“Як віднайти і проректи найзаповіданіше слово слів?” Віктор Кордун · с. 14сторінка оригіналу ↗
«БО СВІТ КРАСИВИЙ…»
Слово Просвіти, №25 за 2008 рік
Наталка ПОКЛАД
Сьогодні, на щастя, зовсім не дивина — з’ява перекладеного з польської мови видання. Проте книжка, про яку хочу розповісти, насправді унікальна. По-перше, тим, що це одне з перших видань творів поета-священика Яна Твардовського (1915—2006) в Україні, і 25 поезій, які увійшли до книжки “Гербарій” (видавництво “Грані-Т”, 2008), українською публікуються вперше; по-друге, сама збірка — своєрідний гербарій, бо тут зібрано вірші отця Твардовського, присвячені рослинам або такі, в яких згадано рослини. Є серед віршів смішні, а є дуже серйозні, проте всі вони схиляють до тихого й теплого розмислу про світ людини і світ природи. Його вважають одним із найкращих і найдивовижніших поетів Польщі минулого століття. Займався не лише літературою — передовсім він священик, що присвятив життя людям. Майже півстоліття Ян Твардовський жив у затишному будиночку при монастирі сестер-візиток у самому центрі Варшави, щодня служив службу в костелі та приймав численних відвідувачів, що з’їжджалися до нього не лише з усієї Польщі, а й з інших країн — порозмовляти, попросити поради, записати інтерв’ю, взяти автограф чи просто вдячно потиснути руку цьому невисокому чоловікові в рясі. А ще отець Ян отримував надзвичайно багато листів — і від дорослих, і від дітей, які дуже любили його вірші. За що любили? За погідний світлий погляд на світ, у якому вмів бачити добре й красиве, за оптимізм і гумор. Мудрі й щирі, вірші Твардовського багатьом допомогли здолати зневіру, навчили не боятися самотності й бути сильними. Дітям отець присвячував дуже багато часу, їм же адресована і значна частина його творчості. Тож саме діти 1996 року присудили Твардовському Орден Усміху. Це єдина в світі нагорода, яку присуджують діти. Під час церемонії її вручення нагороджуваний має пройти своєрідне випробування — не кривлячись, випити склянку лимонного соку. А потім — усміхнутись! Отець упорався із цим завданням успішно. Про себе Ян Твардовський скромно казав, що він священик, який пише вірші на канікулах, — тоді, коли виїжджає в село відпочити від міського гамору. Насправді він дуже любив природу, добре знав її, так би мовити, поіменно: назву рослини, форму листя, колір і запах квітки, коли вона зацвітає, яке насіння має тощо. Він захоплювався старовинними гербаріями, у яких можна було знайти і всілякі цікавинки про рослини, й інформацію про їхні цілющі властивості, а також сам із великим задоволенням збирав власні гербарії. До слова: рослини, про які писав вірші отець Ян Твардовський, ростуть не лише на його батьківщині, в Польщі, а й у нас, в Україні. Тож українському читачеві пізнавати їх надзвичайно цікаво і корисно. Ще одна унікальна особливість “Гербарію” — книжку ілюстрували діти. Тобто багато рослин, про які йдеться у поезіях, можна побачити на ілюстраціях до збірки — частково їх намалювали українські школярі (по секрету скажу: це шестикласники Київської середньої школи №159), а частково — польські, зм. Сувалки. Крім усього іншого, збірка поезій Я. Твардовського розкішно видана — дизайн робив Антон Клочко. В оформленні сторінок використано оригінальні зображення гербарію з книги Отто Вільгельма Томе “Флора…” (1885), а також фраґменти ілюстрацій із книги Філіпа Франца фон Зібольда “Флора…” (1870). Переклала поезії Яна Твардовського Дзвінка Матіяш — письменниця, перекладачка. Для неї, як зазначає, це була “велика приємність і радість, і в той же час — велике випробування. Адже треба було збе-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
