Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 25 (714), 27 червня — 3 липня 2013 Як виховують медіа, або Морально-етичні проблеми інформаційної безпеки дітей ЛИСТ ДО ПОЛЯКІВ

Слово Просвіти, №25 за 2013 рік

За результатами дослідження “Соціально-психологічний аспект впливу ЗМІ на підлітків загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва” рейтинг ЗМІ серед молодіє таким: Інтернет — 55 % (особливо спілкування в соціальних мережах); телебачення — 45 %; журнали — 26 %; газети — 5 %. На сучасному етапі швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, формування глобального інформаційного суспільства медіа набувають нових функцій, стають засобом організації дозвілля, відпочинку, розваги, набуття нових знань, умінь, інтелектуальної праці, інтерактивного спілкування, приваблюючи широкі вікові групи населення, особливо дітей і молодь. Василь КОСТИЦЬКИЙ, голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Проте поряд із позитивним значенням інформаційний простір приховує серйозну загрозу для розвитку особистості. Недосконалість чинного законодавства зумовлює перевантаження інформаційного простору матеріалами, що містять елементи насильства та жорстокості, пропагують наркоманію, токсикоманію, тютюнопаління та інші шкідливі звички, війну, національну та релігійну ворожнечу, неповагу до батьків, національних і релігійних святинь, мають пор нографічний або еротичний характер, які деформують психіку молоді, навіюють моделі агресивної поведінки та відчуття небезпечного життя, що, безперечно, негативно впливає на психоемоційний розвиток внутрішнього світу та спотворене сприйняття навколишнього середовища. Особлива небезпека з боку медіа полягає ще в тому, що вони “перехоплюють” у соціальних інститутів (сім’я, школа, держава, церква, громадські організації та ін.) виховний вплив на дітей. За даними Інституту соціальної і практичної психології НАПН України, у звичайні робочі дні 20,7 % учнів в Україні дивляться телевізор щонайменше одну годину на добу; 41,7 % — до двох годин на добу; 29,4 % — до трьох і більше годин на добу. Отже, телевізор є якщо не активним учасником життя дитини, то принаймні повсякденним його тлом. Телевізор більш як на 3,5 години обмежує час спілкування батьків із власними дітьми, які потрапляють у ситуацію “вимушеної ізоляції”. Доведено, що надмірне захоплення телебаченням негативно позначається на якості дитячої гри, шкільній успішності, загальній культурі мовлення і наражає на ризик не здобути глибоких, системних знань про навколишній світ. Дошкільнята, які дивляться телевізор понад годину щодня, гірше розрізняють реальне та вигадане. Вони також є більш тривожними й агресивними, з острахом ставляться до навколишнього світу, мають нерозвинену уяву, гірше адаптуються до шкільного життя і життя загалом. Сучасні мас-медіа переважно нав’язують антиподи ідеалів добра: злість, нечесність, хитрість, несправедливість, помсту, нещирість, заздрість, жорстокість, у зв’язку з цим відбувається деформація моральних цінностей підростаючого покоління. Так, фахівець у галузі педагогіки О. Невмержицька виокремлює напрями, відображені на телеекрані, що відрізняються від моральних моделей поведінки, зокрема: 1. Ідеалізація соціальної інфантильності: герої популярних молодіжних серіалів намагаються створити ілюзію, що для здобуття раннього багатства і слави достатньо деяких здібностей, зовнішньої привабливості й надзвичайної пробивної сили. 2. Орієнтація на матеріальні цінності: робиться відверта спроба підмінити поняття щастя поняттям матеріального успіху. На екрані присутні переважно представники престижних професій, проте немає працівників робітничих професій і сільського господарства. 3. Гедонізм: показ нереального, проте на вигляд доступного світу розваг і втіх. Нескінченні серіали, що транслюються, дивиться значний відсоток дітей і їхніх батьків. Герої цих фільмів постійно наражаються на одні й ті ж проблеми: розлучення, смерть, алкоголізм, безпліддя подружжя, позашлюбні діти, позашлюбні стосунки, вживання наркотиків, правопорушення неповнолітніх, алкоголізм, захворювання і операції, психічні розлади. Одним із чинників деформації моральних засад молоді є засилля реклами алкогольних напоїв у теле-, радіопросторі, Інтернеті, на малих архітектурних формах (торговельних кіосках, павільйонах), на зупинках громадського транспорту, у вітринах магазинів і супермаркетів, торговельних наметів. Зокрема за результатами висновків експертних досліджень Національної комісії впродовж 2010—2012 років на 5,39 % збільшилася кількість рекламних роликів, які пропагують шкідливі звички. Закінчення на стор. 4 ЛИСТИ З МУЗЕЇВ Т. ШЕВЧЕНКА ЩО НАМ РОБИТИ СЬОГОДНІ? ХАРИЗМА АРСЕНА РІЧИНСЬКОГО ЧАРІВНИЙ МЕЧ СЛОВА 12-14

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин