Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема Листи з музеїв Т. Г. Шевченка 5 · с. 5сторінка оригіналу ↗

Лист перший Музей у риштуваннях Музей у риштуваннях

Слово Просвіти, №25 за 2013 рік

Напередодні відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка редакція “Слова Просвіти” започатковує проект “Листи з музеїв Тараса Шевченка”. Починаємо зі столиці. Запрошуємо читачів долучатися. Пб і Уї б і Перебуваючи у столиці України, насамперед необхідно відвідати Національний музей Тараса Шевченка. Адже саме тут зберігається переважна більшість малярської спадщини Великого Кобзаря, що входить у золотий фонд світової культури. Колекція музею формувалася протягом 150 років і нині налічує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належить 34 тисячі. Найцінніша її частина представлена в постійній експозиції музею. Захоплені витонченими мистецькими роботами Шевченка, відвідувачі говорять, що Національний музей — це Київський Ермітаж, хоча дещо обмежений у виставкових площах. Сьогодні на сайті музею (museumshevchenko.org.ua) можна віртуально прогулятися його залами, детальніше прочитати про Шевченка і його творчість, про фонди музею, історію їхнього формування і експозицію, погортати електронний архів і дізнатися, які події відбуваються в музейному закладі. У сучасному світі запорукою успіху і гарантією популярності є наявність якісного інтернет-представництва. У випадку музею — це ще й збільшення кількості відвідувачів, які прагнуть побачити мистецькі шедеври на власні очі. Про успіхи в науковій, інновації в просвітницькій роботі ми говорили з директором музею Дмитром Васильовичем Стусом. Нещодавно на сайті Національного музею Тараса Шевченка з’явилася інформація, що в музеї розпочинаються підготовчі роботи з реставрації, ремонту та можливої реконструкції. Нинішні ремонтно-реставраційні роботи відбуваються в рамках підготовки до відзначення 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка 2014 року, згідно з Указом Президента України № 257/2012 від 11.04.2012 р. “Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка”. Тож починаємо інтерв’ю з Дмитром Стусом із невідворотного запитання про проблеми, через які необхідно проводити ремонт, про те, чи достатнім є фінансування робіт, чи зверталися раніше до керівництва держави з пропозиціями щодо реконструкції будівлі? — Те, що приміщення музею, тай не тільки воно, зараз у критичному стані, відомо давно. Через 4—5 місяців після того, як 1,5 року тому я став директором музею (травень—червень 2012 року), то відселив працівників із приміщень, уражених грибком. А це цілий поверх нашого флігеля. Також зробили знімки окремих сховищ, приміщень і передали їх Президенту, Прем’єр-міністру, порушили питання про те, що в такому стані неможливо підходити до святкування 200-ліття Тараса Шевченка — просто буде соромно. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 309-р від 20.05.13 р., на ремонтно-реставраційні роботи у Національному музеї Тараса Шевченка виділено 27,2 млн грн. За ці кошти планується провести роботи з гідроізоляції фундаментів, реконструкцію системи опалення, вентиляції, охоронної, пожежної сигналізації, здійснити капітальний ремонт покрівлі та водовідводів. Особливої уваги потребує фасад головного корпусу Музею — пам’ятки архітектури XIX сторіччя. Головні проблеми — надмірна вологість і відсутність вентиляції, що стали хронічними. Вони виникли внаслідок неякісного виконання робіт із облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 та 2004 роках. Це стало причиною втрати поясу гіпсововняного тиньку по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди Музею та під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що у підвальних приміщеннях. Як наслідок — виникнення умов, неприйнятних для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля, що зумовило переміщення наукових співробітників і технічного персоналу Музею на другий поверх флігеля влітку 2012 року, де зараз вони працюють у погано пристосованих для такої кількості людей кімнатах. Говорить директор музею: — Під час заходів, які відбуваються в музеї, температура впродовж півгодини підвищується на 8—10 градусів — у музеї відсутні системи вентиляції, кондиціонування; необхідно провести низку робіт — зробити гідроізоляцію, відновити вентиляційні системи, створити відповідне кондиціонування для фондів, у частині залів створити можливість підтримувати температурно-вологісний режим, щоб не було коливання температур більше ніж 1—2 градуси, щоб у нормальному стані була вологість у приміщенні. Сьогодні про таке ми навіть мріяти не можемо. Як наслідок — відвідувач музею позбавлений можливості дивитися оригінальні твори, вони майже не виставляються. Якщо говорити про живопис і графіку, оригінали зберігаються у фондах, куди немає доступу людей. Паралельно хочеться збільшити приміщення фондів, бо їх хронічно не вистачає, і створити нормальні умови для роботи людей — хоча б по 5—6 квадратних метрів на одного наукового співробітника. Донині в експозиції була представлена невелика частина тих документів, що зберігаються у музеї. Більшість матеріалів була доступна лише науковцям, аспірантам тощо. А серед цих документів є унікальні: прижиттєві твори з автографами (“Гайдамаки”), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р. тощо. Усі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. — Чи не боїтеся Ви, що на час святкування 200-ліття Тараса Шевченка Музей стоятиме у риштуваннях, як свого часу було в Каневі, і люди не матимуть можливості його відвідати? — Я нічого не боюся. Що буде зроблено, те буде зроблено. Ювілей, Укази Президента стали підставою, яка допомогла зрушити з місця проблему, що з різних причин не вирішувалася багато років. Це задавнена болячка. У нас півроку пішло на те, щоб зібрати необхідні документи, зрозуміти, в якому стані перебувають приміщення музею, і почати бити на сполох. Сподіваюся, що глобальні проблеми будівлі будуть виріше-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин