучного судового процесу 1933 року над активістами ОУН польська влада заборонила проведення Шевченківських свят і вистав, а понад 40 мешканців Костополя
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
