Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

РІК «ПРОСВІТИ» В УКРАЇНІ

Слово Просвіти, №25 за 2008 рік

Сесія Головної ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, що відбулася в Києві 13 червня, розглянула стан підготовки до відзначення в грудні 140-річчя товариства. Затвер% джено заходи, якими товариство має відзначити свій ювілей, зага% лом Рік “Просвіти” в Україні. Як зазначив у доповіді голова “Прос% віти”, народний депутат України Павло МОВЧАН, річ не тільки й не стільки в тому, щоб просто відзначити ювілейну дату, а в тому, щоб наповнити її щоденною копіткою працею на Україну. Петро АНТОНЕНКО З доповіді голови “Просвіти” Павла Мовчана: “Наші пропозиції до влади, наші ініціативи дуже серйозні. Скажімо, щодо річниці відзначення Голодомору. Це без громадської участі немислиме. Наприклад, пошук, який зараз треба вести кожному членові товариства тих могилок, які забуті, занедбані. Слід працювати з архівами. Нещодавно в Кіровоградському обласному архіві Президент України взяв перші-- ліпші теки і побачив, що останніми, хто заглядав туди, були працівники спецслужб. Науковці, студенти, хоч як це прикро, туди не зазирають. 140-річчя “Просвіти” — не просто відзначення дати, а щоденна робота. Адже бачите, як усюди йде фронтальний наступ російської “п’ятої колони” на все українське. У нас виросло ціле море опонентів. Вони опонують всюди, зсередини, в інформаційній сфері. Бачите, як проросійські видання перейшли в атаку на В. Ющенка. Ми знаємо його прорахунки, але ніхто більше не говорить про українську справу, як Президент. Більшого просвітянина, як Віктор Андрійович, немає. Співпрацюймо з усіма гілками виконавчої влади. Досі ми були в опозиції. 140 років “Просвіта” діяла в опозиційному режимі. Хотілось би вийти на конструктивну співпрацю з владою. Це не означає, що ми повинні підігрувати комусь. Ми повинні робити своє, але залучаючи владу, примушуючи її більше і наполегливіше працювати на державу, на українську справу. Ось магістральні теми співпраці. Збирання свідчень очевидців Голодомору, яких із кожним днем стає дедалі менше. Для того, щоб переконати світ, треба, щоб свідчення були юридично оформлені. Ми травмовані Голодомором, тому такі пасивні, тому досі не розв’язано багато мовних, культурних проблем. Безпосередньо щодо 140-річчя. Відзначення попередніх ювілейних дат, звичайно ж, давало новий імпульс у роботі. Сьогодні, коли українська справа притлумлена, після великих майданних розчарувань ми переживаємо фазу, коли все йде до крайньої точки, крайньої межі цих розчарувань. Але якщо просто чекатимемо, то лише змарнуємо час. Тому нам треба активізуватися. Це важко, адже сьогодні всі акценти зміщено на партії, у нас відбирають найкращих людей. Але маємо колосальні ресурси, тож шукаймо їх. Кажу головам обласних “Просвіт”: зустріньтеся з керівництвом області, порозмовляйте, внесіть свої пропозиції. Ми ще можемо увійти зі своїми проектами до бюджету, але сформуймо банк даних, що саме, які ініціативи реалізовуватимемо. Організаційні питання. Ми ще не змогли сповна використати наші можливості під час перереєстрації членів товариства. Де нові осередки, районні організації? Наприклад на Сумщині, якій ми надали велику допомогу, зокрема літературою. Або взяти Київ. Тут великі можливості для роботи — стільки навчальних закладів. Але за останні роки ми розгубили у столиці багато наших людей, активістів. Потрібні конкретні справи. Наприклад, щодо відзначення 75-річчя Голодомору. Чому б, пошукавши підтримки у Президента, не спорядити спеціальну експедицію Україною? Зафрахтувати пароплав і пройти маршрутом “Дніпро — ріка єднання”. Адже по обидва боки ріки Голодомор пройшов страшенною смугою. Почати з Чернігівщини, з Десни, а далі, разом із хором “Почайна”, з місцевими професійними й аматорськими колективами робити під час експедиції великі просвітницькі вечори. Дійти аж до Одеси, туди, де вивантажували відібраний у селян хліб. Зробити мітинги, зустрічі з людьми. Звичайно, на це потрібна державна підтримка. Якщо ми тут не переконаємо людей, не навернемо їх до того, що Голодомор був геноцидом, то на підтримку закордону нічого розраховувати. Українські громади зарубіжжя встановлюють пам’ятники жертвам Голодомору. А що робиться в Україні? Нічого, крім спорудження Меморіалу в столиці, хоч залишається всього чотири місяці до його запланованого відкриття. 80 мільйонів бюджетних коштів виділено, але нічого не робиться. Подібне і в мовній сфері, в інформаційному просторі. Ми провели “круглий стіл”, зробили відповідні заяви, подання. Поки що — ніякої уваги. Питання не в тому, де і як відзначити ювілей — в Палаці “Україна”, Національній опері чи ще десь. Ми його відзначимо. Як, до речі, і ще один ювілей — у грудні випов- Закінчення на с. 9 АННА КИЇВСЬКА В БРЮГГЕ Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин