“На жаль, найбільше нехтують законами саме ті, хто має показувати приклад у їхньому дотриманні”. 9 Суспільство · с. 9сторінка оригіналу ↗
чи ілюзія?
Слово Просвіти, №25 за 2013 рік
Це дає можливість почути і врахувати думку кожного. Мені здається, що це дуже перспективно. Це вдалий приклад поєднання творчої ініціативи, народної, ініціативи наукових навчальних закладів і владних структур, які теж зацікавлені у пошуку консенсусу. Звісно, багато прав і свобод людини, які проголошені в Конституції, є декларативними, інколи не підкріплені економічними важелями, але багато з того, що робиться сьогодні в державі, залежить від самих громадян, від їхньої ініціативності й уміння правильно читати Конституцію, відстоювати права, декларовані Основним законом. Від активності наших громадян, від їхнього рівня правової культури, яка є складовою загальнолюдської культури, якраз і залежить наш поступ уперед. Адже ніхто не вирішить наших завдань, насамперед завдань збереження і примноження культурної спадщини, крім нас самих. Тому що не всі народи світу, етноси, які збереглися на Землі, можуть похвалитися такими культурними здобутками, державницькими коренями, внеском у світовий культурний процесі заплідненням світової культури національним елементом, як український народ. Не відділяючи і не порівнюючи себе з іншими народами, ми не можемо оцінити той колосальний скарб, який є у нас. Якщо ми порівняємо українство з іншими націями, країнами, народами, які значно молодші від нас і не мають такого величезного надбання, то станемо внутрішньо багатшими і сильнішими. Це дасть нам можливість вирішити негаразди, які є тимчасовими і які ми можемо подолати разом.
Щоб Конституція справді захищала громадянина
Сергій ГАЛЬЧЕНКО, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: — Я хотів би жити в державі, де Конституція дає мені як громадянину право на віросповідання, тобто свободу совісті, безпеку проживання, пересування, гарантію медичного обслуговування. Щоб була не потрійна оплата за медичні послуги, а така, якою вона є насправді, але офіційно. Хотілося, щоби те, що записано в Конституції, якщо читати по пунктах, мені справді гарантувала держава. Аби усі громадяни знали, що перебувають під захистом не Президента-гаранта, а Конституції України.
Починати треба з себе…
Юрій ПЕРОГАНИЧ, виконавчий директор ГО “Вікімедіа Україна”: — Дія законів, зокрема Конституції, залежить від правосвідомості, тобто ставлення окремих людей, суспільних груп і суспільства загалом до чинного права. На жаль, найбільше нехтують законами саме ті, хто має показувати приклад у їхньому дотриманні. Але таке нех тування допускають і пересічні посполиті громадяни. Кожен із нас щоденно робить вибір. Наприклад, порушувати правила дорожнього руху чи ні. Далі, навмисне чи несвідомо порушивши такі правила, — дати хабара інспектору чи чесно заплатити нехай удвічі більший штраф. Громадяни, які шанують себе і закони, ніколи не допустять до влади тих, хто цими законами нехтує. Тож починати кожному треба з себе.
Є позитивні зрушення
Олександр РЕЄНТ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, голова Національної спілки краєзнавців України: — Ми робимо тільки перші кроки на шляху до захисту прав і свобод, впровадження їх у життя. Це дуже швидкий і складний процес. Сьогодні є позитивні зрушення, але не все так просто. Як на мій погляд історика, відчувається певний поворот у свідомості людей назад, до речей, які країна вже начебто пройшла за 20 років. Це якщо говорити про права. Щодо обов’язків, — треба розуміти, що кожна людина — “коваль власного щастя” і задуматися, який внесок кожного з нас у розбудову держави, у підтримку розгортання конституційних прав.
Конституція має бути аксіомою для громадян
Костянтин ЧЕЧЕНЯ, кандидат мистецтвознавства, керівник “Ансамблю Давньої Музики”, головний редактор журналу “Гітара в Україні”: — Конституція для мене не порожнє слово, це своєрідна державна Біблія. Мені як людині законослухняній прикро бачити, як намагаються “просунути” якісь поправки, що нівелюють сенс важливих статей, щось поміняти. Я хотів би, щоб не гралися з Основним законом, починаючи від законотворців, державних осіб згори до найменшого чиновника. Ми спостерігаємо неповагу до прав і свобод людини, до української мови. Якщо ці речі не є аксіомами для влади, у державних інституціях, то що говорити про пересічного громадянина… На мою думку, Конституція у нас достойна, європейська, і потрібно лише її дотримуватися, передусім державним посадовцям, які уособлюють собою виконання правил Основного закону. Потрібно, щоб Конституція була настільною книгою поруч із Біблією.
Маємо оборонний вал
Ніна ГОРИК, письменниця, м. Луцьк: — Конституція України ухвалена в роки української державності й загалом схвалена українськими та зарубіжними експертами. І хоч там є чимало перехідних положень і статей, які потребують коригування і вдосконалення, однак читаймо нашу Конституцію частіше! У ній знайдемо той фермент щастя, якого українцям так не вистачає повсякчас. Там є наші свободи, права, гарантії, турбота й піклування держави про людину. Там є державна гордість, людська гідність і національні пріоритети. Нам треба читати нашу Конституцію, щоб набратися здорової злості й запитати себе, суспільство і державу: чому ті положення, так красиво виписані із пафосом ухвалені в конституційну ніч у червні 1996 року, не стали активнодіючими правовими основами Української держави, а є лише її декларативною оздобою. Читаю текст нашої Конституції з болем і гіркотою, бо статті її не виконуються. Бо влада народу — бутафорна, а влада чиновників — безмежна. Якщо Конституційний суд трактує статті Конституції так, як заманеться черговому президентові, робить поправки і вносить зміни заради вигод правлячого клану, то чи не є це наругою над волею на-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
