“На полі слави твій не згасне слід – Звучить він через кожне серце чуле”. · 7 Слава героям · с. 7сторінка оригіналу ↗
Вистояти!
Слово Просвіти, №24 за 2021 рік
Синам України
Вони стоять. На тому рубежі, Що пролягає через центр їх духу. І зносять зла криваву завірюху, Долають хижі підступи чужі;
З сердець відгонять сумніви і скруху, Хоч нерви їх в напрузі, на межі, Хоч тисне їх думок гірких тяжінь, Коли про вісті добрі – ані слуху.
Вони стоять. Серця велять їм так. І це найвищий благовісний знак Про сплав їх душ, жертовності, звитяги.
Сини й батьки, і дочки й матері… Для Волі й Честі душам їх зоріть, – Вони ж стоять під України стягом!
***
Вони стоять під України стягом. Земля їх живить – матінка свята. Надія в кожнім серці вироста На ясні дні, на переможні змаги.
На те народ посвячував літа. Козацький дух і вічна волі спрага – Це найцінніша в битвах перевага, Що силу вражу зі шляху зміта
І стелить май по отчому подвір’ю. Молитва щира нашу кріпить віру. Що злочин зайд покара не мине.
Святиться кров’ю в полі Честі й Слави Звитяжне військо рідної держави – Могутнє духом, клятвою міцне.
На полі брані
Тривожний степ. Гадюками траншеї Плюють ворожим трійлом з тисяч жал. Так наказали владці-фарисеї, – “Распни!” – реве зомбований загал.
Сичать зміїно жала в кожнім роті, Бо в головах – безумства сірий мох… А понад полем брані і скорботи Високий день встає, як світлий Бог.
Проміння-шнури – аж од сонця-дзвону Землі торкають. Вдарить світ в набат? Настане край брехні і злу Мамони? Кінець – катам? Впаде фальшивий брат Навколішки на знищене ним поле? Складе поклін спокутний зі слізьми?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
