Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Повернення

Слово Просвіти, №24 за 2024 рік

жів’ї Гуцульщини і Покуття, звідки ця мандрівка починалася. Роман Іваничук до кінця залишався вірним і відданим сином вітцівської землі і підтримував щонайтісніші зв’язки з Коломиєю і Коломийщиною, рідною школою і гімназією, Коломийським театром і Коломийською громадою. Кожну нову книжку найперше привозив до Коломиї. Тут відбувались його авторські та ювілейні вечори. “Я встиг за своє творче життя побачити півсвіту, якщо не більше, але кращого міста, ніж Коломия, і кращого краю, ніж Покуття, столицею якого вона вважається, ніде не зустрічав – певне, через те, що вони мені рідні. А може, не лише тому… Повіжте хоча би одну назву міста, яка була б гніздом цілого ряду словотвору: коломийка – пісня, коломийка – танець, Коломийка – річка, що впадає в Прут, коломийка – шалений до поту рух, коломийка – потяг, який курсував колись центром міста і т. д., і т. п. А ще Коломия – один із важливих культурних центрів України, що його обрав для своєї діяльності Іван Франко; в Коломиї 1848 року отець Іван Озаркевич заснував перший у Галичині театр; Коломию прославив учений Володимир Кобринський, який заклав тут унікальний музей “Гуцульщина”; для фотомитців учителем художньої фотографії був знаменитий майстер Франц Кіблер; кожен освічений галичанин має у своїй домашній бібліотеці книги коломийських видавців Якова Оренштайна та Михайла Бойчука; у Коломиї вчилися Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина; в залі Ко- ПЕРЕДПЛАТА—2024 Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу видань України" на 2024 рік (стор. 24). Вартість є такою: 1 міс. — 60 грн. 3 міс. — 180 грн. 6 міс. — 360 грн. Будьмо, друзі, разом!

с. 8 · сторінка оригіналу ↗

Закінчення. Початок на стор. 1 тобі, дорогий читачу, про славне і неславне минуле нашого Міста, минуле, про яке треба знати, щоб увійти не лише в нинішній день, а й у прийдешній. Я вийшов з минулого і опинився на вершині мого рідного Міста, яке вже мені не належить, і написав про своїх ровесників, які зробили для України, що могли, й дорого за свою діяльність заплатили. У новому Місті живуть й завжди будуть жити й працювати інші люди, яких я не знаю, але які є нашими дітьми і внуками, котрих ми прагнули виховати для України”. (Роман Іваничук. Торговиця. К., 2012, с. 272-273. (Післяслово)). Драматична доба. Суворі реалії. Сумні паралелі: на цьому фасаді славної Коломийської гімназії (сьогодні ліцей № 1) – цілий ряд пам’ятних таблиць випускників – героїв сучасної російсько-української війни, на формування патріотичних світоглядів яких мали виховний вплив і історичні романи письменника, і його спілкування під час традиційних свят школи, на які він приїжджав чи не щороку. “Насичується кров’ю українська земля, та виростають з неї мечі обоюдні. Відродилася армія, народився войовничий український патріотизм й готовність до самопожертв, формується громадянське суспільство. Та найголовніше те, що згинула назавше в свідомості українців найзагрозливіша для нас ідея так званої

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин