Мандрівки історією · “Все це — наша історія. Подобається вона комусь чи ні, але, принаймні, її треба знати”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
НОВІ ВИДАННЯ ПРОСВІТЯН
Слово Просвіти, №25 за 2011 рік
Петро АНТОНЕНКО
“Сіверщина Incognita”. Таку назву має книга, яку щойно видала Чернігівська обласна організація “Просвіта” та її видання — газета “Сіверщина”. В книжці кілька десятків публікацій, які вміщені в газеті і присвячені історії краю. Наскрізна тема всіх публікацій — невідомі сторінки історії Сіверського краю. А таємниць тут доволі. Ось хоча б згадати процитовані в анотації слова нашого видатного історика й політика Михайла Грушевського: “У Чернігово-Сіверщині заховані загадки старої України-Руси і зачатки нової”. У своїй передмові до книжки її упорядник — голова обласної “Просвіти” і редактор “Сіверщини” Василь Чепурний пише: “Скажімо, навіть карстові провалля у Семенівському районі породжують багато версій і легенд. А що вже казати про таємниці Сіверської Русі, яка володіла далекою Тмутараканню і про яку так неохоче говорять історики. Ну, з московськими все зрозуміло: їм не хочеться визнавати, що Кубань належала Чернігівському князю, як, наприклад, і героїчне місто Козельськ. Але ж чому про загадкову Тмутаракань мовчать історики українські?!” Серед авторів книжки — Ігор Качуровський, Левко Лук’яненко, відомий дослідник козацької доби, автор кількох книг про гетьмана Мазепу і його оточення, просвітянин Сергій Павленко, моло-
Сергій ПАВЛЕНКО
ПОХОДЖЕННЯ
Рід Борковських, очевидно, данського походження. На це, зокрема, вказує їхнє друге прізвище — Дуніни (“дунчак” означає данець). 1787 року Борковські передали до справ депутатського зібрання свої відомості про родину. За сімейними переказами польський полковник Каспер Дунін- Борковський загинув під час повстання Хмельницького. Його дружина Тетяна та дочка Катерина (у синодику Любецького монастиря їхні імена записані одразу після батькового) ховалися від повстанців у Ніжині, але їх знайшли козаки і вбили. За документами 1638 р. К. Дунін-Борковський заснував на Чернігівщині слободу Борковичі (Бурківку). У польського полковника було двоє малих синів — Василь (народився 1640 р.) та Юрій. Після вбивства батька 1649 року вони, очевидно, потрапили під опіку або православної родини, або родичів матері (її українське походження та віросповідання, здається, стали вирішальними чинниками у подальшій долі братів). В одному літописі згадується чернігівський полковник доби Хмельницького — Семен Борковський. Можливо, це був дядько осиротілих Борковських. В універсалі Івана Самойловича від 28 червня 1672 р. йдеться, що Василь Касперович Борковський (в універсалах він називався без родової назви “Дунін”) “з дитинства літ при отвазі и ущербку здоровя своего вік свой провадячи… немало навал-них и прикрых отправлял экспедиций”. Уперше він згадується в джерелах 1665 року як підлеглий чернігівського полковника Д. Многогрішного. 1668 року, після невдалого повстання І. Брюховецького, опинився у команді гетьмана П. Дорошенка, від якого отримує уряд вибельського сотника.
БЛАГОДІЙНИК
Правобережний гетьман універсалом від 2 вересня 1668 р., виданим у Чигирині, повернув В. Борковському за “значние рицарские дела” село Борківку в Березнянській сотні.
дий історик і журналіст Олександр Ясенчук, відомі краєзнавці Людмила Студьоннова, Ольга Єрмоленко. Досить назвати заголовки деяких публікацій, щоб побачити, які цікаві пласти історії піднято в них. “Терорист із Седнева”, “Найбільший курганний некрополь у Східній Європі на межі зникнення”, “Слід Мазепи в Росії”, “Колохрест — бойове мистецтво з Холмів”, “Москва на околиці Новгород-Сіверського князівства”, “Паломницька карта Чернігівщини”. Серед героїв публікацій — князі, гетьмани, полковники, отамани селянської боротьби проти комуністичного режиму. Зокрема серед цього розмаїття дуже цікаві публікації “Герой моторошної легенди” та “Жорстока Фрума — дружина Щорса”. Перша — це справжній історичний детектив про чернігівського полковника, потім генерального обозного гетьманського уряду Василя Дуніна- Борковського, ім’я якого обросло містичними легендами. Друга публікація про маловідомі сторінки життя Миколи Щорса і його дружини та сподвижниці чекістки Фруми. Так чи інакше, все це — наша історія. Подобається вона комусь чи ні, але, принаймні, її треба знати. Обласна
“Просвіта” і газета на своїх шпальтах тав збірнику, який анонсований як перший із цього циклу, зробила першу спробу відкрити широкому загалу цю історію. Збірник уже є в продажу в “Інтермецо” — Культурно-мистецькому центрі обласної “Просвіти”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
