“І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється”. Леся Українка · с. 11сторінка оригіналу ↗
ПОСТАТІ
Слово Просвіти, №25 за 2008 рік
Максим Рильський на 608тирічному ювілеї кобзаря Єгора Мовчана у Великій Писарівці на Сумщині. Травень 1958 р.
У вшануванні взяли участь народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Анатолій Мокренко, літератори. Земляки поділилися своїми думками щодо подальшого вшанування пам’яті кобзаря, облаштування садиби Єгора Мовчана, реставрації його хати, закликали благодійників зі столиці долучитися до цієї шляхетної справи. Варто було б громаді Великої Писарівки подбати і про пам’ятний знак, стелу, на якій би значилися імена народних співців Єгора Мовчана, Григорія Кожушка, Степана Пасюги, які є гордістю цього села, а також усієї України. Я подарував землякам книгу-альбом, присвячену славним Гомерам України — кобзарям, у якій чимало матеріалів про життя і творчість Єгора Мовчана, вміщено фотопортрет кобзаря. Це видання побачило світ завдяки допомозі Сумського земляцтва у Києві.
Ольжича, Фундації доброчинних ініціатив зм. Чернігова, голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Дмитра Павличка і народного депутата України Оксани Білозір. Свято на цьому не завершилося. Дійство перемістилося у Меморіальний музей Максима Горького, розташований неподалік. Було показано літературно-біографічну композицію про життя і творчий шлях легендарної української співачки. Музичні твори з її репертуару виконували Галина Чорноба, солістка Великого театру Росії, заслужена артистка РФ, народна артистка України, Зульфія Шарафутдінова, солістка камерного і народного оркестру, лауреати I Відкритого конкурсу ім. О. Петрусенко (2007 р.) Оксана Ялтанська, Діляра Камалова, Ніна Астаф’єва, Олеся Чурашова й Альбіна Загретдінова, Інна Андріяш-Місько. Акомпанувала їм концертмейстер Рамзія Загідулліна. Порадував глядачів своїм мистецтвом професор Казанської державної консерваторії, соліст Казанського театру опери та балету, заслужений артист Татарстану, народний артист Каракалпакії та Башкортостану Юрій Борисенко, який виконав українські й російські народні пісні. Акомпанувала народна артистка Татарстану Юзефіна Сокульска. Вінок українських пісень пролунав у виконанні хору “Вербиченька” (м. Нижнєкамськ), лауреата Всеросійського фестивалю-конкурсу хорових колективів ім. О. Кошиця (музичний керівник Г. Мєщанінов, заслужений працівник культури РФ, нагороджений 2003 р. нагрудним знаком Міністерства культури України “За розвиток української культури в Росії”). Порадували своєю творчістю київські гості — ансамбль “Асил’яр” під орудою Альфії Шевченко. Уродженка Нижнєкамська, що довгі роки мешкає в Києві, вона не лише не забула свого історичного коріння, а й згуртувала навколо себе однодумців. Колектив виступає в Україні, Литві, Польщі, пропагуючи татарську національну культуру. Але коли в їхньому виконанні пролунала українська народна пісня “Ти ж мене підманула” татарською мовою, захопленню присутніх не було меж. Значення нашого свята перебільшити, напевно, неможливо. Відновлюється історична справедливість, й ім’я Оксани Петрусенко повертається в місто, де її визнали справжньою зіркою і дали звання “наш український соловейко”. Такі заходи — місток між культурами українського і татарського народів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
