Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Кожен його етюд, пейзаж випромінює світло добра і любові, дарує радість”. Палітра · с. 14сторінка оригіналу ↗

Академік гравюри

Слово Просвіти, №25 за 2012 рік

Якби у нас, як у колишній петербурзькій Академії мистецтв, існувало наукове звання “академік гравюри”, то Миколу Івановича Стратілата давно вже обрали б дійсним членом Академії мистецтв України. Але й без тої умовної формальності своє 70 річчя талановитий митець, народний художник України зустрічає на вершині слави. Його багатогранний і плодючий талант закарбував своє вагоме слово різцем і пензлем не лише в станковій і книжковій графіці, а й у мистецтві екслібриса, живопису тощо. А його неповторний тенор у багатоголоссі хору “Чумаки” слухати не переслухати. Тож п’ять залів столичного Національного музею ім. Тараса Шевченка ледве вмістили невеличку частку всього, що напрацював Маестро впродовж свого творчого життя. Та так ґрунтовно, що вже дев’ятик! ласником він спроможеться на власну персональну виставку в сті! нах школи: етюди, натюрморти, ко! пії картин відомих художників ми! нулого. Потім Микола прой! де нелегкими життєви! ми дорогами, такими властивими для воєнно! повоєнного покоління вихідців із села: худож! ньо!ремісниче училище №16 (Київ), служба в Радянській Армії (Цен! тральна група військ, Чехословаччина), Укра! їнський поліграфічний інститут ім. Івана Федо! рова (Львів), а далі — робота до самозабуття з іскрою Божою в душі. Від слова до гравюри Микола Стратілат як графік починався з ілюс! трації книжок. 1983 р. у видавництві “Веселка” вийшла книжка Якова Щоголіва “Я люблю зимовий ранок”. Зовнішня простота його робіт органічно впи! салася в текстове полотно автора, якому до болю були знайомі мотиви патріархального сільського життя. Але в багатьох малюнках уже прос! тежується ледве вловиме прагнен! ня поєднати високе (небо) і підне! бесне (людей і землю) в єдине ціле через, наприклад, димок із коминів засніженого села, пасма скісного дощу, променів світла тощо. Від книги до книги, від автора до автора удосконалювалася май! стерність і техніка Стратілата. Не! дарма ж йому доручали ілюструва! ти книги видатних українських письменників: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильсько! го, Василя Симоненка, Тетяни Че! реп (нещодавно), Бориса Олійни! ка. Останнього вразила не тільки майстерність Стратілата як графі! ка, а й його духовний світ. Тому, від! криваючи виставку ювіляра, він на! певно має усі підстави стверджу! вати, що внутрішнє наповнення ху! дожника віддзеркалюється його

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин