VIII з’їзд «Просвіти» · “Не були спостерігачами, а помічниками Всевишнього”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
МИ Є ВЕЛИКОЮ НАЦІЄЮ, VIII З’ЇЗД ВУТ «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Слово Просвіти, №25 за 2009 рік
19 червня 2009 року в Києві відбувся VIIIз’їзд Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. На з’їзд було делеговано 166 просвітян з усіх областей України та Севастополя; прибули і взяли участь у роботі з’їзду 153 делегати. Товариства “Просвіта” з Аргентини та Парагваю, Товариство української мови з Америки, Товариства української культури з Білорусі, Хорватії, Сербії, Український культурний центр у Москві, Тюмені, Тобольську, Южно-Сахалінську надіслали VIII з’їзду ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка свої вітання. У роботі просвітянського форуму взяли участь представники міністерств культури, освіти, у справах сім’ї і молоді, відомі діячі науки і культури, очільники громадських організацій. Із привітанням від Президента України В. А. Ющенка та промовою виступив академік М. Г. Жулинський, голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України. Зокрема академік Жулинський наголосив, що концепція державної мовної політики, загальнодержавна програма розвитку мови розроблені за активної участі просвітян. Нині у Верховній Раді без руху — чотири законопроекти про мову. Але ні уряд, ні Верховна Рада не поспішають розв’язувати мовні питання, поринувши в міжпартійну та політичну боротьбу за владу в країні. Привітання від Голови Верховної Ради Володимира Литвина озвучив народний де-
ДОПОВІДЬ ГОЛОВИ ВУТ “ПРОСВІТА” імені Тараса ШЕВЧЕНКА ПАВЛА МОВЧАНА НА З’ЇЗДІ
Преосвященний владико, високоповажні представники української влади, шановні делегати і гості VІІІ з’їзду Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка! Лише півроку теперішня подія в житті нашого Товариства відокремлює нас від історичної дати, яку відзначала Україна як національну — 140-річчя створення “Просвіти”, що була, як ми пересвідчилися, покликана мобілізувати націю на відстоювання власного українського мовно-культурного простору, який відбирали, відчахували край за краєм, землю за землею поневолювачі, накидаючи нам свої порядки і свої мови… Ці шість місяців, які ми переживали в своїх щоденних дбаннях і клопотах, були чи не найтривожнішими за останні роки новітньої історії України, коли ми могли втратити Українську державу внаслідок змови двох політичних угруповань, змови, розрахованої на руйнацію всіх національних конституційних засад, аби знову розділивши Україну, повернути її до того стану, в якому вона перебувала 140 років тому. Я не перебільшую масштабів тієї національної катастрофи, яка могла б статися внаслідок конституційних змін тими фінансовими групами, для яких Україна є лишень територією їхніх бізнес-інтересів, групами, які задля поширення власного консолідуючого поля могли б невдовзі на підставі сєвєродонецьких чи козятинських угод приєднати Україну до існуючої Російської імперії… Дякувати Богові, дякувати Вам за молитви — не сталося! І мені чомусь пригадалися сторінки спогадів молодого троцькіста Васілія Гроссмана, російського письменника, який зафіксував прощання вождя з однодумцями на Казанському вокзалі в Москві. Цитую: “Він підходив до кожного з вибачпутат багатьох скликань, голова Полтавського обласного об’єднання “Просвіти” Микола Кульчинський. Заступник міністра культури і туризму Ольга Бенч опікується проблемами державної мови і не зі слів знає, які вони пекучі й нагальні, тож тісно співпрацює з головою ВУТ “Просвіта”, народним депутатом Павлом Мовчаном, зокрема у виробленні та затвердженні загальнодержавної мовної програми. У секторі мовної політики Міністерства працює лише троє людей, тож потрібна допомога просвітян з усіх областей України. Герой України поет Іван Драч у своєму вітанні з’їздові нагадав присутнім, що “Просвіта” завжди тісно співпрацювала з Народним рухом України, двадцятиріччя якого відзначаємо 2009 року, і просив долучатися до відзначення цієї дати, збирання документів і спогадів, фотоматеріалів і т. ін. До з’їзду звернувся міністр екології й охорони навколишнього природного середовища, член Центрального правління “Просвіти” Георгій Філіпчук, окресливши нові напрями роботи, зокрема екологічного просвітництва. Голова правління товариства “Знання”, доктор філософських наук, професор Василь Кушерець говорив про спільні дії товариства “Знання” і “Просвіти” у створенні мережі курсів української мови, народних університетів, поширення українознавства, роботи в школах і військових частинах.
ливою посмішкою, тиснув руку і казав: не сталося, товарищу… Вибачте… Не сталося…” І думаєш, зіставляючи дві історії: не сталося, хвала Богові, але, щоб не сталося ніколи, ми, просвітяни, які ніколи не були спостерігачами, а помічниками Всевишнього, повинні зробити процес державотворення незворотнім. Наша мета творення України не декларувалася в заявах, програмах, зверненнях, а поволі реалізовувалася, і ми все робили, аби Україна стала не лише за атрибутикою структурно сформованою, а й відповідно національно змістовною… І все, що ми робили впродовж звітного періоду день в день без компанійщини, допінгованих виборчих періодів, під час яких робляться гроші, все, що ми робитимемо і завтра, і позавтра, є дійсним державотворенням. Ми відстоюємо рідне слово і у вищих школах, і в середніх, і в різних сферах суспільного буття, і в Криму, і в зросійщеній Одесі, в Харкові, на Донеччині й Закарпатті, в Чернігові й Миколаєві… Тоді, коли ми видаємо книжки, творимо телепрограми, ведемо радіопрограми, коли читаємо лекції, гуртуємося в хорові колективи, зустрічаємося зі школярами і студентами, тоді, коли поширюємо рідне слово через друк часописів, таких, як “Слово Просвіти”, “Щедрик”, “Промінь Просвіти”, “Сіверщина”, “Кримська світлиця”, “Галицька Просвіта”, “Аркасівська вулиця”, “Християнська Україна”, “Народний лікар України”, “Ластівка”, “Бахмутський шлях”, “Основа”, “Дзвін Севастополя”… Орган Центрального правління ВУТ “Просвіта” — “Слово Просвіти”, який очолює лауреат Національної Шевченківської премії Любов Голота, став найзмістовнішим культурологічним тижневиком в Україні. За звітний період вийшло кілька
Голова Міжнародного благодійного фонду “Українська родина” Галина Лемець свій виступ присвятила Тарасовій церкві — детально звітувала про використання коштів, демонструвала проект надбрамної церкви Кобзаря біля Чернечої гори у Каневі, виготовлений архітектором Антонюком (“Укрдержреставрація”). Звіт Центрального правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка про роботу “Просвіти” за період з квітня 2005-го до червня 2009 року прозвучав із вуст голови ВУТ “Просвіта” Павла Мовчана (друкується у цьому числі тижневика). У своїх виступах голови обласних об’єднань Ярослав Пітко (Львів), Володимир Семистяга (Луганськ), Марія Олійник (Донецьк), Сергій Довгаль (Дніпропетровськ), Володимир Піпаш (Закарпаття), Василь Клічак (Київська обл.), Олена Фещенко (Черкаси), просвітянин і дипломат Степан Волковецький, голова Спілки офіцерів В’ячеслав Білоус, засновник системного поширення українознавства академік Петро Кононенко, заступник голови Київської міської держадміністрації Сергій Рудик розкрили проблеми немісцевого значення: йшлося про шляхи подолання духовної кризи, що можливо лише із залученням широкої громадськості, за активного протистояння русифікації суспільства, повернення питомого інформаційного простору, розвінчання реґіонального сепаратизму, посилення гуманідесятків книжок, виданих Видавничим центром “Просвіта” на чолі з Василем Клічаком, які отримали не лише схвальні оцінки читачів, а й відповідні відзнаки на книжкових форумах. Маю на увазі розвідку Ростислава Радишевського та Володимира Свербигуза “Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко” та “Декамерон” Бокаччо у неперевершеному перекладі Миколи Лукаша. Текст перекладу віднайшов в архівах і підготував до друку поет, літературознавець, перекладач, Шевченківський лауреат Леонід Череватенко. Було продовжено видання словників у серії “Словники України”, а саме “Тлумачний словник української мови”, “Російсько-український словник термінологічної лексики” Наталки (Надії) Шило, словник-довідник “Україна в словах”, підготовлено до друку “Академічний словник української мови”, ви-
Кор. “СП”
дано прозові й поетичні твори сучасних українських письменників: Івана Драча, Миколи Стеблини, Василя Фольварочного. Автори Видавничого центру “Просвіта” здобули найвищі державні нагороди — Національні Шевченківські премії в галузі літератури: це безсмертний Анатолій Погрібний за книжки “По зачарованому колу століть”, “Поклик дужого чину” (2006), а також видатний поет-сучасник Микола Воробйов за книжку поезій “Слуга півонії”, видану також Видавничим центром “Просвіта”. Лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за книжку для дітей “Тарасове перо” (2006) став наш автор, письменник Євген Білоусов. Учителям-словесникам, історикам і широкому загалу адресована книга статей Миколи Жулинського “Він знав, “як много важить слово”, присвячена І. Франкові, Вадима Пепи “Україна в дзеркалі тисячоліть”, Любові Голоти “Сотворіння”, монографія Ольги Малюти “Просвіта і Українська державність”, монографія родини Дем’янчуків: “Українське краєзнавство: сторінки історії”, монографія Тараса Лепехи “Українознавство”, монографія Володимира Скляра “Етнічний склад населення України (1959—1989 рр.): етномовні наслідки російщення”, книга про різноманітний національний рослинний світ Андрія Кондратюка “З вишневого саду”, поезії автора з Луганщини Василя Старуна… А твори Ющука? Пономаріва? Лариси Масенко, Івана Дзюби! Перелік можна продовжити. Продовжуємо реалізовувати великий національний проект “Кобзар” Т. Г. Шевченка — в кожну оселю”. Загальний наклад його — понад 500 тисяч примірників. Назву ще один великий проект — “Етнічна музика України” надзвичайно актуальний, тому що маскульт може остаточно перемогти українську культуру — видано вже 28 компакт-дисків. Зреалізовано великий проект “Дитяча колекція” — спільно з компанією “Атлантік”, яку очолює та-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
