“Нехай у нім, в новім тисячолітті, знайдеться місце і на мій рядок”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
МІСТО ПТАХІВ І ПОЕТІВ
Слово Просвіти, №25 за 2008 рік
У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбулася презен% тація збірника творчості молодих літераторів “Місто птахів і по% етів”, який побачив світ у видавництві “Сполом”. Книга об’єд% нала творчі доробки 53 молодих поетів і прозаїків, які у різні ро% ки відвідували і відвідують літературну студію “Джерельце” Львівської обласної бібліотеки для дітей. Ця книга — ювілейна, бо “Джерельцю” виповнилося 20 років. Тож у читальному залі бібліотеки зібралися молоді поети, твор% ча студентська й учнівська молодь, батьки, вчителі. Серед зап% рошених гостей — друзі “Джерельця”: Шевченківський лауреат Ігор Калинець, лауреат премії імені Павла Тичини Микола Пет% ренко, поет і журналіст Богдан Залізняк, поетеса Ольга Кушнір, головний редактор часопису “Світ дитини” Ярослав Лемик, ди% ректор МКМЦ “Галицьке юнацтво” Володимир Івах та інші.
Марія ЛЮДКЕВИЧ, керівник літературної студії “Джерельце”, лауреат літературної премії ім. Лесі Українки, м. Львів
Нині з висоти часу можна побачити, що в літстудії сформувалося ціле поетичне покоління зі своїм широким діапазоном пошуків і творчих знахідок, з неповторним світобаченням, власним голосом, що відтворює непростий і суперечливий час, у якому живемо: він породжує нові цінності й сучасне мислення, заперечує одне і стверджує інше. Це час, коли є небезпека втратити духовні орієнтири, власне “я”, бо існує спокуса пливти за течією. Десятки молодих літераторів, які приходили в студію школярами, а потім ставали студентами, нині можуть сказати, що поезія стала для них справою життя. І про це свідчать нові книги, успішна участь у багатьох престижних літературних конкурсах, всеукраїнських нарадах молодих літераторів. Сьогодні це відомі імена, яскраві особистості в поезії: Галина Крук, Олена Галета, Назар Федорак, Богдана Микита, Адріана Яремчук, Ніна Галан, Анастасія і Злата Угрин, Уляна Дудок, Олена Дуб, Ліля Демидюк, Оксана Копак. Перегортаю сторінки збірника “Джерельце. 16 юних поетес” (1995). Можу порівняти, як творчо зростали авторки. Не всі, звичайно, продовжили своє захоплення, але Олександра Бердник, Богдана Микита, Мар’яна Тарнавська, Адріана Яремчук залишилися вірними поетичному слову. Ще тоді Адріана Яремчук, нині член НСП України, авторка трьох книжок, образно писала свої мініатюри. Ось, наприклад, її “Дощу персні”: Хтось розбив на небі склянку, Тут весною трісло серце… Так зродився з лона ранку Дощ у персні мокрих терцій. Цікаво спостерігати, як творчо формується зелена парость молодого літературного покоління. Приємно відзначити, що юні поети вчаться спостерігати за природою, намагаються мислити по-своєму, розвивати творчу інтуїцію, шукати індивідуальний стиль. Саме з цього і починається поезія: вміти побачити те, чого не помічають інші. Початківці працюють переважно в традиційному вірші, а це дисциплінує думку, стиль, пошуки точного слова. Кожен юний поет шукав щось своє — несподіване, незвичайне, прагнучи оволодіти різними формами віршування, багатством мовних засобів. Звичайно, не кожному одразу все вдається. У дитячих віршах зворушує щирість, наївність, свіжість почуття і сприймання світу. Ось який вірш написала Мар’янка Тарнавська у 12 років: Розступились грізні хмари. Сонце глянуло — весна! Квітка з льоду тане, в’яне… І біжить по склі сльоза. Нині Мар’яна — авторка збірки віршів для дітей “Чотири віконця”. Підготувала рукопис нової книжки казок і оповідань. У збірнику “Голоси кольорового вітру” (1998) — 34 добірки юних поетів. Найцікавишими і багатообіцяючими були твори Олександри Бердник, Володимира Биня, Ніни Галан, Лілі Демидюк, Уляни Дудок, Наталі Іпатій, Олесі Когутич, Ярини Матвіїв, Анастасії
Поезія гітари у руках Соломії Кейван та Злати Угрин, Василя Хомина. Усі вони вже мають власні перші книжки, а Олена Дуб і Уляна Дудок стали членами Національної спілки письменників України. Олександра Бердник, лауреат літературної премії “Первоцвіт” мерії Львова, тоді ще школяркою присвятила поетичні рядки рідному місту: Я крізь ґрати дощу бачу місто на шибці трамвая, Фотознімки епох на байдужому мокрому склі. Містер Львів сіроокий, із тисяч твій профіль впізнаю, Звідусіль повернусь на твоєму м’якому крилі. Нині Олександра живе і навчається в Києві, але чарівне місто дитинства залишається в серці та слові назавжди. Третій збірник літературної студії “Джерельце” — “Пелюстковий автограф. Антологія одного вірша” (2002). Він об’єднав на той час 50 студійців. Яскраві миті життя, перший власний досвід, свіжі враження, пізнання народних традицій, творча наснага допомагають юним поетам сказати власне слово про теперішній час, бути в ньому, “пити поезію з кухлів вечорів” і прагнути “нехай у нім, в новім тисячолітті, знайдеться місце і на мій рядок”. Ось як тоді роздумували над творчістю студійці: Олена Дуб: — Натхнення не лише дарує крила, а й довіряє митцеві надзвичайно важливу місію — вишептати таємницю, співзвучну зі світлом та серцебиттям кожного, хто гортатиме життєпис поетової душі. Олеся Когутич: — Я люблю творчість, без якої життя нецікаве. Олена Грач: — Життя занадто коротке, щоб витрачати його на дрібниці, а як виділити насправді важливе із загальної маси і не помилитися?
Чи можна побачити світло із заплющеними очима? Мар’яна Тарнавська: — Коли блукаю вулицями свого дитинства, до сліз стає шкода себе, вже дорослу. На жаль, не можна повернутися в дитинство, але іноді роблю це, пишучи вірші для дітей. Ще одна цікава форма роботи літстудії “Джерельце” — участь у різноманітних літературних конкурсах. Тоді є змога не лише підвищувати свій професійний рівень, а й порівняти власну творчість із поетичними спробами своїх ровесників, спілкуватися, здобувати перші перемоги. Щороку найкращі студійці надають свої твори на конкурс юних літераторів Малої академії наук. Твори переможців конкурсу друкують на сторінках альманаху “Весняний легіт”. Всеукраїнський конкурс імені Богдана Ігоря Антонича “Привітання життя” щорічно проводить видавництво “Каменяр”. Літературні премії цього конкурсу здобули поети Галина Крук, Злата й Анастасія Угрин, Ніна Галан, Володимир Биньо, а добірки багатьох інших учасників конкурсу надрукували в альманасі “Привітання життя”. У передмові до альманаху 1996 року лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець пише: “Незважаючи на ускладнену метафоричну мову, поезія Злати Угрин не стає герметичною чи лінгвістичною, вона не пориває зв’язку з довколишнім світом, для неї поезія — пурпурова моя мрія, якою замітаю сміття реальності Свою добірку юна поетеса називає “Поезія”, бо відкриття світу творчості для неї — найбільше диво. Вона в захопленні від цього відкриття, від дивовижного конструювання образів, магічного значення слів після несподіваного їх поєднання. Творчий процес для юної поетки — екстаз, чию животворність відчував і Антонич. Це називання речей і явищ новими іменами — поетичними. Це наче поетична об’єктивізація світу — “факту життя”. Це й радість життя — безвідносна до часу, простору, конкретних ситуацій. Це й спроба осмислення буття — “теореми вічності”, намагання спізнати всеосяжне і вічне”. Ця висока оцінка творчості львівської школярки Злати Угрин, яка відвідувала студію змалку, свідчить, що особистість формується і розвивається з ранніх літ в мистецькому середовищі, в сім’ї, в наполегливій праці над собою. Ніна Галан (Надія Пішаківська) була старостою студії “Джерельце”. Вона стала переможцем конкурсів “Привітання життя” (Львів), “Гранослов”, “Смолоскип” (Київ) і авторкою кількох поетичних збірок. У передмові до альманаху “Привітання життя”—2002 так сказано про неї: “Свіжі сильні почутття, емоції, хвилювання, відчайдушний молодечий максималізм, відкриття і творення свого світу, пізнання таїни слова — усе це бачимо в яскравій молодій поезії, яка приходить наперекір життєвим будням”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
