Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗

РУСЬ — НЕ РОСІЯ

Слово Просвіти, №25 за 2004 рік

ТОЧКА ЗОРУ знаходиться й така українознавча дисципліна, як історія України. На її вивчення — по одній годині в 5—11 класах (!). Невже треба повторювати прописну істину: в усі часи суспільство, якщо воно дбало про виразне національне обличчя, прагло дослідити, пізнати діяння своїх предків, узяти з історії не тільки вогонь, як це ще донедавна проповідувалося, а й попіл для того, щоб посипати собі голову на пам’ять про помилки та розчарування. Згадаймо, що вже в часи Київської Русі сучасники хотіли знати, звідки, з якого коліна походять і з якої криниці воду п’ють. А як цінували знання історії в часи українського відродження чи в XIX столітті, коли був написаний П. Кулішем перший історичний роман “Чорна рада”, створені поряд із “Гайдамаками” Т. Шевченка десятки історичних поем, драм, віршів. Цивілізований світ теж не був байдужий до нашого минулого, яке відкрилося йому в глибинах українських дум. То неправда, що в наш раціональний, прагматичний вік люди оміщанилися й живуть тільки думками про їжу та лахміття закордонне. У них також з’явилася потреба протоптувати стежки до історичних криниць. Цю потребу треба виховувати зі школи. А ми на пізнання цих стежок виділяємо всього-на-всього один урок на тиждень. І чи винні тут учителі? Ні, звичайно. Не винні вони і в тому, що в російськомовних школах історія України викладається мовою іншої держави. За підручниками, перекладеними з української на російську мову (!). Доходить до смішного. Діти вже з першого класу прагнуть опанувати українську мову, а в старших класах історію їхньої держави викладають чужою мовою. Немає, бачите, вказівки зверху вивчати цей важливий предмет державною мовою. Учителі-історики ніяк “не перебудуються”, себто не вивчать української. Діти можуть, а вони — ні. Посилаються на те, що, мовляв, підручники видано російською і їх треба подумки перекладати. Правда, цікава тема? Та й питання це далеко не риторичне. Хто ж візьметься за його вирішення? z Василь ЛАТАНСЬКИЙ, с. Пруди, Крим У газеті “Голос України” від 10.03.2004 р. вміщено невелику замітку Юрія Перебаєва “Мудрий тесть Європи”. Дописувач із симпатією розказує про нашого великого князя Ярослава Мудрого. Одначе тут-таки користується термінами, які підмінюють поняття: “Прагнучи зменшити залежність ро церкви від Візантії…”; “…велів переводити на слов’янсь сій ської кумову…”; “…йому приписують найдавніший ро - ський сій пам’ятник права… “Ро правда”. Можна було б підкреслені терміни віднести на рахунок незнань автора, перекладача чи й редактора газети, що тепер уже не дивина, якби це не вписувалось у широкомасштабну систему зросійщення України в нинішніх умовах. В отакий хитромудрий спосіб із часів Петра I й дотепер, ніби й непомітно, закладають у свідомість та підсвідомість поколінню за поколінням Українців, — що вони уже й не Українці, а слов’яни (навіть у назвах молочних продуктів, газет та ін.). Назва сій ська Пам’ятаючи про наш Ук" раїнський фактор, поспі" шайте до найближчого від" ділення зв’язку і просіть “Каталог”… Розкрийте його на сторінці 127, і ос" таннім у таблиці побачите наше оголошення: “Індекс 30617. Слово Просвіти. Культурологічний тижне" вик. Людина в контексті по" літики, рідної мови, культу" твердого сиру з Ірклієва, ковбаси “Козачок” уже не викликає в нашій уяві героїчного образу нашого предка. Продавці, обведені навколо пальця, пояснюють, що це — в честь знаменитого танцю (!). Гетьман у нас — це горілка! Газета — “Столичка”. Яка там урочистість при згадці головного міста держави?! А Русь і Росія — це одне й теж саме… І злива подібних публікацій та кадрів, що миготять на телеекранах, фальсифікують нашу історію і культуру, руйнують світогляд, зомбують молоде покоління, котре народилося й виросло в незалежній Україні. Відверто й цинічно принижують людську й національну гідність Українців. У цьому беруть участь виробництво, побут, реклама, Церква МП. І врешті, систематичне обливання брудом великих людей нашої землі, які свій талант, навіть життя віддавали за утвердження й піднесення своєї поневоленої землі, поруйнованої рідної культури! Ця злива фальсифікату, відкритої українофобії викликає у громадян України справедливе обурення. ри, історії, релігії, літерату" ри. Образ сучасника в ін" тер’єрі доби, суспільно"по" літичних і житейських інте" ресів”. Вартість видання з оформленням і достав! кою на друге півріччя 2004 року — 16 грн. 56 коп. Сподіваємося на вашу підтримку нашої газети. БУДЬМО РАЗОМ!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин