Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Серцевиною кожної держави є саме · її культура, історія, мова та герої як основні духові · опори кожної нації”. Мова єдина · с. 4сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Неоколоніяльна мовна модель ЗЕ», с. 1

Неоколоніяльна мовна модель ЗЕ

Слово Просвіти, №24–25 за 2020 рік

Закінчення. Початок на стор. 1 Уже минув рік. Війна триває й нарощується, бо постімперська Росія зазнає краху лише за умови вільної України від шефірів, зеленських та медведчуків. Філософія Шефіра – це мислення дикуна з намистом грошей на шиї та совком у голові, тому він воліє почекати, поки “Українська мова повинна стати модною. А виробництво українською – комерційно привабливим” [Партнер Зеленського… Там само]. Мода — швидкоплинна. Стиль та традиція — вічні, через що і є основним капіталом нації. Зрештою, промовисту відповідь на Шефірову комерціялізацію кіна дав сам Голова Держкіно Пилип Іллєнко (2014–2019 рр.): “Чесно, я не дуже розумію, про які KPI можна казати в розрізі мистецтва і культури. Мені здається, це більш притаманно підприємницькій діяльності, де є об’єктивні показники, пов’язані з фінансовими результатами і з іншими результатами, які легко піддаються калькуляції, оцінці і арифметичній обробці” [Пилип Іллєнко: “Ти можеш вважати себе ким завгодно, хоч Бетменом, але ти все одно політик” https://ukr.lb.ua/ culture/2019/08/22/435260_pilip_illienko_ ti_mozhesh_vvazhati.html, 22.08.2019]. Як свідчать факти, від серпня 2014 до серпня 2019 року Державне агентство України з питань кіна на чолі з Пилипом Іллєнком зробило найосновніше: відродило український кінематограф через консолідацію української кіноспільноти для здійснення реформ, напрацювало й лобіювало Закон “Про державну підтримку кінематографії України” (2017 р.), вмотивувало зріст фінансування в українськомовний кінематограф з 63 млн. грн. у 2014 році до 505,9 млн. грн. у 2019 році і показало якісне різножанрове кіно, з нуля створивши кіноіндустрію [Іллєнко відзвітував за 5 років роботи в Держкіно. https://telekritika.ua/uk/472- milliona-ilenko-otchitalsja-za-5-let-raboty- v-goskino/]. “Із серпня 2014-го по серпень 2019-го завершено 173 фільми. З них 67 — ігрові повнометражні. 67 фільмів — це індустрія. Розпочато виробництво 194-ох фільмів, і це не остаточні цифри, тому що скоро будуть підписані нові контракти”, — наголосив Пилип Іллєнко[Пилип Іллєнко: “Ти можеш вважати себе ким завгодно, хоч Бетменом”. Там само]. Це переконливо вибивало ґрунт з-під ніг шефірів з їхньою російськомовною і російськокультурною орієнтацією на Москву: “…політика українізації завдала удару по телерадіовиробництву” [Партнер Зеленського… Там само ]. І це найкраще, що було за останні п’ять років в українському кінематографі. Звідси їхня паніка з мотивацією “не потрібно смикати мову — вона ділить суспільство” та нестримне ідейне й бізнесбажання виготовляти на теренах України російськомовний симулякр для продажу в Росію та її сателітам. Саме українська мова об’єднує суспільство на основі національних цінностей, що абсолютно чужі, відразливі й ворожі для команди Зе. Отже, за логікою Шефірів, кіно-та телеіндустрія — це передусім фінансовий прибуток, але чомусь він пов’язаний винятково з російською, а не українською мовою, а з Путіним треба всього лише домовитися… Домінування української мови в цій сфері в Україні названо “політикою українізації”, хоч абсолютно в усіх розвинених країнах світу саме така політика титульної нації і здійснюється: московізація, англіїзація, полонізація... Думаю, що так тяжко травмовані “українізацією” Шефіри мали б повну реанімацію, коли б перенесли свій бізнес до Росії і не мали б проблем з мовою свого комерційного продукту. Д. Разумков У команді Зе серед некварталівських облич особливо показове обличчя Партії регіонів — це голова Верховної Ради України Д. Разумков, головний політконсультант Зе під час виборчої кампанії. У 2006–2010 рр. був членом Партії регіонів: “Мені тоді було 22 роки. Мій прихід в Партію регіонів був усвідомлений після 2004 року. Я не підтримував Віктора Ющенка. І так я потрапив у Партію регіонів. Я ніколи не був у молодих Регіонах. Це — фейк. Прийшов туди, тому що я не сприймав ситуацію у державі у 2004, 2005 і 2006 роках” (ZIK, 2 квітня 2019 р.) [Сергій Руденко. 10 фактів із життя лідера партії “Слуга народу” Дмитра Разумкова. https://espreso. tv/article/2019/04/08/10_faktiv_iz_ zhyttya_dmytra_razumkova_golovnogo_ polittekhnologa_zelenskogo, 27.05.1919]. Це несприйняття українського вектора розвитку України він успадкував від свого батька, поплічника Л. Кучми: “Мой отец никогда не скрывал, что он больше тяготеет к России, а не к Западу. Я могу с уверенностью сказать, что я сын пророссийского отца, — заявлял Дмитрий, который также поддерживал предоставление русскому языку статуса второго государственного” [Владимира Зеленского ведут на выборы технологи Партии регионов? (часть 1-я) https://www.zp-inform.com.ua/vladimira- zelenskogo-vedut-na-vybory/, 22.01.2019]. Відтак працював з ідеологічно антиукраїнським Сергієм Тігіпком. Разумков теж, як і Зе публічно принципово говорив російською мовою з абсурдною мотивацією. Чого тільки не вигадаєш, щоб приховати свій ірраціонально-рабський вектор на Росію: “Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та “зеленими чоловіками” та захищати мене як російськомовне населення” (ZIK, 2 квітня 2019 р.). Водночас цей чоловік з підлітковою логікою “говоритиму російською на зло” наголошує, що питання мови політики “піднімають” перед виборами і пропонує винести їх за дужки, доки не завершиться війна: “Насправді, все, що може роз’єднувати українців, — віра, мова, територія, якісь історичні лідери, — потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну ˂…˃ Так за 5–10 років ми абсолютно підемо від цієї проблеми. Глобально, її і сьогодні немає. Хлопці на фронті, на сході, розмовляють різними мовами. Не лише українською і російською. Хтось грузинською, а хтось англійською. Патріотизм не виміряти мовою”… [“Треба винести за дужки” — в команді Зеленського розповіли, як ставляться до законопроекту про українську мову. https://www.5.ua/polityka/treba-vynesty-za- duzhky-u-komandi-zelenskoho-rozpovily- iak-stavliatsia-do-zakonoproektu-pro- ukrainsku-movu-189717.html, 02.04.2019]. Справді, за 5–10 років правління таких абсолютно промосковських політиків з колоніяльним типом мислення від України нічого не зостанеться — її таки винесуть за дужки, позаяк серцевиною кожної держави є саме її культура, історія, мова та герої як основні духові опори кожної нації. А патріотами держави є ті, що живуть своєю мовою, культурою та історією. Словом, Разумков – цей гідний піонер Партії регіонів – хіба взайве підтвердив, що могло виродитися в Україні за час її дуже тривалої окупації від 20-х років ХХ століття. Щодо версії про різномовних воїнів на Сході, то нагадаю, що відповідно до Закону “Про Збройні Сили України” у його 13 статті зазначено: “Мовою Збройних Сил України є державна мова. Мовою статутів, документації, діловодства, команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України є державна мова” [Закон “Про Збройні Сили України. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1934-12#Text]. Показово, що метафору про “винесення за дужки мови, історії, героїв” перший російською мовою озвучив 2014 року співак С. Вакарчук як посланець від тих самих антиукраїнських сил ліберального поливу, щоб гасити націоналістичне полум’я Майдану: “Забути, винести за дужки поняття “мова”, “герої”, “історія”. Це не ті речі, з якими ми маємо йти далі ˂…˃ Російськомовний українець — це така ж гордість, як і україномовний українець. Це два рівноцінних громадян своєї країни, кожен з яких повинен працювати на благо своєї країни, захищати її, гордитися нею, бути готовим захищати інтереси цієї країни у разі чого ˂…˃ У мешканців України можуть бути друзі у різних країнах. І у мене вони є в Росії. Ми повинні дружити, у нас не має бути ворогів” [“Треба забути про мову, героїв, історію… Це не ті речі, з якими ми маємо йти далі”. https:// perets.media/2020/05/26/treba-zabuty-pro- movu-geroyiv-istoriyu-cze-ne-ti-rechi-z- yakymy-my-mayemo-jty-dali-vakarchuk- video/, 26.05.20]. Цікаво, в яке майбутнє зайде Вакарчук, коли там не буде української мови, історії та наших героїв? Його самочинна (вже вдруге) відмова від депутатського мандату 11 червня 2020 року вкотре доводить абсолютну маріонетковість цього липкого персонажа і відробляння ним протиукраїнських грошей олігархів та соросівських фондів. Разумков полюбляє цю метафору “винесення за дужки (лапки)”, правда, в іншому контексті: сепаратистів з мовою окупанта він не має наміру “виносити за дужки”, а навпаки, як гангрену, прищеплювати всьому організмові країни:“Питання гуманітарної політики — вони пов’язані із поверненням тимчасово окупованих територій? Чи ми їх винесемо за лапки? Ні! Якщо ви говорите про те, як повинен виглядати той чи інший закон – він повинен влаштовувати громадян України, не залежачи від того, де вони проживають, на якій мові розмовляють, але всі вони громадяни нашої держави” [Ольга Комарова. Мовні квоти: українська знову під загрозою? https://www. radiosvoboda.org/a/movny-kvoty-sluga- naroda/30654728.html, 5.06.2020]. Війна не завершилася, проте Д. Разумков, усупереч обіцянці, саме за рік після сказаного порушив мовне питання, заявивши 27 травня 2020 року, що треба змінювати мовний закон у частині мовних квот на телебаченні та радіо, повторивши мотивацію Зе про те, “що в Україні багато людей говорять різними мовами, і мають бути враховані інтереси всіх” [Закон про мову потрібно міняти, у “Слузі народу” немає єдиної позиції з цього питання, – Разумков. https://censor.net.ua/ua/ news/3198282/zakon_pro_movu_potribno_ minyaty_u_sluzi_narodu_nemaye_yedynoyi_ pozytsiyi_z_tsogo_pytannya_razumkov 27.05.20]. Алогічність висловів Д. Разумкова про мову вражає. Якщо в травні 2019 року він заявляє, що мовне питання роз’єднує Україну, то 13 червня 2020 року цілком слушно зауважує, що “гуманітарні питання повинні об’єднувати суспільство. Ви ніколи його не об’єднаєте питаннями економіки або податків”, а відтак вербалізує путінську вимогу виняткового статусу для російської мови на окупованих Росією територіях, вважаючи її “механізмом комунікації” з сепаратистами, а не основною причиною війни на Донбасі та розбрату в Україні: “Якщо ми говоримо про повернення тимчасово окупованих територій і людей, які там живуть, то це також один з механізмів комунікації з ними. І якщо ми будемо займати з тих чи інших питань, в тому числі історії, радикальні позиції, то це не додасть нам у переговорах” [Разумков пояснив, навіщо Україні російська мова. https://dt.ua/POLITICS/razumkov- poyasniv-navischo-ukrayini-potribna- rosiyska-mova-350829_.html, 13.06.2020]. Радикальних позицій в оцінці історії не існує. Є історичні факти, які під силу або не під силу для розуміння нащадками. Згадує Д. Разумков і про рекомендації Венеційської комісії [Там само] як рятівне коло для подальшої денаціоналізації України, на яких зауважимо детальніше, щоб увиразнити мовний світогляд Д. Разумкова. Венеційська комісія, аналізуючи Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, що став фокусом новостворюваної і легітимізованої гібридноліберальної мовної політики всупереч нагальній потребі творити національну політику в мовно-суспільному полі, рекомендує абсолютне розмивання державного статусу української мови. Це стосується таких основних позицій [Венеційська комісія розкритикувала мовний закон: які зміни рекомендують Україні. https:// zmina.info/articles/veneczianska-komisiya- rozkrytykuvala-movnyj-zakon-yaki-zminy- rekomenduyut-ukrayini/, 9.12.2019]: по-перше, начебто закон дискримінує російську мову як мову меншин, бо вона, мовляв, отримує найменше прав порівняно з іншими мовами, позаяк із вересня 2020 року російськомовні школи мають перейти на 80% викладання українською мовою, тоді як у школах для нац­меншин із мовами ЄС — до 2023 року з 60% українською мовою; по-друге, закон начебто дискримінує російську мову, позаяк викладання у вишах передбачене державною мовою, а

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин