Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 25 (610), 23—29 червня 2011 КОНСТИТУЦІЯ НАШОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ПОЛТАВСЬКА “ПЕТЛЮРІАНА” 28 червня — День Конституції, 15-а річниця прийняття Основного Закону країни

Слово Просвіти, №25 за 2011 рік

Голова Всеукраїнського Товариства “Просвіта”, народний депутат Павло МОВЧАН, один із тих, хто, будучи депутатом Верховної Ради другого скликання, готував і приймав Конституцію України, відповідає на запитання нашої газети. — Павле Михайловичу, в чому історичне значення прийняття Конституції України 28 червня 1996 року? — У сесійній залі парламенту зараз дуже мало людей, які причетні до ухвалення нашої Конституції. Це ми тільки кажемо, що то була конституційна ніч, забуваючи, що протягом значного часу тривала робота над формуванням конституційного поля України. Без Конституції держави не існує. Часи бездержавності вимагали якомога скорішого прийняття Основного Закону. Латання статей старої Конституції Української РСР, яке ми здійснювали тоді в парламенті, свідчило, що без фундаментального основного нашого закону ми не можемо далі рухатися. І це кажу не тому, що причетний до цього процесу. Не ідеалізую цього документа, але за оцінками європейських структур, експертів, наша Конституція дуже високого рівня. Вона дала можливість збалансувати всі гілки влади. Було утворено противаги, окрім президентської форми правління, ми вибудували цілком автономний режим для законодавчої гілки влади. Верховна Рада була, очевидно, найвпливовішою структурою, коли приймала Конституцію, формувала нагальні, але неіснуючі до того закони. За попередні роки незалежності ми вибудували всі інституції влади. Політична ситуація вимагала, при наявності невеликої кількості державників, зокрема в парламенті, зробити те, що здавалося майже нереальним, фантастичним — прийняти Конституцію, яка гарантувала всі свободи громадянам, окреслювала національну приналежність, національні пріоритети. Україна була оголошена унітарною державою, ніякий федералізм не повинен був її роз’їдати. Йдеться про те явище, що потім перетворилося в послідовну антиконституційну дію регіонів, тобто країв — нам нав’язали цей термін: “регіони”, це закинута нам ідеологема. Іта дія фактично роз’їдала Конституцію. Прийнявши Конституцію, ми позбавилися від майбутніх зазіхань виконавчої влади, президента — а це теж фактично виконавча влада, на наше законодавче правове поле. Робота над Основним Законом — по пунктах — була закріплена за цілою низкою депутатів, які відповідали за той чи інший напрям. Я був у групі депутатів разом зі Степаном Хмарою, Сергієм Головатим. Останній взагалі відповідав за конституційне поле. Я відповідав, зокрема, за 10-у статтю Конституції. Причетність кожного у Верховній Раді до творення основного документа була абсолютно вмотивованою, а не за командою когось із фракції. Але хочу зазначити, що і в ту конституційну ніч була остання спроба зірвати конституційний процес в Україні. Президентська гілка влади вже прагнула до її абсолютизації. Це логіка кожної влади — мати максимум, без розуміння, що за це треба відповідати. — Так, влада — це ж велика відповідальність! — А президентська вертикаль вимагала підпорядкування і Верховної Ради, і судової гілки. Вона справді впливала на них, засягала на ці поля, хотіла зробити ту модель, яка була вигідна виконавчій гілці влади, зокрема президенту з його ієрархією. Ми цьому протидіяли, не дали цього зробити. Але тоді були й ті, хто нас атакував зліва, і з правого боку була інспірована провокація, яка повинна була зірвати конституційну ніч. Та нам вдалося витримати, і все сталося! Хочу добрим словом згадати світлої пам’яті Михайла Сироту — йому дісталася особлива роль. Я підкреслюю: це був документ довготривалої роботи. Всі бачили і загрози, і переваги, і перспективи. І тому виникла така протидія прийняттю Конституції, зокрема й з боку президента Кучми. Ви пригадуєте, як він оголосив референдум, дехто дуже хотів розпуску Верховної Ради. Але були люди, які бачили всі ці підводні течії, серед них був О. Мороз, треба віддати йому належне, і ціла група депутатів від Руху, що протидіяла тим потугам, і наша фракція “Державність”, до якої я належав, бо це були мажоритарники. Ми своєю енергією, послідовністю і наполег- Михайла Сироту вітають колеги У сесійній залі 15 років тому ливістю переконували інших депутатів. Адже формувалася держава, на найвищому її пікові. Це було завершення її формування — прийняття Конституції. Росія і її агенти всередині країни усвідомлювали, що з прийняттям Конституції все для них набагато ускладнюється, зокрема, відновлення сфери впливу на території України. — Що Ви скажете про роль Конституції у збереженні основ нашої державності? — Конституція утворила цілісну імунну систему, на яку ми посилаємося. І, наприклад, рішення Конституційного Суду з приводу неконституційності червоного прапора є результатом роботи, виконаної тоді. Сьогодні ми знаємо, як захистити себе, українську націю, суспільство. Тож захоплення стовідсоткової влади, побудова України за моделлю російської путінської держави не вдасться. Бо це антиконституційно. Так само, як і те, що стосується Харківських угод, антиконституційне, бо в Основному Законі в перехідних положеннях чітко зазначалися терміни виведення російських військ. Так само, як і те, що стосується так званої “ширки”, чи коли сьогодні Янукович зруйнував ці рівноваги. Він хотів керованої держави, не такої розбалансованої влади, як за часів Ющенка, коли Тимошенко робить одне, Яценюк і опозиція — друге, а Ющенко — третє. Янукович хотів всієї повноти влади, він її має. Але пору- 14–15 Закінчення на стор. 2 МУЗИКА БОРИСА БУЄВСЬКОГО АНАТОЛІЙ ШПИТАЛЬ ПРО ФУТУРИСТИКУ 7, 10 “СІВЕРЩИНА INCOGNITA” 12–13 РОДОВІД

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин