Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слідами наших виступів · “Обіцянки підняти вчителя на недосяжну висоту на практиці більше схожі на бажання позбутися докучливих прохачів”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

СІМ МОСТІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА ПЕРЕПРАВІ В МАЙБУТНЄ

Слово Просвіти, №25 за 2011 рік

Від редакції. На сторінках “Слова Просвіти” ми не одноразово писа4 ли й будемо писати про проблеми української освіти. Нарешті Мініс4 терство освіти зреагувало й озвалося: “Шановні колеги! Звичайно, будь-яке будівництво бачиться по-різному: з майстерні архітектора, виконроба, будівельного майданчика. Але якщо мета одна, яка різниця в термінології і лексиці. Все більше переконуємося, що навчити і примирити нас можуть тільки діти, а оцінки… оцінки виставить час і люди. Україна будує мости. Вони різні. Через Дніпро, щоб залишатися єдиною. Через дороги, щоб стали безпечними. І мости в майбутнє. Звичайно їх більше, ніж сім. Але всі вони для наших дітей. Час це зрозуміти”. Друкуємо запропоновану статтю і сподіваємося, що ріка, над якою буде зведено мости, не втратить глибини і русла. Борис ЖЕБРОВСЬКИЙ, заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Мова про реформи. Чи сумісні взагалі поняття “реформи” і “освіта”? За словниками, “реформа” — це “перетворення”, “зміна”, “перебудова”. Власне, підійде будь-яке. Всі вони не такі страшні, як “реформи”. Особливо ті, які вимагає проводити за “Сто днів” кожна нова влада. Зрозуміло, що в такій делікатній і консервативній сфері, як освіта, більш реально і коректно підійшов би термін “зміни”. Хоча “реформи”, звичайно, солідніше. Звучить! Ну, а якщо зовсім серйозно, то неймовірні зміни в житті людської цивілізації вимагають насамперед від урядів і зовсім нестандартних і узгоджених рішень. Ті країни, які почали пошук таких шляхів, знайшли їх у сфері освіти. Класичні приклади — це Фінляндія, Південна Корея, Сінгапур. У цей ряд серйозно намірилася увійти й Україна, проголосивши освіту національним пріоритетом розвитку країни. Якщо образно уявити собі шляхи перетворень, то це як будівництво мостів. Мостів у майбутнє. Ми почали з семи. ПЕРШИЙ МІСТ. ГОЛОВНЕ В ОСВІТІ ДІТЕЙ — НЕ ОСВІТА. ЗДОРОВ’Я ВАЖЛИВІШЕ Фізичне, психологічне, соціальне. За 20 років населення України скоротилося з 52 млн до 45 млн. Демографи, медики, соціологи можуть це пояснити. Зрозуміти складно. Обидва українські відомства — освітнє та охорони здоров’я — зайняли чітку позицію: пройтися по всіх “больових” точках від народження до випускного балу й усунути їх. До речі, визначилися, що займатися здоров’ям слід ще до народження дитини. Вже розробляються основи “допологової педагогіки та психології”. Усі нові програми, архітектурні проекти, режими занять, харчування, диспансеризація тощо формуватимуться і узгоджуватимуться тільки під кутом зору — зберегти і відновити здоров’я дітей. МІСТ ДРУГИЙ. ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ТРЕБА ВВАЖАТИ ДОШКІЛЬНУ Як кажуть японці, після трьох уже пізно. Додамо, а після п’яти — марно. У жовтні 2010 року Всесвітній Форум ЮНЕСКО з дошкільної освіти підтвердив майже одноголосно (а це 137 країн) — фундамент освіти й основа формування особистості закладаються в дошкільному віці! У цьому напрямку Україна за останній рік зробила рішучі кроки. Внесено зміни до Закону. Дошкільна освіта (5—6 років) стала обов’язковою. Для п’ятирічок затверджена програма “Впевнений старт”. Пройшов Перший Всеукраїнський з’їзд працівників дошкільної освіти. Створена їхня професійна Асоціація. З’явилися нові журнали і газети, радіо й телепередачі для батьків і дітей. Як колись висловився Міністр, ми розпочали “Хрестовий похід” за повернення та будівництво дитячих садків. Керівництво держави виносить питання на засідання уряду про дошкільну освіту поряд із найважливішими економічними та соціальними проблемами. Затверджена державна програма розвитку дошкільної освіти до 2017 року. Розгляд питань про освіту у Президента України починається з розгляду проблем найменших (дітей). Можна сказати, що міст “Вища дошкільна освіта” будує вся країна. ТРЕТІЙ. ЗМІСТ І Є ЯКІСТЬ Стандарти освіти, програми, куррікулума, кому яке слово подобається. Суть одна — зміст освіти. Чому ми вчимо дітей? Навіщо саме цього? В якому обсязі й послідовності? Все це і є основні питання змін в освіті. Найглибші й найскладніші. Стандарти не змінювалися в Україні вже десять років. У сьогоднішній науці десять років рахують за тисячу. Уряд України після палких дискусій (і це корисно) затвердив стандарти початкової школи. Ми спробували врахувати і власні традиції, і зарубіжні успіхи. В Україні з 1 вересня 2012 року у всіх школах вивчатимуть іноземну мову з першого класу, а інформатику з другого. Списувати особливо нема в кого, аналога в Європі практично не існує. Уже розроблена, і почалося обговорення концепції стандартів всієї середньої школи. МІСТ ЧЕТВЕРТИЙ — “ІКТ-МІСТ” Сьогодні це одне зі слабких місць в українській освіті. Щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), ми в кінці першої сотні країн світу. А можемо бути (як космічна країна та батьківщина європейської електроніки) в першій десятці. Для цього уряд затвердив державну програму широкомасштабного використання ІКТ у навчальному процесі “Сто відсотків”, розроблений національний проект “Відкритий світ”. Охочих приєднатися до цих проектів достатньо — наука, бізнес, інвестори. Дивись, наприкінці будівництва “ІКТмосту” з’явиться можливість і освітній супутник запустити! П’ЯТИЙ МІСТ. НОВІЙ ШКОЛІ — НОВИЙ УЧИТЕЛЬ На жаль, це неминуче. Прийшов час із планера пересідати на “Руслан”. Усім зрозуміло, що в цього мосту найскладніша конструкція. Кожен п’ятий вчитель в Україні пенсійного віку. А 30—40 років роботи в школі… Назва головної книги всесвітньо відомого українського педагога Василя Сухомлинського “Серце віддаю дітям” — це не красива фраза, а швидше, медичний висновок. Із багатьох причин (зокрема — демографічних) реальна заробітна плата вчителів не збільшується. Обіцянки підняти вчителя на недосяжну висоту на практиці більше схожі на бажання позбутися докучливих прохачів. Молодь школу як роботу не обирає. Як і раніше, особливо перед виборами, багато обіцянок, декларацій і мало сміливих і рішучих кроків влади на місцях. Проблем багато, і навіть ті керівники, які щиро хочуть їх вирішувати, не завжди розуміють з чого починати. Але що вселяє оптимізм? Розуміння складності проблем і твердий намір докорінно змінити становище вчительства. За ініціативи вищого керівництва країни готується Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Саме на ньому будуть розглянуті питання стратегічного розвитку освіти. Серед найважливіших документів і оновлена державна програма “Вчитель”. МІСТ ШОСТИЙ. ЯКІСТЬ УПРАВ- ЛІННЯ ОСВІТОЮ — ЦЕЙ МІСТ НЕ ВИМАГАЄ ВЕЛИКИХ ВИТРАТ Розумний керівник завжди знайде, нехай тимчасовий, але вихід із будь-якої ситуації. Непрофесіонал може знищити все. Біда наша в тому, що вертикаль влади, зокрема в освіті, стала місцем, де розвішують прапори політичні партії. За останні п’ять-шість років тільки деякі керівники районних, міських, обласних управлінь освіти змогли не підлаштовуватися під кольори політичних партій, а працювати виключно під державним. За останній рік Міністерство значно скоротило кількість всіляких інформаційних довідок, звітів тощо, але в школі мало що змінюється. Місцева влада завжди знайде невластиву вчителю роботу. Зрозуміти її можна, а на кого ще спертися? Школа, як і раніше, залишається надійним виконавцем, а вчителі все так само законослухняні. Створити нові програми, впровадити новітні технології, змінити систему підготовки і перепідготовки вчителів — ці мости ми побудуємо. А от якість управління більше нагадує поки що понтонну переправу, а не міст. На жаль… Що робити? Ведемо активний пошук законодавчих рішень, вивчаємо досвід, радимося з тими, кого поважає учительство, з успішними керівниками. Контури і креслення цього моста вже видніються. СЬОМИЙ І ОСТАННІЙ. МІСТ СТРАТЕГІЧНОГО ПРИЗНАЧЕН- НЯ — ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ Адже майбутнє — це не тільки завтра. Аналіз тем наукових дисертацій, експериментальних проектів, майданчиків, матеріали виставок педагогічних інновацій засмучує. Національна доктрина стратегії розвитку освіти вимагає серйозних коректив. Міністерство вже зайнялося зміною структури своїх науково-дослідних інститутів. Вперше в самому відомстві з’явився відділ експериментальної педагогіки. Пройшла Всеукраїнська естафета педагогічних інновацій “Нові горизонти української школи”. Мета — побачити в інших те, чого немає в себе. Придумав сам — поділись із сусідом. Без наказів і повчань. Основні струни — почуття професійного самолюбства. Благо, інтерес до цього ще живий! Підтвердження тому — книга “1000+1 ідея сучасної української школи”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин