Nota bene · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №25 за 2004 рік
Слово Просвіти, №25 за 2004 рік
ПРОЕКТ
ДЕРЖАВА КАЖЕ: ВИ РО- БІТЬ ФЕСТИВАЛЬ, — А МИ ПОДИВИМОСЯ
— Вечорниці — своєрідний вступ перед фестивалем “Кра! їна Мрій”. Коли і як виникла його ідея? — Усе почалося з того, що в 1988 році нас запросили до Польщі на міжнародний фестиваль у рамках З’їзду українців усього світу у Варшаві. Після відіграного концерту й офіційної частини ми зібралися гуртом під час застілля і під супровід баяна співали народні пісні. Тоді ми вперше почали грати народну музику, відчуваючи момент істини. Нам самим настільки це сподобалося, що після цього почали писати пісні, включаючи до них етнічні елементи. Цих елементів ставало чимраз більше. В альбомі “Музіка” була записана пісня “Горіла сосна”. Пізніше ми зняли на неї кліп. Рік тому, в липні, ми робили презентацію цього кліпу на Співочому полі в Києві, і на той час у мене вже з’явилося багато знайомих, які професійно займаються фольклором. Саме під час спілкування на Співочому полі виникла ідея створення великого етнічного фестивалю. Зараз щомісяця організовуємо вечорниці, які є своєрідними репетиціями майбутнього фестивалю. Хочемо, щоб він удався. — Багато бажаючих взяти участь у майбутньому фести! валі? — Дуже багато. На електронну скриню з усього світу щодня надходить велика кількість запитів щодо участі у фестивалі. Найбільше з України, Білорусі, Польщі, а також від американської та канадської діаспори. Окрім листів отримуємо диски з аудіозаписами. Я щодня прослуховую велику їх кількість. Тобто, вибір виконавців великий, і є дуже гарні виконавці. Наше максимальне бажання, щоб цей фестиваль мав продовження. І щоб мав елемент вечорниць. — Хтось підтримує фести! валь? Держава сприяє? — І держава, і потенційні спонсори ведуть обережну політику. Мовляв, ви зробіть, — а ми подивимося. Але ця позиція, врешті, руйнує ідею, бо якщо ніхто не допоможе, то нічого й не відбудеться і не буде на що дивитися. Ось, наприклад, в активній групі фестивалю є Асоціація мо-
Світлини Наталки Сидь лодих фольклористів України, ядро якої — фольклорний ансамбль “Божичі”. Цей ансамбль отримав підтримку держави. А сам фестиваль — ні. Тому ми покладаємо надію на спонсорів. Була проведена велика робота, хотілося заручитися підтримкою багатьох вітчизняних торговельних марок, але нашої ініціативи не підтримав майже ніхто. Хоча позитивом у цьому процесі є те, що створилася своєрідна група активістів фестивалю “Країна мрій”. Це люди, без яких втілення ідеї фестивалю було б неможливим. Є навіть такі, що для його організації готові викласти кошти з власної кишені. Матеріальні проблеми будуть вирішені, але зараз невідомо, наскільки масштабним може бути захід. Чи це буде одна сцена, чи дві-три, чи зможемо ми привезти західну “зірку”. Ще до фестивалю дуже хочеться випустити альбом “Божичів”, який повністю готовий, але потрібно зібратися силами і зробити його презентацію. Це вже подія. Бо хоча фестиваль ще не відбувся, він уже відіграватиме роль продюсерської компанії. От такий вид діяльності теж було б добре активізувати, щоб продукувати певні етнічні, фольклорні проекти.
У ФРАНЦІЇ ХІБА ЩО ПОВ- НИЙ “БАРАН” НЕ ЦІКА- ВИТЬСЯ ПОЛІТИКОЮ
— До речі, про сучасну етні! ку, яка принесла Руслані пере! могу на “Євробаченні”. Зда! ється, Європа зацікавилася Україною?
З РОСИ Й ВОДИ!
Лідер гурту “Воплі Відоплясова” не тільки зробив свій гурт культовим явищем, а й зацікавлює молодь автентикою. Хто був на організованих Скрипкою вечорницях, переконав! ся в цьому. Дійство за прадавньою традицією відбувалося просто неба посеред Києва за участю неймовірної кількості молоді у вишиванках, а сам Скрипка чаклував над казаном із чимось смачним. Тоді й познайомився автор цих рядків із лі! дером гурту “ВВ”, а під час нічних посиденьок на його кухні переконався — планів Олега вистачить на цілу “Країну Мрій”.
Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
